Рішення ЄСПЛ щодо Криму: нівелювання російської брехні і перемога української правди
Ірина Мудра, заступник Керівника Офісу Президента України
25 червня цього року Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення у важливій справі Ukraine v. Russia (RE Crimea). На обґрунтовану думку Феміди, російська влада після окупації півострова розгорнула масштабну кампанію з порушення прав і свобод українців. Це і знищення української мови, і абсолютно незаконні арешти, і обмеження прав вираження української ідентичності.
Це була справа велетенського масштабу. Лише об’єм двох рішень у справі щодо Криму демонструє, який обсяг роботи необхідно було виконати. І тут Уряд України був продуктивним помічником: за останні 10 років органи влади та правопорядку не тільки зібрали та проаналізували велику кількість матеріалів національних кримінальних проваджень, різноманітних доповідей, новин і т.д., але й розшукали й опитали десятки свідків подій у Криму під час захоплення росією півострова, та осіб, які постраждали внаслідок дій рф в Криму.
Як я скрізь наголошувала, це рішення суттєво зміцнює правову позицію України на міжнародній арені. Адже ми маємо справу не з політичною заявою, а з юридичним фактом, який встановив незалежний міжнародний судовий орган.
На обґрунтовану думку ЄСПЛ, росія відповідальна за порушення 15 різних статей Конвенції та протоколів до неї. Ці документи передбачають захист найрізноманітніших прав та свобод людини.
Особливо важливе це рішення через те, що Суд встановив, що росія не просто знищує певні одиничні права людини, а фактично втручається у значну кількість аспектів людського життя осіб, які знаходяться в українському Криму.
Дати важливі
У рішенні суду також присутній один наслідок, який не лежить на поверхні. Як ми всі пам'ятаємо, росія не визнає власної окупації Криму й натомість заявляє про "волевиявлення народу на референдумі".
ЄСПЛ став першим міжнародним судовим органом, який зафіксував, що рф де факто контролює Крим. Але вперше він зробив це в ухвалі щодо прийнятності заяви щодо Криму від 15 грудня 2020 року.
У новому документі Суд пішов далі та зазначив, що рф не лише здійснювала "ефективний контроль" над Кримом у період з 27 лютого 2014 року по 26 серпня 2015 року, а вказав, що, оскільки досі не було жодної суттєвої інформації, яка б заперечувала цей висновок, він залишається застосовним і після цього періоду щодо подій, які відбулися в Криму. Ця думка неймовірно важлива, адже ЄСПЛ нівелював десятилітню російську брехню щодо "самовизначення народу Криму на референдумі". ЄСПЛ визначив, що на момент псевдореферендуму у березні 2014 року росія вже встановила контроль над Кримом, захопивши тамтешній парламент 27 лютого 2014 року. Відтак, Кремль несе повну відповідальність за порушення прав і свобод людини в Криму саме з цієї дати.
Ще більше застосування
Юридичний дискурс не завжди вважається головним, а дарма. Наша держава відтепер здатна використовувати висновки ЄСПЛ для ще більш потужного дипломатичного тиску на росію. Крім того, ми отримали нові аргументи для впровадження наступної хвилі санкцій.
Рішення перш за все стає важливим підґрунтям для відновлення порушених прав окремих громадян, які постраждали від дій росії в Криму. Воно стане основою для вирішення багатьох сотень "кримських" індивідуальних справ, що перебувають на розгляді в ЄСПЛ.
Крім того, документи ЄСПЛ сприятимуть Україні у комунікації з державами, які нейтрально чи, можливо, скептично налаштовані по відношенню до нашої держави. Тепер, окрім залізної політичної позиції та аргументів, ми володіємо юридично встановленими фактами, вказаними міжнародною судовою установою.
Зрештою, рішення Суду щодо стану прав людини у Криму неодмінно стануть вагомим аргументом у зусиллях нашої країни повернути контроль над півостровом.
Повернення Українців
У постанові Суду також йдеться про вжиття росією заходів для повернення українських ув’язнених (у тому числі за політичними мотивами). У цьому випадку ЄСПЛ діяв як "справжній" суд і надав вказівки, які неозброєним оком важко одразу інтерпретувати.
Насправді слуги Феміди прямо звернули увагу на порушення росією права на сімейне життя українських політичних в’язнів у розумінні статті 8 Конвенції та на порушення статті 18 у зв’язку з незаконними мотивами в обмеженні їхніх прав та свобод, що передбачені Конвенцією. І так, Суд зазначив, що росія повинна організувати "безпечне" повернення таких осіб. До речі, для України ця вказівка є додатковим аргументом для подальшої вигідної комунікації з рф і потужним сигналом у роботі з міжнародними партнерами.
Загалом, повернення ув’язнених з території рф є одним із першочергових завдань нашої держави. Це складне і комплексне питання, яке потребує залучення багатьох сторін та залежить від цілої низки факторів, включаючи політичний та військовий. Водночас, ми не опускаємо руки та продовжуємо боротьбу за повернення кожного українця, незаконно ув’язненого росією та її представниками.
Російська відповідь
Українці, які стежать за новинами, знають, що росія ще навіть до того, як її остаточно вигнали з Ради Європи у березні 2022 року, відмовлялася виконувати деякі рішення, аргументуючи що вони були "політичні". Чи вплине свіже рішення ЄСПЛ на Кремль? Безперечно. У цивілізованому світі на цей процес дивляться наступним чином: авторитетна судова установа прийняла зважене рішення і юридично констатувала факти на підставі неупередженого аналізу фактів та позицій сторін.
Вигнання рф з Ради Європи жодним чином не врятує росію від відповідальності за скоєні порушення, адже ЄСПЛ зберігає компетенцію розглядати заяви проти рф щодо її дій або бездіяльності, які можуть становити порушення Конвенції, за умови якщо вони сталися до 16 вересня 2022 року. Тобто подані до 16 вересня скарги на дії росії ЄСПЛ брав до розгляду, а росія має виконувати його рішення. Станом на 16 вересня 2022 року у провадженні ЄСПЛ перебувало понад 17 450 заяв проти рф.
Втім, очікувати добровільного виконання росією рішень ЄСПЛ було б більш ніж наївним. Саме тому Уряд України у співпраці з міжнародними партнерами розробляє альтернативні механізми, спрямовані на примусове стягнення активів рф на користь постраждалих.
Зрештою, що у випадку виникнення в майбутньому у рф чи держав-правонаступниць бажання повернутися у європейське цивілізоване суспільство, обов’язковою умовою такого повернення буде виплата репарацій та виконання всіх рішень міжнародних інстанцій, у тому числі, рішень ЄСПЛ. На якому він боці – ми вже знаємо.