14:10 01.09.2023

Збитки лише навколишньому середовищу від підриву Каховської ГЕС оцінюються в понад 146 млрд грн – голова Херсонської ОВА

12 хв читати
Збитки лише навколишньому середовищу від підриву Каховської ГЕС оцінюються в понад 146 млрд грн – голова Херсонської ОВА

Ексклюзивне інтерв’ю начальника Херсонської обласної військової адміністрації (ОВА) Олександра Прокудіна інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Олександр Трохимчук

 

Під час засідання президії Конгресу місцевих і регіональних влад ви зазначили, зокрема, що внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС на Херсонщині було зруйновано або пошкоджено понад 3200 об’єктів. Чи могли би Ви уточнити, яким є загальний рівень руйнувань в області за час повномасштабного вторгнення Росії?

Унаслідок збройної агресії Росії загалом в області пошкоджено приблизно 15 тисяч цивільних об’єктів, серед них майже 14 тисяч – житлові будинки. Також це 274 заклади освіти та спорту, 181 лікарня, 43 об’єкти промисловості, вщерть зруйнований міжнародний аеропорт "Херсон". Щодо критичної інфраструктури: пошкоджено понад 850 км газопроводів, 17 котелень, ТЕЦ, більше 3,5 тисяч повітряних електроліній, 40 потужних підстанцій і майже 700 трансформаторних підстанцій, розграбовано й потрощено автобусні парки.

Якщо оцінювати завдану шкоду лише дорожньому господарству, то це близько 900 млрд грн.

Щодо наслідків від підриву Каховської ГЕС, то збитки тільки навколишньому середовищу становлять понад 146 млрд грн: знищена унікальна флора та фауна, пошкоджено майже третину лісів (це 64 тис. га), під загрозою зникнення 30 % природно-заповідного фонду, затоплено 1300 га полів.

Хоча би першочергово потрібно 32 млрд грн для знешкодження там неприбраних добрив, проведення моніторингу та інвентаризації будівництва або реконструкції очисних споруд, каналізаційної мережі. Необхідно спорудити сміттєпереробний завод, бо багато сміття ми й досі вивозимо з підтоплених територій. Водночас треба ще відновити ліси та збудувати три рибовідтворювальні заводи.

За попередньою інформацією, тільки для відновлення пошкодженого або знищеного житлового фонду (це чотири тисячі будинків) знадобиться 1,3 млрд грн. Окрім того, маємо 28 підприємств, які були підтоплені під час підриву Каховської ГЕС. Ці збитки – це теж колосальна сума.

 

А на яку суму вже зараз можна оцінити збитки від російської окупації на Херсонщині?

 Це колосальна сума, яка поки ще не підрахована. Та й наразі ми звільнили лише третину території.

 

Чи можете уточнити, які саме з названих вами об’єктів уже не підлягають відновленню?

Майже третина. Тобто з названих мною 15 тисяч об’єктів, не підлягають відновленню близько 5 тисяч будинків. Це внаслідок збройної агресії. У результаті ж підриву Каховської ГЕС ми визначили понад 1300 таких будинків. Але це число не є сталим, бо ми постійно актуємо ці показники: працюють комісії, які обстежують і описують кожен будинок, роблять чек-листи, за якими потім людям будуть компенсовувати їхні втрати.

 

Одне з порушених питань на засіданні президії Конгресу місцевих і регіональних влад стосувалося додаткової потреби в комунальній техніці та працівниках для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на Каховській ГЕС. Уточніть, про що саме йдеться?

Передусім це відбудова житла, ремонт комунікацій, ліквідація наслідків підриву, прибирання території, вивіз намитого сміття та загалом усунення руйнувань, яких завдала велика вода. Тому й порушувалося на президії Конгресу питання щодо залучення до нашого регіону додаткових бригад і комунальників, і будівельників, і електриків, які зараз повертають світло до цих домівок.

Не менш важливим аспектом є й гуманітарне розмінування. Тому потребуємо додаткових розрахунків саперів, аби пришвидшити процес очищення землі від вибухівки, залишеної росіянами та намитої водою.

 

А щодо техніки та працівників можете конкретизувати потребу?

Станом на зараз – 150 людей і 50 одиниць техніки нам потрібно. А взагалі, на підтоплених ділянках у нас працювало більше 360-ти комунальників із інших регіонів і використовувалося понад 150 одиниць техніки. Йдеться не лише про Херсон, а й інші громади, постраждалі від підтоплення.

 

Оскільки ви вже згадали й про гуманітарне розмінування, то маю уточнити, якою є ситуація стосовно цього на Херсонщині?

Загалом 683 тис. га землі – це деокупована на сьогодні територія Херсонщини, що водночас є лише третиною від загальної площі області. В цілому з початком робіт на правобережжі розміновано майже 80 тис. га, тобто 12% від загальної площі деокупованої частини. При цьому близько 95 тисяч вибухових і безпечних предметів було виявлено та знешкоджено.

Із цих розмінованих територій, тобто з 80 тис. га, понад 67 тисяч – це землі сільськогосподарського призначення. Для нас це дуже важливо, тому що сама наша земля використовувалася для сільського господарства, завдяки чому Херсонщина заробляла. Тож зараз фермери не можуть обробляти свої землі, тому що дуже велика щільність замінованості.

А як узагалі зараз виживають фермери Херсонщини?

Отак і виживаємо: починаємо розміновувати деякі території, фермери закуповують чи орендують техніку на замін спаленої росіянами. Нам допомагають певні фонди з придбанням таких тракторів і комбайнів.

 

Днями депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань у коментарі «24 каналу» повідомив, що фермери збирають перший урожай кавунів у передмісті Херсона. Чи могли б ви уточнити, скільки вже вдалося зібрати?

Уже 590 тонн баштанної продукції було зібраного. Окрім того, на звільнених і розмінованих територіях і зерно, і картоплю, і ріпак, і овочі – все посадили, але в маленьких розмірах. Зараз засіяно майже 63 тис. га площ.

 

Чи маєте прогнози щодо збору врожаю на Херсонщині цьогоріч?

Так, звичайно що такі прогнози є. Але ліпше ми говоритимемо про це за результатами зібраного врожаю. Показники того, що вже зібрали, – не великі, якщо порівнювати з показниками до повномасштабного вторгнення. Хоча зважаючи на складний час, то прогнози доволі оптимістичні.

 

А яких культур і скільки саме вже зібрали на Херсонщині?

Ми зібрано 58,5 тис. тонн зерна, 4,4 тис. тон ріпаку, 16,3 тис. тон картоплі, різних овочів – близько 30 тис. тон: це і томати, і цибуля, й тощо. Зараз уже почнеться збір зернових, повністю технічних культур, соняшнику та, звичайно, баштанні культури продовжимо збирати.

 

Вочевидь, велика війна суттєво вплинула на кількість врожаю на Херсонщині. Наскільки змінилася динаміка?

Нині важко стверджувати, тому що певні площі заміновані й водночас маємо втричі меншу територію у зв’язку з тимчасовою окупацією частини області. Загалом же, на Херсонщині в довоєнний час збирали мільйони тон, а зараз – тисячі. Ми були лідерами за збором урожаю в Україні серед інших областей: найбільше збирали зернових, овочів. То були мільйони тон, які йшли в тому числі й на експорт. Зараз, звичайно, це зовсім не ті об’єми, завдяки яким ми раніше жили.

 

Населення Херсонської області до 24 лютого 2022 року становило понад мільйон жителів. Яка частина людей виїхала з Херсонщини після вторгнення та скільки вже повернулося?

На вже деокупованій території, яка хоч і становить третину від усієї Херсонської області, до війни проживало 500 тисяч людей. Зараз ми налічуємо там 170 тисяч, – це 34% від довоєнної кількості жителів. Люди поступово повертаються, тобто якщо наприкінці минулого року було 150 тисяч, то зараз – уже 170. Щодо навіть Херсону, якщо взимку було приблизно 50-60 тисяч жителів, то зараз – уже 72 тисячі.

Стосовно лівобережжя, хоч ця територія й становить 67% Херсонщини, але там також проживало приблизно 500 тисяч людей. Зараз, за нашими неточними даними, там також до 150 тисяч.

Тобто у всій області на сьогодні знаходиться приблизно 300-350 тисяч херсонців. Решта – виїхали.

 

Чи вдається вам підтримувати зв’язок із жителями області, які поки залишаються в окупації на лівобережжі?

Так, хоч важко, але вдається. Там постійно глушиться зв’язок. Але керівники громад, військових адміністрацій намагаються бути на зв’язку зі своїми людьми.

 

Наскільки вони забезпечені продовольством і ліками?

Звичайно, там критична ситуація. Людей позбавляють доступу до базових послуг, таких як медицина, освіта, продовольство. За найменшу непокору чи підозру в будь-чому людей викрадають, тримають у полоні, катують. Є факти вбивств. Є навіть випадки, коли російські військові прикривалися мирними жителями як живим щитом.

Зараз там готуються до виборів, порушуються всі норми міжнародного права на окупованій території. Тероризують наших людей, проводячи примусову паспортизацію. Розповідають людям брехню про те, що нібито Україна відмовилась від них. Тобто дуже погано там…

Ви вже згадали про викрадення й катування місцевих. Чи маєте дані, скільки жителів Херсонщини було викрадено та вбито росіянами, скільки перебуває в полоні?

Нам відомо, що постраждало більше 2 тис 700 мирних жителів Херсонщини. Із них 1 тис 122 людини загинули, у тому числі – 35 дітей. Загалом правоохоронні органи зафіксовували факти викрадення або зникнення 1550 осіб, із них 808 громадян звільнено, а 742 досі незаконно утримуються росіянами. Також відомо про незаконне утримання 995 дітей на тимчасово окупованій території Херсонщини, а щодо 159-ти ми взагалі не знаємо про місце їхнього перебування.

Водночас разом із міжнародними та українськими організаціями ми повертаємо наших дітей назад до України.

 

А чи можете уточнити, скільки дітей із числа депортованих уже вдалося повернути?

Нещодавно ще 11 дітей повернули додому, яких росіяни незаконно утримували на тимчасово окупованих територіях Херсонщини. Серед них шестеро малюків, які позбавлені батьківського піклування, а п’ятеро мають сім’ї. Найменшій дитині – два рочки, найстаршій – 16. Зараз вони знаходяться у Києві.

 

Якщо вже ми говоримо про зниклих людей, то чи маєте інформацію щодо місцезнаходження мера Херсону Ігоря Колихаєва? І взагалі, на чиєму він боці нині?

Немає точної інформації, а чутки я не переповідатиму. Водночас підтвердження того, що 100% хтось десь його бачив, у мене немає.

 

Добре, повернімося тоді до проблемних питань, які зараз варто вирішувати на Херсонщині. Передусім уточніть, будь ласка, якою є ситуація з відновленням водопостачання на Херсонщині? Наскільки місцеві забезпечені питною водою?

На сьогодні проблем із водою немає. Зокрема всі жителі забезпечені як питною, так і технічною водою. Тобто в населених пунктах, де навіть відсутнє централізоване водопостачання, ми або генераторами качаємо зі свердловин, або там налагоджено постійне підвезення питної води. Загалом, зі 175-ти населених пунктів у 76% – усе добре, тобто там повністю закрита потреба наявності води. У 24% населених пунктів деокупованої частини ще є питання щодо водопостачання, яке ми закриваємо.

Разом з тим на осушеній території Каховського водосховища ми працюємо над бурінням свердловин.

 

Скільки їх плануєте облаштувати до кінця року?

Визначено потребу в бурінні 50-ти свердловин у 21-му населеному пункті, постраждалому через обміління. Зараз уже буряться чотири свердловини. За термінами буріння свердловин плануємо закінчити до середини листопада, а до кінця року повністю замінимо й трубопроводи.

 

А як у деокупованих громадах із газопостачанням?

Газопостачання відновлено. Хоча спочатку газу взагалі не було в жодному деокупованому населеному пункті. До війни газифікованими були 88 населених пунктів, зараз 77 із них уже з газом. При цьому є такі населені пункти, де поки не живуть люди, тому наразі там і не відновлюємо газопостачання.

Зараз ведуться роботи в п’яти населених пунктах. За тиждень-два ми там поновимо газопостачання і закриємо повністю потребу. Загалом, на сьогодні блакитне паливо мають понад 99% споживачів, які до війни були під’єднані до мережі. Залишилися тільки маленькі населені пункти, і все.

 

Скільки населених пунктів області наразі без світла?

Таких є 40 населених пунктів. Вони всі знаходяться на межі з Каховським водосховищем (тепер уже – в минулому) та річкою Дніпро, на лінії зіткнення. У десяти з них зовсім не проживають люди. Це маленькі населені пункти, в яких і до війни було п’ять-десять хат. Наразі там нема для кого відновлювати електропостачання.

В інших населених пунктах поки неможливо відновити світло і через постійні російські обстріли, й тому що тоді, коли окупанти виходили, то повністю знищили всі трансформаторні підстанції. На лінії зіткнення суто фізично неможливо відновити електропостачання, тому що можуть постраждати електрики, серед яких у нас уже було шестеро постраждалих і троє загиблих.

Разом з тим зараз кількість абонентів досягає довоєнних 90% – зі світлом на території деокупованої частини Херсонської області.

 

Як готуєте Херсонщину до зими? Наскільки готовими є об’єкти теплопостачання області?

