13:24 23.11.2023

Автор ЕДУАРД МКРТЧАН

П’ять проекцій гуманітарного розмінування України

6 хв читати
П’ять проекцій гуманітарного розмінування України

Едуард Мкртчан, офіцер взводу тактичної підтримки батальйону ТОР УПП у Києві, інвестиційний експерт

Війна у Хорватії завершилася 1995-го. За ці роки країна відновила економіку, вступила до НАТО та ЄС. Єдине, що нагадує про війну, це мінна небезпека. Із 13 тисяч квадратних кілометрів (23% території) забруднених 2 млн мін, лишилося 3%. Їх знешкодять до 2026 року. Через 30 років після завершення війни.

Балканський досвід дозволяє Україні оцінити масштаби майбутнього розмінування. За розрахунками Mines Advisory Group, Україна стала найзамінованішою країною у світі, випереджаючи Афганістан та Сирію. За даними Європейської бізнес-асоціації, у нас забруднені вибухонебезпечними предметами понад 170 тисяч кв. км (30% країни). За площею це – три Хорватії. Скільки "Хорватій" буде після завершення війни, наразі порахувати неможливо.

Гуманітарне розмінування – глобальний проект, що визначає логіку післявоєнного розвитку. Це обов'язковий етап, який створить умови для відновлення соціальної та інженерної інфраструктури. З огляді на важливість цього завдання, в уряді оголосили про створення Міжнародного центру розмінування та розроблення Державної протимінної стратегії. Таку політику можна розглядати у п'яти проекціях.

Мінне картографування

Алгоритм гуманітарного розмінування полягає у дослідженні території країни, виявленні ділянок з вибухонебезпечними предметами та нанесенні інформації на карти. На першому етапі картографують чисті та заміновані ділянки.

Далі маркують забруднені території на сумнівні (де імовірно є вибухові речовини), забруднені (де вони точно виявлені) та чисті.

Після цього визначають пріоритети знешкодження. Сертифіковані компанії з розмінування починають із соціальної, логістичної та інженерної інфраструктури. Щоб створити умови для повернення людей та старту бізнес-активності.

Від результатів картографування залежить стратегія економічного та інфраструктурного планування. Для держави і усіх громадян. Після війни ця соціально значуща інформація має стати  публічною.

Наразі для розмінування, за оцінками експертів, доступні 40 тисяч кв. км (п'ята частина забруднених площ). Йдеться про території, віддалені на 20+ км від лінії фронту чи кордонів країни-агресора.

Існуючі підрахунки забруднених територій досить умовні. Після завершення війни їх площа виявиться вищою. Потрібно буде враховувати складності, пов'язані з хаотичним мінуванням. Росії не надасть карти своїх мінних полів, як це передбачають міжнародні протоколи. Крім того, величезну кількість мін там встановили практично наосліп, без карт.

Бюджетні та технологічні обрії

Експертні оцінки щодо фінансових витрат, необхідних для розмінування, різняться кардинально. На думку економіста CASE Василя Поворозника, очищення кввадратного метра може коштувати $3-4. З урахуванням показника 170 тисяч кв. км загальна сума становитиме $510 млрд. За оцінками Світового банку, станом на квітень 2023 року вартість комплексу гуманітарного розмінування становить для України $37,4 млрд.

У Міноборони підрахували, що розмінування пріоритетних 470 тисяч га сільгоспугідь коштуватиме $1,5 млрд (118 тисяч гривень за га). У Мінекономіки вважають, що виділених наступного року 2 млрд грн вистачить на розчистку 200 000 га полів (10 тисяч грн за га). При цьому Україна поки залучила з урахуванням результатів нещодавньої конференції в Загребі близько €500 млн.

Щодо термінів прогнози експертів близькі. На загальну думку, для розмінування 80% територій достатньо 10 років. Звісно, за умов достатнього фінансування та наявності необхідного обладнання.

Розрахунок робиться на хорватську модель, з її ставкою на дистанційно керовані машини. Там техніка очищала землю, після чого територію перевіряли сапери. В результаті близько 50% потенційно небезпечних площ очистили механічними засобами.

Актуалізація і масштабування системи навчання

Українська саперна школа вважається однією з найкращих у світі. Ще 2003-го на базі ДП "Укроборонсервіс" створили Центр гуманітарного розмінування. З 2010-го це – Імплементований партнер Протимінної служби ООН (UNMAS).

Я зустрічав на фронті фахівців із практикою гуманітарного розмінування в Сомалі, Афганістані, Іраку, Лівії... Це наш золотий фонд, який здатний масштабувати в Україні систему навчання саперній справі. Адже мусимо в рази збільшити кількість суб'єктів у галузі гуманітарного розмінування.

За даними КМУ, зараз в Україні сертифіковано 17 операторів протимінної діяльності, 29 – у процесі, ще 40 – готуються. Процес сертифікування національного протимінного оператора триває близько року. Загалом до гуманітарного розмінування залучено три тисячі осіб, до кінця року їх буде на дві тисячі більше.

Можемо розраховувати на фінансування із трьох джерел: із держбюджету, за рахунок приватних інвестицій та – міжнародних донорів. Створення невеликої компанії у галузі гуманітарного розмінування – дороге задоволення. Первинні інвестиції становитимуть близько $500 тисяч. Саме лише обладнання та обмундирування для 10 саперів потягнуть на $100 000. З огляду на рівень витрат, вартість гуманітарного розмінування не буває низькою.

Важливо розуміти, що гуманітарне розмінування переважно є бізнес-полем для приватних компаній та міжнародних структур. Оскільки ця сфера суттєво відрізняється від бойового чи оперативного розмінування, яким опікуються державні структури.

Сапери з Міноборони, СБУ та ДСНСУ орієнтуються на упізнання вибухових речовин, із подальшим знешкодженням. Натомість фокус гуманітарного розмінування – дослідження тисяч квадратних кілометрів. Процес знешкодження не є в цьому напрямі ключовим.

Під час підготовки кадрів важливо забезпечити вивчення сучасних боєприпасів та вибухових речовин. Адже у війні, яка на наших очах переростає у глобальну, використовують не лише звичні всім радянські боєприпаси, а й виготовлені у десятках різних країн. У тому числі ті, що ніде масово не використовувалися. Наприклад, касетні боєприпаси виробництва США. У цьому аспекті нам украй важлива методична та практична допомога партнерів.

Технологічні інновації та "антимінний" хаб в Краматорську

Старт гуманітарного розмінування відкриє в Україні колосальний ринок товарів та послуг. Йдеться про внутрішнє виробництво та імпорт саперного екіпірування, безпілотних механізованих машин, спеціальних БПЛА, броньованої техніки та супутніх сервісних послуг.

Знаю, зараз ведуться переговори щодо локалізації деяких виробництв в Україні. Вважаю перспективним планувати їх на базі Краматорська та інших індустріальних центрів Донецької чи Запорізької областей. Це виправдано і з огляду логістики, і – відродження машинобудування.

Для забезпечення замкнутого циклу виробництва основних позицій Україні потрібно залучати чи розробляти критичні технології. Насамперед – у частині точної ідентифікації вибухонебезпечних предметів.

Війну в Україні вирізняє застосування принципово нових боєприпасів та найвища інтенсивність їх використання. У світі немає досвіду, який можна використовувати. Для створення відповідних протоколів та розробок потрібні підтверджені практикою технології.

Найочікуваніші для гуманітарного розмінування розробки – у галузі систем дистанційного сканування поверхні. На думку експертів, застосування дистанційно керованих сканерів прискорить розмінування у десятки разів. У світі не існує серійних дронів, здатних засікати пластикові міни або звичайні міни, закладені на великій глибині. Цей – виклик для національних та міжнародних експертних організацій.

Безпечний формат життя на "мінних полях"

Суспільство має прийняти формат життя за постійної мінної загрози. Це – реалії, у яких мусимо навчитися безпечно існувати. Необхідно забезпечити інформування основних цільових аудиторій щодо правил поведінки з вибухонебезпечними предметами. Перший крок у цьому напрямку зроблено торік – Верховна Рада ухвалила Закон "Про протимінну діяльність в Україні".

Важливо налаштувати систему освіти на навчання практичним навичкам, що зберігають життя та здоров'я. Потрібні навчальні програми та онлайн-курси, доступна візуалізація, зокрема мультфільми для найменших.

Потрібен пул тренерів та експертів, здатних доносити шкільним та студентським аудиторіям меседжі про те, що і за яких умов протиставити мінній загрозі. Головні тези – правила безпеки на територіях, де ймовірно чи точно є вибухонебезпечні предмети, знання основних протоколів, спрямованих на запобігання жертвам серед мирного населення, уміння надавати першу медичну допомогу при вибухових травмах.

Таку комунікацію треба будувати ще до завершення війни. Мінна небезпека актуальна для мільйонів українців, які живуть на територіях, де не ведуться бойові дії. Неможливо швидко ліквідувати її. Але в наших силах зробити так, аби на мінах перестали гинути люди.

 

 

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА