09:59 24.05.2024

Автор ВОЛОДИМИР БОРЕЙКО

Як перемогти в Києві нестерпну спеку

6 хв читати
Як перемогти в Києві нестерпну спеку

Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру

Завдяки глобальному потеплінню погода у світі стає спекотнішою. Особливо це відчувається влітку в містах, коли стає нестерпно спекотно.  Бувають випадки, що у великих містах влітку стає спекотніше на 10 градусів, ніж у передмісті. Це пояснюється не глобальним потеплінням, а тим, що міста самі формують свій клімат, перетворюючись на своєрідні "острови спеки". За даними вчених, сьогодні 15% смертей людей пов'язано зі спекою, і найближчим часом ця цифра може збільшитися в 69 разів.

У дослідженні використовувалися передові кліматичні моделі, які показали, що навіть за підвищення глобальної температури на 2℃ зростає смертельна загроза для людей, особливо літніх, обтяжених хронічними хворобами і дітей.

За основу було взято ситуацію 2003 року, коли температура в Європі піднялася до 47,5 ℃ , що призвело до одного з найкатастрофічніших стихійних лих у новітній історії, унаслідок якого лише за кілька тижнів загинуло від 45 тис. до 70 тис. осіб.

Крім людських жертв, спека принесла і значні екологічні та економічні втрати. Ліси були охоплені полум'ям, посіви на полях засохли, а міські пункти швидкої допомоги працювали на межі можливостей. У всьому світі фінансовий збиток склав приблизно $13 млрд.

Ця проблема, як вказує дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, може стати новою нормою в найближчі роки.

Високі завдання перешкоджають вітрам, асфальт і бетон вбирають у себе тепло, віддаючи його вночі, до цього ще можна додавати розпечені викиди в повітря заводів і автомобілів. Крім цього, міста, закуті, як Київ, у бетон, і перетворені на бетонне гетто, часто піддаються повеням і паводкам через те, що вода не може через бетон та асфальт проникати в землю й остуджувати її.

Підвищення температури в містах загрожує для людей значними проблемами. По-перше, під час спеки у багатьох людей псується або взагалі зникає сон. По-друге, підвищення температури на 0,3 градуса збільшує смертність людей на 0,8 %. Встановлено, що в дуже спекотне літо 2022 р. в Європі від нестерпної спеки в деяких країнах смертність збільшилася в 2 рази, як порівняти з неспекотними місяцями року. По-третє, пекельна спека в містах веде до посилення агресії та злочинності. По-четверте, вчені довели, що від ковіду найбільше страждає населення міст із високою температурою.

Ми вже не говоримо про забруднення повітря в Києві, яким стає влітку неможливо дихати. Недарма Київ останнім часом постійно посідає перші місця у світі та Європі як один із найзабрудненіших мегаполісів.

Нещодавні дослідження в Києві засвідчили, що влітку під час спеки температура в густих парках і київських лісах, тим паче біля води, прогрівається трохи вище за 20 градусів, у районах із відносною зеленню - до 30 градусів, а в місцях абсолютної забудови (Харківщина, Осокорки, Троєщина) - перегрівається понад 40 грудусів. Усе це свідчить про позитивний вплив зелені та міських водойм на пом'якшення клімату.

Чи розглядала влада Києва коли-небудь варіанти боротьби з нещадною спекою, яка з кожним роком посилюється влітку? Наскільки мені відомо - ні. Взагалі цілісна екологічна політика в столиці України повністю відсутня і киянам за це доводиться постійно платити власним здоров'ям.

Що ж потрібно зробити в Києві, щоб перемогти жахливу спеку?

1. Тотальне озеленення.

Садити дерева потрібно на будь-якому вільному клаптику суші. Дерева дають тінь і прохолоду, та ще й очищають повітря. Це відомо всім.

У Києві все робиться рівно навпаки. Тут дерева тотально знищують. Та й дерев у Києві дуже мало (їх садити потрібно в сотні разів більше), зелені зони знищуються забудовою, а старі дерева КО "Київзеленбуд" і КП "Плесо" знищують заради заготівлі дров під виглядом "кронування", "боротьби з омелою" і "трухлявістю".

2. Припинення знищення зелених зон, їх заповідання.

Ділянки природної рослинності, що вціліли в Києві, набагато ефективніше гасять високу температуру, ніж штучні парки і сквери. Незважаючи на багаторазові запевнення влади Києва про те, що зелені зони столиці не будуть знищуватися, вони продовжують забудовуватися. За останні 10 років у Києві під забудову знищено близько 500 га зелених зон. Причому найчастіше під бульдозери потрапляють цінні, природні ділянки, які офіційно зеленими зонами не вважаються, бо навіть не мають кадастрових номерів. Як приклад можна навести забудову житловим комплексом Світлопарк унікального природного урочища Покал.

3. Створення нових водойм та охорона наявних, їхнє заповідання

Вода набагато більш теплоємне середовище, ніж суша або повітря, і здатна не тільки дарувати прохолоду в спекотний день, а й пом'якшувати добові (та й річні) температурні коливання.

Вода набагато більш теплоємне середовище, ніж суша або повітря, і здатна не тільки дарувати прохолоду в спекотний день, а й пом'якшувати добові (та й річні) температурні коливання.

У Києві за безпосередньої участі міської влади озера навіть не створюються - їх знищують під забудову. За останні десятиліття в Києві знищено близько 30-40 озер і ставків. І ще частину водойм засипано наполовину або частково, наприклад озеро Качине. Украй повільно, за шаленого опору КП "Плесо" і забудовників іде збереження озер шляхом заповідання Минулого року міські депутати двічі відмовилися підтримати заповідання озера Вирлиця, піддавшись умовлянням забудовників. Наразі в Києві є близько 300 водойм, з яких за весь час заповідано тільки 15 або 5%. 

4. Зняття де тільки можна асфальту і бетону.

За день асфальт і бетон нагріваються, а потім віддають тепло повітрю, не дозволяючи йому охолонути вночі.  Крім цього бетон і асфальт заважають дощовій воді вбиратися в землю, що призводить до висушування міських водойм. Джерела в них помирають не тому, що вони замулюються, а тому, що падає рівень ґрунтових вод, бетон і асфальт не дають поповнюватися ґрунтовим водам.

Що замість цього робить міська влада? Під керівництвом мера Кличка в Києві розпочато програму "гламуризації міських парків", зелених зон або взагалі ділянок дикої природи, де стелиться асфальт, заливається бетон, бетонуються береги річок і озер.  Нещодавно КП "Плесо" закатало в бетон і габіони береги озера Мале (Пташине), беріз Дніпра на пляжі Молодіжний у Гідропарку, заливши ще пів пляжу бетоном. Місто поступово перетворюється на смердюче і гаряче бетонне гетто, де скоро неможливо буде жити.

5. Зниження поверховості забудови.

Високі будинки заважають дути вітрам, ускладнюють фільтрацію повітря.

Однак київська влада потурає забудовникам, які зводять у місті все більш і більш високі будівлі.

6. Відновлення міських річок - Либеді, Коноплянки, Западинки, Глибочиці, Юрковиці, Нивки, Сирець тощо.

Звільнені зі смердючих колекторів, ці річки могли б істотно поліпшити міський клімат, зменшити дику літню спеку. Замість кам'яного Хрещатика давно вже час пустити по ньому струмок, який тек тут раніше тисячі років. Створивши прекрасну зону зелені та відпочинку.

Нічого цього, зрозуміло, міська влада не робить. Натомість витрачає гроші на гламурну дурість на кшталт Скляного мосту.

7.  Київ повинен мати круглі обриси своєї забудови, а не квадратні як зараз.

Група кліматологів з Гонконгу, Китаю і США опублікувала в науковому журналі Earth's Future дослідження, головний висновок якого зводиться до того, що в містах, які тяжіють за формою в плані забудови до кола, дощі йдуть частіше й інтенсивніше, ніж у квадратних і трикутних. Дощ влітку в спеку - це щастя і життя.

Але замість наукового-екологічного підходу Київ розростається тільки за примхою забудовників.

8. Заборона покосів трави в парках, скверах і на газонах.

Покоси трави в містах підвищують нагрівання ґрунту сінокосної ділянки на 5-10 градусів, що сприяє загальному підвищенню температури в містах під час літньої спеки.

 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ОЛЕГ ВИШНЯКОВ

Як диктатори поширюють антисемітизм: приклад Лукашенка і Путіна

ОЛЕКСАНДР САЄНКО

Двостороння безпекова угода між Україною та США: чого чекати Києву?

МИРОСЛАВ ЛАБА

Про ризики “клубу білого бізнесу” та презумпцію невинуватості

РУСЛАН ЗАПАРАНЮК

Євроколія з Чернівців до Румунії: як вона здатна змінити економіку країни

ДАНА ЯРОВА

Маленька чорна сукня. Світлій пам'яті фотографа ЗСУ Арсена Федосенко

ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ

ТРЦ, готель та завод: велика приватизація в Україні розпочнеться з гучних імен

АНДРІЙ СТАСЕВСЬКИЙ

Smart Grid – наша відповідь на загрозу тотальних віялових відключень

ВІТАЛІЙ МУЗИЧЕНКО

Як отримати протез безоплатно: державна програма забезпечення допоміжними засобами реабілітації

СЕРГІЙ РАСПУТНИЙ

Скільки коштує небезпека, або що не так з державними будівельними нормами про сховища

ГАЛИНА ЯНЧЕНКО

Оновлений сайт “Прихисток” - що змінилося для користувачів

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА