19:39 04.07.2024

Автор ОЛЬГА ОНІЩУК

Прописні істини: найпопулярніші міфи про "прописку" і факти, які їх спростовують

10 хв читати
Прописні істини: найпопулярніші міфи про "прописку" і факти, які їх спростовують

Ольга Оніщук, керівниця програми "Правова безпека власності" Українського інституту майбутнього, засновниця волонтерського проєкту "Поверни своє"

 

 Сучасні міфи народжуються на зламі старих і нових правил. Яскравий приклад  — інститут "прописки", який пройшов декілька етапів реформування, що призвело до появи в українському суспільстві багатьох стереотипів і хибних уявлень про процедуру офіціалізації статусу мешканця конкретного житла. Скажімо, дехто вважає, що "прописка" сьогодні взагалі не потрібна, або що вона автоматично анулюється у випадку знищення оселі, або ж, що не можна без згоди батьків зняти з реєстрації малолітню дитину. Втім, це не так!

Про найпопулярніші "прописні" міфи, а також факти, які їх спростовують, розкажу детальніше.

Міф 1. "Прописка" в Україні сьогодні необов’язкова.

Суспільна думка про необов’язковість "прописки" сформувалася відносно нещодавно: наприкінці 2021 року, коли набув чинності Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" (Закон). Ця законодавча подія супроводжувалася публічними меседжами про те, що Україна відмовляться від інституту "прописки" як рудиментарного явища радянських часів, замінюючи застарілий бюрократичний механізм паперової реєстрації місця проживання на електронну процедуру декларування. Власне, на тлі такої політичної риторики і народився цей міф.

Факт.  Реєстрація місця проживання — це обов’язок усіх осіб, які змінюють адресу проживання, а також батьків новонародженої дитини, які  повинні офіціалізувати місце проживання немовляти.

За загальним правилом громадяни, які проживають в Україні, зобов’язані протягом 30 календарних днів після зняття із зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового — задекларувати/зареєструвати його. Ключова відмінність між поняттями "декларування" і "реєстрація" по суті полягає у способах реалізації (у першому випадку — це онлайн-формат, декларування здійснюється через Дію у житлі приватної форми власності за наявності відомостей про нього у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП), у другому — офлайн-механізм, який реалізується шляхом подачі паперової заяви до відповідного органу реєстрації або ЦНАПу), тож у цьому матеріалі буду використовувати їх як синоніми.

До того ж батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

Слід врахувати, що для осіб, які не мають офіційної "прописки", передбачена адміністративна відповідальність (стаття 197 КУпАП): стягнення у вигляді попередження, а у випадку повторного порушення протягом року — штраф (від 17 до 51 гривень). Якщо під час подання документів встановлено, що особа звернулася для реєстрації нового місця проживання після закінчення 30 календарних днів після "виписки" з попереднього місця проживання, посадова особа органу реєстрації або адміністратор ЦНАПу складатиме відповідний протокол про адміністративне правопорушення. Водночас несвоєчасна реєстрація місця проживання впливає на вартість відповідної послуги: адміністративний збір за реєстрацію місця проживання у випадку недотримання встановленого дедлайну (30 календарних днів!) становить 75.70 грн, тоді як стандартна реєстраційна вартість такої послуги складає 45.42 грн.

Важливо пам’ятати: особа може зареєструвати своє місце проживання лише за однією адресою! Втім, таке правило не поширюються на громадян, адреса задекларованого місця проживання яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) або в зоні бойових дій. Такі особи можуть здійснити реєстрацію місця проживання за межами ТОТ без зняття з реєстрації за попередньою адресою.

Процедуру реєстрації місця проживання не слід плутати з отриманням статусу ВПО. Якщо для оформлення довідки "переселенця" в Дії достатньо вказати адресу свого фактичного перебування, підтвердивши відповідну інформацію даними геолокації, то для декларації місця проживання осіб, які не є власниками відповідної оселі, потрібна згода від офіційних господарів житла.

Важливий нюанс: особи, які мають статус ВПО й офіційно "прописані" на ТОТ, не зможуть зареєструвати місце проживання новонародженої дитини, допоки не змінять своє місце реєстрації. Наприклад, переселенці з Маріуполя, які зареєстровані у рідному місті, що опинилося у тимчасовій окупації,  але наразі  проживають у Львівській області, і не мають змоги змінити офіційну "прописку" (скажімо, власники орендованої квартири, або родичі, в оселі яких вони фактично проживають, не дають дозвіл на їхню реєстрацію в помешканні, або ж самі переселенці не хочуть втрачати статус ВПО), не зможуть зареєструвати місце проживання немовляти.

У цьому випадку існує певна юридична колізія: між загальним правилом про те, що задекларованим місцем проживання дитини віком до 10 років є адреса офіційної "прописки" її батьків (або одного з них) або інших законних представників і реєстраційними реаліями, які унеможливлюють реєстрацію місця проживання новонародженої дитини на ТОТ. Тож максимум, що можуть зробити батьки в такій ситуації, — це оформити для дитини статус ВПО, аби отримувати грошову допомогу для новонародженого і мати доступ до різних державних послуг.

Міф 2. "Виписати" малолітню дитину без згоди її батьків неможливо. 

Це сучасний міф, який ще декілька років тому був реальністю. Правилами реєстрації місця проживання, які діяли до 14 березня 2022 року, було передбачено, що місце проживання дитини віком до 14 років може бути знято з реєстрації за заявою батьків чи одного з них, а у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами "виписати" малолітню дитину можна тільки за письмовою згодою другого з батьків. Також існував механізм, так би мовити, примусового зняття з реєстрації — в судовому порядку.

Факт. Дитина підлягає зняттю із зареєстрованого місця проживання разом із батьками у разі подання відповідної заяви власником житла.

Наразі на законодавчому рівні закріплено провило, що у разі подання власником житла заяви про зняття із зареєстрованого місця проживання батьків або інших законних представників дитини чи одного з них, така дитина підлягає зняттю із зареєстрованого місця проживання разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них (приписи  пункту 2 частини 1 статті 18 Закону). Виняток з цього правила — зняття із задекларованого місця проживання  дитини за заявою власника житла, який є один із батьків або інших законних представників малолітньої особи: у цьому випадку "виписувати" дитину без дозволу іншого з батьків заборонено. Також неможливо зняти з зареєстрованого місця проживання дитину окремо від її батьків або інших законних представників.

Іншими словами, власник житла, який не є одним з батьків малолітньої дитини, може зняти її з зареєстрованого місця проживання без дозволу матері або тата, і для цього не потрібно звертатися до суду. Скажімо, бабуся-власниця приватного будинку може "виписати" свою дочку, її чоловіка, які не є офіційними господарями оселі, що матиме наслідком зняття із зареєстрованого місця проживання її онуки-малолітньої дитини. Однак вона не зможе виписати тільки онуку або лише її батьків.

Зауважу, що анулювання "прописки" за заявою власника житла — це одна із ключових новацій сучасних правил реєстрації місця проживання, раніше такої опції у господаря оселі не було. Цей інструмент дозволяє власнику оселі зняти з реєстрації всіх осіб, які в ній "прописані", але не є співвласниками  (зняття із задекларованого місця проживання співвласника житла за заявою іншого співвласника не здійснюється!), без отримання будь-яких дозволів або погоджень.

Ба більше, така опція фактично допомагає "обійти" деякі обмеження,  встановлені в умовах воєнного стану. Наприклад, наразі онлайн-послуги щодо зняття з місця проживання або стосовно зміни місця проживання (коли декларація місця проживання здійснюється одночасно із зняттям з попереднього місця "прописки"), як зазначено в описах відповідних послуг на порталі Дія, доступні тільки для громадян, які не є військовозобов’язаними. Військовозобов'язані особи для зміни місця проживання мають звертатися до ЦНАПів. Останні, тобто органи реєстрації, відповідно до нещодавніх змін, передбачених так званим "мобілізаційним" законом,  зобов’язані здійснювати реєстрацію за місцем проживання або перебування призовників, військовозобов’язаних та резервістів лише в разі наявності в їхніх військово-облікових документах позначок відповідних ТЦК та СП. Тому особи призовного віку, які не бажають оновлювати свої дані в ЦНАПі, нерідко користуються наявною шпариною в законодавстві і здійснюють зняття з місця реєстрації опосередковано — за заявою власника житла, без будь-яких позначок у військово-облікових документах або отримання дозволів на зміну місця проживання від ТЦК та СП.   

Яким чином це працює?.. Власник житла, в якому зареєстрований військовозобов’язаний, може "виписати" його в односторонньому порядку. У цьому випадку законодавець не покладає на реєстратора обов’язок  перевіряти особу або осіб, яких власник знімає з реєстрації в своєму житлі, з точки зору дотримання правил військового обліку. Військово-облікові документи подаються тільки у випадку зняття з реєстрації за заявою особи (тобто, коли громадянин має намір "виписати" себе), тоді як для зняття з реєстрації осіб за заявою власника окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів  або відомості про військово-обліковий документи не вимагаються. В такій ситуації обов’язок реєстратора лише поінформувати ТЦК та СП та інші компетентні органи про зняття осіб призовного віку, зазначених у заяві власника житла, з зареєстрованого місця проживання.

Міф 3. "Прописка" автоматично анулюється у разі знищення житла.

Так думають ті, хто асоціює "прописку" з відносинами,  які  пов’язані з виникненням і припиненням права власності на нерухомість або права користування нею. Однак Закон чітко визначає, що декларування або реєстрація місця проживання особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом.

Факт.  Руйнування житла не є окремою підставою для зняття з реєстрації.

Наразі прямий причинно-наслідковий зв'язок між руйнуванням нерухомості і зняттям з реєстрації осіб, які у ній проживали, на нормативному рівні не встановлено. Тобто не існує процедури автоматичного зняття з реєстрації в житлі, яке було знищено і право власності на яке було припинено у ДРРП! Жодного анулювання "прописки" у цьому випадку на нормативному рівні не передбачено! Змінити "прописку" у цьому випадку можна за заявницьким принципом: за заявою особи, яка була зареєстрована в оселі, або за заявою власника житла.

Реєстратори у цій процедурі не мають повноважень з’ясовувати наявність факту руйнування житла (наприклад, перевіряти інформацію в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна або в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва), вони перевіряють лише наявність відомостей у ДРРП. Це означає, що факт руйнування нерухомості може стати перешкодою для реєстрації місця проживання в ній за умови не тільки фізичного, але й юридичного "знищення" майна (у разі припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням у ДРРП). Тоді в такому житлі не можна буде зареєструвати нових мешканців. Утім і в цьому випадку є певні  нюанси: відсутність у ДРРП відомостей про житло, в якому реєструється місце проживання особи, не є підставою для відмови у "прописці" або "виписці"! Тож, теоретично, зареєструватися у знищеному житлі можна на підставі паперових правовстановлювальних документів за умови відсутності припинення права власності у ДРРП.

Звісно, такі фантомні "прописки" — це проблема, як для держави, яка не матиме об’єктивної інформації в реєстрах територіальних громад, так і для нових власників майна. Справа у тім, що законодавство не зобов’язує власника у разі відчуження нерухомості "виписувати" всіх зареєстрованих у ній осіб.  Це, як то кажуть, вже проблеми нового господаря помешкання, який зможе на підставі своєї заяви власника зняти з реєстрації всіх задекларованих раніше осіб. Утім, з легкістю оформити "виписку" третіх осіб новий власник зможе не завжди. Наприклад, у випадку купівлі земельної ділянки, на якій раніше розташовувався знищений будинок (таких ділянок з огляду на масштаби воєнних руйнацій в Україні наразі багато), право власності на який було припинено,  фантомні "прописки" можуть стати справжньою проблемою. Якщо новий господар в подальшому планує звести на такій ділянці будинок, то на певному етапі він може стикнутися з проблемою наявності старих "прописок" за адресою знищеного майна. Коли він добудує будинок і споруді буде присвоєно таку ж адресу як і знищеній нерухомості, то, вочевидь, зняти з реєстрації за заявою власника житла  мешканців, які були "прописані" раніше, він не зможе, адже в розумінні реєстраційного законодавства він буде господарем новозбудованою об’єкта, а не того, який було зруйновано. Не виключено, що в такій ситуації новому власнику доведеться "виписувати" фантомних мешканців у судовому порядку.

Тому рекомендую всім, хто планує купувати присадибні ділянки, на яких розташовувалися знищені під час війни будинки, зважати на таку обставину і завчасно домовлятися з власником про "виписку" зареєстрованих у зруйнованому житлі осіб.

 

 

 

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ЄФРЕМ ЛАЩУК

Перезавантаження Бюро економічної безпеки: що далі?

ІРИНА МУДРА

Рішення ЄСПЛ щодо Криму: нівелювання російської брехні і перемога української правди

ВОЛОДИМИР БОРЕЙКО

Як перемогти в Києві нестерпну спеку

ДМИТРО МИХАЙЛЕНКО

Чи має право податкова служба штрафувати українські КУА, які зареєстрували свої інвестфонди на сайті податкової США

ОКСАНА ЗАХАРЧЕНКО

Підтримка української мови та культури як ESG-тренд українського бізнесу

ВОЛОДИМИР ДУБРОВСЬКИЙ

Товарний облік для платників єдиного податку: чому він не вирішить проблему тіньової економіки?

ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ

Україна – цікавий стартап для світу або що змінилося в питаннях міжнародного партнерства

ОЛЕКСАНДР САЄНКО

Нова головна дипломатка ЄС, яка "їсть росіян на сніданок"

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Санкції мають бути нищівними. Чому поки що ні?

АНДРІЙ КОНЕЧЕНКОВ

Вітрова енергетика здатна частково компенсувати втрачені енергетичні потужності, але...

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА