Найнижчі в Європі витрати на охорону здоров'я в Україні містять одну з найбільш громіздких галузевих інфраструктур

Найнижчі в Європі витрати на охорону здоров'я, які в Україні станом на 2015 рік становили $77 на душу населення, містять одну з найбільш громіздких у Центральній Європі інфраструктур охорони здоров'я.

Такого висновку дійшли автори дослідження, проведеного в кінці 2017 року Світовим банком, Програмою розвитку ООН (ПРООН, UNDP) та Київською школою економіки.

За даними дослідження, наразі в Україні відносно невеликі витрати на охорону здоров'я підтримують одну з найбільших надмірно громіздких інфраструктур охорони здоров'я в Центральній Європі, в якій налічується 0,4 лікарні, 7,4 ліжка, 4,4 лікаря і 8,6 медсестер на 1000 осіб.

Автори дослідження зазначають, що дефіцит державних ресурсів у секторі охорони здоров'я України збільшується завдяки їх неефективного використання.

При цьому загалом в Україні розподіл витрат на охорону здоров'я здійснюється на користь госпітальних послуг, а не дешевших профілактичних заходів. Крім того, автори дослідження відзначають непрозору паралельну систему готівкової оплати послуг, яка становить загрозу для доступу українських пацієнтів до лікування.

Автори дослідження дійшли висновку, що бюджетне планування характеризується надмірним контролем і регулюванням, не дає місцевим органам влади і лікарням достатніх повноважень для управління фінансами.

Разом з тим, за даними дослідження, державне фінансування становить лише близько половини загальних витрат на охорону здоров'я, а паралельно працює непрозора система оплати за готівку.

При цьому витрати сектора охорони здоров'я здійснюються переважно на надання послуг лікарень, а не на первинну медичну допомогу, яка забезпечує недорогі профілактичні заходи. Зокрема, за даними дослідження, в Донецькій області 70% бюджету спрямовується саме на лікарняне допомогу, тоді як на послуги первинної медичної допомоги тільки 13%.

Разом з тим бюджети постачальників послуг (медустанов) більшою мірою витрачаються на оплату праці та комунальних послуг, на ліки витрачається тільки залишок коштів. "Близько 50% опитаних співробітників повідомляють про періодичний дефіцит ліків. У більшості закладів покривається менше 25% медикаментозних потреб, 63% лікарів просять пацієнтів придбати необхідні ліки, коли вони недоступні в медичній установі", - зазначають автори дослідження.

За даними дослідження, заробітна плата медперсоналу в Україні значно нижче очікуваного рівня, понад три з 10 лікарів також працюють на інших роботах (так зване "суміщення").

Серед заходів, які автори дослідження пропонують для виправлення ситуації, зокрема, реалізація реформи системи охорони здоров'я, що допоможе перейти до фінансування медичної допомоги на підставі отриманих результатів, і чітке визначення пакетів медичних послуг разом з введенням механізмів укладання контрактів, що допоможе краще використовувати наявні держресурси для надання гарантованих медичних послуг.

Разом з тим автори дослідження зазначають, що формалізація механізмів співоплати допоможе покрити фінансові прогалини і зробити постачальників медпослуг більш відповідальними за додаткові надходження.

Дослідження проводилося в закладах охорони здоров'я в чотирьох регіонах України - Полтавській, Львівській, Донецькій та Луганській областях методом відстеження держвидатків і кількісним дослідженням надання послуг.