14:24 19.02.2024

Автор МИКОЛА ФІЛОНОВ

Заборона Telegram в Україні – хайп або нагальна проблема

5 хв читати
Заборона Telegram в Україні – хайп або нагальна проблема

Микола Філонов, журналіст, громадський діяч

 

Можливо, більшість громадян України не звернули на це увагу, але у вітчизняному інформаційному просторі уже декілька дні обговорюють питання можливої заборони месенджера Telegram.

Зокрема, голова Нацради з телебачення та радіомовлення Ольга Герасим'юк заявила, що з "радістю" почула від деяких народних депутатів думки про те, що слід вдаватися до "серйозних заходів" (для врегулювання питання з популярним месенджером), у тому числі на законодавчому рівні.

Також на проблему використання Telegram у якості використання майданчика для обміну інформації серед ухилянтів звернув увагу перший заступник голови Національної поліції України – керівник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе. Втім, він визнав, що автоматично блокувати такі канали поліція можливості не має, адже у неї відсутні повноваження у цій сфері.

З пропозицією заблокувати Telegram на період дії воєнного стану виступив і голову Комітету виборців України Олексій Кошель.

Більш виважено окреслив проблемну ситуацію та шляхи виходу з неї речник ГУР Міоноборони Андрій Юсов.

"Що стосується Telegram, то загрози, які він несе для суспільства, є реальні. Мова йде не про окремих користувачів чи окремі медіа, які представлені на цій платформі, питання до самої платформи. Вона містить в собі цілу низку загроз для інформаційної, і не тільки інформаційної, безпеки нашої країни. Так, на це питання треба давати відповідь, і я думаю, що це обов’язково відбудеться", – сказав він.

"З Telegram виходить найважче. Це постійна робота, багаторівнева: як на території самої платформи шляхом створення контенту, який би руйнував міфи, роз’яснював і покривав цільову аудиторію, так і робота з погляду унормування діяльності цих майданчиків", – зазначив представник української розвідки.

Отже, мова йде про заборону Telegram? 

Нагадаємо, що ще у листопаді минулого року з такою ініціативою вийшов секретар РНБО України Олексій Данілов. А до цього керівник Головного управління радіоелектронної боротьби та кібербезпеки Генерального штабу Збройних сил України Іван Павленко наголошував на тому, що у телефоні не повинно бути нічого, крім телефонної книги.

І це при тому, що уже у минулому році, за даними дослідження USAID-Internews щодо споживання медіа, з’ясувалося, що 2023 році переважна більшість громадян України споживала новини із соціальних мереж — 76%. Кількість же українців, які постійно користувалися Telegram, зросла з 21% у 2021-му році до 60% – у 2022-му, і до 72% – наступного року.

Тут можна було б зробити обурений вираз обличчя і заявити, що влада намагається обрізати альтернативні джерела інформації, заганяючи усіх до формату "єдиного марафону".

Але не все так просто. По-перше, проблему використання соціальних мереж і месенджерів ворожими спецслужбами визнають на глобальному рівні. У січні Центральне розвідувальне управління США заборонило своїм аналітикам використовувати Telegram із робочих комп'ютерів, адже американський уряд все більше турбує можливість витоку даних через небажане використання інформації.

Україна веде повномасштабну війну, а тому питання безпеки є ключовим. Можна відчувати певний дискомфорт від того, що буде обмежено доступ до користування улюбленими каналами, однак якщо обирати між видаленням мобільного застосунку і прильотом наведеної через цей застосунок ворожої ракети, то вибір, здається, є очевидним.

Втім, проблема (і на неї вірно звернув увагу представник ГУР) простою забороною, як цього хочуть деякі політики, не вирішується. Перш за все з технічної точки зору. Нинішній рівень розвитку інформаційних і комунікаційних технологій дає можливість за бажання обходити блокування серйозного рівня складності.

За даними PlusOne, до блокади в Україні соціальної мережі "ВКонтакте", нею користувалися 76,1% громадян з доступом до Інтернету, далі показник впав до 23,9%, але згодом виріс до 29,3%. 

Можна, звісно, спробувати заборонити на території України й сервіси VPN, але й цю проблему можна обійти за допомогою зміни налаштувань DNS. І це, відзначимо, мова йде про доступні кожному користувачеві елементарні способи, не кажучи вже про спеціальне обладнання та програмне забезпечення.

Приклади безуспішної боротьби у країні-агресорові з тим самим Telegram, Facebook та VPN, а у ЄС – з піратськими торент-серверами – свідчить про те, що кожного разу держава програвала у цій боротьбі. У березні 2022-го року TikTok обмежив завантаження контенту з РФ, за рік після цього… аудиторія цієї соціальної мережі зросла з 57,9% до 67,6% користувачів Інтернет, віком від 12 років, які хоча б раз на місяць заходили на цю платформу. 

Отже, питання не лише про можливість технічного обмеження небажаного контенту, а про його нівелювання на когнітивному рівні. Якщо українці не бачать на перевірених ресурсах резонансної інформації (надзвичайна ситуація, вибух, зміна ситуації на фронті), або бачать її у тому форматі, який їх не задовольняє, то вони шукатимуть її на сумнівних, а то й відверто ворожих майданчиках.

Просто забрати радіоприймачі, щоб громадяни не слухали "ворожі голоси", як це можна було зробити 80 років тому – вже не вдасться. телебачення, яке працює у руслі державної політики, ситуацію не врятує, оскільки його аудиторія зменшується щороку, а у багатьох громадян молодше 40 років просто немає телевізора.

А якщо відсутня офіційна інформація, пріоритет матимуть чутки і плітки, що більш небезпечно, аніж маніпулятивні відомості анонімних Telegram-каналів.

У той же час, і в Україні є позитивні приклади боротьби з ворожими змістами. Припинення трансляції у 1990-х роках на аналоговому телебаченні російських каналів, що сприймалася людьми старшого покоління як "катастрофа", з часом припинило бути подразливою темою, адже українські студії навчилися робити привабливий контент.

Про повернення до "ВКонтакте" и в "Одноклассники", яке викликало ностальгію у 2017-2019-му роках, сьогодні ніхто й не замислюється, оскільки їхній формат і контент уже є вчорашнім днем.

Отже, мова має йти не стільки про те, яким чином заборонити певні платформи з технічної точки зору, скільки про перемогу на змістовному рівні. 

Російські офіційні ЗМІ вдалося перемогти – абсолютна більшість українців уже не вважають їх такими джерелами інформації, які заслуговують на довіру. Наступний етап боротьби – за українські цінності, наративи, факти і трактування. Або побудова альтернативних комунікаційних майданчиків. 

І ця мета, дійсно, вимагатиме злагодженої роботи і держави, і громадянського суспільства, і медіа-спільноти.

 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ІРИНА МУДРА

Наполегливість дає результат: рішення про конфіскацію активів рф наближається

АНТОН БОЛДИРЄВ

Інструменти для інвестування: Світові тренди та вибір українців

АНДРІЙ СТАСЕВСЬКИЙ

Моторні біопалива: чи здатна Україна до промислово-аграрного прориву

КОСТЯНТИН БОНДАРЄВ

Вибори до Європарламенту: збільшення ваги євроскептиків, але не критично

ЛЮДМИЛА КРІПКА

Якісний цемент для відбудови України

СЕРГІЙ СИЛІН

Мікрогенерація - шлях до автономності родин. Наявні можливості в Україні - до 10 ГВт на місяць

БОГДАН ДОВЖЕНКО ГРИГОРІЙ КУКУРУЗА

Чорна труба на 100 мільярдів за рік

ІРИНА ОЗИМОК

Як містам не програти боротьбу за молодь

ОЛЬГА ОНІЩУК

Які методи майнової агресії використовує росія для захоплення власності українців на ТОТ?

ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ

Півроку керованого гнучкого курсу  - перші підсумки

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА