11:58 15.07.2022

Автор ВІТАЛІЙ ШАПРАН

Фінансовий ринок України потребує консолідації учасників і більше оптимізму

6 хв читати
Фінансовий ринок України потребує консолідації учасників і більше оптимізму

Віталій Шапран, економіст, фінансовий аналітик

 

Тримати національні фінанси в стабільності під час війни – це мистецтво. Не дивлячись на доволі швидкий калейдоскоп подій на фронтах, українська гривня сьогодні має потрійний захист і єдиним ворогом стабільності гривні є внутрішні чвари.

Три ланки захисту

Перша ланка захисту – це національна економіка. На перший погляд, економіка, яку пошматало війною, не дуже захищає національну валюту. Втім, в цій війні є свої особливості. Разом із блокадою південних портів з лютого 2022 року у України виникла значна відкладена пропозиція зернових на експорт. На початку літа цього року в південних портах готовими до експорту залишалось 25-30 млн тон зернових культур, це приблизно на 9-10 млрд доларів. Невелика частина цих вантажів вже пішла на експорт після розблокування експорту через Дунай-Чорне море. На початку другої декади липня близько 100 кораблів стояли у черзі за українською пшеницею та кукурудзою. І хоча експортного каналу через Дунай недостатньо, але відбуваються перемовини по розблокуванню наших південних портів.

Перемовини між ООН, Туреччиною та Україною щодо розблокування південних портів пішли досить непогано. Можливо РФ і не пішла б на поступки Україні, але до переговорів її схиляє ситуація на власному внутрішньому ринку зернових. Зокрема, росіяни не встигли допродати зернові минулого врожаю, і по мірі збору нового врожаю ціни в їх портах пішли різко вниз: ціна FOB з початку літа знизилась з 450 доларів за тонну до приблизно 340. І через рекордний врожай в окремих регіонах ціни продовжують падати. Тож РФ зацікавлена в розблокуванні своїх окремих експортних маршрутів, що зараз недоступні через проблеми із логістикою, страхуванням при перевезенні та непорозуміння з банківськими розрахунками. Навряд чи пожвавлення війни на Півдні України буде сприяти зростанню експорту зернових з РФ. Тому більш менш прагматичні оцінки результатів переговорів щодо розблокування південних портів України, які були озвучені вітчизняним МЗС і Турецькою стороною, цілком заслуговують на довіру. Економічна ситуація складається так, що сторони вимушені домовлятись.

Друга ланка – це міжнародна допомога. В червні ЄС погодив надання Україні пакету допомоги у розмірі 9 млрд євро, хоча 8 млрд з цього паркету поки що не отримали остаточного акцепту. Натомість було отримано частину допомоги від Світового Банку. Думаю, що і обіцяні 8 млрд євро найближчим часом надійдуть до України.

На цьому тижні нарешті акценти з допомоги у формі кредитів і грантів за рахунок США, ЕС та Великобританії змістились на використання для допомоги Україні російських коштів, заарештованих в цих країнах. Нагадаю, що на початку липня відповідні зміни до національного законодавство внесла Канада. Закон 6930, який передбачає передачу на допомогу Україні заарештованих у США російських активів, зараз розглядається в Сенаті. І нарешті, Європейський Союз у жовтні 2022 року має ухвалити директиву, що передбачатиме можливість конфіскації російських активів, які заморожені в ЄС. Про це у другий декаді липня заявив європейський комісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс. Відповідне законодавство також розробляєтеся у Великобританії та Японії. А тепер давайте порахуємо:

  • В США на початок літа було заарештовано російських активів на 132 млрд доларів;
  • В країнах ЄС вартість заарештованих активів сягає 400-500 млрд. євро. Зараз точну суму оцінити важко, оскільки тільки в Ірландії та Італії за 2 останні місяці вартість заарештованих російських активів виросла на 40% та 50% відповідно, і процес розшуку російських активів триває.
  • У Великобританії заарештовано російських активів на приблизно 20 млрд доларів.
  • У Канаді арешт накладено на російські активи за сумою трохи менші за 0,5 млрд канадських доларів.

Тому, за самими мінімальними оцінками, зараз тільки в країнах, які вже прийняли або анонсували рішення про готовність передавати російські активи на допомогу Україні, нараховується активів на приблизно 550 млрд доларів (без врахування Японії), і ця сума ще буде зростати. Не вдалось домовиться і з Швейцарією, де заблоковано приблизно 10 млрд доларів США.

І, врешті решт, третя ланка захисту – золотовалютні резерви НБУ. На 1 липня 2022 року ЗВР НБУ складали 22,8 млрд доларів, а чисті ЗВР – приблизно 12,9 млрд доларів. Мушу нагадати, що резерви тому і називають резервами, що їх використовують у непередбачуваних обставинах, таких як війна, блокування портів, тривалість бюрократичних процедур у відносинах між Сенатом та Конгресом США, а також між країнами-членами ЄС і т.д.

Принципи економічної дипломатії та пропорційності

Звісно, Україна є вдячною платникам податків з США, Великобританії та країн ЄС та Японії за допомогу у важкі часи. Для всіх нас важливий як сам факт наявності такої допомоги, так і те, що її джерела диверсифіковані. Але платники податків з США, Великобританії, країн ЄС та Японії не нападали на Україну, тому вони не мають нести на собі тягар відповідальності за злочини РФ в Україні. Для України, для її міжнародних партнерів і для всіх тих країн, які бажають якнайшвидшого завершення війни, вкрай важливо, щоб допомога Україні відбувалась саме за рахунок заарештованих коштів РФ. Це пов’язане з наступним:

  1. Для України важливо, щоб після завершення війни РФ не змогла швидко відновити свої фінансові резерви, оскільки це буде збільшувати ризик повторної агресії.

2. Для всього міжнародного співтовариства важливо, щоб злочинець відповідав своїми коштами за вчинені в Україні злочини. Цей виховний захід може стати наочним прикладом для інших країн-агресорів, який свідчитиме, що за агресію завжди наступає відповідальність.

3. В РФ ще не до кінця усвідомили, що їх держава і частина олігархів втратили контроль над своїми активами, які вже заарештовані за кордоном. Потрібно, щоб до них дійшло, що за кожний постріл, за кожний розвалений будинок чи об’єкт інфраструктури буде потрібно платити з власних та державних кишень. По мірі усвідомлення цього тяга до агресії може ослабнути.

В ЄС та Великобританії економічна ситуація досить непроста. Відставка Бориса Джонсона відбувалась на фоні соціальних протестів у Лондоні через високу інфляцію. Високі ціни на паливо збурили протестні настрої і в італійському парламенті і змусили подати заяву про відставку Маріо Драгі. Крім того, що обидва ці політики є друзями України, вони здійснювали дуже важливу підтримку при обговоренні санкцій в ЄС та G-7. Крім паливної істерії в Європі, слід враховувати, що частина європейських компаній просто покинули свої активи в РФ і пішли з країни, а частина ще продовжує виходити зі збитками. Тобто в ЄС буде потрібний фонд компенсацій таких збитків європейському бізнесу, і відповідні виплати за державні кошти вже почала Фінляндія.

Думаю, що Україні варто враховувати цю непросту ситуацію в Європі і обмежити свої апетити на допомогу саме периметром заарештованих російських активів, а також користуватись стандартною підтримкою, яку надають такі міжнародні організації, як МВФ, Світовий банк, ЄБРР, Європейський інвестиційний банк, МБРР та інші. Крім того, потрібно активніше користуватись інструментами торгівельного фінансування, які надають міжнародні банківські групи, що вже 2 десятки років працюють в Україні.

Висновки

Тож, стабільність гривні сьогодні захищають три ланки. Затримка в розблокуванні портів може бути компенсована міжнародною допомогою. Бюрократія при міжнародній допомозі буде тиснути на валютні резерви країни, але рано чи пізно ЗВР перестануть бути єдиною ланкою в системі, яка гарантує стабільність гривні. Немає причин для панічних настроїв, розповідей про курс 40 чи 50, а також про гіперінфляцію (для ринків які розвиваються це більше 100% на рік) та інші дивовижні речі. Не потрібно підігрівати негативні очікування і діяти на руку агресору. Зрозуміло, що ризики завжди є, але під час війни їх варто обговорювати у професійному середовищі.

На фоні обґрунтованого оптимізму, в цей неспокійний час професійна спільнота очікує від фіскальної та монетарної влади не публічних дискусій з елементами залякування і цькування, а консолідації, заради спільної перемоги над ворогом. Війна вимагає не публічних диспутів, а вже готових консолідованих рішень, які будуть коригуватись по мірі зміни ситуації і змін у поведінці учасників ринку.

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА