Руслан Стрілець, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України

 

Пожежі, обстріли та наступ російської техніки призвели до утворення додаткових викидів близько 120 млн тонн діоксиду вуглецю.  Це – додаткове навантаження на кліматичну систему. російська збройна агресія проти України ставить під питання досягнення цивілізованим світом кліматичних цілей.

Мовчазна жертва війни – так кажуть про вплив бойових дій на довкілля. Воно не говорить людською мовою. Забруднена річка не проситиме “Людино, зупинися”. Вітер не подує “Цим повітрям небезпечно дихати”. Ліс не зашелестить людською мовою “Мене знищують”. Відсіч терористам можуть дати лише “Леопарди” та “Піони”, створені військово-промисловим комплексом, а не природою.

Мова довкілля – це не слова. Довкілля може віддячити сприятливими умовами для життя та розвитку. А може звертатися до нас природними лихами та кліматичною кризою.

Вплив бойових дій на зміну клімату – ключова тема українського треку на Африканському кліматичному саміті 5-6 вересня у Найробі, Кенія. Україна була запрошена і стала активним учасником заходу. Це проміжний захід напередодні світового саміту СОР28, який цьогоріч пройде у Дубаї, ОАЕ.

Чому ракетні обстріли в Україні та опустелювання Африки тісно взаємопов’язані? Африка першою реагує на кліматичні зміни. Саме цьому континенту належить багато уваги фахівців з питань клімату по всьому світу. Проте Африка – лакмусовий папірець того, що відбувається на інших континентах. Інтерес науковців до російського вторгнення в Україну безпрецедентний. Понад півтора року на нашій території відбувається наймасовіше в історії людства використанням різних видів зброї: ракети, дрони-камікадзе, хімічна та фосфорна зброя тощо. Все це руйнує життя не тільки в Україні, але й на інших континентах.

 

Бойові дії та СО2

Майже третину незалежного від росії життя Україна має справу з бойовими діями. Сьогодні ми змушені працювати з тим, з чим досі не стикалася ніяка держава. У сучасному світі досі не було методик для обрахування шкоди довкіллю від війни таких масштабів. Деякі процеси ми в Міндовкілля змушені розпочати з нуля, бо знаємо, що це необхідно не тільки нашій державі для отримання репарацій від росії. Це потрібно майбутнім поколінням в усьому світі для розуміння, чому не можна прогулювати уроки історії.

За півтора роки війни Держекоінспекція зареєструвала понад 2,500 злочинів росії проти довкілля. Вплив її відчують люди далеко за межами України.

 

120 млн тонн додаткових викидів – стільки додаткового СО2 спровокувала російська збройна агресія проти України. З них 50 - непрямі викиди на повоєнну відбудову України, 39 - викиди безпосередньо від бойових дій та пожеж.

 

Пожежі

Площа пожеж з приходом великої війни зросла з 35,6 тис. га до 495,1 тис. га. Це більше ніж середньорічна площа всіх пожеж в усьому ЄС у період з 2006-2021 років на 460 тис. га.

Кількість пожеж площею більше ніж 1 га в Україні за рік повномасштабного вторгнення зросла у 35 (!) разів – порівняно з аналогічним періодом минулого року (зі 177 до 6288).

Здебільшого бойові дії відбуваються саме в лісах. Лісові пожежі за рік спровокували потрапляння в атмосферу 16,5 млн тонн викидів. Це подвійний удар по кліматичній системі. Ми стикаємося з втратою потенціалу поглинання лісами CO2. В Україні він зменшився на 175 тис. тонн CO2екв щорічно (0.5%).

 

Площа лісових пожеж в Україні зросла на 51 тис. га. Це приблизна площа всіх лісів Хорватії та Боснії і Герцеговини.

 

Для росіян наш ліс – це військовий полігон та дрова. Від бойових дій постраждало 3 млн га лісових насаджень (окопи, пожежі, вирубка тощо). Близько 171 тис. га українського лісу потребують розмінування. Цікаво, до речі, що площа лісових пожеж у Сибіру за перші 4 місяці 2022 року зросла на 3 млн га.

 

Російська авіація, яка могла бути задіяна у гасінні пожеж у Сибіру, активно бомбардувала українську Харківщину та  Донбас.

 

Паливо війни

Бойові дії – неможливі без палива. Танки, бронетехніка, авіація, матеріально-технічне забезпечення армії та її мобілізація – все це потребує великої кількості викопного палива. Дані щодо витрат палива військовими є доволі обмеженими, проте відомо, що постачання бензину, авіаційного та дизельного палива в осередки російської оборонної структури в регіони, що межують з Україною, зросли втричі порівняно з 2021 роком і можуть сягати 1,5 млн тонн. Фактичні витрати палива є набагато вищими.

Загальні викиди від горіння палива під час війни оцінюються в 18,8 млн тонн CO2. Окрема категорія забруднення – детонування боєприпасів, що забезпечило потрапляння додаткових 2 млн тонн викидів за рік війни.

 

Переселення та рух біженців

Окупанти забирають у нас дім навіть там, де не летять російські бомби й дрони-камікадзе.

У 2022 році сотні й тисячі українських сімей з ностальгією пригадували “ковідні” роки та обмеження на поїздки. 24 лютого багато хто мусив зібрати все життя у багажник своєї автівки та покинути рідний дім надовго або й на все життя.

Протягом повномасштабного вторгнення близько 8 млн українців знайшли притулок від війни в Україні далеко від дому. Уявіть собі, що за лічені дні збезлюдніли весь Париж та Берлін разом узяті або ж цілий Нью-Йорк. Вимушено покинули Україну майже 13,5 млн українців.  За попередніми даними, повернулися в Україну близько 40% тих, хто пересікав кордон, а це також додаткове навантаження на атмосферне повітря.

 

Логістика вимушених переселенців створила близько 2,7 млн тонн CO2  додаткових викидів в атмосферу.

 

Забруднення замість кліматичної нейтральності

Вторгнення росії відкинуло нас на роки назад щодо питань розвитку. Нещодавно Україна разом з цивілізованим світом вирішувала, як буде скорочувати викиди та досягати кліматичної нейтральності до 2050 року. Сьогодні ми змушені боротися з забрудненням навколишнього середовища, хоча українська промисловість працює лише на 25%.

Війна, спричинена росією – це загроза потенціалу багатьох країн до скорочення викидів. Руйнування промисловості, енергетики, опустелювання та затоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС, транспортна блокада, крадіжки врожаїв призводять до “перетікання” викидів парникових газів у ті країни, які в терміновому режимі змушені нарощувати виробництво за рахунок вуглецеємних технологій

Хибною є думка про те, що руйнування кліматичної системи закінчиться тоді ж, коли припиняться бойові дії. Близько 50% викидів може забезпечити відновлення цивільної інфраструктури. За даними Kyiv School of Economics, від початку війни пошкоджено або зруйновано щонайменше 412 підприємств, з яких 64 — це великі та середні підприємства. Зруйновано та пошкоджено більше 110 тисяч приватних будинків та 16 тисяч багатоквартирних забудов.

Кожен день війни віддаляє цивілізований світ від досягнення цивілізованих цілей. Кожен день українські Збройні Сили тримають фронт, щоб могли жити далі не тільки ми, але й увесь континент. Українські захисники роблять спротив росіянам на лінії фронту довжиною майже 3,500 кілометрів – це приблизна лінія фронту WW2, або як подорож із Києва в Мадрид.

Бойові дії не закінчуються на лінії фронту. У будь-який момент у будь-якому куточку України може спалахнути підприємство, ліс, нафтобаза. Для прикладу, росія вже випустила по Україні понад 10 000 ракет. За 5 років сирійської війни застосовано близько 100 ракет. Це ще не кінець – повітряні тривоги в наших містах не стихають.

У світі залишається все менше і менше країн, які не визначилися щодо російської війни в Україні. Та цього недостатньо. Маємо залучити до спільних дій якомога більше союзників.

Пункт 8 Формули миру Президента України Володимира Зеленського – наша платформа для роботи з партнерами над подоланням екологічних наслідків бойових дій. Пункт 8 передбачає припинення екоциду та повернення Україні репарацій. Кожна держава може запропонувати свої рішення та дії.

Маємо разом показати рф, що війна – це дорого. Кожна цивілізована країна має зробити свій внесок. Без цього сталий мир і сталий розвиток неможливі. І росія не зупиниться сама. Її можна тільки зупинити разом.

 

 

*Для підготовки тексту частково використані дані звіту "Вплив російської війни в Україні на клімат за 24 лютого 2022 – 23 лютого 2023"