12:11 20.12.2023

Автор НАТАЛІЯ АЛЮШИНА

Імперські дріжджі, або як Україні позбутися духу "чиновництва"

4 хв читати
Імперські дріжджі, або як Україні позбутися духу "чиновництва"

Наталія Алюшина, Голова Національного агентства з питань державної служби

 

Мене вражає, наскільки вкорінюються у нашій свідомості ментально чужі явища. А ще дивує внутрішній опір, що заважає нам їх позбутися і замінити їхні назви на близькі відповідники. Одне з таких – поняття "чиновник". Воно прийшло в Україну з московії, де Петро І закріпив основи "чиновництва" у "Табелях про ранги".

Це поняття з самого початку здобуло негативну конотацію. "Чиновниками" спочатку зневажливо називали службовців із заниженою суспільною відповідальністю. А далі – поширили це тлумачення на усіх службовців. Особисто я при цьому слові уявляю карикатурних персонажів Салтикова-Щедріна, Достоєвського, Чехова чи Гоголя, твори яких вивчала в університеті на класичній філології.   

Маємо відмінну від московської, традицію державної служби

"Чиновників" скасували із занепадом царської Росії, але їхній дух зберігся в СРСР. Так називали за імперською традицією усіх радянських службовців. І в цьому був сенс. Адже у репресивному Радянському Союзі сутність "чиновництва" лишалася багато в чому такою, як її зобразили Чехов чи Гоголь.

Втім, викликає подив те, що чиновниками продовжують називати публічних службовців в Україні. Після 33 років Незалежності і 10 років війни з рф. При тому, що це поняття для нас ментально чуже. Адже маємо відмінну від московської, власну традицію державної служби. Глибшу і пов’язану з "чинами" тільки через вимушене перебування в імперії.

В історії України нараховують чотири етапи, пов’язані із розвитком публічної служби. Почалося все із Давньої Русі, де посади надавалися на засадах правонаступництва, а також через призначення та обрання. Наступним кроком стало Галицько-Волинське князівство, у якому посадові особи (воєводи, волостелі) виконували функції на постійній основі і за окрему винагороду. Це – ознаки професійної державної служби, яка у нас з’явилася задовго до "винаходу" Петра І. 

Становлення публічної служби, наближеної до класичної, відбулося у часи Козацької держави. Її маркери – визначені повноваження, ієрархічність, оплачуваність, підпорядкованість з огляду на займану посаду. Зрештою – виборність і змагальність під час призначення. Державні службовці (козацька старшина і гетьман) впроваджували інтереси держави через відповідні органи на визначених посадах.

"Чиновники" без Золотої Орди не змогли навіть заснувати центр московського улусу

Законодавчо інститут державної служби в Україні вперше було закріплено у 1918-му, у період Гетьманату Павла Скоропадського. Постановою Ради Міністрів затвердили урочисту обітницю урядників і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі. Присяга була обов'язковою умовою для набуття статусу державного службовця. Важливу роль відіграла посадово-кваліфікаційна ієрархія. Законом встановили класи посад і рангів урядовців, фактично здійснивши першу класифікацію. Глава Української Держави затвердив схему посадових окладів.

Як бачимо, історичне і ментальне підґрунтя для розповсюдження в Україні поняття "чиновник" - мінімальне. Воно базується на принципах самодержавства, зневаги до людей, безвідповідальності та угодовства перед "чинами". Ці імперські дріжджі формували і формують найпотворніші зразки московського чиновництва. Саме це – ключовий компонент у "бродінні", що відбувається упродовж століть за нашим східним кордоном.

"Чиновники" зазвичай не спроможні на лідерство та сильні особисті рішення. Вони залежать від старшого за "чином". Свідченням такого світогляду є заснування москви. Дозвіл створити це поселення майбутні московити отримали 1272 року в онука князя Батия, хана Золотої Орди Менгу-Тимура. Той особисто посадив сина Олександра Невського на московський "стол". Тобто без вказівки згори місцеві "чиновники" були неспроможні заснувати навіть центрове поселення московського улусу.

Вже у витоках української державності вбачаються ознаки демократії

Зауважу, що вже у витоках української державності вбачаються ознаки демократії. Навіть у ранньофеодальній Русі існували виборні посади. Кияни за 200 років до заснування москви на народних віче вирішували долю князя і громади, а Львів за кількадесят років після її появи отримав Магдебурзьке право.

Цінністю української державної служби в усі часи існування було виборювання власної держави і служіння своєму народові. Із кожним історичним етапом цей тренд масштабувався, досягши піку у часи Запорізької Січі і під час державницьких змагань початку 20 століття.

Втім, попри брак історичного тла, слово "чиновник" вгніздилося в нашу свідомість як нав’язаний імперський наратив. Ми вживаємо його, не замислюючись щодо семантики й конотації. Тримаємося невластивого нам історичного дискурсу. І таким чином – прищеплюємо національній публічній службі невластиві їй риси.

Ще кілька років тому політика декомунізації була для суспільства доволі дискусійною. Але в умовах війни ми досягли порозуміння. На черзі – наступний крок. Замало просто очистити простір довкола себе від імперських ідолів. Мусимо упорядкувати і "ландшафт" власної свідомості. Який формують, зокрема, і такі принизливі поняття, як "чиновник".  

Війна вимагає усвідомлення того, хто ми є, де проростає наше історичне коріння і як зароджувалися паростки нашої державності. Це знання робить нас непохитними перед ворогом і дарує впевненість у своєму шляху.

 

 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

СЕРГІЙ СИЛІН

Мікрогенерація - шлях до автономності родин. Наявні можливості в Україні - до 10 ГВт на місяць

БОГДАН ДОВЖЕНКО ГРИГОРІЙ КУКУРУЗА

Чорна труба на 100 мільярдів за рік

ІРИНА ОЗИМОК

Як містам не програти боротьбу за молодь

ОЛЬГА ОНІЩУК

Які методи майнової агресії використовує росія для захоплення власності українців на ТОТ?

ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ

Півроку керованого гнучкого курсу  - перші підсумки

МИКОЛА ФІЛОНОВ

За кулісами російського дискурсу: Як "виграла-програла" ФСБ від подій в "Крокусі"

АНДРІЙ ЄРМАК

А.Єрмак про гарантії безпеки для України: "Від скепсису до підписання 8-ї угоди"

ДМИТРО КЛІМЕНКОВ

Півроку в Міноборони: перші підсумки реформи закупівель для ЗСУ

ОЛЕКСАНДР МАТУСЕВИЧ

Відновлення лісів: потрібен компроміс

ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ

Понад 11 млрд грн для бюджету та зростання активності бізнесу. Що ще демонструє останнє приватизаційне п'ятиріччя?

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА