Ексклюзивне інтерв'ю з головою правління страхової компанії ARX Андрієм Перетяжко

Текст: Лідія Гришан

 

- Україна вже понад рік живе у стані війни, що змінилося у цей період на страховому ринку?

– Можна сказати, що ринок адаптувався. Він продовжує відновлюватись, і ми бачимо хороші темпи зростання, особливо в останні місяці. 19,1 млрд грн страхових премій за 6 місяців, що на +24% більше за аналогічний період попереднього року, погодьтеся, дуже хороший результат. Якщо економічні параметри, які сьогодні прогнозує уряд, залишаться на позначеному рівні або поліпшуватимуться, то є велика ймовірність того, що ринок уже цього року досягне "довоєнних" обсягів. Але щоб досягти їх у доларовому еквіваленті, за яким падіння суттєвіше, знадобляться якщо не роки, то багато місяців.

Наша компанія, як і більшість провідних компаній ринку, була багато в чому підготовлена до роботи в нинішній ситуації, тому ми не бачимо сьогодні ризиків серйозного погіршення нашого сектору.

- А чи змінився попит на страхові продукти під час війни?

- Ті клієнти, які залишаються економічно активними, продовжують страхуватися, сприймаючи страхування як хороший інструмент захисту своїх економічних інтересів. Безперечно, є частина клієнтів, як юридичних, так і фізичних осіб, які серйозно постраждали від агресії,  і, відповідно, зменшили обсяги страхування.

Постраждали цілі напрями, як от: страхування авіаційних ризиків, туристичне страхування. Повільнішими темпами відновлюється страхування життя, але вже показує позитивну динаміку до минулого року.

 Але ще раз  - переважна більшість клієнтів зі стандартними річними полісами КАСКО, ОСЦПВ, ДМС, Майно тощо продовжують страхуватись. Це хороша новина для всіх, для всього ринку. Більшість застрахованих клієнтів, на відміну від 2014 року, розуміють, що збитки, завдані війною, не покриваються стандартним договором, оскільки це є спеціальним покриттям і його необхідно купувати окремо.

- Наскільки реальною в Україні наразі є реалізація страхування воєнних ризиків?

- Якщо говорити професійно на цю тему, то, звичайно, треба зробити крок назад і нагадати, що воєнні ризики – це, насамперед, частина спеціального покриття PVI (political violence risks), до якого входять воєнні, політичні ризики, зокрема такі як громадянські заворушення, незаконна націоналізація тощо. Цей ринок, з одного боку, дуже поширений у всьому світі, з іншого - він таки є досить нішевим. Тобто кількість перестраховиків, які приймають ці ризики, є досить обмеженою.

І, звичайно, як у будь-якому страхуванні, вони використовують статистику для ціноутворення. Коли починається війна, така статистика втрачає свій сенс, тому що ви не можете більше прогнозувати, як розвиватимуться події та які збитки в майбутньому завдадуть військові дії. Відповідно, будь-який ринок реагує на це однаково, фактично припиняється покриття для таких країн до стабілізації ситуації.

Крім того, війна в Україні та пов'язані з цим події дуже сильно вплинули на, як ми говоримо, ризик-апетит ринку перестрахування. Тому що збитки, пов'язані безпосередньо чи опосередковано з агресією Росії (наприклад, націоналізація закордонних літаків у РФ), вже обчислюються мільярдами доларів і зараз це збитковий бізнес у глобальному масштабі, який потрібно якось компенсувати іншими доходами. Відповідно, сьогодні кількість гравців, які готові розглядати ринок страхування PVI у широкому розумінні та окремо безпосередньо покриття воєнних ризиків, досить обмежена.

Тобто, доки триває війна, Україна не отримає перестрахувальні ємності, а значить і можливість страхувати багато ризиків. Який вихід?

- Справді, навряд чи можна очікувати найближчими місяцями, що перестрахувальні ринки відкриють своє покриття для України. Тобто простими словами застрахувати завод, розташований у безпосередній близькості до воєнних дій або об'єкт, що розміщений поряд із критичною інфраструктурою, яку вже неодноразово обстрілювали російськими ракетами, навряд чи буде можливо. Тому що цей ризик прорахувати складно, а вартість такого страхування може наближатися до страхової суми, відповідно, економічно це не працюватиме.

Ми всі знаємо, що є проєкти, в яких наша держава спільно з міжнародними донорами намагається створити спеціальну систему страхування та перестрахування ризиків для України. Це дуже складне завдання для нашого уряду та НБУ. Знайти капітал, створити інфраструктуру, адаптувати законодавство, залучити страхові компанії, переконати брати участь світових перестраховиків….

Але водночас ми, як локальні страховики, які знають ситуацію не з новин CNN, розуміючи, як сьогодні ці ризики виглядають в Україні, можемо потроху пропонувати ці покриття певним категоріям наших клієнтів.

- Отже, попри все сказане вище, ваша компанія зараз може надавати клієнтам страхування воєнних ризиків?

- Почнемо з того, що ми вже давно запустили продукт Бронезахист. Це страхування від нещасних випадків, у якому є покриття від воєнних ризиків для осіб, які не беруть безпосередньої участі у бойових діях.  І це досить популярний продукт.

 Ми розуміємо, що ми не маємо перестрахування. Але ми можемо виділити більш менш ризикові зони, об'єкти тощо. Ми можемо проводити андеррайтинг для об'єктів, які можуть отримати покриття, але поки що лише в рамках нашого власного утримання.

 Ми є найбільшою страховою компанією з погляду не лише премій, а й капіталу, що становить близько 2 млрд грн. А наше власне максимальне утримання по одному об'єкту, згідно з нашим ризик-апетитом – це 20 млн грн.
Місяць тому ми зробили пропозицію ринку та почали страхувати підприємства від воєнних ризиків з лімітом 10 млн грн за подією. Наразі це радше пілотний проєкт. Звичайно, це не буде масовим продуктом, який можна буде купити на сайті компанії. Андеррайтери оцінюють окремо ризики кожного такого об'єкта. Перші договори вже укладено. Є також позитивний досвід страхування вантажів із включеними воєнними ризиками.

Впевнений, що наш досвід страхування воєнних ризиків згодом буде дуже важливим у майбутньому для повернення західних перестраховиків на український ринок.

- А щодо авто страхування КАСКО, чи можливо у воєнний час отримати повне покриття від ризиків війни?

– Ми також першими на ринку запустили новий продукт страхування КАСКО
"Залізний купол" з покриттям воєнних ризиків для автомобілів. Влітку зробили опитування серед своїх клієнтів та побачили, що є попит на цю послугу, оскільки, на жаль, навіть перебування далеко від лінії фронту не захищає від пошкоджень унаслідок атак ракетами та дорнами-камікадзе.

Важливо, що цей продукт можна придбати без основного КАСКО нашої компанії

У вас багато клієнтів КАСКО, частина з них перебуває за кордоном. Як відбувається процес їхнього обслуговування?

- На жаль, ми не знаємо точну кількість наших клієнтів, які перебувають у тій чи іншій країні, бо відбувається постійна міграція. Деякі люди мешкають на дві країни. Але ми бачимо, що за кордоном відбуваються збитки приблизно у 10% наших клієнтів щодо КАСКО.

 Головне на сьогодні – нам вдалося досить швидко досягти того, що наші клієнти за кордоном працюють за таким самим алгоритмом, як і в Україні. Тобто для них практично нічого не змінюється. Вони так само звертаються телефоном або онлайн до нашої служби врегулювання та отримують або організацію ремонту на місці за кордоном, або компенсацію за фактичний ремонт на банківські картки. Це дуже зручно. І можу з упевненістю сказати, що для більшості наших клієнтів просто неможливо отримати дешевше КАСКО за кордоном.

- Ви страхуєте нових клієнтів по КАСКО, якщо машина та людина перебувають за кордоном?

- У принципі, у нас є внутрішні та регуляторні вимоги, зокрема і щодо фінмоніторингу. Тому головне питання, яке нам вдалося вирішити нещодавно – це віддалена ідентифікація, верифікація наших клієнтів. Тобто завдяки системі віддаленої верифікації клієнта плюс віддаленої системи огляду автомобіля ми можемо застрахувати нашого клієнта-українця у будь-якій точці.

- Новим драйвером ринку під час війни стала "Зелена картка", багато компаній швидко наростили великі портфелі, але й виплати можуть бути чималими, оскільки це довгостроковий бізнес. Чи може це негативно позначиться на МТСБУ та його членах?

Давайте так - у принципі, історія нас усьому вчить. І дива не трапляються. Я дуже добре пам'ятаю всі кризи з 97 року, коли з'явилася українська "Зелена картка". І завжди після кожної економічної кризи, тим більше після такої, з якою ми зіткнулися зараз, є компанії банкрути. Як ви слушно помітили, це довгостроковий бізнес. Так званий бізнес із "довгими хвостами". Проходить якийсь період, щоб усі збитки були заявлені у повному обсязі. І дуже часто саме великі збитки надходять із запізненням. Досвід показує, що процес банкрутства деяких компаній починається за два-три роки після початку кризи. Тому можна очікувати, що ця криза не буде винятком, на жаль.

Залишається питання, чи достатньо грошей у фондах Моторного бюро, щоб покрити зобов'язання таких компаній. Якщо в компанії є сильні профільні стратегічні інвестори, західні компанії, вони мають можливість покрити цей збиток зі свого капіталу. Якщо ж це компанія, де акціонери - українські фізичні особи, то, звичайно, завжди є питання, чи готові вони підтримати свою компанію, заплатити за свою помилку агресивної поведінки на ринку.
Ми чудово розуміємо, що "Зелена картка" - це обов'язковий продукт, який продається за єдиною ціною і що комісійна винагорода для продавців є головним двигуном продажу.

Скільки має бути "Зеленої картки" у страховому портфелі компанії, щоб не було негативних наслідків?

- Ви знаєте, я відповім на це запитання просто. У нас є стратегія, є андерайтерська політика, і ми чітко розуміємо нашу мету – кожен продукт без винятку має бути прибутковим.

Ми уважно спостерігаємо за кожним продуктом та дуже швидко реагуємо на появу відхилень у плановій збитковості у кожному з них. Це завдання номер один. Кожен продукт, навіть якщо він займає 5% у нашому портфелі, має бути прибутковим. Тому я не дам тут жодної поради – 10%, 20% чи 30%. Що більш диверсифікований у вас продуктовий портфель, то стійкішими в до різного роду криз, причому диверсифікація повинна бути як продуктова, то більш стійкими ви є щодо каналів дистрибуції. Все має бути збалансовано.

- Поговорімо тепер про вашу компанію: як ARX завершила півріччя?

- Ми дуже задоволені своїми показниками із двох причин. По-перше, ми перевиконали план та зросли більш ніж на 40% у страхових платежах. Премії з нон-лайфу становили понад 1,7 млрд, у лайфі – 152 млн грн. Звичайно, ми розуміємо, що минулого року, починаючи з 24 лютого, було сильне падіння показників, але ми бачимо стійкий тренд на зростання нашого бізнесу та на зростання нашої ринкової частки, зміцнення лідерської позиції. Наші платежі останні місяці перевищують рівень 2021 року.

По-друге, ми дуже задоволені, тому що нам вдається утримувати прибутковість операцій на досить високому рівні. Оскільки фінансове становище компанії дуже хороше, сьогодні ми можемо не просто пропонувати такі нові покриття, як воєнні ризики, а й продовжувати  активно інвестувати у майбутнє, у розвиток компанії. Насамперед ми говоримо про інвестиції в IT системи, нові сервіси. Так, наприклад, нещодавно вийшов новий реліз нашого мобільного застосунку MyARX, де наші клієнти можуть отримати багато нових зручних сервісів.

З першого дня війни ми підтримуємо своїх співробітників та їхні сім'ї. Цей пріоритет у нас залишається і ми бачимо, що співробітники цінують турботу компанії. У нас є спеціальні програми з підтримки тих, хто потребує житла, для вимушених переселенців в Україні та за кордоном, постраждалих від військових дій, тих, хто потребує психологічної допомоги та безумовно, співробітникам, які служать у ЗСУ.

Ми підтримуємо нашу армію з перших тижнів повномасштабної війни та робимо це на регулярній основі. Сума допомоги безпосередньо на армію вже перевищила 50 млн грн.

- З 1 січня 2024 року набуває чинності новий закон "Про страхування", який змінює майже всі правила гри на ринку. Ви готові до цього?

- Ви порушили дуже важливе питання. Ми маємо перейти на європейські стандарти, якщо ми йдемо до Європи й хочемо мати по-справжньому європейський ринок страхування.
 Ми зобов'язані імплементувати всі ці нововведення, які є в законі, у зазначені терміни.

Так виходить, що останнім часом кількість змін на страховому ринку є величезною. До вимог нового закону додалися впровадження нового стандарту МСФЗ-17, нові дуже серйозні правила фінансового моніторингу, ліцензування та багато інших нових вимог регулятора.  Страховики найближчим часом мають значно збільшити свої адміністративні витрати і якоюсь мірою навіть змістити свій фокус із розвитку бізнесу на імплементацію нових норм.
Загалом це виклик для нас і всього ринку.

Безумовно, ми вже багато років є міжнародною компанією і практично всі європейські вимоги для нас добре знайомі та є внутрішніми корпоративними правилами ведення бізнесу. Ризик-менеджмент, комплаєнс, актуарна служба, внутрішній аудит, незалежні директори тощо давно є стандартами управління компанією. Але, скажу чесно, у нас є в проєктному офісі цілий план імплементації всіх вимог закону, і він виглядає, як один із найбільших проєктів цього і наступного року.

- А як це вплине на клієнтів?

- Збільшення  витрат компанії, відповідно, призводить до зменшення прибутку компанії. Якщо не буде суттєвого зростання бізнесу для компенсації, то частина нових постійних витрат на адміністрування, звісно, позначиться на ціні наших послуг.

- Окрім збільшення цін для клієнтів, у зв'язку із переходом на нові класи страхування  треба буде змінювати старі договори, чи вони діятимуть далі?

- Ви знаєте, що ми дуже клієнтоорієнтовані, тому зробимо все для того, щоби страхувальники цього не відчули. Впевнений, що наші клієнти не постраждають, вони не помітять цього переходу.

Яким ви бачите ринок після того, як він переживе законодавчі нововведення?

- Я оптимістично налаштований із погляду перспектив реформування нашого ринку. Згадайте, як такі самі реформи у 2014-16 роках проходив банківський ринок. Банкопад, АТО, найжорстокіша економічна криза, критика дій НБУ в парламенті... Натомість зараз це острівець стабільності в нашій економіці.

Єдине, звичайно, я не маю ілюзії, що це відбудеться швидко, за один змиг ока.

Під час війни, в умовах відсутності ресурсів, для багатьох компаній якісь норми, які безпосередньо не впливають на здатність компанії виконувати свої зобов'язання, напевно, можна переносити або давати тимчасові послаблення. Але це питання професійної дискусії на рівні ринку (асоціацій) та НБУ.

Після того, як зміни реально запрацюють, страховий бізнес отримає позитивний поштовх. Тому що ринок стане прозорим, капіталізованим, прогнозованим і цікавим для інвесторів. Комплексний нагляд з боку НБУ зможе більше не допускати банкрутств страхових компаній, що зробить ринок з одного боку конкурентнішим, з іншого – більш прибутковим. Запит на професіоналізм менеджменту страховиків зростатиме, оскільки вимоги акціонерів будуть спрямовані на органічне зростання, якість сервісу, фінансову стабільність та прибутковість.