15:34 15.01.2024

Автор ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ

Очікування від цьогорічних зборів ВЕФ у Давосі

6 хв читати
Очікування від цьогорічних зборів ВЕФ у Давосі

Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики України

 

Давос - традиційно одна з головних глобальних подій на початку року. Це вже 54 –ті щорічні збори, на яких збираються лідери світу для обговорення глобального порядку денного. Цього року у роботі форуму візьмуть участь голови країн, МФО, світових корпорацій, громадянського суспільства з більш ніж 100 країн, включаючи голову Єврокомісії, президентів Франції, Аргентини, Польщі, прем’єр-міністри Китаю, Південної Кореї, Іспанії, Нідерландів та багато інших країн, а також очільники всіх найважливіших міжнародних організацій (НАТО, МВФ, Світовий банк тощо). Буде і наш президент, Володимир Зеленський, а ще раніше до Давосу вирушила офіційна українська делегація з представників уряду, глави офісу президента, генпрокурора.  

Тема цьогорічних зборів, які триватимуть до кінця поточного робочого тижня, - «відбудова довіри»: чи залишиться 2024 рік годом перманентної кризи чи стане прологом до вирішення проблемних питань, підвищення глобальної стійкості та економічного зростання». Обговорення буде сконцентровано навколо наступних основних тем:

  • Посилення безпеки і взаємодії у дефрагментованому глобальному світі.
  • Зростання та робочі місця у ері майбутнього
  • Штучний інтелект як двигун розвитку для економіки і суспільства
  • Довгострокові стратегії для клімату, природи та енергоресурсів

Україна представлена за всіма основними темами порядку денного саміту. Утім, для нас цьогорічний Давос – це насамперед три головні напрямки та події, з якими ми пов’язуємо  основні очікування:

Перша подія вже відбулась – це четверта зустріч радників лідерів держав з питань національної безпеки та продовження обговорення Формули миру.

Цього разу у ній взяли участь понад 8 десятків держав та міжнародних організацій (попередня зустріч на Мальті зібрала 66).

Для нас принципово донести і переконати партнерів у нашій чіткій позиції:

- ніяких негайних «безумовних перемирень», зупинення бойових дій, замороження по нинішній лінії фронту – не повинно бути і не буде, це не прийме українське суспільство. Хочу нагадати, що у 2014-2021 роках ми мали з так званими «лднр» сотні домовленостей про припинення вогню – «новорічні», «різдвяні», «посівні», «випускні» (як тільки вони не називалися). Сотні! Усі були зірвані терористичними квазі-утвореннями за командою їх російських власників.

- Україна ніколи не пристане на пропозиції «мир в обмін на території». Це означатиме, що Зло перемогло, що кожний диктаторський режим чи терористична організація у будь-який момент, у будь-якій точці світу можуть дозволити собі розпочати агресивну загарбницьку війну. На тимчасово окупованих територіях проживають мільйони українців, і ми не маємо ні юридичного, ні морального права довічно залишити їх у ворожому полоні, під окупацією, позбавити дітей, що мешкають там, майбутнього – на догоду деяким «геополітичним гравцям». Для них у нас один меседж: якщо є така позиція – поділіться з путіним частиною власної території, віддайте у рабство або у військо, яке він кине проти вас, частину власного населення.

Так, діалог відбувається повільно, але ми не повинні поступатися нашими принциповими позиціями.

Ми розуміємо, що кожний день продовження війни – це нові жертви, нові руйнування.

Але ми повинні витратити стільки часу, скільки потрібно, але вийти у кінцевому випадку на рішення, яке забезпечить стійкий, непохитний мир на десятиліття, створити нову архітектуру міжнародної безпеки у Європі і світі, яка дозволить убезпечитись від ефекту відкладеної на декілька років війни.

На це спрямовані й ті переговори про двосторонні безпекові угоди, і наша робота для набуття повноцінного членства у НАТО, і посилення власних та спільних разом з союзниками військово-промислових спроможностей.

Другий напрямок – це конфіскація і передання Україні заморожених російських активів на суму понад 300 млрд. доларів.

На цьому шляху ми відзначаємо певний прогрес, і очікуємо, що почуємо про нові інструменти та рішення на найближчому саміті G7.

До певного часу навіть найближчі наші партнери і союзники казали – нема юридичних інструментів для забезпечення конфіскації російської власності.

Наша позиція завжди була проактивною: якщо інструментів зараз немає (а це дійсно так, адже сім десятиліть ніхто і близько не думав, що у Європі буде можлива нова велика війна, що з’являться нові глобальні військові злочинці, що доведеться знов думати про компенсації тощо) – давайте їх розробляти.

Йдеться не тільки про конфіскацію російських активів, а ще про безліч інших інструментів – запуск та вдосконалення універсального санкційного законодавства, створення юридичної архітектури для притягнення до відповідальності російських військових злочинців (і не тільки за війну в Україні, вони багато де накоїли військових злочинів), і про інструменти виплати повоєнних компенсацій тощо.

Є така дисципліна – філософія права. Вона дозволяє ставити питання сутнісні.

Ось, приміром, закінчиться війна, і ви дійсно збираєтесь повернути тим, хто її розв’язав, тим, хто її активно підтримував діями, тим, хто її фінансував – їх активи? Ви збираєтесь толерувати і залишати без реакції те, що тільки за 2023 рік у результаті війни статки найбагатших росіян зросли на 50 мільярдів? У такому випадку питання нової війни – тільки питання часу і місця.

Чи іншій аспект. Війну розв’язав і веде путін і росіяни, а витрати та збитки від цієї війни повинні нести американці, британці, німці, французи, інші цивілізовані народи? Йдеться не тільки про те, скільки коштів платників податків союзників виділено на допомогу Україні. Йдеться і про ті величезні цифри у платіжках за енергоносії, які побачили рядові європейці через рішення путіна влаштувати їм «холодомор» восени і взимку рік тому, і скільки коштів витратили європейські уряду для пом’якшення ситуації. Йдеться і про тих мільйони людей, зокрема в Африці, які померли від голоду, бо через путінську війну не змогли отримати українське зерно. Йдеться і про тих, хто вже півтора десятиліття і більше проживає на окупованих росією територіях (Придністров’ї, Абхазії, Південній Осетії).

За все це росія має заплатити. Заплатити разово, а згодом платити постраждалим довічно, протягом десятиліть.

Маємо в кінцевому випадку вийти на чіткий юридичний механізм, який забезпечить такі глобальні довгострокові компенсації.

Адже один з наріжних каменів Формули миру Президента Зеленського – це не тільки припинення війни, але й забезпечення «Справедливого миру».

Третій важливий для нас напрямок – майбутнє відновлення України.

Форум у Давосі багато років позиціонує себе як «всесвітній економічний».

Окрім політиків, виступи яких зазвичай присвячені глобальним речам, там присутні керівники і власники величезних корпорацій з усіх сфер економіки, які оперують сотнями мільярдів доларів.

Ми маємо послати їм чіткі меседжі:

- Україна після війни стане одним з найбільших інвестиційних майданчиків світу, де можна буде реалізувати найінноваційніші проекти та рішення, і це унікальна можливість і шанс;

- ми потребуватиме і будуватиме буквально все: від сучасних і безпечних шкіл та лікарень до атомних енергоблоків і ракетно-космічних підприємств, від водневих технологій до зеленої металургії;

- війна не «червоне світло» для інвестицій, ті, хто буде першим – матимуть дуже виграшні позиції (і такі перші вже є);

- для тих, хто все ж таки побоюється – ми працюємо над розширенням інструментів страхування воєнних ризиків, і у нас вже є успіхи та домовленості на цьому шляху;

- торгувати з Україною, замовляти у України безпечно (приклад – альтернативний морський коридор, де силами ЗСУ відновлено безпеку судноплавства і росія не наважується атакувати судна, які обіцяла обшукувати і топити).

Ми повинні взяти максимум з Давоського майданчика на цей рік.

 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

СВІТЛАНА РЕКРУТ

7,2 млрд грн у держбюджет – причина атак на Фонд гарантування вкладів

СЕРГІЙ ТАРУТА

Маємо перейти від розуміння, що ми аграрна держава, яка годуватиме Європу, до розуміння, що ми держава високоінтелектуальна

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Тоталітарний режим зупинять тільки тотальні санкції

ДМИТРО КОХАН

Компенсація збитків завданих війною агропідприємствам: міф чи реальність

СЕРГІЙ КОЗИР

Тортури на окупованій Херсонщині

МИКОЛА ФІЛОНОВ

Заборона Telegram в Україні – хайп або нагальна проблема

ЕДУАРД МКРТЧАН

Китайський злам. Як Україні перехопити інвестиції, що йдуть з Китаю, у В’єтнаму і Таїланду

МИХАЙЛО МЕДКО

Фінансовий лізинг для аграріїв: як допомагати фермерам оновити технопарк перед посівною

ОЛЕКСАНДРА БЕТЛІЙ

Економіка в січні 2024 року зростає, але ризики високі

ГАЛИНА ЯНЧЕНКО

Не тільки БЕБ або чого не вистачає в урядових законопроектах для бізнесу

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА