Олександр Сторожук, інтернет-підприємець, засновник платформи контент-маркетингу PRNEWS.IO  

 

Інформаційна містифікація, фальшиві новини, дезінформація, маніпулювання фактами, промивка мізків, фейкньюз ... Незважаючи на різноманіття слів, всі вони означають одне і те ж — брехня і неправдива інформація, яку зацікавлені сторони намагаються видати за офіційні новини. 

Здається, що сьогодні більше 90% всіх інформаційних повідомлень не тільки не заслуговують на довіру, але завдають непоправної шкоди суспільству в цілому.

Ще кілька років тому один з найстаріших словників англійської мови Collins нагородив словосполучення "fake news" титулом Вираз року. Аж надто часто воно зустрічається в публікаціях в медіа і лексиці журналістів. Але з розвитком цифрових технологій, соціальних мереж і стрімкого збільшення кількості інтернет-користувачів fake news настільки щільно увійшли в наше життя, що відрізнити правду від маніпуляції стає складно навіть для тих, хто в темі. А для більшості людей (якщо їх робота не пов'язана з журналістикою, медіа, PR, політтехнологіями або комунікаціями) просто неможливо.  

 

Як коронавірус каталізував створення і поширення фейків 

Зокрема, засилля fake news пов'язано з тим, що будь-яка криза є поштовхом для їх росту в десятки разів. Причому не важливо, політичний це колапс, обвал курсу валют або пандемія. Як тільки щось трапляється, щільність фальшивих новин в медіа-просторі миттєво збільшується. 

Природно, що пандемія коронавируса охопила не тільки весь світ, а й інтернет-простір. Досить згадати, як у перші дні локдауна нечистоплотні підприємці і кіберзлочинці пішли в атаку, витягуючи максимальну вигоду, проводячи масштабні «інформаційні кампанії» і фішингові атаки. Вислів про те, що кому війна, а кому мати рідна — це якраз про таких ділків, які в гонитві за наживою не гребують будь-якими методами. 

Так, крім шквалу фейкових новин, в той період в мережі з'явилася маса фальшивих магазинів, небезпечних програм і ПЗ, пов'язаних з темою коронавируса і шахрайських схем. Треба визнати, що на тлі зростаючої паніки і розгубленості населення це спрацювало на 1000% (досить згадати численні афери з медичними масками або апаратами ШВЛ).

Експерти та провідні ЗМІ вже охрестили 2020 рік роком помилкових новин. Тому для того, щоб протистояти брехливому і токсичному інформаційному впливу в майбутньому, важливо розуміти відмінності fake news від офіційних меседжів. У чому вони полягають і як дотримуватися ключових правил інформаційної гігієни, розповідаю докладніше.      

 

Дослідження PRNEWS.IO: звідки люди дізнаються новини, фейки і їх основні ознаки   

Щоб відповісти на питання, як інтернет-користувачі відрізняють фейкові новини від справжніх, ми в PRNEWS.IO провели опитування. Також нас цікавило, з яких джерел люди найчастіше черпають інформацію, наскільки довіряють їм і за якими ознаками визначають достовірність новин.

У дослідженні брали участь більше 130 респондентів, які працюють в сфері PR, зв'язків з громадськістю, маркетингу, реклами, журналістики, консалтингу, телефонії, SMM, фінансів, юриспруденції та освіти.

 

Як виявилося, більшість опитаних сьогодні дізнається новини, відвідуючи інформаційні сайти і онлайн-ЗМІ (40,2%). Черпати інформацію про події в певній галузі, країні або світі за допомогою соціальних мереж вважають за краще 35,9%.

Телебачення повільно, але впевнено здає свої позиції — 6,5%. За допомогою YouTube з новинами знайомиться 5,2% опитаних, а новинні телеграм-канали та форуми виявилися майже однаково затребувані інтернет-користувачами: 3,9% і 3,3% відповідно.

Цікавий, але очікуваний момент: жоден учасник опитування не згадав про свій інтерес до друкованих ЗМІ. 

Це пояснюється швидкістю поширення інформації. Сьогодні вона настільки висока, що будь-якого джерела новин «поза цифри» за нею просто не наздогнати, а читати позавчорашні новини вже ніхто не буде, адже на зміну їм прийдуть ще сотні подій. Свою лепту в згасання друкованих медіа вносять поширення інтернет-технологій і мобільних додатків, завдяки яким в звичайному смартфоні можна знайти відповідь на будь-яке питання і прочитати будь-яку новину.  

Як показують результати опитування, повністю довіряють новинному контенту більше половини опитаних — 57,1%. Не приймають за чисту монету, шукають додаткові факти і першоджерела новин — 42,9%.

Радує, що все більше онлайн-користувачів виробляють в собі звичку критично ставитися до будь-якої інформації, звертати увагу на її подачу і не ділитися сумнівним матеріалом. Так, до головних ознаками фальшивих новин респонденти PRNEWS.IO відносять:

• відсутність офіційного джерела, посилання на «інсайдера», «інформацію з кулуарів» і т.д. — 29,7%;
• гіперболізований, абсурдний, занадто емоційний заголовок — 24,3%;
• маловідомий або підозрілий домен сайту — 24,3%;
• анонімний матеріал, відсутність автора або інформації про нього у вільному доступі — 13,5%;
• нав'язування в тексті певної точки зору, пересмикування і підтасовка фактів — 2,7%.

 

Як виробити антитіла до фейків: 7 рекомендацій 

Для того, щоб не стати жертвою фейк, зберегти здатність тверезо мислити і фільтрувати інформацію, я рекомендую систематично дотримуватися наступних правил. 

Перше. Завжди пам'ятайте про те, що інформаційне повідомлення не повинно викликати у людей деструктивні емоції (паніку, страх, гнів, ненависть або жалість). Правильна новина відрізняється від маніпуляції або пропаганди максимально нейтральною подачею фактів, в ній зовсім відсутнє оціночне судження або драма. Завдання ЗМІ — неупереджено доносити інформацію. 

Друге. Не піддавайтеся емоціям, завжди підключайте критичне мислення. Якщо відчуваєте і бачите, що контент надмірно емоційний, є сенс не до кінця довіряти джерелу і пошукати альтернативні джерела інформації. 

Якщо заголовок і матеріал напхані емоційними закликами, пишномовністю і стереотипами, швидше за все, автор або маніпулює аудиторією, або не знайомий з азами класичної журналістики. У будь-якому випадку, така новина не варта довіри і часу.

Третє. Використовуйте кілька джерел новин (краще офіційні інформагентства, а не третьосортні майданчики), які висвітлюватимуть подію з різних ракурсів. Так шанс на те, що ви побачите максимально об'єктивну картину, вище. До речі, намагайтеся читати новини, а не слухати або дивитися: коли ви читаєте, то мислите більш раціонально і легше розпізнаєте спробу маніпуляції своєю свідомістю.   

Четверте. Якщо в матеріалі відсутнє конкретне джерело інформації (правдивість якого теж варто перевірити) і постійно використовуються тільки знеособлені словосполучення на кшталт «експерти розповіли ...», «вчені з'ясували ...» 

або «військові розкрили всю правду ...», то це — стовідсотковий фейк.

П'яте. Відокремлюйте думки від фактів! Тільки факти, зважені і об'єктивні, важливіші за думки, домисли і інтерпретації. Формат «простий і хороший чоловік щось емоційно, з чесним обличчям віщає на публіку» є одним з основних ознак недостовірної інформації і маніпуляції. 

Шосте. Однобока подача матеріалу — ще одна яскрава ознака фейку. Якщо новина звинувачує когось, використовуючи «неспростовні» докази, але не дає коментар обвинуваченої сторони, то, швидше за все, у неї є замовник. 

Сьоме. Час від часу дозволяйте собі влаштовувати інформаційний детокс і не поспішайте репостити матеріал до того, як перевірили його на наявність «червоних прапорів». 

 

Олександр Сторожук, інтернет-підприємець, засновник платформи контент-маркетингу PRNEWS.IO