Руслан Стрілець, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України

 

Битви виграють армії, а війни -  економіки. Вислів актуальний для нашої країни, як ніколи. Поки Збройні Сили демонструють нашу міць на фронті, маємо дбати про економічний тил. Бо це і є дві важливі складові обороноздатності України.

Так, наша промисловість зазнала колосальних втрат внаслідок війни. Так, маємо десятки зруйнованих підприємств, які були основою економіки регіонів та країни в цілому. Так, після нашої перемоги нам потрібно все відбудувати. У тому числі, вщент зруйнований схід України, наш промисловий Донбас….. Туди повертатиметься мирне життя, а з ним і люди, яким треба працювати, розвиватися та розвивати країну. 

Як відновлювати зруйноване?

Є два шляхи.

Перший, і переконаний, що всі погодяться - не найкращий -  це за радянськими стандартами. Як було раніше - будувалося підприємство, а навколо нього “виростало” місто. Тобто навколо великих потужностей, які щодня викидають тонни забруднюючих речовин, зводилися будинки  для людей, які щодня ходили на роботу на ці підприємства.

Другий шлях, який вже обрала Україна - це європейський. Що таке європейські стандарти – це, в першу чергу, міста, у яких комфортно жити. Це промислові об’єкти, розташовані за межами населених пунктів. Це технології, які найменше шкодять довкіллю, а отже і людям.

Як за цих двох моделей працює промисловість?

Для наочності змоделюємо ситуацію на прикладі авто.

Відбудова промисловості на радянській “спадщині”, що вціліла,  виглядатиме аналогічно тому, якщо взяти запчастини із вживаних авто та зібрати з них “новий” транспортний засіб. На перший погляд цілком непоганий варіант за відсутності ресурсів. Але що відбуватиметься далі? Таке авто потребуватиме періодичного ремонту та купівлі нових запчастин. Повертаючись до промислових об’єктів, інвестор завжди переслідуватиме економічні інтереси та прагнутиме повернути свої кошти, вкладені в обладнання. Та чи впливатиме така ситуація на якість та вартість продукції?

Як виглядатиме відбудова промисловості за європейськими стандартами. В Європейському Союзі діє 34 довідкових референтних документи з найкращих доступних технологій та методів управління  (BREFs). Вони визначають найбільш економічно доцільні технології, що найменше впливатимуть на довкілля. Встановлюють нормативи гранично допустимих викидів, вимоги до їх моніторингу, заходи з енерго- та ресурсоефективності, які мають впроваджувати підприємства тощо.

Якщо розглядати приклад з авто, то підприємства, що працюють за НДТМ, умовно можна порівняти із купленою машиною з автосалону, яку не потрібно перевіряти чи відповідає вона усім стандартам та вимогам безпеки, чи ні. Всі параметри вказані в документах, заздалегідь пройшли відповідну сертифікацію.

На таких підприємствах передбачені системи контролю якості викидів, в тому числі через контроль якості продукції. У випадку понаднормових викидів автоматично блокується робота устаткування.

Так, цей другий шлях - нелегкий і дороговартісний, але Україна вже сьогодні крок за кроком рухається до масштабного зеленого “оновлення”.

На якому етапі ми зараз?

Ще наприкінці травня Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкт №6004-д “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля”. Цей документ дозволить імплементувати положення Директиви 2010/75/ЄС та запустити в Україні екомодернізацію промисловості за найкращими доступними технологіями та методами управління (НДТМ).

Спроби імплементувати цю директиву почалися у 2020 році, а якщо подивитися ще далі “в історію”, то перші напрацювання різних варіантів законопроєктів розпочалися ще у 2011-му.  Однак завжди були ті, хто проти, хто через страх або небажання змін лобіював свої інтереси. Лобіювати дешевше, ніж фінансувати реальні зміни. Сьогодні маємо унікальний шанс виправити ситуацію.

Адже імплементувавши 75-ту директиву, наша країна отримає доступ до необхідних ресурсів -  для модернізації промисловості. А у випадку зі сходом України - для побудови нових об’єктів, які будуть займати менше площі, споживатимуть менше енергії і, головне, випускатимуть продукцію європейської якості.

Над законопроєктом ми працювали спільно з депутатами Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування і експертами європейських проєктів.

Документ пройшов неодноразові громадські слухання, обговорювався з бізнесом. Були спроби пошуку компромісу, спроби тиску чи зміни тих чи інших норм. Але сьогодні маємо висновок Офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції - документ відповідає нормам ЄС.

Так, цей закон, в основному, про процедуру видачі дозволів. Так, цей закон про чесні правила роботи. Так, цей закон про позбавлення права працювати у разі, якщо підприємство двічі не пустило інспектора на перевірку.

Але, якщо на об'єкті стоїть сучасне обладнання, яке відповідає НДТМ, то і підстав не пускати фахівця Держекоінспекції не буде. Бо в промисловця немає в кожному кутку десятків тонн “віковічної пилюки” від роботи старого устаткування чи навіть “на око” помітних перевищень викидів з труб.

Час не стоїть на місці. І поки в Україні роками дискутують про терміни та ступінь необхідної промислової модернізації та де брати на це кошти, у світі змінюються технології та підходи. Найпрогресивніші, найбільш економічно доцільні та такі що найменше впливають на довкілля, викладені в каталогах НДТМ, які формуються в рамках Сивільського процесу.

Європейські та українські промисловці знають, що в рамках саме цього процесу в Європі відбувається “написання” НДТМ, які потім є обов'язковими для виконання всіма підприємствами в Євросоюзі.

Членство України в ЄС не за горами, ми робимо на законодавчому рівні для цього все можливе. Але потрібно вже зараз думати і про  практичну площину. Бо день приєднання України до ЄС настане, але чи будемо ми готові, прокинувшись наступного ранку, одразу почати жити за європейськими правилами.

Для того, щоб наша промисловість була готова, ми зробили важливий безпрецедентний крок. У результаті тривалих перемовини з Європейським Бюро ІРРС та завдяки підтримці лідера Севільського процесу ЄС Mikel Landabaso Álvarez Україна отримала офіційний статус спостерігача у Севільському процесі. Так, у нас поки ще немає права голосу тут, але  ми вже сьогодні можемо вчитися працювати за новими правилами, приймати участь у роботі технічних груп.

Впевнений, що настане день, коли каталоги найкращих доступних технологій, які подаватимуть на розгляд до цих груп, будуть складатися і з технологій, розроблених в Україні. Адже наша країна має колосальний науковий, потенціал. А найголовніше – є люди, яким не байдуже, талановиті українські інженери, вчені, експерти.

І тоді ми зможемо сказати, що 75-та директива ЄС на повну працює в Україні і сприяє розвитку нашої промисловості, нашої науки, нашої економіки у чистому безпечному довкіллі. 

Але поки маємо пройти складний, але необхідний шлях відновлення та європейської інтеграції…

Війна лише прискорила всі процеси. Зараз час, коли потрібно швидко приймати зважені рішення та діяти. Як зазначив у одному із відеозвернень Президент України Володимир Зеленський, кожен закон, який потрібен, щоб Україна почала переговори щодо вступу до ЄС повинен бути ухвалений!

Тож як би хто не сперечався, але зміни неминучі. Україна вже давно не на роздоріжжі, а на конкретному цілеспрямованому шляху.