Юрій Гончаренко, засновник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA

Здається, станом на сьогодні вже можна видихнути та спокійно обговорювати візит Президента України до Вашингтону та його суперечку з Дональдом Трампом і Джей Ді Венсом.

Я не хочу бути "експертом з усіх питань" і говорити що було провокацією, що — заготовкою, чи була пастка і для кого. Ми не маємо інформації про перебіг перемовин, і тому можемо говорити лише про те що ми бачили і чули.

А одним з ключових моментів цієї розмови, яку бачив без перебільшення увесь світ, було твердження віцепрезидента США про те що в Україні проблеми з мобілізацією й Україні немає ким воювати. Ці слова спричинили ескалацію розмови та в підсумку поставили Президента України перед необхідністю заперечувати, не маючи переконливих аргументів.

Звісно, слова Ді Венса що він отримує інформацію, бо щось десь дивиться також створили купу мемів, найбільш вдалим з яких мені здався про "візит в Україну за допомогою Google Maps". Проте це ніяк не скасовує той факт що з середини 2023 року тема мобілізації в Україні є одною з головних щодо висвітлення нашої війни. І не про черги до ТЦК йдеться, а про різні скандали.

Як росія перехопила наратив щодо мобілізації

Чи варто дивуватися, що ще влітку 2023 року саме Ілон Маск закликав зупинити допомогу Україні, бо в нас відбувається силова незаконна мобілізація? В частині цього їх наративи дійсно були ідентичними російським, але чи тільки через їх власне бажання поширювалася саме така точка зору?

Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA ще тоді звертала увагу на те, що Україна програє інформаційний фронт на цьому напрямку та що це може стати проблемою і причиною зупинки допомоги. Те що сталося восени 2023 з допомогою від США, не було прямо пов'язане з питанням мобілізації, проте не можна виключити що було також одним з аргументів.

Сьогодні твіти на західну аудиторію з прикладами «бусифікації» збирають десятки мільйонів переглядів. І пояснити, що це все почалося з російських постановок, діє завдяки впливу росії – наразі неможливо. Бо на відео – реальні українські військові, які опинилися в ситуації «негативного зворотного зв’язку», коли потреба в примусовій мобілізації призводить до подібних випадків.

Замкнене коло проблем чинної системи мобілізації

Складні умови служби та відсутність чітких перспектив демобілізації знижують кількість добровольців, що призводить до посилення примусової мобілізації. Це, своєю чергою, викликає ще більший спротив у суспільстві та подальше зниження мотивації. Ситуація погіршується через зростаюче відчуття несправедливості як серед цивільних, так і серед військових, які тривалий час перебувають на фронті без ротації.

В малих громадах ситуація набуває особливої гостроти, де спостерігається зростання як ненасильницького спротиву мобілізації, так і випадків застосування сили. Усе це створює сприятливе середовище для поглиблення розколів в українському суспільстві, чим активно користується російська пропаганда.

Наявна система мобілізації зайшла в глухий кут, де посилення примусових заходів лише погіршує ситуацію. Стає очевидним, що для розв’язання комплексної проблеми потрібен принципово новий підхід, який би враховував як військові потреби держави, так і соціальні реалії, фактично — новий суспільний договір щодо мобілізації.

Рішення, підтверджене математикою та соціологією: часткова військова служба

Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA в межах Українського безпекового клубу розпрацювали системне рішення, яке має математичне обґрунтування, перевірку соціологами та протестовано на тих, хто уникає мобілізації. Ми не бачимо, щоб була якась альтернатива, яка може дати подібні результати.

Впровадження системи часткової військової служби може забезпечити залучення від 300 до 800 тисяч добровольців. Дослідження Active Group показало, що 34.2% українців готові добровільно мобілізуватися за умови впровадження моделі часткової військової служби. З них 7.8% респондентів зазначили, що "обов'язково мобілізувалися б", а 26.4% відповіли, що "швидше мобілізувалися б".

Міжнародний досвід та адаптація до українських реалій

Модель часткової військової служби не є абсолютно новою концепцією. Подібні підходи успішно функціонують у Швейцарії, де громадяни проводять короткі періоди на військовій службі, поєднуючи її з цивільним життям. Ізраїль має систему регулярних резервних зборів. Фінляндія підтримує високу обороноздатність через поєднання обов'язкової служби та періодичних навчань резервістів.

Адаптація цього досвіду до українських реалій дозволила б створити гнучку систему, яка враховує особливості нашої війни та суспільства. Важливо, що за такої системи навіть ті, хто зараз уникає мобілізації, отримають зрозумілу та прийнятну перспективу поєднання військової служби та цивільного життя.

Економічні переваги часткової військової служби

Однією з ключових переваг пропонованої реформи є збереження економічного потенціалу країни. Замість повного вилучення працездатного населення з економіки, часткова військова служба дозволяє громадянам продовжувати професійну діяльність у періоди цивільного життя.

Така система дає можливість бізнесу адаптуватися та планувати кадрову політику, знаючи періоди ротації персоналу. Це зменшить негативний вплив мобілізації на економіку, збереже податкові надходження та дозволить підтримувати економічну активність – фактор, критично важливий для забезпечення стійкості України у тривалій війні.

Конкретний план впровадження

Ми пропонуємо наступні кроки для реалізації реформи:

1. Найближчі 1-2 тижні: Створення робочої групи з розробки концепції часткової військової служби за участі представників ОП, Міноборони, Генштабу, наших експертів та аналітиків.
2. Протягом місяця: Розробка та внесення відповідних законодавчих змін до Верховної Ради з процедурою термінового розгляду.
3. Паралельно: Запуск пілотного проєкту у 2-3 бригадах для відпрацювання механізмів ротації та організаційних аспектів.
4. Після схвалення законодавчої бази: Поетапне масштабування системи на всі Сили оборони, починаючи з бригад, де служать військові з найдовшим терміном перебування на фронті.
5. Протягом впровадження: Потужна комунікаційна кампанія як всередині країни, так і для міжнародних партнерів, демонструючи структурні зміни в підході до мобілізації.

Посилення переговорної позиції України на міжнародній арені

 

Ми з грудня 2024 року говоримо про те, що з приходом Трампа до офіційної влади в США, Україні потрібно посилити переговорні позиції. Вчора Джей Ді Венс натиснув на головну больову точку України — процес мобілізації, вплив на який перехопила росія. Якби серед аргументів Президента Зеленського була реформа, яка забезпечує 300-800 добровольців, вчорашня суперечка закінчилася б на самому початку, або взагалі не виникла

Якщо протягом наступного тижня-двох Володимир Зеленський вийде з заявою що Україна запускає подібну потужну реформу, це дозволить охолонути гарячі голови як в США, так і у ворога, продемонструє нашу стратегічну стійкість.

Ми звертаємося до держави, до Офісу Президента, народних депутатів з наполегливою пропозицією розглянути нашу реформу, запросити нас до робочих груп, використати наші напрацювання. Якщо ми припускаємо негативний сценарій та посилення тиску, часу лишилося небагато. Але ми можемо запустити процес, який дасть Україні 300-800 тисяч добровольців.

Про те, як росія впливала на мобілізацію в Україні, можна прочитати в нашому дослідженні, яке ми розбили на чотири публікації: перша, друга, третя, четверта.