13:39 11.08.2022

Автор ІРИНА МУДРА

Гірше, ніж спонсор тероризму: яким має бути наступний крок у економічній війні з Росією

4 хв читати
Гірше, ніж спонсор тероризму: яким має бути наступний крок у економічній війні з Росією

Ірина Мудра, заступниця міністра юстиції України 

 

Визнання Росії державою-спонсором тероризму в суспільстві сприймається як фінальний удар, який призведе до повної поразки. Але це не зовсім так — інші країни, які включені до списку, продовжують існувати та вести протизаконну діяльність. У чому ефект такого визнання і чи можна знайти інші ефективні рішення?

Після військових злочинів Росії, цинічного ракетного обстрілу цивільної інфраструктури, заяв офіційних осіб країни-агресора про викорінення всього українського — сприймати РФ учасником міжнародних відносин здається малореальним. Очевидно, що всі українці та адекватна частина світової спільноти потребують реакції. Одним із найчастіше обговорюваних рішень є визнання Росії державою-спонсором тероризму.

Спонсор тероризму: можливі наслідки

Нещодавно Сенат США прийняв резолюцію, яка закликає Державний департамент країни визнати Росію державою-спонсором тероризму через війну в Чечні, Грузії, Сирії та Україні. Список таких країн існує з 1979 року. До нього включаються держави, пов'язані з підтримкою тероризму або ті, що здійснюють такі дії від свого імені. Спочатку у списку були Лівія, Ірак, Південний Ємен та Сирія. Потрапляв до списку Судан. У сучасному переліку: Іран, Куба, КНДР, Сирія.

Включення до списку несе певні юридичні наслідки:

  • заборона на постачання озброєння
  • контроль за експортом товарів подвійного призначення
  • заборона на економічну допомогу
  • санкції проти країн, які допомагають спонсору тероризму
  • заморожування власності такої країни
  • відмова у податкових пільгах компаніям, які працюють у країні
  • репутаційний удар: як правило, великий бізнес йде з таких держав
  • обмеження суверенного імунітету, яким користуються сьогодні активи, що належать державі

 

Зверніть увагу на останні пункти: фактично йдеться не про заборону ведення діяльності, а про позбавлення пільг через неї. Виходить, що багато діючих санкцій щодо країни-агресора вже жорсткіші, ніж статус держави, яка спонсорує тероризм.

Безумовно, важливий момент — заморожування активів країни. Втім, тут також є нюанс. Згідно з американськими законами претендувати на ці активи через суд можуть громадяни США, військовослужбовці та урядовці США. Звичайно, можливо, можна домагатися зміни законодавства, але все ж таки існує ризик, що значна частина активів дістанеться американським підданим. Для України це може означати виснаження одного із ключових джерел для відновлення країни.

Не менш важливий фактор – обмеженість рішення. Так, США найважливіший учасник глобальної економіки, але, наприклад, ЄС значно більше пов'язаний із Росією економічно. А там президент Франції вже зазначав, що не бачить причин називати РФ спонсором тероризму. Чекати від Німеччини чи інших великих гравців цього теж поки що не доводиться.

Крім того, міжнародне видання Bloomberg в недавньому матеріалі вказувало на серйозні проблеми у єдності світової підтримки по відношенню до ізоляції Росії. Чи підтримають країни Азії та Південної Америки такий крок? Нині це питання та привід подумати над альтернативними варіантами.

Армія РФ — терорист

Одне з рішень, яке також можна розглядати, — визнання терористом не всієї країни, а її збройних сил. Тут є певні переваги. По-перше, удар буде завдано безпосередньо по військовій машині (система закупівель, банківські рахунки оборонних компаній та інше). По-друге, це доповнення до існуючих санкцій.

При цьому важливо розуміти, що незважаючи на очевидність співучасті в злочинах, саме військовий сектор економіки РФ поки що найменше зачеплений санкціями. Наприклад,  керівництво компанії «Алмаз-Антей», яка виробляє відомі українцям ракети Калібр, все ще не включено до списків санкцій. Більше того, саме підприємство продовжує закуповувати європейські комплектуючі (у відомої французької Thales, за що остання зазнала серйозної критики), що вже неодноразово було зафіксовано завдяки захопленій ЗСУ техніці агресора.

Мінус такого підходу – обмеженість дії. Заморозити багато активів не вдасться, тому що такі компанії зазвичай працюють виключно в Росії. Отже, таке рішення дозволить лише жорсткіше контролювати заборону на постачання товарів та комплектуючих військового та подвійного призначення, а також заморозити активи конкретних людей, причетних до війни проти України.

Більше санкцій без винятків

Ще один можливий варіант – санкції. Їх уже багато, але їх може бути більше. Секторальні, індивідуальні, дійові. Такий метод дозволяє бути гнучкими та бити туди, де російській економіці буде болючіше. Вивчати реакцію російської влади та відповідати відповідним чином. Але це, звісно, ​​в теорії.

На практиці є безліч нюансів, що зводяться до єдиної проблеми — західні партнери намагаються убезпечити від санкцій самих себе. Тут їм доведеться приймати принципове рішення: або продовжувати рухатися маленькими малопомітними кроками або по-справжньому припинити спонсорувати Росію, вдаривши по нафті, газу, дорогоцінним металам та іншим критично важливим для країни-агресора галузям.

Чого вимагатиме Україна? Універсального рішення, на жаль, немає. Як неодноразово наголошував Президент у своїх зверненнях — світова система безпеки продемонструвала свою неефективність і має бути переглянута. Так само слід переглянути й юридичні аспекти — домогтися нових підходів до суверенного права та використовувати закордонні активи Росії на користь громадян України.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

МИРОСЛАВ ЛАБА

Про ризики “клубу білого бізнесу” та презумпцію невинуватості

РУСЛАН ЗАПАРАНЮК

Євроколія з Чернівців до Румунії: як вона здатна змінити економіку країни

ДАНА ЯРОВА

Маленька чорна сукня. Світлій пам'яті фотографа ЗСУ Арсена Федосенко

ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ

ТРЦ, готель та завод: велика приватизація в Україні розпочнеться з гучних імен

АНДРІЙ СТАСЕВСЬКИЙ

Smart Grid – наша відповідь на загрозу тотальних віялових відключень

ВІТАЛІЙ МУЗИЧЕНКО

Як отримати протез безоплатно: державна програма забезпечення допоміжними засобами реабілітації

СЕРГІЙ РАСПУТНИЙ

Скільки коштує небезпека, або що не так з державними будівельними нормами про сховища

ГАЛИНА ЯНЧЕНКО

Оновлений сайт “Прихисток” - що змінилося для користувачів

МИХАЙЛО ФЕДОРОВ

Без зелених стін, червоної підлоги й радянського минулого. Якими будуть українські школи після архітектурної трансформації?

СУСАННА КАРАХАНЯН

Інклюзія як головний тренд: про що говорили під час Українського будівельного конгресу

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА