Ірина Жданова, засновниця ГО "Фонд "Відкрита політика", засновниця Наукового ліцею ім. Клима Чурюмова, кандидат історичних наук 

 

Про баланс я чула регулярно з дитинства, тому що моя мама була головним бухгалтером. Також формулу балансу  рівноваги вчили  на уроках фізики в звичайнісінький школі  в невеличкому містечку Черняхів на Житомирщині, звідки я родом.

Оскільки  у фейсбуці дискусія про баланс в житті жінки звелась до полеміки на тему вібратора і мови в житті жінки на державній службі, я вирішила дещо ширше подивитись на проблему “кар'єра і жінка”. Відразу зауважу, що мій погляд суб'єктивний, оскільки я ніколи себе не відчувала дискримінованою. В школі могла розбити дерев'яний пенал об голову бідолахи однокласника, який намагався списати формули  (ох, щирі каяття від жінки у віці 50+).

Як виявилось, вивчити  формулу рівноваги і навіть звести дебет з кредитом  на багато легше, ніж тримати баланс в турбулентному світі.  Жінці, на мою думку, тут потрібна майстерність VIP-пілота. І без професійного навігатора (саме так, без літер “б”,”р”,”а” в цьому слові )  не обійтись.

На мою думку, баланс у сприйнятті жінок чоловіками починається з внутрішньої рівноваги і гідності жінки. Тому ключовим є дбати про власний збалансований стан, простір. Шукати інструменти відновлення радості в світі дедлайнів, мітів і стресів.

Моє покоління  вчили жінок  такої  формули рівноваги: «час для сім’ї = час для роботи». Але світ не двомірний. Лише  в зрілому віці для мене прийшло усвідомлення , що тут відсутній ключовий елемент -  “Я”. І це було як  квантовий скачок... Бо життя кожної людини незалежно від статі є неповторним і надцінним. Стержень світу проходить через “Я”.

Одночасно, сьогодні  молодому поколінню масово нав'язують вже інший стереотип  - крім “Я” нічого більше. Ось тут і хочеться згадати про формулу балансу рівноваги, в якій мають бути як мінімум два, а краще - три елементи. 

 

Щодо інформаційної політики про жіноцтво.

Я думаю, що в державній інформаційній  політиці України мають бути започатковані проекти, спрямовані на популяризацію балансу. Я знаю, що на цю тему не дадуть донори кошти. А рф вкине ще не один мільярд, щоб і далі розбалансувати Україну.  Ось чому це має бути ДЕРЖАВНА політика.

 В  світі  існують не лише дискриміновані жінки, а й ті, хто мають  свої історії успіху без дискримінації. Ось чому, мені надзвичайно подобається громадські проекти з промоції успішних жінок в науці, які з кожним роком набирають обертів. Не чула про такі від держави.

Коли я ще до війни працювала у Фонді “Відкрита політика”  зі школами,  в нас був окремий проект про творчі родини. Ми їздили зі школярами Київського науково-природничого ліцею 145 та інших шкіл   на майстер-класи до митців, які тримають баланс як Особистості, реалізують себе як Митці, мають міцні родини.  Оксана і Борис Денисенко, або Ірина Пастернак і Олександр Ковальчук - це не лише про творчість, родину, а й про БАЛАНС. Чи бачимо ми ці історії на екранах телебачення, у стрічках заголовків новин? Чи не формується  сьогодні нова парадигма в суспільній свідомості , що світ складається із суцільного насилля і дискримінації, і неможливо поєднати успішну кар’єру і родину…

Відразу зазначу, я не заперечую, що  ганебні явища дискримінації є. Але потрібно думати як їх  компенсувати. Знову ж таки - для досягнення балансу.

Останнє.

5 років життя у статусі  дружини міністра, громадської діячки, доньки хворої мами навчили мене зводити дебет і кредит у власному просторі. Мої лайфхаки такі.

Не бійтеся сміливих мрій, можливості жіноцтва лише посилюються в епоху стрімкого наступу штучного інтелекту. Адже жінки мають потенціал не лише креативності (особливо в Україні, де історично жінки розмальовували  навіть в бідній хатчині пічку, стіни, співали…), а й емпатії. Це те, чого не має жоден комп’ютер.

Станьте професіоналом в непривабливій для вас роботі. Це зекономить час на улюблену. Використовуйте в роботі і вдома SCRUM-менеджмент. Це навчить робити вдвічі більше за менший час. Знайдіть час, щоб прочитати про це в книзі Джеффа Сазерленда “SCRUM”, вона видана в українському перекладі в 2018.

Навчиться швидко працювати на клавіатурі, це теж вивільнить багато часу. Тренажер.

Створіть простір для сну (хоча б 15-20 хвилин) в себе на робочому місці. Почніть в обідню перерву робити гімнастику Джекобсона, дихальну гімнастику. 15 хвилин, а користь ви відчуєте відразу.

Гаджети, соціальні мережі роблять чудеса нетворкінгу. Ніколи не працюйте наодинці. Навіть, якщо ви стукаєте в двері і вони не відчиняються, можливо, не варто грюкати кулаками, а взяти гаджет і знайти однодумців там, за зачиненими дверима і поруч…створити нетворкінг по горизонталі.

Будьте толерантними до помилок інших в команді, навчіться говорити щиро спасиБі і відверто про помилки. Важливо, щоб у вашій команді був скептик, який буде фокусуватись на ризиках, задаватиме незручні сміливі питання. Наприклад, в кампанії Фейсбук є окремі регулярні зустрічі, де команда лається, сперечається. У Марка Цукерберга мета – почути бодай одне питання, на яке він не має відповіді. І це є поступ для кампанії. Одночасно, не думайте погано про тих, про кого взагалі можна не думати.

Заведіть щоденник для того, щоб щодня фіксувати свої маленькі великі успіхи, накопичуйте у власну скарбничку позитивне ставлення до себе самої, бо наші нейрофізіологічні процеси влаштовані так, щоб запам’ятовувати перш за все - погане(. Скарбничка позитиву створить поступово ваш власний безпечний простір, який буде теж об’єднувати таких як ви. З часом :)

Будьте мужніми в часи війни…бо миротворча місія жіноцтва - то не міф.

І останнє. Важливий лайфхак, який я отримала колись, навчаючись в MASHAV: навчіться робити паузи. Не біжіть на довгі дистанції. Робіть зупинки. Не лише для зарядки батарейки. Для мрій. Для фокусування пріоритетів. І головне – для тих миттєвостей ЖИТТЯ, які і роблять ваші можливості реально дуже крутими. Адже під час щоденного спринту ви можете про ці можливості і не здогадуватись). Помічайте красу простих речей. Це  дасть приклад  гідності і додасть балансу вам і тим, хто поруч.