15:45 13.01.2021

Автор АНДРІЙ МАЛЬОВАНИЙ

На порозі сміттєвого колапсу

4 хв читати
На порозі сміттєвого колапсу

Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції 

 

Чому в Україні множаться сміттєзвалища і як з ними боротися

Щороку в Україні утворюється більше 470 млн тонн промислових та побутових відходів. Населення зменшується, а ось обсяги сміття тільки ростуть: в середньому одна людина продукує 250-300 кілограмів на рік. 93% непотребу вивозять на сміттєзвалища та полігони, більше 2% спалюють, а 4,5% йде на переробку.

Ситуація з утилізацією відходів в Україні разюче різниться від того, що відбувається в країнах Євросоюзу. 47% побутового сміття ЄС спрямовують на переробку й цей відсоток постійно зростає. Ще 28% знищують шляхом спалення, виробляючи при цьому енергію, яка йде в тепло- та енергосистеми. А на полігони для захоронення надходить лише 23%.

Флагманом нових підходів у поводженні з відходами є Німеччина, де майже дві третини сміття переробляється, а на звалища дозволено вивозити лише очищене від органічних решток сміття. Частка побутових відходів там мінімальна. Більшість старих сміттєвих полігонів взагалі закрита, а частина перепрофільована під захоронення шлаків, що утворюються після спалювання непотребу.

В Україні ж сміттєзвалища й полігони займають понад 9 тисяч гектарів. Це площа цілого міста Кременчук Полтавської області або міста Хмельницький. З них третина не відповідає нормам екологічної безпеки. Шкідливі речовини просочуються в атмосферу та ґрунт, в підземні води та поверхневі водоймища, порушують функціонування екосистем, завдають шкоди сільському господарству. А викиди звалищного газу ще й спричиняють негативний вплив на зміну клімату.

Нещодавно Державна екологічна інспекція перевіряла полігон №5 в Підгірцях біля Києва, де утилізують більшість відходів столиці. Ми виявили низку кричущих порушень. Зокрема, роботи з його реконструкції проходять без висновку екологічної експертизи, не сортуються відходи, для утилізації яких в Україні є відповідні технології, утилізують небезпечне сміття – батареї, акумулятори, енергозберігаючі лампи. І це далеко не повний перелік.

Подальша експлуатація застарілої інфраструктури захоронення твердих побутових відходів матиме серйозні негативні екологічні наслідки. І ми це вже бачимо на прикладі катастрофи на Грибовецькому сміттєзвалищі, після якої розпочалися "мандри" львівського сміття по всій Україні.

Але крім легальних полігонів та звалищ нашу країну вкриває ще й мережа стихійних смітників. Одна з причин полягає в тому, що 22% населення не мають доступу до системи централізованого вивозу сміття. Лише з початку 2020 року Держекоінспекція зафіксувала 1613 несанкціонованих звалищ, які нанесли довкіллю шкоду на суму понад 35 мільйонів гривень. Теоретично з ними мала б боротися місцева влада, але часто вона просто ігнорує свої обов’язки. ДЕІ неодноразово притягувала до відповідальності регіональних посадовців і робитиме це й надалі. За перше півріччя 2020 року на посадових та відповідальних осіб складено 5 374 протоколи, виписано штрафів на 1,6 млн. грн. І було б добре, якби ці штрафи ще підвищили, щоб у чиновників не було спокуси йти проти закону.

В тій же Німеччині місцева влада діє в боротьбі зі стихійними смітниками набагато ефективніше. Лише в землі Північний Рейн-Вестфалія на це щорічно витрачають близько 7 мільйонів євро. Найважливіше, що німці боляче б’ють порушників великими штрафами. За сміття вздовж дороги – до 500 євро, за спробу викинути побутову техніку в лісі – до 300 євро, а якщо сміття містить небезпечні речовини – до 2,5 тис. євро. На цьому фоні смішними здаються українські санкції за подібні порушення – до 1300 грн.

Попри профільні закони та Національну стратегію управління відходами, яка прагне, аби в 2030 році  половина нашого сміття перероблялась, ми ще дуже далекі від європейських стандартів.

Щоб наблизитись до них, органи влади в центрі та на місцях повинні діяти більш ефективно,  відповідальність за недотримання законодавства слід посилити, штрафи мають покривати витрати на ліквідацію наслідків забруднення, а системою первинного і вторинного сортування відходів необхідно охопити хоча б найбільші міста.

В сьогоднішніх реаліях особливого значення набуває ухвалення законопроекту 2207-1д "Про управління відходами", який вже прийнятий Верховною Радою в першому читанні. Серед іншого, він  встановлює порядок збирання, вивезення та оброблення муніципальних відходів, забезпечує впровадження їх роздільного збирання та рециклінгу,   передбачає вимоги до якісного надання послуги з управління відходами та нарахування плати за таку послугу. Розраховуємо що разом із доопрацьованим законопроектом 3091 "Про державний екологічний контроль" цей документ стане поштовхом до якісних змін у сфері утилізації відходів та зробить країну ближчою до кращих практик країн Євросоюзу.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ОЛЕКСАНДР ДМІТРІЄВ ТИХОХОД

Якісне навчання великої кількості пілотів безпілотних комплексів є одним з пріоритетів

ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ

500 днів приватизації: 6,4 млрд грн економічного ефекту та шанс на нове життя державних активів

СВІТЛАНА РЕКРУТ

7,2 млрд грн у держбюджет – причина атак на Фонд гарантування вкладів

СЕРГІЙ ТАРУТА

Маємо перейти від розуміння, що ми аграрна держава, яка годуватиме Європу, до розуміння, що ми держава високоінтелектуальна

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Тоталітарний режим зупинять тільки тотальні санкції

ДМИТРО КОХАН

Компенсація збитків завданих війною агропідприємствам: міф чи реальність

СЕРГІЙ КОЗИР

Тортури на окупованій Херсонщині

МИКОЛА ФІЛОНОВ

Заборона Telegram в Україні – хайп або нагальна проблема

ЕДУАРД МКРТЧАН

Китайський злам. Як Україні перехопити інвестиції, що йдуть з Китаю, у В’єтнаму і Таїланду

МИХАЙЛО МЕДКО

Фінансовий лізинг для аграріїв: як допомагати фермерам оновити технопарк перед посівною

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА