15:52 24.05.2024

Автор ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Ворогів не треба, якщо є такі помилки

5 хв читати
Ворогів не треба, якщо є такі помилки

Олександр Крамаренко, головред журналу Деньги

 

Законопроект 11195 виглядає, як  одна з найкращих спецоперацій Кремля по підриву української економіки. Чому? Тому що він ламає сам сенс приватної власності, захисту інвестицій і ми ще навіть не уявляємо що здатний зламати крім цього. Що робить з цим? Не доводити помилку до реалізації, якщо хочемо, щоб після війни від економіки щось залишилось.

Почну з кінця. З робочої наради щодо цього законопроекту, яка відбулась 24 травня за участі народних депутатів, а також за участі заступниці міністра юстиції пані Богатих. "Механізм відновлення прав власності непідсанкційних осіб не виписаний. Це треба зробити", - ось з цього почала свій виступ Інна Богатих. Далі були її скарги на юристів та експертів, які, власне і достукались до влади, переконали владу в тому, що законопроект є реально жахливим.

Скарги були, схоже, не на суть зауважень від експертів, а на їх надто потужну наполегливість.

Насправді, після цього зізнання законопроект не виправляти потрібно, а писати заново. Тому що він несе колосальні ризики для економіки. І про ці ризики, ініціатори законопроекту не здогадувались, хоч і змушені тепер визнати свої помилки.

А тепер

Цей законопроект 11195 легко можна було б назвати блискучою спецоперацією Кремля – бо очікувані наслідки є просто мрією для росіян. В назві проекту закону № 11195 купа знайомих та красивих слів: "Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо механізму захисту права власності третіх осіб", але реально, як і годиться у такому випадку, сенс цього документу є діаметрально протилежним. І це не дивно, бо якщо це була б спецоперація, то назва має перш за все приховати справжню мету і відволікти увагу від неї.

В чому ж зміст цього законопроекту: міністерство юстиції, яке насправді готувало ці пропозиції, пропонує забирати у законних власників їх частку в компанії, якщо серед акціонеров виявлені підсанкційні особи. Я не міг повірити очам, але написано ось це: "вимоги про стягнення в дохід держави 100% пакету акцій (часток) або інших цінних паперів, що прямо (безпосередньо) належить юридичній особі, в структурі власності якої є особа, до якої застосовано санкцію у виді блокування активів".

Складно? Ось нам на пальцях: припустимо 90% компанії належить доброчесним акціонерам – дрібним і великим. але 10% акцій компанії володіють люди або інші компанії, які є під санкціями. В такому випадку, згідно із буквою цього законопроекту, доброчесні власники на певний час втратять можливість керувати своєю власністю.

Є кілька доволі гучних можливих прикладів на цю тему. Українська компанія Феррекспо торгується на біржі у Лондоні і Франкфурті і будь хто може купити хоч одну акцію, хоч десять. І ніхто не зможе стати на заваді. Наприклад, підсанкційний Роман Абрамович або не менш підсанкційний Олексій Мордашов. Що буде в такому випадку? Якщо цей законопроект набуде статусу закону, в такому випадку  вся компанія Феррекспо має бути фактично націоналізована, а доброчесні акціонери будуть за край складною процедурою намагатись повернути собі свої права.

Наскільки вправно держава порається з набутим майном? Ну, випадків вдалого керування можна перелічити на пальцях однієї руки. Скоріше варто очікувати розтягування майна, бо коли нема конкретних власників, то результати не альо.

Співвласниками компанії, яка може легко потрапити у таку халепу можуть бути і американський фонд BlackRock, британські чи німецькі пенсійні фонди чи просто купа приватних інвесторів. Усі вони могли повірити у чудові українські інвестиційні перспективи, тому давно тримали акції тієї ж Ферекспо.

Але у випадку націоналізації компанії за механізмом, що закладений у законопроекті 11195 інвестори будуть скубти на своїх головах волосся від безсилля. Тому що на певний час їх права акціонерів будуть заблоковані також. І що за цей певний час відбудеться – не так вже й важко уявити. Якщо уряд не догледить, від компанії залишиться купка порожніх шаф.

Якщо б ця проблема торкалась тільки Феррекспо та його ключового акціонера – Костянтина Жеваго.  Навіть якщо є претензії ще й особисто до нього, то чому проблеми мають отримати інші акціонери? Так, Жеваго переслідують по справах, що торкаються історії з банком "Фінанси та кредит", але чомусь Верховний суд Франції в листопаді 2023 року відмовив у видачи цього бізнесмена Україні. Звісно, це не означає, що Жеваго білий та пухнастий, але як проблеми того банку дотичні до санкційних заходів? Як казав Митець, ці кляті питання бентежать.

Ще є купа можливих яскравих кейсів, коли ще з часів до 24 лютого 2022 року серед акціонерів тієї чи іншої компанії знаходились люди, які згодом потрапили під українські санкції.

Згадаймо Вадима Новінського, який 6 грудня 2022 року був внесений до санкційних списків в Україні за сприяння російській агресії. Хоча за кілька років до того він певний час був під російськими санкціями за протилежне. Та мова не про самого Новінського, а про його колишню частку в корпорації Метінвест – 25%.

Ніби Новінський і до трасту передавав ті активи, навколо його частки було багато юридичних періпетій. Та найцікавіше не його частка, а ті 75%  Метінвесту, які належать Рінату Ахметову. Тепер він та його металургійний бізнес може опинитись в зоні ризику?  Якщо законопроект 11195  схвалять, що скажуть ті банки та компанії, що давали Метінвесту кредити? Навряд чи щось приємне.

Цікаво все це буде виглядати на тлі того, що Ахметов та Метінвест в колосальних обсягах допомагають ЗСУ, на тлі того, що Ахметов перебуває в Україні. Якщо події підуть ось тим дивним чином, які висновки зроблять інші бізнесмени?

До речі, а що там з Київстаром, чи не залишилось там частки росіянина Фрідмана? А якщо так, то як буде уряд пояснювати наслідки законопроекту 11195  західним акціонерам, яким у Київстарі належить більша частка акцій?

Війна не спише. Економіка має залишитись живою. Права власності – святе, якщо власник не дотичний до фінансування чи іншого сприяння російській агресії. Насправді, проблема не стільки в інтересах доброчесних власників(хоча і в цьому також).

Проблема, перш за все, в тому що країна та її економіка працюють вже за межею можливого. Будь-яке недолуге втручання, навіть якщо це не злий умисел, а просто помилка, можуть виявитись тим самим "чорним лебедем", за якого в Кремлі радо вип’ють шампанського. Тільки цього нам не вистачало. 

 

 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ОЛЕГ ВИШНЯКОВ

Як диктатори поширюють антисемітизм: приклад Лукашенка і Путіна

ОЛЕКСАНДР САЄНКО

Двостороння безпекова угода між Україною та США: чого чекати Києву?

МИРОСЛАВ ЛАБА

Про ризики “клубу білого бізнесу” та презумпцію невинуватості

РУСЛАН ЗАПАРАНЮК

Євроколія з Чернівців до Румунії: як вона здатна змінити економіку країни

ДАНА ЯРОВА

Маленька чорна сукня. Світлій пам'яті фотографа ЗСУ Арсена Федосенко

ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ

ТРЦ, готель та завод: велика приватизація в Україні розпочнеться з гучних імен

АНДРІЙ СТАСЕВСЬКИЙ

Smart Grid – наша відповідь на загрозу тотальних віялових відключень

ВІТАЛІЙ МУЗИЧЕНКО

Як отримати протез безоплатно: державна програма забезпечення допоміжними засобами реабілітації

СЕРГІЙ РАСПУТНИЙ

Скільки коштує небезпека, або що не так з державними будівельними нормами про сховища

ГАЛИНА ЯНЧЕНКО

Оновлений сайт “Прихисток” - що змінилося для користувачів

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА