09:00 17.05.2023

Автор ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Нова фінансова нормальність-2023, як вона є

8 хв читати
Нова фінансова нормальність-2023, як вона є

Олександр Крамаренко, головред журналу Деньги

 

Нацбанк оприлюднив звіт за 2022 рік. Враження від нього загалом таке, що весь попередній рік НБУ бачив мету і не зважав на перепони. Але зараз ми вже можемо вимагати від нього більш зважених рішень і навіть (ви не повірите!) відновлення кредитування. Тобто якогось повернення до нормальності. Хай і нової нормальності.

Загалом той звіт-2022 цікавий тим, що з нього дещо зрозуміло і про поточний, 2023 рік, тобто вже другий рік повномасштабної війни. Ми адаптувались до неможливого – такі в мене особисті згадки про 2022 рік. І дочекались майже неможливого – більш-менш регулярного отримання зовнішньої допомоги і запевнень, що її буде стільки, скільки потрібно для перемоги України. В тому числі – економічної. Власне, це і є підгрунтя нової реальності.

Якщо дуже стисло, то варто подивитись на чотири основні речі, які нас цікавлять як результат дії НБУ спільно з банками та іншими учасниками фінансових ринків:

  1. Стан банків, бо в них знаходяться наші гроші: все пройшло значно краще, ніж воно виглядало в перспективі з ранку 24 лютого 2022 року. Клієнти залишились у банках. Є обгрунтовані сподівання, що у поточному році банківська система збереже стійкість.
  2. Курс гривні до основних валют, бо це можливість заробляти та купувати необхідне: шляхом спроб та помилок втримали гривню, хоч воно дорого вартувало усім нам. Є ненульова ймовірність збереження поточного курсу до кінця року.
  3. Ціни, їх стабільність – тому що це довіра до гривні, це можливість зберігати зароблене, взагалі – можливість встигати щось заробляти: бувало й гірше(наприклад, у 2014-2015 роках), а зараз ситуацію втримали на зубах. Є сподівання, що за підсумками року споживчі ціни зростуть не більше ніж 15%(квітневий прогноз НБУ 14,8%, січневий – 18,7%).
  4. Ситуація з кредитуванням – бо з цього витікає можливість заробляти, швидкість відновлення економіки, врожай-2023 та багато чого іншого: кредитування очікувано скоротилось, чекаємо на зрушення у політиці НБУ.

Тож, по пунктах буду коментувати здобутки та помилки, про які мова йде у звіті, але, звісно, не в термінах, що притаманні офіційному звіту:

Стан банків: найголовніше - зробили багато чого, щоб клієнти не почали втікати з банків

Перед повномасштабним вторгненням українська банківська система завершила попередній (2021) рік з вражаючим прибутком у 77,5 млрд грн. Наступний рік, коли повномасштабна війна точилася 10 місяців з 12 – з загальним операційним прибутком у 24,7 млрд гривень. Звісно, суттєво додали прибутку збільшення відсотків по депозитних сертифікатах НБУ та облігацій внутрішньої державної позики. Але головним чинником були не вони. Зокрема, той же Приватбанк від свого загального заробітку на цінних паперах НБУ та мінфіну отримав менше 1/6. Тобто, ці можливості банкам допомогли, але левову частку заробленого вони отримали від послуг клієнтам.

Ініціювали повне гарантування вкладів на воєнний період, надавали банкам беззаставне рефінансування на певний період, забезпечили постачання готівки до банкоматів, восени, під час енергетичної кризи, посилили стійкість банків до відключень. Була ще купа різної якості рішень, але більшість з них були ефективними. Як на мене, було зроблено достатньо, щоб банківська система встояла. Хоча без прикрих помилок та запізнень не обійшлося. Але вони, скоріш, мали локальний, епізодичний характер, якщо ми говоримо саме про стійкість банків. Кілька банків було виведено з ринку, але вони не мали суттєвого значення для системи загалом.

Курс гривні до основних валют: дочекались допомоги і втримали курс

Найголовніше, що було зроблено – фіксований курс та запровадження валютних обмежень, які зробили цей курс більш-менш адекватним до ринкового.

Власне, саме це втримало курс на тому рівні, що був визнаний фіксованим у липні 2022 року.

Жорсткі обмеження не були розповсюджені на використання гривневих карток за кордоном. З одного боку, це залишало певні шпарини для уникнення внутрішніх валютних обмежень і спровокувало так званий «картковий туризм». Але з іншого боку – вирішило проблеми мільйонів українців, які рятувались за кордоном від обстрілів та окупації.

Певно, варто було швидше прибрати подвійність курсів – тобто продаж експортерами валюти за фіксованим курсом. Ця подвійність завдавала втрат експортерам в розмірі до 15% під час продажу виручки за гривні у деякі періоди, в тому числі – тим українським фрілансерам, які залишились в країні і продовжували отримувати платню з-за кордону. Ця подвійність призводила до намагань ухилятись від повернення експортної виручки. На щастя, ця практика не набула загрожуючих масштабів.

Але що сталося, те сталося – і саме цей крок, тобто фіксація курсу, дозволив кінець кінцем повернути ринкові курси до рівня фіксованого. При чому, не за рахунок надактивного продажу валюти з резервів НБУ.

Але при цьому продаж валюти з резервів, які поповнювались за рахунок зовнішньої допомоги, відбувався доволі системно, хоч у певні періоди надто стримано. Також ринок майже постійно відчував дефіцит готівкової валюти і тільки нещодавно він був вичерпаний. Можливо, з середини літа 2022 року варто було проводити інтервенції(продаж) не тільки безготівкової, але і готівкової валюти. Але замість цього запровадили можливість для фізичних осіб купувати валюту для зберігання на короткострокових(від 3 місяців) депозитах. Цей крок значним чином пом’якшав проблему дефіциту готівкової валюти.

Ціни, їх стабільність: допомогли уповільненню цін, дочекались стабілізації

Ціновий шок, що відчула Україна, був викликаний двома чинниками – курсовий стрибок у першому півріччі 2022 року та збільшення видатків, пов’язане з воєнними чинниками. Коли кажу про збільшення видатків з причин війни, то сюди ми маємо врахувати здорожчання логістики(морська майже припинилася), більші заходи безпеки, витрати на енергостійкість (після атаки на енергомережі купували генератори, безперебійники, пальне, резервуари для води, автономні системи опалення), втрата частини вітчизняних виробників і перехід на імпорт у певних секторах споживання. І це та частина, на яку НБУ ніяким чином не міг впливати. І це ми ще не згадуємо інфляцію в доларах і євро. Вона також додала українським цінам і також жодним чином не може бути під впливом НБУ. Не згадуємо тільки тому, що вплив такого «імпорту інфляції» був все ж меншим, ніж вплив від курсу та збільшення поточних витрат з причин війни.

І все ж зростання споживчих цін в Україні, попри війну та високу світову інфляцію, за підсумками 2022 року склало 26,6% -  нижче за прогноз Національного банку (30%) на початку воєнного періоду.

Найгіршим в сенсі цін був період з березня по червень 2022 року – з причин падіння курсу гривні та руйнування частини економіки споживчі ціни зросли майже на 14,1% за чотири місяці. Наступний період був більш стабільнішім – з липня по грудень ціни зросли на 7,8%. Переважно, за рахунок впливу від ударів по енергосистемі. До речі, перший місяць енергопроблем був і найдорожчим – тільки виключно він додав третину з того зростання цін, що припадало на все друге півріччя.  

Тож в Нацбанку залишалось два важелі впливу – курс та відсоткова ставка. Перший він зафіксував і тримає. Другу він підняв влітку 2022 року з 10% до 25% річних і також тримає до поточного року.

Наразі(травень-2023) вже створені умови для зниження облікової ставки – Нацбанк, судячи із нещодавніх обговорень квітневого рішення про облікову ставку, приглядається до перспектив її зменшення.

Тож інфляція потроху гальмує, НБУ, сподіваюсь, почне зменшувати облікову ставку. Тому що вже на часі відновлення кредитування.

Ситуація з кредитуванням: ризики війни проти потреб у відновленні

Цей напрямок є, здається, найменш публічним. Але. За рахунок певних кроків НБУ комерційні банки після дуже короткочасного переляку поновили кредитні ліміти по картках фізичних осіб. Насправді, це для багатьох пом’якшало фінансові проблеми перших місяців повномасштабної війни. І, до речі, зміцнило довіру до банків.

Ситуація в секторі кредитування бізнесу виявилася значно складнішою. У 2022 році чисті гривневі кредити суб’єктам господарювання в платоспроможних банках зросли лише на 0,5%, а у валюті знизилися на 23,9% у доларовому еквіваленті. Збільшували кредитування, насамперед, державні банки (перш за все - ПриватБанк), найбільшу частку нових кредитів отримували агропідприємства. Також серед найактивніших позичальників були державні компанії. Тоді як приватні банки, а особливо, банки із іноземним капіталом, скорочували кредитування. Це пояснюється тим, перш за все, що рівень ризиків внаслідок воєнних дій був відверто неприйнятний для приватних (недержавних) банків, незважаючи на наявність програми державної підтримки кредитування, які уряд навіть розширював.

Зокрема, залишалась в дії державна програма підтримки “Доступні кредити 5-7-9%”, попри уповільнення видачі нових кредитів в її межах.

Що зараз заважає відновлювати кредитування? Про це не йде мова у звіті, але нагадаю. По-перше, занадто жорстке регулювання, що залишилось у спадок ще приблизно з 2016-2018 років. І тут в поточних умовах потрібні сильні рішення, а також підтримка з боку не тільки НБУ, а ще з боку уряду та наших іноземних партнерів. Бо воєнні ризики має хтось взяти на себе. Не самим же банкам нести цей тягар. По-друге, високі ставки по ОВДП демотивують банкірів видавати кредити бізнесу. Бо різниця у ризиках неповернення шалена, а можливості бізнесу платити по кредитах стільки ж, скільки по ОВДП платить Мінфін – як то кажуть, «не питайте, мамо, чому заплакані очі».

Одночасно, не чекаючи настання остаточно світлих часів, НБУ виконував домашню роботу на майбутнє – налагоджував співпрацю з держреєстрами, напрацьовував засади так званого сталого кредитування на засадах ESG (сталого розвитку). Звісно, це у воєнний час мало допомагає  відновленню кредитування, оскільки поточні ризики перевішують, але все це стане у нагоді після закінчення війни, після Перемоги.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

25 % компенсації вартості сільгосптехніки: Як держава допомагає аграріям оновити свій парк техніки

ВОЛОДИМИР БОРЕЙКО

Як перемогти в Києві нестерпну спеку

ЮРІЙ ГОРДА

Ринок землі за євростандартом: для чого Україні гармонізація земельного законодавства з правом ЄС

ВАДИМ НЕПОСЕДОВ

Виклики та перспективи української комерційної нерухомості під час війни - UTG

ВАЛЕНТИН НАЛИВАЙЧЕНКО

Від Сталіна до Путіна: нищення народів тоталітарними режимами

ОЛЕГ МАЛЬЧИК

Справедливість ціною в незалежність

ОЛЕНА ЖУКОВА

КІК-звітна компанія "в картинках"

ОЛЕКСІЙ МОВЧАН

Навіщо Україні запроваджувати інститут превентивної реструктуризації?

ОЛЬГА ОНІЩУК

5 першочергових кроків для протидії майновій агресії росії та повернення захопленої власності українців на ТОТ

ОЛЕГ ВИШНЯКОВ

Між війнами в Україні та Ізраїлі, чи все ще може Америка захистити Тайвань?

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА