12:32 13.02.2024

Автор ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ

Про перешкоди та обмеження під час війни та в перспективі повоєнного відновлення.

7 хв читати
Про перешкоди та обмеження під час війни та в перспективі повоєнного відновлення.

Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики України

 

Перше правило чесної людини – не брехати. Передусім собі. Тому в жодному випадку не буду переконувати нікого в тому, що перешкоди у діяльності бізнесу сьогодні є незначними або легкоподоланими. Економіка країни з часу повномасштабного вторгнення зустрілася з найбільшими у своїй історії викликами. Безперечно деякі з них є меншими, ніж в лютому 2022го, до деяких економіка адаптувалася, з деякими (як тиск правоохоронців) ми зустрілися вже після початку великої війни. Але так чи інакше, на всі виклики ми разом з підприємцями та суспільством відповідаємо гідно та своєчасно.

Розуміючи, що війна не скінчиться ні завтра, ні через місяць, ні через квартал – не можемо сидіти склавши руки і чекати настання сприятливих обставин, а робимо все можливе, щоб мінімізувати їх вплив.

Безумовно, головна перешкода і обмеження для ведення бізнесу – безпекова ситуація. Вчора була чергова ракетна атака держави-терориста. Є загиблі і поранені, у багатьох регіонах країни – руйнування.

Але якщо згадаєте ситуацію рік-півтора тому – то все було набагато гірше. У нас взагалі не було чим збивати ворожі ракети. Вся країна тотально сиділа у графіках відключення електроенергії, де у кращому випадку можна було розраховувати на світло та зав’язані на нього сервіси лише по півдоби, і не завжди у традиційний робочий час.

Через обстріли енергетичної інфраструктури нам давали нульове зростання на минулий рік, а по факту, в т.ч. через посилення ППО, нівелювання військової переваги росії у Чорному морі, буде майже 6%. 

Зараз у нас є чим захищатись (і я вірю у запевнення Президента – далі буде ще більше сил і засобів). Можливості росії руйнувати наші об’єкти будуть зменшуватись, а наші можливості відбивати ворожі атаки – збільшуватись.

Друге – спричинені війною логістичні обмеження. Ми багато років є відкритою, експортно-орієнтованою економікою. І ворог це чудово усвідомлював, намагаючись позбавити нас виходу до Чорного моря або якомога щільніше заблокувати порти.

Згадайте, знов-таки, події річної давнини. Стамбульська морська ініціатива, виключно аграрна продукція, під доглядом і з дозволу росії.

Нині ці обмеження ми вже зняли. За останні півроку Чорним морем транспортовано понад 20 млн. тонн продукції, спектр товарної номенклатури зростає, обмежень на неї – більше немає.

Ще дві наші відповіді на спроби блокади українського експорту:

- перше: підвищення пропускної спроможності Дунайського шляху. Зростання відвантаження продукції до рівня, якого жодного року не було за часи Незалежності. Оновлення портової інфраструктури, розширення під’їзної логістики;

- друге: розширення суходільних транспортних коридорів – автомобільних, залізничних, модернізація пунктів пропуску та збільшення їх кількості, просування у непростих перемовинах щодо запуску спільного прикордонного контролю. Ця робота триватиме.

Третє – обмежені можливості державної підтримки. У силу непростої бюджетної ситуації ми не маємо можливості підтримувати реальний сектор економіки так, як би нам цього хотілося. Адже все, що акумулюємо самі у вигляді податків – спрямовуємо на потреби сектору безпеки і оборони.

Проте ми знайшли на підтримку економіки близько 40 млрд. грн.

Не хочу зупинятись на всіх програмах, але зверну увагу на дві універсальні.

Перша – державна підтримка реалізації проектів зі значними інвестиціями, на яку виділяється 3 млрд. грн. Буквально днями уряд запропонував додаткові дерегуляційні речі, щоб зробити реалізацію таких проектів ще простішою і привабливішою для інвесторів.

Друге – стимулювання створення індустріальних парків (передбачено 1 млрд. грн.). Ми розраховуємо, що цей інструмент, який багато років перебував у сплячому стані, врешті-решт "вистрелить", та допоможе розгортати нові виробництва.

Є ще нова програма, орієнтована на інвестиції в аграрне виробництво. Не секрет, що один з ключових викликів для тих, хто забажає зайти у цю сферу чи розширити присутність у ній – це засмічення сільськогосподарських земель мінами та іншими вибухонебезпечними предметами. Ми заклали у бюджет 3 млрд. грн. компенсації для тих, хто розміновуватиме такі землі і повертатиме їх у господарський оборот.

Четверте – обмежений доступ до фінансування. Через невизначеність/ безпекові умови і вітчизняний, і іноземний фінансовий сектор побоюється надавати ресурси під довгострокові проекти через ризики знищення виробництв, складів сировини, готової продукції тощо.

Ми розуміємо такі занепокоєння, і пропонуємо ті рішення, які можуть мінімізувати ризики.

Йдеться про різноманітні програми страхування воєнних ризиків.

У нас є домовленості з державами-партнерами, які страхують "своїх інвесторів" через національні ЕКА. Це вже більше десятка країн (США, Франція, Британія, Італія, ФРН, Швеція, Іспанія, Австрія, Данія, Ізраїль, Нідерланди, Польща).

Є пілотні проекти із банками розвитку, насамперед, MIGA, що є підрозділом СБ, є домовленості з ЄБРР. 

