Володимир Борейко,  директор Київського еколого-культурного центру

 

Відповідно до соціологічних досліджень, проведених у Києві в 2021 році, 94% опитаних не підтримують знищення зелених зон, 83,3% опитаних негативно ставляться до знищення водойм під будівництво. На питання з чим пов’язане зменшення зелених зон, кияни дають  87% відсотків опитаних, абсолютно правильну відповідь- із забудовою.

За останні  10 років, згідно з нашими дослідженнями, забудовниками в Києві  знищено понад 700 га київських парків.

Однак зараз стало ще гірше. За останні три  роки у Києві різко зросло знищення заповідних об'єктів чи спроби їх знищити (забудувати) з вини забудовників.

Знищення заповідних об'єктів, що захищають зелені зони, веде до збільшення забруднення повітря та посилення спеки влітку. Київ поступово перетворюється на кам'яні джунглі, непридатні для житла.

Недарма в 2023 році українська столиця потрапила до десятки міст світу з найгіршими умовами для життя — місто зайняло 165 місце зі 173 у рейтингу найкомфортніших для життя міст світу. Сусідні місця в цьому рейтингу зайняли Дуала - найбільше місто Камеруну, (164), та Хараре - столиця Зімбабве, (166). Про це стало відомо із рейтингу Global Liveability Index 2023, який розробляє Economist Intelligence Unit (EIU). Таким чином, місто опинилося в десятці найгірших міст світу за придатністю для життя, поряд з Дуала (Камерун), Хараре (Зімбабве), Дака (Бангладеш), Порт Морсбі (Папуа Нова Гвінея) та Дамаском (Сирія).

Одним із показників цього рейтингу є стан навколишнього середовища .

За три останні роки забудовники 10 разів робили замах на заповідні об'єкти, що в 3 рази перевищує кількість подібних спроб у попередні роки.

Наведемо приклади.

Заказник  "Троєщинські луки" створений  влітку 2020 року на площі 381 га у Києві. Тут є велика популяція червонокнижної коручки болотної. На цій території планувалася забудова, тому забудовники подали позов до суду, бажаючи привласнити цю територію. Але Київрада та КЕКЦ виграли справу у Верховному суді України та захистили місце зростання  рідкісної рослини.

Заказник  "Урочище Церковщина" створено  у 2020 році на площі 130 га у Києві для захисту луків із дубовими лісами. Восени 2022 року одно з київських КП незаконно розпочала там видобуток піску. Ми виявили незаконний котлован, викликали поліцію. Було порушено кримінальну справу за фактом псування заказника, якому завдано збитків у 155 тис. гривень.

Регіональний ландшафтний парк "Лиса гора" було створено у Києві в 1994 році на площі 137 га . Тут охороняється 21 вид флори та фауни, занесений до Червоної книги України, зокрема ковила волосиста, сон розкритий, коручка чемерникоподібна, гніздівка. Восени 2022 року Київрада незаконно прийняла рішення про розробку документації будівництва на Лисій горі військового кладовища, що обурило київську громадськість. КЕКЦ подав до суду на це рішення Київради . В результаті це незаконне рішення було скасовано Київрадою.

Заказник  "Бабин Яр" було створено у Києві у 2019 році у парку "Бабин Яр" на площі 41 га. Влітку 2022 року Київрада ухвалила незаконне рішення про вичленування із заказника ділянки площею 17 га під будівництво військового кладовища. Екологи  організували з цього приводу кампанію протесту. В результаті було вирішено шукати інше місце під військовий цвинтар.

Забудовники не мають нічого святого. Заказник  "Протасів яр" імені Романа Ратушного, який загинув рік тому на війні, створили в 2020році. Однак забудовники з цим не погодилися і вирішили закрити заказник. Для цього вони подали до суду на Київраду та ведуть з нею та громадськістю суди.

Заказник  "Деснянські луки" було створено у Києві в 2020 році на площі 322 га. Він охороняє популяції червонокнижних рослин – іриса сибірського та коручки чемерникоподібної. Навесні 2023 року Київводоканал незаконно став прокладати територією заказника – мабуть, під забудову - труби. Ми  звернулися   у  прокуратуру, було порушено кримінальну справу, будівництво припинено.

Заказник "Озеро Алмазне" було створено у Києві у 2022 році на площі 185 га. Тут були взяті під охорону місця зростання  двох видів рослин з Червоного списку м. Києва – іриса болотного та латаття білого. У липні 2023 року, через технічну помилку, озеро було передано під розробку піщаного кар’єру. КЕКЦ вдалося оперативно зв’язатися з керівництвом Міндовкілля і цей заказник був викреслений зі списку місць, де дозволялося вести видобуток піску. Якби озеро Алмазне не мало статусу заказника, ніщо не завадило перетворити його на піщаний кар’єр.

6 жовтня 2023 року забудовники через псевдоекологічну організацію звернулися до керівництва Києва з пропозицією закрити два заказники – "Озеро Тягле" та "Осокорківські луки".

І зовсім новий приклад. Заказник "Озеро Тягле" було створено також за нашою ініціативою у 2019 році. У середині листопада 2023 року забудовники почали незаконно прокладати через нього дорогу, для чого велику площу засипали будівельним сміттям. Ми звернулися до Генеральної прокуратури України з проханням знайти та покарати винних.

Забудовники не лише постійно намагаються знищити існуючі заповідні об'єкти, а й заважають створювати нові. Приклад – ТОВ "Галерна затока", представники якої намагаються блокувати створення заказника "Ліс орхідей" в урочищі Покол у Голосіївському районі Києві. Також забудовники два роки тому заблокували заповідання озера Вирлиця, заважають привласнити заповідний статус іншим озерам – Небреж та Мартишів в Осокорках, а також створити заказники "Вікова діброва", "Горбачиха", "Труханів острів".

Крім цього, забудовники організовують  у ЗМІ цькування екологів, що захищають об'єкти природно-заповідного фонду, публікуючи для цієї мети платні статті, які пише працюючий на них колишній архітектор, а зараз – інтернет-троль Глеба. Започатковану забудовниками кампанію проти заказників відкрито підтримують навіть деякі депутати Київради, наприклад депутатка  Ю.Лимар, яка нещодавно у своєму інтерв'ю  заявила, що, нібито, "Перетворення величезних територій в межах столиці на заповідники завдає більше шкоди, ніж приносить користі".

Кампанію проти створення заказників у Києві, як ми вважаємо, відкрито веде ТОВ "Галерна затока", ТОВ "Мрія-Інвест", а також "Столиця груп".

При цьому забудовники нерідко порушують закон. Так, забудовники з ТОВ "Галерна затока" за 13 років не заплатили до бюджету Києва близько 200 млн гривень за оренду землі на Галерному острові. Влітку 2023 року Голосіївське відділення поліції м. Києва відкрило на цю організацію кримінальне провадження за статтею "шахрайство".

Чому це так відбувається? По-перше, екологічна інспекція  зараз  позбавлена права проводити перевірки незаконних забудов у зелених зонах. По-друге, увага суспільства та ЗМІ переорієнтована на війну. По-третє, міська влада та депутатський корпус не достатньо приділяють уваги захисту від незаконної забудови існуючих заказників та створення нових.

Чим і користуються забудовники, ловлячи рибку в каламутній воді. До речі, знищення у Києві зазнають не лише пам'ятки  природи, а й пам'ятки  культури.