Наталія Алюшина, Голова Національного агентства України з питань державної служби
 

Словосполучення "культура публічної служби" викликає у суспільстві різні асоціації. Будемо відверті, часом – не надто привабливі, але часто – виправдані. Публічна служба справді має певні вади. Які впливають на критичне ставлення до неї суспільства.

Однак мушу визнати, що попри певні чинники відбувається відчутна трансформація цього інституту. Більше того, я переконана, за кілька років він змінився помітніше, аніж – суспільні уявлення про нього.

Пояснюю такий дисбаланс схильністю людей мислити стереотипами. Узагальненні уявлення сприймаються легше, аніж реальність. Навіть якщо між ними – суттєвий водорозділ.

Кейс державної служби є класичним з огляду на насиченість шаблонами. Їх – чимало. Один із них, приміром, полягає у начебто засиллі там "кумівства". Але насправді сектор держслужби – найпрозоріший на ринку праці. Будь-яку посаду там можна здобути лише отримавши перемогу на відкритому конкурсі. Який має кілька етапів оцінювання, зокрема з використанням IT-технологій, з якими "домовитися" неможливо.

Мушу констатувати, що публічна служба значною мірою недооцінена суспільством. Їй бракує довіри людей, які не повністю відчувають генерацію нової управлінської культури. Відтак, потенційні держслужбовці, зокрема перспективна молодь, часто віддають перевагу приватному сектору. Не усвідомлюючи, що публічна служба значною мірою відповідає їхнім очікуванням і має вагомі переваги.

У цьому переконує чергове дослідження НАДС, здійснене у вигляді анонімного онлайн-опитування серед держслужбовців категорій "А", "Б" та "В". Загалом проаналізовано відповіді майже 20 тисяч респондентів з усіх регіонів України.

Наведу ключові показники, які засвідчують позитивні трансформації. На думку 74% респондентів, у їхніх державних органах на посади спеціалістів добирають на основі професійних компетенцій. За рік на 4,6% знизилася кількість тих, хто називає лояльність керівництва важливим фактором для зайняття посади. 70,5% службовців вважають сприятливою організаційну культуру у своєму органі. Цей показник за рік зріс більше, як на 10%. 68% опитаних відчувають себе захищеними від протизаконних або неетичних вказівок. 86% респондентів зазначили, що працюють для досягнення результатів.

Серед топ-5 цінностей публічні службовці назвали наступні: відповідальність – 75%, доброчесність – 66%, професіоналізм – 55%, командну роботу – 44%, результативність – 33%. Цей перелік – незмінний упродовж трьох років. Упевнена, такі цінності і особисті відчуття є прийнятними і близькими для значної частини суспільства.

Наша мета – ознайомити із ними країну і підвищити вагу публічної служби. Будемо посилюємо суспільну комунікацію, аби долати стереотипи і перетворювати справжні цінності на мейнстрім.