14:06 29.11.2022

Нам необхідно негайно завершити легалізацію віртуальних активів в Україні – віце-прем'єр Федоров

12 хв читати
Нам необхідно негайно завершити легалізацію віртуальних активів в Україні – віце-прем'єр Федоров

Ексклюзивне інтерв'ю з віце-прем'єром – міністром цифрової трансформації України Михайлом Федоровим

Текст: Дар Грищенко

 

 


- Почнемо. Хотілося б почути загальні висновки щодо стійкості мобільного, супутникового та фіксованого зв'язку у військових умовах? Який висновок можна зробити, зокрема на період після війни?

- Почну з того, що це вперше у світовій історії країна приймає виклик зі звʼязком такого масштабу. Тому що від початку Другої світової війни це, по суті, відбувається найбільша війна на етапі технологічного розвитку світу. Технології під час війни відіграють дуже важливу роль. А зв'язок є базовою інфраструктурою для розвитку та роботи усіх технологій.

Коли ми створили Міністерство цифрової трансформації у 2019 році, ми поставили одну з чотирьох основних цілей для себе: забезпечити 95% населення доступом до інтернету, як фіксованого, так і мобільного. Та робота, яку наша команда зробила за 2-2,5 роки, стала фундаментом, щоб зараз проходити цей складний період з інтернетом та звʼязком.

Звичайно, є ключові проблеми, які зараз виникають. Вони пов’язані з тимчасовими вимкненнями світла по всій країні. Тому що і мобільним вежам, і операторам фіксованого інтернету не вистачає електроживлення. Вони використовують генератори, але забезпечити кожну базову станцію, яких у країні десятки тисяч, або кожного провайдера стабільною напругою, це дуже складна задача. І зараз вона вирішується тим, що закуповуються генератори, запаси палива для них та акумулятори всіма операторами. Мінцифра теж допомагає у цьому процесі.

Нещодавно звертався публічно до бізнесу, щоб ті, у кого є стаціонарний генератор, допомогли підключити вежі і фіксованих операторів до інтернету. Але масштаб відключень досить великий, і коли вимикається фіксований інтернет, навантаження лягає на базові станції мобільного зв'язку. Вони не можуть також довгий період отримувати електроенергію тільки завдяки генераторам. Паралельно іде навантаження ще й на ці мережі, а трафік досить великий, щоб міг якісно працювати інтернет чи був зв'язок.

Ми бачимо, що є проблема, яка вирішується системними речами, такими як пошук генераторів, закупівля їх операторами, робота з інтернет-провайдерами, щоб вони будували пасивні оптичні мережі, які працюватимуть, навіть якщо у квартирі немає світла, а роутер підключений до павербанка чи акумулятора. Боремось.


- Щодо фіксованого інтернету. Чи зобов’язані наразі провайдери надавати послуги у повному обсязі? Чи воєнний стан якось змінює ці зобов’язання?

- З юридичної точки зору, в операторів немає зобовʼязання надавати безперебійні послуги під час воєнного стану. Але незважаючи на це, зараз величезний попит на енергонезалежний інтернет, і оператори модернізують свої мережі, встановлюють додаткові акумулятори та генератори.

Робота фіксованих операторів також залежить від електроживлення, оскільки більшість мереж у містах побудована на технології, яка передбачає наявність живлення на активному обладнанні оператора у кожній багатоповерхівці.


- А якщо казати, наприклад, про Київ та західні регіони?

- Ми розробили законопроєкт про якість мобільного зв'язку. Його завдання: забезпечити певні характеристики якості. Їх потрібно виконувати всім операторам, але у мирний час. Зараз профільні відомства працюють над цим документом.

Але якщо ми говоримо про ситуацію саме зараз, під час війни, коли відключають світло, є багато об'єктивних чинників, що пояснюють відключення зв’язку. Звичайно, що кожен оператор чи провайдер намагається зробити все, що може, щоб реанімувати свою інфраструктуру.


- До речі, мобільні оператори скаржаться на неможливість забезпечити всі точки зв'язку генераторами через неприпустимість їхнього використання у житлових будинках. Чи є ідеї, як на час війни вирішити цю проблему?

- Наприклад, ми зараз спілкуємось з "Укренерго" щодо невідключення тих об'єктів, де розташовані базові станції операторів, щоб підтримувати мобільний зв'язок. У різних регіонах різна ситуація. Десь частково це працює, десь – ні, але все досить ситуативно.

Базових станцій у нашій країні багато, тисячі у кожній області, і вони розміщені на різних об'єктах. І десь реально неможливо встановити генератори, тому що шум заважає мешканцям житлових будинків. На сьогодні кожна область намагається це вирішувати ситуативно. На жаль, якогось єдиного рішення немає і не може бути у цій ситуації. До повномасштабної війни завдання було забезпечити всіх людей якісним інтернетом і робили все для того, щоб мобільні вежі будували по всій країні: спрощувалась нормативка та різні регуляції. Величезна мобільна мережа просто не може функціонувати без електроживлення. Тепер потрібно це підтримувати.

Однак є випадки, коли жителі якогось будинку самі купують генератор для того, щоб підключити свого фіксованого провайдера. Тому ситуація складна, але вона безпрецедентна для усього світу, і зараз координація, яка відбувається на всіх рівнях, і між бізнесами, і між бізнесом та державою, і з місцевим самоврядуванням дозволяє зробити так, щоб взагалі функціонував зв'язок по всій країні. Хоча дійсно у деяких районах бувають проблеми.


- Президент "Київстару" Александр Комаров нещодавно казав, що мобільний зв'язок в Україні може стати "точковим". Як ви оцінюєте шанс такого розвитку подій? Що з цим можна зробити?

- Складно робити прогнози. Ми не знаємо, які ще можуть бути обстріли і у якому масштабі, що буде з постачанням електроенергії. Ми вже працюємо над тим, щоб забезпечити будь-який сценарій. Сьогодні, наприклад, зранку була зустріч з профільною командою, які говорили про різні сценарії. Я сказав, що все ж потрібно шукати рішення, щоб забезпечити роботу веж у будь-якій ситуації з електроенергією.

Скільки б не було потрібно генераторів, терміналів Starlink, зусиль, ми маємо зробити все, щоб мережа працювала. Суто технічно – так, якщо не буде світла кілька днів, то буде велика проблема зі зв'язком, проте... Потрібно забезпечити операторів і провайдерів Tesla Powerwall або іншими видами генераторів, забезпечити необхідну кількість Starlink. Тож у нас є план, що у цьому напрямі ми вже робимо й будемо робити.


- Який шанс того, що у разі блекауту залишиться хоча б звичайний EDGE-зв'язок, щоб жителі віддалених районів, наприклад, могли викликати собі швидку? Чи при тотальному блекауті на кілька днів він також буде відключатись?

- По-перше, при тотальному блекауті по всій країні точно будуть центри незламності або публічні точки з доступом до Wi-Fi чи Starlink. Ми вже частину терміналів Starlink, які отримали від Польщі, передали на ці цілі. Зараз веду комунікацію з багатьма урядами різних країн, а також з компанією SpaceX щодо отримання нових партій. Є пріоритет, ми це забезпечимо точно.

Також ми у постійній комунікації з операторами та провайдерами. Розглядаємо різні сценарії та можливості, але у будь-якому разі при навантаженні на мережу десь буде працювати тільки EDGE, для того, щоб базові станції витримували навантаження. Треба забезпечити зв'язок, над цим працюватимемо. Це завдання мають виконати бізнес і держава разом.


- Публічний Wi-Fi. Де будуть розміщенні такі точки? В якому порядку? Скільки? Скільки це коштує державі, бодай приблизно?

- Мова йде про тисячі таких точок. Їх будуватимуть, але скільки їх буде – 2 тис. або 20 тис. – питання часу та потреби. Щодо їх розміщення є також певна стратегія, починаючи з міст, де зараз найбільше потрібні такі точки.

Наприклад, ми відкрили вже 20 точок публічного зв'язку у Херсоні, ще 40 відкриємо у найближчі тиждень-два, бо люди ними користуються. Далі в області будуть створені такі точки з Wi-Fi. Ну і окремо Офіс президента працює разом з ДСНС над "пунктами незламності" по всій країні. І там також згодом будуть Starlink. Тому йтиметься про тисячі публічних точок з Wi-Fi по всій країні. Але будемо сподіватись, що вони нам не знадобляться.


- До речі, щодо "точок незламності". Не плануєте запускати якісь "Дія-коворкінги" чи щось таке, щоб малий бізнес міг продовжувати працювати під час блекаутів?

- Ми намагаємось з цим допомагати. Наприклад, на перших етапах повномасштабного вторгнення допомагали компаніям Starlink. Але насправді у нас є топ-пріоритети зараз – це медицина, енергетична сфера, соціальна, транспорт. Тому у першу чергу забезпечили саме їх. Також забезпечуємо критичну, інформаційну інфраструктуру стабільним зв'язком та генераторами для того, щоб країна могла функціонувати в економічному плані навіть при нестабільному зв'язку чи ситуації з електроенергією.

Бізнес та IT-індустрія робить багато для того, щоб забезпечити свої компанії у нинішній ситуації зв'язком та світлом, у них це добре виходить.


- Щодо Starlink: як зараз працює зв'язок? Чи комунікуєте ви з компанією? Були припущення, що на звільнених територіях цей зв'язок може не працювати з урахуванням позиції Маска по територіях. Що буде робитись у разі, якщо вони не працюватимуть на деокупованій Україні?

- Зараз понад 22 тис. Starlink в Україну завезла наша команда за допомогою міжнародних донорів та компанії SpaceX. Ми зробили все, щоб вони приїхали в Україну. У нас пряма комунікація з компанією SpaceX і пряма комунікація з Ілоном Маском. Були деякі проблеми на тимчасово окупованій території чи у зоні бойових дій, але зараз їх немає. Наприклад, якщо на лінії зіткнення виникає якась проблема зі зв'язком, SpaceX її дуже швидко допомагає нам її вирішити, щоб Starlink працювали.

Незважаючи на публічні дискусії щодо фінансування, Маск і публічно, і в нашій комунікації запевнив, що у будь-якій ситуації Starlink буде працювати навіть незважаючи на фінансові питання, які можуть виникати.

Зараз ми говоримо про можливість купити нову велику партію з тисяч Starlink для України. Я дуже швидко отримую зворотний зв'язок. Бачу, що вони хочуть нам допомогти і допомагають.


- Ще одне питання про створення урядового зв'язку і спецдержкомпанії, що вічно дискутується. Війна довела її необхідність чи ні?

- Це сенситивне питання, повʼязане з безпекою у воєнний час. Повернемось до нього після нашої перемоги.


- Чи буде "Січ-3"? І які висновки зроблено після "Січ-2"?

- Я не відповідаю за космічну агенцію та їхні проєкти. Можу тільки сказати, що дійсно зараз завдяки Starlink та Держспецзвʼязку трохи стали дотичними до цієї теми. Але я коментуватиму те, що робить команда Мінцифри. Про долю "Січ-2" мені невідомо.


- Metaverse та проєкти у ньому. Навіщо під час війни зрушувати такі цікаві, але, мабуть, більше рекламні речі? І який відсоток вашої команди задіяний у Meta-проєктах?

- Зараз Метавсесвіт на етапі MVP. Тобто є команда з кількох людей, яка займається вивченням цієї сфери. Якщо ми говоримо, що хочемо досягти для України статусу найбільш цифрової держави у світі, то повинні відстежувати усі тренди. Повинні бути першими, а не останніми. Ми бачимо роль цифрової держави під час війни: вона стала фундаментом для того, щоб і інші послуги надавати: і економіка працює, і митниця, і соцпослуги.

Цифровізація – це основа. Вона створює нові тренди. Метавсесвіт – це певний тренд. Ми знайшли кілька кейсів, як зможемо використовувати Метавсесвіт, але поки що лише на етапі вивчення можливостей. Тому, якщо там буде раціональна база, щоб створити цінність для українців, то ми запустимо цей проєкт, і він буде у нашій країні одним із перших у світі. Ми ведемо діалог з розробниками Метавсесвіту — і українськими, і світовими. Вивчаємо кейси різних країн. Тобто ми тут одні з перших зараз, хто вивчає цю тему. Тому подивимось.


- Ця тема цікавить і з економічної точки зору, бо великі компанії можуть собі дозволити вкладатись у проєкти, корисність яких ще не до кінця визначена, втрачати на цьому кошти, за рахунок своїх прибутків... А чи може дозволити це собі Україна?

- Хороше питання. Нам у цьому разі легше, ніж приватним компаніям, тому що у нас взагалі немає коштів. Ми вивчаємо це на рівні ентузіазму. Всі приватні компанії, з якими комунікуємо, надають нам консультації безоплатно. Вивчати дослідження і комунікувати з урядами інших країн, які це впроваджують, також безкоштовно. Ми зараз у це не інвестуємо державні гроші. У нас є донори, у яких працюють люди, які допомагають з Метавсесвітом.

В принципі, ми взагалі "найбідніше" міністерство. У нас 86% бюджету у цьому році скоротили, у наступному теж.. У нас одне з найменших фінансувань в уряді. Тому реальних коштів немає, щоб таке фінансувати. Але ми знайшли варіанти, як реалізовувати проєкти без залучення державних коштів взагалі.


- "Дію" вже впізнають в ЄС. Коли її визнають?

- Наша перша ціль зараз: відцифррувати усі 100% послуг в Україні та надати найкращий сервіс для українців. Стати найзручнішою країною у світі з точки зору отримання послуг. У нас немає цілі, щоб увесь світ приймав "Дію" і вона була визнана. Але коли ми піклуємось про наших громадян і намагаємось надавати найкращий сервіс, отримуємо відразу і ефект від наших міжнародних партнерів з інших країн.

Наприклад, місяць-два тому ми пошерили наш код "Дії" для Естонії, і вони на його базі створюють власний мобільний застосунок з послугами. Нагадаю, що Естонія вважається найбільш цифровою країною Європи. І вони вражені досвідом "Дії". Щойно у нас була зустріч з Австрією. Зараз австрійці працюють над запуском цифрових документів в one-stop shop застосунку, який працює за схожим принципом на "Дію". Команда Мінцифри допоможе їм з цим. Лише чотири місяці тому надали їм консультацію щодо цифрового водійського посвідчення, і вони вже запустили його.

Окрім того, ми підписали документи і зробили технічне рішення з нашими партнерами з Польщі. Це буде перший в історії ЄС та світу кросшеринг документів: водійські посвідчення, техпаспорти, що передаватимуться з "Дії" в їхній польський застосунок mObywate. Ми активно розвиваємося.

Наші спеціалісти, до речі, залучені до групи Єврокомісії, яка займається ID-Wallet, розробкою цього продукту. Тому команда Мінцифри дотична до того, що зараз відбувається у ЄС, але паралельно фокусуємось на українцях, їхніх проблемах, на тому, як їх вирішувати.

Так, "Дію" дійсно впізнають у світі. Але наразі це як цифрове хобі.


- А коли плануєте досягти 100% цифрових послуг? І скільки наразі вже відцифровано?

- Я думаю, що до кінця 2023-початку 2024 року, як ми і планували, всі ключові послуги будуть у "Дії". Ми якісь послуги прибираємо, якісь – запускаємо. Наприклад, запустили послуги, яких немає у світі, такі як "єВорог" — чатбот, де можна сповістити про пересування ворога, або "єПідтримка".

Нещодавно запустили витяг про місце проживання у застосунку "Дія". Це найпопулярніша держпослуга у країні, і тепер документ можна отримати в один клік.

 

- Нещодавня криза на криптовалютному ринку. Як вона вплине на криптоплани України і взагалі на криптофонди, які збирались міністерством?

- Нам потрібно терміново закінчити те завдання, яке ми почали робити: легалізацію віртуальних активів в Україні. Ми прийняли базовий закон "Про віртуальні активи", який був драйвером законодавчого процесу. Зараз потрібно прийняти податковий законопроєкт, щоб легалізувати цей напрям, тому що Україна може отримати новий сектор економіки та додаткові податкові надходження. За даними провідних блокчейн-аналітичних компаній, ми преебуваємо серед світових лідерів за використанням криптовалют. Але для розвитку криптоіндустрії у правовому полі потрібно зробити все необхідне для її легалізації. Для нас це зараз досить чутливе питання: і з точки зору податкових надходжень у бюджет, і з точки зору довіри інших країн. Ми за легалізацію цього прогресивного технологічного сектору, щоб бізнес міг розвиватись, держава — розвивати цифрову економіку та отримувати податки.


- Чи є у вас підтримка по цій позиції з боку нашого фінансового міністерства? Може, є позиція Нацбанку з цього приводу?

- Той закон, який ми прийняли, підтримали всі. Тепер потрібно податковий закінчити. Вже є драфт податкового законопроєкту, який зараз доопрацьовує Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. Сподіваюсь, ми зможемо прийняти його найближчим часом.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Кожен обмін полоненими дає нову інформацію і надію рідним - Уповноважений з питань зниклих безвісти

Допоки Україна потребуватиме гуманітарної допомоги внаслідок жорстокої війни з боку Росії, ми будемо з вами - директор з питань сусідства Генерального директорату ЄК з гуманітарної допомоги

Михайло Бакуненко: Заборона експорту газу, ігнорування законодавства та відчуження бізнесу – сьогодення галузі в Україні

Нам завжди не вистачає коштів, бо ми постійно розвиваємося – керуючий партнер "ТК-Домашній текстиль"

"Укренерго" готове сприяти розвитку власної генерації промспоживачами - глава компанії

Ми можемо вдосконалювати діагностику за допомогою ШІ –  завідувач відділу Інституту ім. Філатова

Глава МВС: В Україні запрацює державний реєстр територій, забруднених вибухонебезпечними предметами

У Євросоюзі набагато легше запустити нове залізничне сполучення, ніж в Україні, - виконавчий директор RegioJet

Невдовзі буде створено покроковий алгоритм подання заяви до Міжнародного реєстру збитків від агресії РФ - Мудра

Посол Італії: для Путіна України не існує, він категорично заперечує національну ідентичність українців

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА