Бліцінтервю з головою правління Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи, підготоване проєктом агентства "Інтерфакс-Україна" з енергетики "Енергореформа"

Текст: Ніна Яворська

 

- Яка ситуація зараз із закачкою біометану в сховища? На початку цього року Ви казали, що два біометанових заводи – "Галс Агро" та Vitagro закачали у 2024 році перший мільйон кубометрів.

- Гадаю, вже не менше 1,5 млн куб. м. Був за результатами 2024 року 1 млн куб. м, з яких на "Галс Агро" припадало приблизно 0,2 млн куб м, на Vitagro – 0,8 млн куб. м. За моїми спостереженнями, у січні компанії могли додати приблизно по 0,25 млн куб. м. Але буквально на днях включився завод МХП – "Оріль-Лідер" у Дніпропетровській області. Якщо річна потужність перших двох заводів 3 млн куб. біометану, то заводу МХП – 11 млн куб. м. Тому скоро вже під 2 млн куб. м в ПСГ має бути.

Але найцікавіше, що реально через тиждень-два очікується початок експорту. Це вже серйозно (розмова відбулася за кілька днів до експорту Vitagro тестової партії біометану 67 тис. куб. м в Німеччину 7 лютого – ЕР).

- Так, і Олег Рябов ("Галс Агро"), і Сергій Савчук (Vitagro) зараз, під час Grain Storage Forum, казали мені, що реально розраховують почати експорт біометану в лютому, десь з другої його половини. Вони, звісно, не озвучують ціну біометану, за якою збираються його продавати в Європу. І це зрозуміло. Але все-таки, на що орієнтуватися?

- Я можу назвати очікування. Природний газ в Європі коштує приблизно 500 євро/тис. куб. м. А ціна біометану, яку ми закладаємо в ТЕО, складає приблизно 900 євро/тис. куб. м. Середня така ціна біометану. Тобто, майже вдвічі дорожче. Але там дуже багато залежить від сировини і від сектору, в який він продається.

Це те, що Адомас (гендиректор МХП ВЕРДАНТ Адомас Аудіцкас – ЕР) сказав – найвища ціна біометану, який іде на транспорт. На електрику, на тепло – інші ціни: в електрику дорожче, в тепло дешевше. І до речі, на транспорт треба, щоб біометан був зріджений. Це саме те, що робить МХП.

- На підпис президенту пішов законопроєкт №9381 про вдосконалення умов в енергетиці та теплопостачанні (на час публікації глава держави підписав закон, він зареєстрований № 4213-ІХ від 14 січня 2025 року). Які нововведення в ньому для біоенергетиків?

- Ми певною мірою проаналізували законопроєкт, і в принципі, нам він подобається. Там є хороші речі про ринок теплової енергії. Законопроєкт передбачає, що незалежні виробники теплової енергії мають право недискримінаційного підключення до теплових мереж. Норма поки дещо декларативна, але раніше навіть цього не було. Це говорить про те, що законодавець почав дивитися в бік ринку в централізованому теплопостачанні.

Тобто зараз у нас фактично монопольна система теплопостачання. І там один виробник – теплокомуненерго, державне або комунальне. І все.

А тепер у нас потихеньку відкривають шлях до незалежних виробників. І отакі фрази, хоч вони поки не дуже конкретні, але нам сподобалися. Хоча б якийсь сигнал.

- Приклади біокотелень та біоТЕЦ все ж таки є. Зокрема, Житомир, Славутич розповідали про свій досвід.

- Так, хороші ситуації є. В Житомирі, наприклад, 40% тепла з біомаси. А Рівне пустило в централізоване теплопостачання приватну компанію, і вона взяла в оренду систему теплопостачання і на свої кошти будує котельні на біомасі. Дві великі котельні побудували. І це теж десь 40% ринку тепла вони вже закрили біомасою. У Дубно Рівненської області теж є котельні на біомасі. Але зараз все це від мера та від місцевої влади залежить. Це одиниці.

Уявіть, є ТКЕ в комунальній власності, підприємство-монополіст. Який їм сенс когось пускати? Тоді їм треба свою котельню зупинити, звільнити людей, втратити частину ринку. Навіть, якщо біоТЕЦ чи котельня тепло дешевше пропонують, вони кажуть, яка нам різниця, у нас і так, і так куплять. І ми, мовляв, не зацікавлені в принципі у відкритті свого монопольного ринка. Тобто, держава до розвитку альтернативного теплопостачання ніякого відношення не має. Це винятково ініціатива прогресивної місцевої влади.

Держава займається тим, що досі субсидує газ, і це є основний бар'єр для його заміщення. Скажу банальні речі: якби ТКЕ купували природний газ по ринковій ціні, то вони б уже почали думати про якісь зміни.

Але водночас що відбувається з газом? Його вже не вистачає. Його почали імпортувати, хоч це дуже дорого (ексглава ОГТСУ Сергій Макогон повідомляв, що "Нафтогаз" на лютий імпортував 150 млн куб м природного газу по 28 тис. грн/тис. куб м – ЕР).

Втім, тут є доля оптимізму – ситуація з природним газом може сприяти розвитку біоенергетики, до нас можуть повернутися обличчям. Тим паче, зараз же будують газову генерацію, а вона ж теж газу потребує. І я так собі дивлюся, що ми тут якраз будемо потрібні. І для одного, і для іншого.

- Що ви маєте на увазі?

- Ми, біоенергетики, можемо дешево замістити газ в теплопостачанні, а природний газ, який вивільнився, пустити на електрику, яка також зараз потрібна. Логічно?

Ми вже з вами говорили, що біометан для внутрішнього ринку ніхто виробляти не буде, тут немає економіки. Тим паче, у нас тепер свій замкнутий ринок, на якому "Нафтогаз" фактично викручує руки приватним видобувникам, бо купує ресурс у них приблизно на 25% дешевше, ніж на європейському ринку (Україна з початку повномасштабного вторгення заборонила експорт природного газу – ЕР). Але ми можемо запустити багато котелень на біомасі. І якби зараз тариф на тепло для населення був несубсидований, ми б мали цілу купу котелень на біомасі. Це економічний бік питання.

Але ще треба, щоб ці котельні пускали в мережу, щоб була конкуренція. Тобто наступний крок – у законі має бути сказано не просто сприяти, а обов'язково приєднати об'єкт теплопостачання, якщо він пропонує тепло дешевше.

- Як довго будується котельня на біомасі? Це я до того, чи можна встигнути збільшити їхню кількість до наступного ОЗП.

- Та котельня швидко будується – це приблизно півроку, не більше. От Литва це зробила. Знаєте, скільки в Литві тепла з біомаси в централізованому теплопостачанні? 90%. Вони залишили 10% за котельнями на природному газі для тієї пари тижнів, коли буде пік холодів.

Немає сенсу на ці два тижні будувати біомасову котельню, бо вона більшість часу буде простоювати. То краще залишити газову і зарезервувати трошки газу. Це ж економічно вигідніше. Так у всьому світі й будують біомасові котельні.

І я думаю, що ми до цього повернемося. Я не бачу, звідки ми братимемо достатньо газу природного. Імпорт – добре, але це дорого! І газова генерація потихеньку розвивається. І буде зростати споживання.

Тому, мені здається, це був би такий розумний шлях – замістити природний газ в теплі біомасою, а той газ, що вивільнився, пустити на виробництво е/е.