Європейська увага до українського вітру: австрійська делегація вивчає закарпатський досвід енергетичної стійкості
Українські вітрові проєкти, попри воєнні умови та системний тиск на енергетичну інфраструктуру, залишаються об’єктом інтересу європейських партнерів. Сьогодні вони — один із символів технологічної, економічної та управлінської стійкості. Саме тому іноземні делегації дедалі активніше приїжджають до України, щоб переймати досвід розвитку відновлюваної енергетики в час війни.
Цього разу представники Австрії відвідали першу вітрову електростанцію Закарпаття у Нижньоворітській громаді від УК "Вітряні парки України", продемонструвавши: міжнародні експерти розглядають українські рішення у сфері відновлюваної енергетики як такі, що можуть бути корисними й іншим державам Європи.
Під час поїздки бургомістр міста Санкт-Антона-ам-Арльберг (Федеральна земля Тіроль) Гельмут Малл зазначив: приклад Закарпаття свідчить про правильність обраної Україною моделі розвитку відновлюваної енергетики. За його словами, взаємодія інвестора й громади створює практичні результати, які можна виміряти у якості життя.
"На Закарпатті ми бачимо, як відновлювана енергетика реально працює та дає розвиток громадам. Це win-win: компанія виробляє електроенергію, а громади отримують кошти на дороги, школи, соціальні ініціативи", — зазначив він.
Малл також наголосив, що в умовах війни стратегічне значення відновлюваної енергетики лише посилюється, тож створення децентралізованих джерел генерації є не лише питанням розвитку, а й питанням безпеки: "Щодня ми бачимо, як росіяни обстрілюють електростанції України. Тому я думаю, що вітрогенерація — це безпечне джерело енергії для країни. Це найсучасніші вітряки на Закарпатті. І я радий чути, що приватна компанія зводить такий вітропарк".
Високу оцінку українським підходам дав і Бенедикт Ленч — бургомістр, депутат Ландтагу Федеральної землі Тіроль та голова комітету з питань Європи, федералізму та Європейського регіону. Ознайомившись із роботою вітропарку, він відзначив ефективність формату партнерства, який реалізує компанія "Вітряні парки України" у взаємодії з місцевими громадами.
"Я вважаю дуже позитивним, що приватні компанії співпрацюють з громадами. Разом можна досягати великих результатів і створювати хороші проєкти", — зазначив він, наголошуючи, що саме так працюють сучасні європейські моделі енергетичного розвитку.
Ленч окремо підкреслив соціальну складову української практики: 3% коштів від продажу електроенергії, виробленої закарпатськими вітряками, спрямовуються до місцевого бюджету і використовуються для інфраструктурних та соціальних проєктів: відновлення шкіл, доріг та інших об’єктів громади. На його думку, це демонструє відповідальність компанії та водночас формує довіру між бізнесом і громадою.
Крім того, Бенедикт Ленч запевнив: "Візит до України має сприяти тому, щоб ми поглибили співпрацю і посилили розвиток спільних проєктів у майбутньому, аби обидва регіони мали з цього вигоду та користь, а співпраця і дружба зміцнювалися і реалізовувалися на практиці".
Інтерес іноземних представників до українських вітрових проєктів зумовлений тим, як енергетичний сектор адаптується до реалій війни. В умовах постійної загрози російських обстрілів розвиток децентралізованої генерації стає частиною загальної системи забезпечення енергетичної стійкості держави, особливо у регіонах, віддалених від лінії фронту, але критично важливих для балансування енергосистеми.
Україна поступово формує нову модель вітроенергетики, яка поєднує сучасні технології, партнерство із громадами та високий рівень соціальної відповідальності бізнесу. Саме ці елементи сьогодні привертають увагу європейських урядовців і депутатів, які бачать у закарпатському вітропарку не лише локальний проєкт, а частину майбутньої архітектури енергетичної стійкості регіону.