Ми пропонуємо універсальні власні інструменти для національних інвесторів – через Експортно-кредитне агентство, яке отримало додатковий функціонал і можливості.

У нас також є спільні рішення українського державного фінансового і іноземного бізнесу, що вже дозволяють здешевити страхування для морських перевезень.

Вважаю в цілому інфраструктура страхування військових/ політичних ризиків напрацьована, є багато окремих кейсів і пілотів. Залишається масштабувати кращі практики, що дещо знижуватиме вартість таких страховок.

Також дуже побіжно зупинюсь на ще одному фінансовому обмеженні – банківському кредитуванні.

Кредитування бізнесу у гривні почало відновлюватись з другої половини минулого року.

Але попри стійкий стан банківської системи, у порівнянні з довоєнним рівнем кредитування продовжує стагнувати. Це об’єктивна тенденція через збільшення частки NPL і відрахувань в резерви, підвищення банківських ризиків, посилення вимог до нових кредитів, погіршення фінансового стану позичальників, необхідність проведення відносно жорсткої монетарної політики із привабливими позитивними ставками по гривневим активам для стабілізації валютних та інфляційних очікувань.

Основним рушієм кредитування були державні програми здешевлення вартості запозичень (єОселя і 5-7-9). Я відверто не бачу значного маневру у підвищенні фінансування цих програм, а резерв підвищення їх ефективності полягає зараз у кращому таргетуванні позичальників що і передбачено Меморандумом з МВФ. Ситуація може трохи зміниться на краще, якщо відбудеться продаж / залучення стратегічного іноземного інвестору в один із державних банків (Укргаз, Сенс-банк), будемо відвертими поки триває повномасштабна війна кредитування, окрім окремих секторів, залишатиметься пригніченим.

У цьому контексті я хочу акцентувати увагу на наступному.  Кредити резидентам до ВВП у 2023 році очікувано скоротяться до 15,5% ВВП. І це дуже низький показник рівня проникнення кредитів в економіку. До війни цей показник становив близько 20% ВВП. Але що є обмеженням зараз є можливістю після війни. На фоні дуже низької бази я очікую якщо не на кредитний бум, то на відчутне прискорення кредитування із поліпшенням безпекових умов. Бо для стійкого зростання кредитування має поступово збільшуватись принаймні до 30% ВВП, а це у два рази більше поточного рівня. 

П’яте обмеження не пов’язано з війною і має свою давню історію – незадовільний інвестиційний клімат. Сьогодні, на думку бізнесу, з якою я погоджуюсь, основним викликом в цій сфері є зловживання та тиск правоохоронців. Але робота із нівелювання цього ризику вже триває.

Інша проюблена – зарегульованість господарських відносин. Ми роками чули від партнерів про проблемне, суперечливе, застаріле законодавство, зарегульованість ведення господарської діяльності, архаїчну і збережену з радянських часів систему державного нагляду і контролю…

Не один уряд декларував наміри розібратись з цими проблемами, але чверть століття віз як вкопаний стояв на місці.

Але під час війни – нарешті зрушив. Торік урядова міжвідомча робоча група провела ревізію понад 1 тисячі різноманітних регуляцій, запропонувавши половину – осучаснити і оцифрувати, а чверть – взагалі скасувати. Цілком підтримую такі ініціативи, і чекатиму їх якнайшвидшої практичної реалізації. Там, де потрібні будуть рішення на рівні парламенту, ми з колегами робитиме це максимально швидко.

Завдання на цей рік – така сама жорстка ревізія та реформа системи державного нагляду і контролю. Очікую і на цьому треку дієвих та ефективних рішень. Це ж стосується і податкових відносин, де діджиталізація відбувається достатньо швидко.

Попри перешкоди і обмеження – маємо наразі й серйозні можливості.

Маю на увазі "економічний", "митний", "транспортний" безвіз, що суттєво підтримали бізнес, і ми робитимемо все від нас залежне, щоб мати такі можливості і надалі. У цьому році розраховуємо на просування до укладання "промислового безвізу".

Маємо безпрецедентний рівень співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, завдяки яким отримуємо додаткові можливості для залучення "довгих" і недорогих ресурсів.

Цим усім слід активно користуватися… Переконаний, що євроінтергаційний процес є очевидною потужною передумою для розвитку нашої економіки.

 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ІРИНА МУДРА

Наполегливість дає результат: рішення про конфіскацію активів рф наближається

АНТОН БОЛДИРЄВ

Інструменти для інвестування: Світові тренди та вибір українців

АНДРІЙ СТАСЕВСЬКИЙ

Моторні біопалива: чи здатна Україна до промислово-аграрного прориву

КОСТЯНТИН БОНДАРЄВ

Вибори до Європарламенту: збільшення ваги євроскептиків, але не критично

ЛЮДМИЛА КРІПКА

Якісний цемент для відбудови України

СЕРГІЙ СИЛІН

Мікрогенерація - шлях до автономності родин. Наявні можливості в Україні - до 10 ГВт на місяць

БОГДАН ДОВЖЕНКО ГРИГОРІЙ КУКУРУЗА

Чорна труба на 100 мільярдів за рік

ІРИНА ОЗИМОК

Як містам не програти боротьбу за молодь

ОЛЬГА ОНІЩУК

Які методи майнової агресії використовує росія для захоплення власності українців на ТОТ?

МИКОЛА ФІЛОНОВ

За кулісами російського дискурсу: Як "виграла-програла" ФСБ від подій в "Крокусі"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА