Руслан Стрілець, виконуючий обов’язки  Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України
 

Кажу це як людина, яка вже давно ходить у магазин із власною тарою та користується альтернативним пакованням. Це питання звички. Та й продавчині і продавці потроху звикають до таких "дивних" покупців.

Але те, що раніше здавалося "примхою дивакуватого споживача", насправді є цивілізованою європейською практикою. І вже зовсім скоро буде сприйматися і в Україні як звична річ. Адже відсьогодні з магазинів зникають безоплатні пластикові пакети. Їх не видаватимуть “безкоштовно” ні в аптеках при пакуванні ліків, ні в кафе чи інших закладах громадського харчування, коли ви купуєте їжу навинос тощо. В Україні почав діяти перший етап обмежень обігу пластикових пакетів. За порушення заборони підприємства та підприємців штрафуватимуть.

Одразу скажу, що ці вимоги не поширюються на біорозкладні пакети, а також надтонкі пакети, що є первинною упаковкою для свіжої риби, м’яса, продуктів із них, сипучих продуктів і льоду.

Що дають нововведення?

Насамперед, зменшення попиту на пакети, а отже, зниження рівня засмічення країни.

Не кажу за всіх, але є люди, які звикли набирати у магазинах мотки пластику не тому, що він вкрай потрібен, а про запас. Або ж фасувати в окремі пакетики по одному фрукту, щоб донести це все додому вже у великому пластиковому мішку. Навіщо? Щоб наповнити пакетами відро для сміття, не переймаючись, що з тим пластиком буде далі. А далі – він накопичується на сміттєзвалищі сотні років, забруднюючи довкілля.

Так-от, щоб вирішити цю проблему, у Туреччині, наприклад, лише за перший рік заборони пластикових пакетів їх використання зменшилось на 75%. Це дозволило заощадити 150 тисяч тонн пластику.

В Ірландії після введення податку лише за перший рік попит на пластикові пакети знизився на 90%.

Швеція теж ввела податок на пластикові пакети. Ціна на пакети з ручками виросла втричі – в еквіваленті, більше ніж 18 гривень. Шведська агенція з охорони навколишнього середовища оприлюднила статистику: після введення плати на 65% зменшився обсяг продажу пластикових пакетів з ручками. Люди почали приходити до магазинів зі своєю тарою.

Тож заборона безоплатно розповсюджувати пакети — це не зазіхання на чийсь гаманець, а спонукання людей користуватися пакетами лише тоді, коли це дійсно потрібно.

Про ціни

Давайте чесно: не існує нічого безкоштовного. Вартість так званих "безоплатних" пакетів завжди закладалась в ціну товару. Незалежно від того, чи брали ми ці пакети, чи ні та у якій кількості, ми платили за них у вартості середнього чеку. Відтепер будемо платити лише за те, що використовуємо.

Крім того, не складно порахувати, що користуватися багаторазовою торбинкою і раніше було дешевше і вигідніше, ніж великим пластиковим пакетом. Так, одна така екоторбинка прослужить 3-4 роки та за цей час замінить вам близько 600 пластикових пакетів. Якщо взяти до уваги, що один пакет, який витримує до 7 кілограмів, коштує 2 – 2,5 гривні, то ми економимо не менше 1000 грн. І скільки можна купити багаторазових торбинок на ці гроші? Та чи потрібна буде взагалі вам така їх кількість?

Не варто забувати, що альтернатива пластику – це не лише екоторби. У світі вже придумали біорозкладні пакети, які розкладаються від 1 до 4 місяців. Вони перетворюються на пил, що не шкодить природі. Технологія така, що ці пакети робляться із гранул рослинних компонентів типу крохмалю. І я впевнений, що це якісна альтернатива. А коли є альтернатива – завжди легше відмовлятися від того, що шкодить.

І ще одне, попит завжди породжує пропозицію. Тож на ринку можна очікувати появу ще більше екологічних альтернатив пластиковим пакетам.

Мінімум пластикових пакетів = ваше здоров’я

Можливо комусь і байдуже на довкілля та наслідки, які спричиняють пластикові пакети. А страшні прогнози про те, що через 30 років пластику в океані буде більше, ніж риби, є далекими. Але ж загрози для власного здоров’я і здоров’я ваших дітей ви точно не будете ігнорувати. Ми часто навіть не усвідомлюємо, скільки шкоди завдаємо собі, коли в черговий раз беремо на касі купу пакетів, щоб ретельно запакувати все, що купили.

Так-от, ця інформація дає привід замислитися:

• У виробництві пластику використовують свинець – надзвичайно токсичний метал.
• Якщо ви зберігаєте продукти в пластику, вони швидше псуються, там з’являється пліснява.
• А якщо ви заморожуєте продукти в пакеті, з нього виділяються токсини.
• Для з’єднання швів часто застосовують хімічний клей, який точно не робить продукти кориснішими.
• Пакет у довкіллі розкладається на мікропластик, який потрапляє у ґрунти та воду, а отже, у продукти харчування. За оцінками вчених, за тиждень з водою та їжею людина може споживати до 2 тисяч шматочків мікропластику. Це приблизно розмір кредитної картки, яка щотижня “потрапляє” в наш організм.
• Американські вчені виявили, що мікропластик є сприятливим середовищем для розмноження бактерій, стійких до антибіотиків. У воді, де міститься багато мікропластику, зростає кількість таких бактерій та мікробів.

Тож поінформований, значить, захищений. І тут важлива самосвідомість і відповідальність українців, які поступово звикнуть брати пакети лише тоді, коли без них точно не можна обійтися. А в інших випадках знаходитимуть альтернативу.

Що можна зробити вже зараз кожному із нас?

Відмовитися від надмірного використання пакетів. Придбати або самим виготовити торбинки для купівлі продуктів. Купувати товар в екологічній, переробній упаковці, а не в пластикових пакетах.

Це досить легкі кроки. А от користь – відчутна. І для власного гаманця, і для екології.

Бо впевнений, що ми всі точно не хочемо, щоб Україна у світі асоціювалась з літаючими пакетами, які висять на деревах. Саме це ми сьогодні можемо бачити біля автошляхів, на берегах водойм, у лісах та й біля власних будинків.

Що далі?

На другому етапі обмежень, з 9 березня 2022 року, буде введена в дію заборона розповсюдження в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг:

• надтонких пластикових пакетів із товщиною стінки менше 15 мікрометрів (окрім первинної упаковки для м’яса, риби, сипучих);
• тонких пластикових пакетів із стінками товщиною від 15 до 50 мікрометрів;
• оксорозкладних пластикових пакетів.

А з 1 січня 2023 року встановлюється заборона на надтонкі пластикові пакети, що є первинною упаковкою для свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду.

До того часу виробники, торгівельні мережі вже мають впровадити для них альтернативи.

А ще ми плануємо обмежити використання виробів з одноразового пластику – соломинок, одноразового посуду, ватних паличок тощо. Тому що все це теж використовується лише 20-30 хвилин, а шкодитиме довкіллю та нам з вами ще сотні років. Відповідний законопроєкт, який Міндовкілля розробило спільно з експертами з Європейського Союзу в рамках проєкту "APENA 2" та народними депутатами, вже зареєстрований у Верховній Раді.

Відмова від такого пластику також буде поступовою. Адже моя особиста думка, що підходи у цих питаннях мають бути не революційними, щоб люди могли адаптуватися та звикнути до змін.

Бо відмова від пластику, чи принаймні зменшення його застосування там, де це можливо,  – вже давно не модний тренд, а вимога часу. І ми повинні почати створювати умови, щоб зберегти довкілля, а отже, подбати про своє майбутнє та майбутнє наших дітей. Воно має бути точно без пакетів на деревах та пластикового сміття на узбіччях.

#ВсеБудеЕкоЛогічно