17:11 10.08.2022

Після війни я бачу Україну центром Східної Європи – Єрмак

16 хв читати
Після війни я бачу Україну центром Східної Європи – Єрмак

Ексклюзивне інтерв'ю голови Офісу президента України Андрія Єрмака агентству "Інтерфакс-Україна"

Автори: Олександр Мартиненко, Інна Кардаш

 

Точка зору українського керівництва щодо переговорів із Росією на сьогодні: вони неможливі. Це так?

На цьому етапі переговори малоймовірні. Президент абсолютно чітко сформулював позицію: головною передумовою для початку розмови є виведення російських військ, що окупували частину території України після 24 лютого.

Ми багато разів повторювали й залишаємося на тих самих позиціях: жодних компромісів, які були би пов'язані з українською незалежністю, територіальною цілісністю і суверенітетом. Ми цього не розглядаємо і не розглядатимемо. Коли можуть бути переговори з російською стороною, залежить не від нас. Ми захищаємо свою землю, ми ні на кого не нападали.

Те, що ми наразі бачимо з російського боку, – це тактика затягування війни? Що ми можемо їй протиставити?

Безумовно, така тактика спостерігається. Вона точно нас не влаштовує. Головне, що на сьогодні можна їй протиставити, – це досягнення успіхів на фронті. Умовою цих успіхів є своєчасна військова допомога наших партнерів. На сьогодні вона велика, і ми за неї вдячні. Але головне, щоб вона завжди була своєчасною і в необхідних нам обсягах.

За 6 місяців війни весь світ побачив хоробрість і високий бойовий дух наших військовослужбовців. Ми все робимо для досягнення перемоги в протистоянні російській агресії. Це величезний фронт робіт, зокрема й на дипломатичному рівні в режимі 24/7, оскільки все у світі швидко змінюється, і кожна з країн має свої внутрішні проблеми.

Наше головне завдання – тримати український порядок денний у топі. Це складно, але поки що нам це вдається. Сюди входить робота України з іноземними партнерами щодо постачань необхідного озброєння, яка теж має певні нюанси. Зокрема, створення необхідного механізму контролю, прозорості. Приміром, на сьогодні стало практикою те, про що ми нещодавно лише починали говорити, – це щотижневі брифінги наших військових в Офісі президента, на які ми запрошуємо представників країн – міжнародних партнерів. Тому на сьогодні наші партнери не мають жодного запитання стосовно необхідного нам озброєння і термінів його постачання. Ми працюємо в дуже тісній координації.

Я також удячний депутатам за підтримку моєї ініціативи щодо створення спеціальної комісії Верховної Ради з моніторингу та контролю за іноземною допомогою, яка надається нам. До неї ввійшли представники всіх фракцій. Уже відбулося перше засідання. Наші депутати також досить активні в координації роботи з іноземними партнерами.

Далі ми плануємо поширення військових брифінгів на Комітет Конгресу США з безпеки. Вважаю, що це дуже важливо. Крім того, фактично щотижня відбувається наше спільне з Валерієм Залужним спілкування з радником американського президента з питань безпеки Джейком Салліваном і главою Об'єднаного комітету начальників штабів генералом Марком Міллі. Під час одного з таких дзвінків до нас нещодавно приєдналися глава українського МЗС Дмитро Кулеба і держсекретар США Ентоні Блінкен.

Гадаю, в рамках одного з таких дзвінків незабаром до нас можуть долучитися і британські партнери.

У цьому контексті я відзначив би й роботу щодо санкцій проти Росії. Ви знаєте, що наша група Єрмака-Макфола працює досить ефективно. Вже відбулася перша презентація роботи групи для українського парламенту. Надалі ми працюватимемо з парламентами інших країн. Важлива й наша точкова робота з кожним із наших партнерів, від яких залежить затвердження пакетів санкцій.

Ви напевно знаєте, що у світовому медіапросторі останнім часом виникала тема непрозорості схем використання Україною поставленого західного озброєння. Я маю на увазі й висловлювання конгресвумен Вікторії Спартц, і матеріал, який нещодавно вийшов на американському телеканалі СВS. Чому, на ваш погляд, це відбувається? Це вплив РФ, майбутні парламентські вибори в США чи щось інше?

Це вплив Росії на всі 100%, але й, безумовно, є свої політичні процеси в різних країнах. Питання тут полягає лише в правильній комунікації. В цьому сенсі в нас точно, як у держави, совість чиста. Тому важливо, щоб комунікація була своєчасною і люди отримували всі необхідні відповіді на запитання.

Наскільки мені відомо, було ухвалено рішення про створення Єдиного інформаційного центру Міністерства оборони, який буде щодо всього, що стосується військової інформації, акумулювати та централізовано комунікувати.

Це логічні й необхідні кроки, які ми робимо, щоб у наших партнерів не було жодних запитань і вони змогли отримувати всю необхідну інформацію, а ворог не міг цим користуватися і поширювати дезінформацію з метою тиску.

У цьому плані стратегія Росії завжди була спрямована на те, щоб сіяти недовіру, ворожнечу. Я цей прийом відзначав іще під час моєї роботи політичним радником лідерів "нормандського формату", в ТКГ. У них завжди однакові інструменти: посіяти недовіру між партнерами, розколоти, зруйнувати єдність.

Їхня пропагандистська машина продовжуватиме працювати. Необхідно професійно цьому протистояти. Гадаю, ми на сьогодні робимо все, щоб так воно й було.

Усе-таки про вибори до Конгресу США. Україна на сьогодні має двопартійну підтримку, але чи не загрожують ці майбутні вибори обсягу та швидкості військової допомоги Україні?

Ви знаєте, що конгресмени й сенатори, які приїжджають в Україну, є представниками обох партій. Ми реально відчуваємо двопартійну підтримку. На мій погляд, вона збережеться.

Але, знову-таки, в усіх країнах є свої внутрішні політичні процеси, періодично щось виходить на перший план, а щось – на другій. І завдання усієї команди Офісу президента – збереження української тематики в топі. У нас у рукаві ще багато креативних підходів і думок для цього. Упевнений, що за останні 6 місяців ми це продемонстрували. Президент Зеленський залишається головним ньюзмейкером у світі. Його виступи стають великою подією, як і виступи нашої першої леді в Конгресі. Продовжуватимемо, і новин буде багато. Ми не дамо світові можливості забути про жахливу війну, яка в нас триває.

В одному інтерв'ю ви сказали, що хотілося б закінчити активну фазу війни до зими. Чи означає це, що ви маєте на увазі можливу небезпеку для нашої теплоенергетики? Простіше кажучи, ракетні атаки на неї.

Звісно, такі ризики впродовж усієї війни зберігаються. Російська армія продовжує атакувати об'єкти нашої інфраструктури. Це одна з їхніх цілей, вони її навіть не приховують. Тож це одна з причин, чому ми хочемо вжити максимальних заходів для завершення активної частини війни до кінця осені.

Друге і найголовніше: чим довше російські війська перебувають на наших тимчасово окупованих територіях і намагаються там окопатися, тим складніше буде ці території деокупувати.

Завершити активну фазу до зими – складне й амбітне завдання, але життєво необхідне. Ми робимо все для того, щоб цілі деокупації було досягнуто. І, відповідно, пояснюємо це нашим партнерам. Вони поділяють нашу позицію.

У чому причина затримки макрофінансової допомоги Євросоюзу?

Коли рішення залежить від декількох десятків держав одночасно, безумовно, будуть різні позиції. Я не сказав би, що на сьогодні є загроза, загалом, наданню цієї макрофінансової допомоги.

Європейський Союз – це колегіальний орган. Відповідно, наші консультації тривають і з керівниками Європейського Союзу, і з окремими державами.

Я не маю сигналів або відчуття того, що є ризики не отримати європейську макрофінансову допомогу. Ми дуже добре знаємо, як працюють європейські інституції. Це копітка робота, але наші партнери чітко розуміють, що нам потрібна ця допомога. Вони розуміють, в якій ситуації перебуває наша економіка. І вони розуміють, що від цього також залежить наша стійкість із точки зору і воєнних дій, і наша перемога на полі бою.

Ви бачите загрозу зміни позиції Китаю щодо війни в Україні після різкого загострення американсько-китайських відносин у зв'язку з конфліктом навколо Тайваню?

Позиція президента і представників його команди полягає в тому, що Україна дуже зацікавлена в прогнозованих, зрозумілих і взаємовигідних відносинах із Китаєм. З перших днів війни ми говорили про те, що від позиції Китаю, який має серйозний вплив на Російську Федерацію, теж багато залежить. Як ми бачимо, на сьогодні Китай все ще займає нейтральну позицію. Ми сподіваємося, що щонайменше вона такою і залишатиметься. Проте ми не втрачаємо сподівання на те, що поглиблення контактів на різних рівнях сприятиме тому, що Китай займе більше проукраїнську позицію. На наш погляд, вона відповідала би перспективам розвитку наших відносин.

Китай принаймні до війни був нашим найбільшим торговельним партнером. Наші двері відкриті. Далі м'яч на стороні наших китайських партнерів.

А коли з'явиться наш посол у Пекіні?

Я знаю, що наше Міністерство закордонних справ дуже серйозно ставиться до позиції майбутнього кандидата. Ця робота не припиняється і є одним із стратегічних і дуже важливих завдань МЗС. Я дуже сподіваюся, що найближчим часом це питання буде закрито, оскільки посол у Китаї, який гідно представляв би інтереси України особливо в цей період, нам дуже потрібен.

Група щодо конфіскації російських активів. Наскільки, з урахуванням законодавства європейських країн, реально запустити цей процес?

Тут дуже важливо розуміти, що Офіс президента, і я зокрема, в жодному разі не перебираємо на себе функції профільних міністерств і державних організацій. Ми виконуємо координаційну функцію за дорученням президента. Питання компенсації Росії за загибель наших людей, що триває, і заподіювану шкоду є одними з найважливіших. Агресор має за це заплатити. Тож було створено групу, до якої увійшли українські й іноземні фахівці. В групі є декілька напрямів. Зокрема, все те, що стосується міжнародних судів. Це величезні обсяги роботи: фіксація злочинів, координація з партнерами й побудова міжнародного механізму щодо компенсацій.

Історії попередніх воєн свідчать, що такий процес тривав десятиліття. У нас цього часу немає. Ми хочемо зробити все для того, щоб якнайшвидше цей механізм почав працювати. Насамперед, щоб наші люди могли отримувати компенсації в разі втрати близьких, руйнування житла, псування власності, а також для того, щоб і держава в найближчому майбутньому могла отримати компенсацію за весь той жах, який росіяни принесли на нашу землю.

Складність і специфіка полягає в тому, що всі країни мають різне законодавство. На цьому етапі дуже важливо, щоб російські активи юридичних осіб, насамперед держави, державних російських корпорацій, а також фізичних осіб були відповідним чином заарештовані, заморожені для того, щоб потім можна було з ними працювати.

Існують різні механізми, над якими група наразі працює. Її курирує Ірина Мудра – заступниця міністра юстиції. Вона має досить великий досвід роботи саме з питання компенсацій. Зовсім нещодавно вона озвучувала свою доповідь президентові. В нас був великий діалог за результатами зустрічей її та всієї групи у Брюсселі, Вашингтоні й Парижі.

Крім того, є питання воєнних злочинів російської армії, які належать до відання Офісу генерального прокурора. Там також проводиться велика робота стосовно питань компенсації. Вони тісно пов'язані з питаннями санкцій. Тому що предмет для подальшої роботи щодо компенсацій, зокрема, створюється зусиллями нашої санкційної групи Єрмака-Макфола, коли наші пропозиції приймаються партнерами та стають частиною санкційних пакетів Європейського Союзу, Великої Британії, США.

Отже, в нас є група зі стягнення компенсацій із РФ, санкційна група Єрмака-Макфола, група з гарантій безпеки в контакті з колишнім генсеком НАТО Расмуссеном, а також група з пошуку й допомоги нашим дітям в умовах війни, якою президент уповноважив займатися Дарину Герасимчук.

А що з українськими активами російських компаній?

Ми проводимо роботу щодо їх зосередження в одному відомстві для того, щоб робота велася координовано. Найімовірніше, це буде Кабінет Міністрів.

Україна закликає іноземних партнерів продовжувати санкційну політику проти Росії. Безумовно, ми й самі маємо показувати приклад такої роботи, тому до війни частково цю функцію виконувала Рада національної безпеки і оборони. Гадаю, наразі РНБО продовжить працювати в цьому напрямі. Пошук російських активів відповідні органи здійснюють із перших днів війни. Зібрано великий пласт інформації. На сьогодні в рамках цього механізму відпрацьовується процедура.

Так, щоб на сьогодні конфіскація російських активів швидко й ефективно працювала в рамках нашого законодавства, вони передаються в Агентство з розшуку та менеджменту активів. Далі, на наш погляд, дуже важливий аспект полягає в тому, щоб у результаті цих дій вартість цих активів не була втрачена. На превеликий жаль, у минулому, якщо навіть говорити не про російські активи, такі юридичні кроки часто призводили до закриття підприємств, люди опинялися на вулиці. Дуже важливо, щоб цього не відбувалося. Адже наша ціль – не знищити підприємство, а щоб держава отримала відповідну компенсацію, фінансові кошти або активи, які можна було б спрямувати на компенсацію постраждалим людям, на відновлення інфраструктури тощо. Ми працюємо над таким механізмом. Гадаю, найближчим часом концепт буде публічно презентовано.

Ви бачите перспективи судового рішення стосовно Віктора Медведчука?

Я знаю, що СБУ працює. Усі процесуальні дії продовжують виконуватися. Гадаю, щойно вони закінчать, справу буде передано до суду. Є і принципова позиція президента з першого дня, хоча після того вже сталося багато відомих трагічних подій. Провина цієї людини була публічно продемонстрована в результаті публікації великої кількості інформації. Громадськість отримала багато відповідей на свої запитання за цей час. Ми, безумовно, зацікавлені, щоб матеріали були зібрані й суд відбувся.

Колись була ідея обміняти його на бійців із "Азовсталі", як ми пам'ятаємо. Говорячи, в принципі, про обміни полоненими, чи можливі вони найближчим часом, особливо після трагедії в Оленівці? І яку обрано тактику – судовий процес і обмін уже після судового рішення або ж обмін можливий без суду?

Парламент ухвалив закон, що дає змогу здійснювати обмін на будь-якій стадії кримінального провадження. Тема дуже чутлива. Саме для цього було створено Центр з обміну, який курирує Головне управління розвідки. Там є представники всіх органів, включно з Національною гвардією, Національною поліцією. Також Збройні сили, співробітники або службовці яких перебувають наразі у полоні або на тимчасово окупованих Росією територіях. Центр постійно контактує з родичами, сім'ями. Дуже важливо, щоб люди могли в режимі 24/7 отримувати інформацію, де їхні близькі, в якому вони стані. Питання обміну та повернення людей є для нас одним із пріоритетних.

На жаль, я не можу розкривати якісь деталі. Ми розглядаємо різні варіанти. Найголовніше, щоб усі наші люди повернулися живими.

Запитання щодо гучних указів президента про припинення українського громадянства. Президент, коментуючи їх, сказав, що все робиться у рамках законодавства. А ми приблизно розуміємо, скільки в нас депутатів Верховної Ради з подвійним громадянством та інших осіб? Чи триватиме така практика?

У нас поки що подвійного громадянства не існує. Коли до Офісу президента надходять подання на надання або позбавлення громадянства тієї чи іншої особи, які відповідають усім вимогам і вже пройшли перевірку, вони пропонуються президентові до розгляду й підписання. У нас усі люди рівні перед законом. Тому якщо завтра це стосуватиметься народних депутатів, міністрів, інших людей, такі самі дії здійснюватимуться у рамках чинних законів.

Якщо йдеться про Геннадія Корбана, то були побоювання, що постраждає оборона Дніпра. Як ви думаєте, вона постраждала?

Я вважаю, що ні. Ми в постійному контакті з головою обладміністрації. Наскільки я розумію, ситуація перебуває під контролем. І, взагалі, було б несправедливим на сьогодні прив'язуватися до однієї людини. Значна кількість жителів міста бере участь в організації його оборони. Місто захищають підрозділи ЗСУ й інших силових структур. І на сьогодні пов'язувати міцність наших оборонних позицій з однією людиною, напевно, було б неправильно.

У цьому указі про втрату громадянства нібито йшлося і про Ігоря Коломойського. Якщо, приміром, з боку ФБР або іншого іноземного відомства буде запит про його видачу, Україна видасть його?

Мені складно сказати. Мені невідомо про такі запити на сьогодні. Яке рішення ухвалюватиме уповноважений на це орган – це буде вже його компетенція.

Це важливо й тому, що він міг би потрапити до реєстру олігархів…

Закон і ухвалювався для того, щоб визначити олігарха, після того, як він потрапить до реєстру. Україна отримала від Європейської комісії відповідні офіційні рекомендації перед наданням нам статусу держави-кандидата в Європейський Союз. Тобто, європейські інституції високо оцінили президентську ініціативу в той час, коли її критикували місцеві політики. Тож дочекаймося, коли цей реєстр з'явиться. Наскільки мені відомо, робота над ним триває. А наразі, коли когось називають олігархом – це лише чиясь думка або припущення.

Коли ми отримаємо нового директора НАБУ?

Президент є головним рушієм усіх реформ, зокрема і стабільної роботи антикорупційних органів. Коли є політична воля в тих людей, від яких реформа залежить, власне кажучи, вона й відбувається. Це продемонстрував новий генеральний прокурор, першою дією якого була фіналізація конкурсу на посаду прокурора САП.

Конкурс НАБУ запускає, наскільки мені відомо, комісія. Я не бачу на сьогодні перешкод для того, щоб цей конкурс запустився. Наскільки мені відомо, з боку Кабінету Міністрів усі необхідні процедури було виконано.

На якому етапі наразі перебуває розробка реформи з оптимізації роботи Кабміну?

Президент поставив відповідне завдання. Ми перебуваємо у стані війни. На сьогодні вся економіка й увесь державний апарат мають бути максимально компактними й ефективними. Якихось конкретних рішень поки що немає, але робота з оптимізації відбувається і триватиме для того, щоб мобілізувати всі ресурси на перемогу у війні.

Термінів визначених немає?

Я гадаю, щойно ця концепція буде готова, ніхто довго з цим не зволікатиме.

Знаєте, в нас дуже багато разів у минулі роки хтось намагався щось оптимізувати. І з цього виходила ще більша кількість чиновників. Тому дуже важливо, щоб цього разу це була справді робота на оптимізацію, прозора та зрозуміла, щоб разом із водою, як то кажуть, не виплеснули й немовля.

Якою ви бачите Україну після війни? Я маю на увазі й політичну систему, оскільки багато хто в нас говорить про зміцнення президентської вертикалі, про фактичну смерть політики. Ви бачите країну після скасування воєнного стану: президентською, парламентською, президентсько-парламентською, із сильним президентом, з багатопартійною системою, із двопартійною?

Наразі складно говорити про тонкощі майбутнього політичного устрою. На сьогодні найголовніше – виграти цю війну. Я точно бачу Україну дуже сильною. Я бачу Україну, яка на довгі століття здобула відчуття власної гідності, на жаль, переживши страшну трагедію, втративши величезну кількість людей. Я бачу її центром Східної Європи. Я бачу її центром побудови нової системи безпеки, щонайменше в Європі. Я в цьому переконаний.

Я також бачу дуже швидке членство України в Європейському Союзі. Чесно вам скажу: я вірю в підписання не лише глобального договору про гарантії безпеки, а й у підписання двосторонніх договорів про гарантії безпеки з нашими провідними партнерами.

Якщо говорити про внутрішню політику, я гадаю, що ми такі вільні, що нічого іншого, крім демократії, у нас просто в крові немає. Ми просто не приймемо інше.

Влада має бути демократичною, спиратися на фундаментальні цінності, за які ми, власне кажучи, на сьогодні воюємо.

Чи будуть якісь зміни саме в політичному устрої, я не знаю. Життя покаже. Найголовніше, щоб у пріоритеті були цінності, за які на сьогодні воює весь український народ.

Ми точно заслужили на повагу. На нас точно зважатимуть. Ми ніколи більше не дозволимо, щоб до нас ставилися як до країни, якій можна лише допомагати, яку можна жаліти. Гадаю, все це точно залишилося в минулому.

Головне тепер – виграти війну й будувати абсолютно нову, сильну та прогресивну державу.

Між Україною і Росією буде стіна? Фізично й не лише.

У нас точно не буде братських відносин, про які постійно повторювала Росія. Що це, чи буде це нова "берлінська стіна", чи це буде просто прагматичне співіснування, складно сказати. Передусім тому, що складно сказати, що буде з Росією. Напевно, від цього теж багато залежатиме. Але є великий символізм у тому, що, руйнуючи старі радянські будівлі, інфраструктуру, вони знищили й останній зв'язок України з СРСР. Жодних сентиментів навіть у людей, які жили в Радянському Союзі, більше не буде. І це добре.

Ми точно для себе перегорнули цю сторінку. Назавжди. Наше майбутнє зовсім в іншому. В європейському векторі, західних цінностях. Тож будь-які думки про те, як будуватимуться взаємовідносини з Росією в майбутньому після цієї війни, залежатимуть від того, що буде з цією країною.

Ми знаємо, що Німеччина після Другої світової війни й досі продовжує просити вибачення за те, що було 80 років тому. Вона багато для цього робить. І найголовніше, що вона пройшла через етап усвідомлення тієї трагедії, яку колись принесла.

А в Росії цей процес іще навіть не розпочався.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Голова АВЛУ: Жодної підтримки українського експорту на рівні держави немає

Страхова історія водія стане важливим фактором при визначенні вартості ОСЦПВ після запровадження вільного ціноутворення - голова юруправління МТСБУ

ЄІБ у рамках Ukraine Facility залучить від EUR2 млрд на інфраструктурні проєкти, підтримку приватного сектору та консультаційні послуги - президентка Групи ЄІБ

Рішення ВЛК про визнання непридатними погоджують штатні ВЛК, які перебувають у сфері координації Міноборони - Карчевич

В Україні вже встановлено десятки МВт газової генерації, але нам потрібні тисячі - директор Центру досліджень енергетики

Впроваджувати проєкти відбудови можна швидко, проте необхідно створити умови для покращення ESG-стандартів через 5-10 років - партнер iC consulenten Маркус Квернер

У пошуках винних у прориві кордону на Харківщині вивчаємо таємні документи - перший заступник директора ДБР

Туризм - один із найпотужніших видів зброї в арсеналі миру - президент і СЕО WTTC Джулія Сімпсон

Поліцейські вправі вимагати військові документи, але не вручати повістку, додому можуть прийти, якщо військовозобов'язаний у розшуку, – голова Нацполіції України

Шок, який усі пережили на початку повномасштабного вторгнення, еволюціонував у новий рівень комерційних відносин - президент "Київстару"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА