Віталій Коваль, Голова Фонду державного майна України

 

Україна вже не хоче просити, вона обирає шлях пітчити. Так найкраще можна охарактеризувати те, як пройшла Ukraine Recovery Conference 2024. Це вже третій такий захід – попередні два відбувалися 2022 року в Лугано і 2023-го в Лондоні. Ці конференції спрямовані на те, щоб отримати міжнародну підтримку щодо довгострокової відбудови України. Водночас на них вирішуються більш нагальні питання щодо відновлення, наприклад, української критичної інфраструктури. 

Головні результати і зміна формату діалогу  

Цьогоріч на конференції в Берліні зібралося понад 2 тисячі лідерів країн, чиновників, представників міжнародних організацій та бізнесу. Географія учасників охопила більш ніж 60 держав. І формат комунікації між ними вийшов на якісно новий рівень.

Урядова делегація цього разу приїхала з готовими бізнес-проектами, а не лише з переліком прохань. І її представники поводили себе як пітчери. Презентація проектів була якісно підготовлена, аргументована, з великою кількістю аналітики.

Як наслідок – мова на всіх зустрічах здебільшого йшла саме про конкретні інвестиції, фінансування реальних проектів, а не про абстрактні плани на невідоме майбутнє. Діалог став не теоретичним, він вийшов у практичну площину: замість умовного «до кінця», «стільки, скільки треба», обговорення було конкретних сум і напрямків. Мінекономіки на заході представило Інвестиційний гайд України, до якого увійшло 95 інвестпроектів на суму $27 млрд. У документі та й загалом на порядку денному конференції основні акценти були на ринках енергетики, логістики, АПК, медицини, ІТ, екології тощо. 

Із Берліну Україні вдалося «привезти» 110 договорів на суму понад 16 млрд євро (або приблизно $17 млрд). Міжнародна спільнота з більшою готовністю наразі почала розглядати різні можливості для співпраці, тому що бачить трансформацію України, яку ми проходимо на шляху до євроінтеграції. 

Наша держава виконала всі умови для початку перемовин щодо вступу до ЄС, його члени вже затвердили переговорні рамки для нас. А 25 червня 2024 року можна назвати історичним днем – з нього розпочалися офіційні переговори про наш вступ до Євросоюзу. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн з цієї нагоди підкреслила, що Україна продемонстрували непохитну прихильність і рішучість, щоб стати частиною ЄС.

Партнери відзначають наші реформи, зусилля, які ми робимо для підтримки економіки в таких надскладних умовах. Навіть з війною наша економіка в 2023 році зросла на понад 5%. На 2024 рік ЄБРР прогнозує цей показник на рівні 3%. Хоча, звісно, поки досягнути рівня 2021 року нам не вдасться, але наявність росту – хороший сигнал. 

У що готові інвестувати партнери? 

При потребі України в сотні мільярдів доларів на повне відновлення, є проекти, які необхідно реалізувати вже зараз, аби вирішити нагальні проблеми. На кожній сесії та зустрічі Ukraine Recovery Conference 2024 піднімалися теми відновлення енергетичного сектору, вирішення питання дефіциту професійних кадрів, підвищення ефективності використання наявних ресурсів. 

Результатами цих обговорить, зокрема, стало більше десятка різних угод в галузі енергетики. Більшість із них – частина повноцінної програми Ukraine Investment Framework, спрямованої на залучення інвестицій для відновлення та розвитку України.

Серед основних домовленостей – кредит в 60 млн євро від ЄБРР для групи компаній ОККО на будівництво заводу з виробництва біоетанолу. Той же ЄБРР підтримає німецьку компанію Goldbeck Solar, щоб створити в Україні до 500 МВт сонячної генерації протягом кількох найближчих років. Німецька NOTUS Energy реалізує план зі створення вітроелектростанцій на 300 МВт, перша черга буде потужністю 120 МВт. 

Ще один критичний напрям – це human capital. Дефіцит кадрів нині відчуває чи не кожна галузь економіки та органи влади на всіх рівнях. За розрахунками учасників обговорень, на наступні 10 років Україна потребуватиме підготовки понад 1,5 мільйони фахівців в різних сферах. 

Наші партнери готові допомогти з цим: план лише на найближчі три роки –  провести навчання 180 тисяч людей, адаптувати їх до нових потреб ринку. Дати таким галузям як будівництво, транспорт, ІТ, інженерія, охорона здоров’я тощо ресурс для розвитку. Основний акцент буде на внутрішньо переміщених особах, молоді, ветеранах та інших вразливих групах. Для цього Мінекономіки у партнерстві із 50 державами, міжнародними організаціями і компаніями створили «Альянс навичок для України». Його члени профінансують цей проект на суму 700 мільйонів євро. 

Свої напрямки підтримки окремо презентували різні організації. Наприклад, USAID зробив акцент на проектах енергетичної безпеки, на які зараз йде перерозподіл фінансування. GIZ поділився ініціативами щодо підтримки малого та середнього бізнесу та жіночого лідерства в Україні тощо. 

Представники іноземного бізнесу на конференції також продемонстрували своє бажання допомагати Україні. Наприклад, підприємець з Німеччини, що зараз в Україні має компанію, придбав через приватизацію завод у місті Калуш і налагодив там виробництво шпалер. За його словами, навіть під час війни він має прибуток, попит і всі можливості для роботи. Він створив для працівників безпечні та зручні умови, яких вимагає нинішній складний час. Навіть при вимкненні світла, за його словами, вдається працювати, тому що «українці творчі і знаходять виходи зі всіх ситуацій». 

Такі кейси від бізнесу – найкраща «реклама» для нашої держави і доказ для інших підприємців, що інвестувати в нашу державу – вигідно та на часі. 

ФДМУ на Ukraine Recovery Conference 2024

Команда ФДМУ також відвідала конференцію. Ми розповіли нашим партнерам про те, як наразі працює Фонд для підтримки економіки і які напрямки співпраці ми можемо запропонувати представникам різних ринків.  

Одним із ключових питань заходу стало залучення приватного сектору до відбудови України. Тож Фонд презентував учасникам конференції інвестиційний потенціал підприємств, які знаходяться в його управлінні і могли би бути цікаві для приватизації. Серед них були аграрні та добувні (зокрема, з титанової галузі) підприємства, спиртові заводи, загалом brownfield-проекти, які мають більшість необхідної інфраструктури для швидкого початку роботи. 

Одним із важливих результатів конференції стало підписання Меморандумів між ФДМУ та компаніями YANMAR та Kubota. Ці компанії допомагатимуть модернізувати сільськогосптехніку на державних агропідприємствах в управлінні Фонду, підвищити продуктивність цього сектору завдяки використанню японської продукції та технологій. 

Також під час візиту в Німеччину ми розповіли про те, як трансформується ФДМУ зсередини і як це загалом демонструє нові пріоритети і підходи у роботі українських держустанов. Наразі Фонд працює в напрямку діджиталізації, цифровізації та автоматизації, вдосконалює кадрову політику, покращує методики управління активами, що наявні у Фонду. 

Як доказ цього – розповіли про понад десяток різних проектів, які вже реалізовані чи в процесі. Це е-документообіг, автоматизовані системи сповіщень, новий портал як центральна точка для отримання інформації та доступу до різноманітних сервісів, чат-бот. Це Автоматизована система «Кадровий резерв ФДМУ», системи управління ресурсами ІТ (ITSM) та раннього реагування на ризики (ERS) тощо.

Зміни, які на URC 2024 продемонструвала Україна перед міжнародною спільнотою – як якісні трансформації органів влади зсередини, так і в питаннях комунікації з партнерами – підвищують рівень довіри до нашої держави. 

Водночас конференція дала можливість нагадати про те, що скільки б не було інвестицій, Україна наразі потребує можливостей для власного захисту – зброї, систем ППО. Це один із способів зберегти економічне життя нашої держави і зменшити обсяги того, що доведеться відновлювати після завершення війни.