Централізоване опалення залишилось на сьогодні тільки в Херсоні. Це я кажу за деокуповану частину Херсонщини. Тут опалення надають лише чотири підприємства. Ми ці підприємства захистили, бо вони постійно обстрілюються. Теплові мережі відновлені на 100%. Зараз відновлюється електричне обладнання та перевіряємо за мережами.

Узагалі, на 70% ми вже готові до зими. Тобто виконали гідравлічні випробування котлів, водонагрівачів, магістральних, розподільчих теплових мереж до будинків, об'єктів соціальної сфери. Визначили також аварійні ділянки – і зараз розпочати їх ремонт. Тобто готуємося. Так, для цього потрібні гроші та фахівці… Але минулу зиму ми пережили і всі були з теплом. Так, часом вимикали тепло, тому що теплові мережі обстрілювали, і ми мусили їх ремонтувати.

Думаю, ми зробимо все, щоб Херсон був із теплом. Для об'єктів критичної структури у нас є потужні електрогенератори: навіть якщо там будуть певні пошкодження через прильоти, то ми готуємося до автономного енергозабезпечення ключових об'єктів тепло- та водопостачання, щоб тепло не зникало.

Велика проблема, яку я зараз бачу, бо багато їжджу селами Херсонщини та спілкуюся з людьми, в тому, що всім потрібні дрова, пелети, вугілля. Щодо цього ми зараз звертаємося до різних фондів і благодійників… Держава нам допомагає: мають виділити кошти на закупку деревини й будь-якого матеріалу для опалювання. Тому що 30 населених пунктів – досі без світла, й окрім пічок-буржуйок і котлів, там нема чим опалювати.

 

А про яку суму йдеться?

1 млрд 400 млн грн треба, щоб закрити потребу людей у паливній деревині. Водночас для того, щоб облаштувати ідеальну систему теплопостачання в Херсоні, що ми намагалися зробити до війни, треба близько 1 млрд 200 млн грн: це на повну заміну знищених труб, тому що було дуже багато прильотів, котельні деякі у нас спалені, теплопункти. Отакі гроші потрібні тільки для тепла.

 

В Україні розпочинається начальний рік. Яким чином він буде організований на Херсонщині?

Навчання будемо здійснювати онлайн. Через безпекову ситуацію ми не можемо поновити його у звичайному форматі. Це вкрай небезпечно для дітей і освітян, тому прийнято рішення про запровадження дистанційного навчання. На Херсонщині – 190 освітніх закладів, в яких здобуватимуть освіту майже 69 тисяч учнів (це на три тисячі більше, ніж торік).

Окремо зазначу, що на півночі області маємо освітні заклади, які зможуть працювати на безпечних територіях, але винятково за наявності облаштованого укриття. Зараз ми цим займаємось: облаштовано 30 таких укриттів, іще 40 – у роботі. Три укриття облаштовуємо за рахунок державного бюджету, решту – коштом обласного та місцевих бюджетів. Робимо це в тих школах, які знаходяться більше ніж за 40 км від лінії фронту, щоб потім розглянути можливість перевести ці школи на змішану форму навчання, тобто і офлайн. Зараз уже маємо п’ять шкіл, які готові до цього. Щойно ситуація стане більш-менш безпечною, ми переведемо їх на змішану форму навчання. Але поки всі працюватимуть онлайн.

 

А як на Херсонщині з укриттями?

На Херсонщині вже є 330 захисних споруд, придатних для тривалого перебування людей, вони облаштовані всім необхідним: там є і ліжка, і стільці, і продукти харчування, і вода, і електрика від генераторів, і туалети. До цих укриттів забезпечено цілодобовий доступ.

Нині тривають роботи в іще шести сховищах та в 29-ти найпростіших укриттях. Відразу після цього підготуємо кошторисну документацію ще на 20 таких укриттів.

Окрім цього, в області є 198 вуличних укриттів. Вони встановлені в місцях масового скупчення людей.

Іще 10 укриттів буде придбано найближчим часом за кошти обласного бюджету. Також очікуємо ще 10 захисних споруд протягом вересня від Товариства Червоного Хреста України.

І паралельно місцеві військові адміністрації закуповують і встановлюють в необхідних місцях мобільні укриття, бо ми на лінії зіткнення, а тому до нас долітає і з мінометів, і з танків б’ють по Херсону, і з артилерії, і з РСЗО, і навіть дрони долітають, скидаючи вибухівку. Тому нам дуже необхідні такі мобільні укриття, до яких можна швидко дістатися – за лічені секунди, коли людина чує вихід (бо від виходу до прильоту – максимум 6-5 секунд).

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Туризм - один із найпотужніших видів зброї в арсеналі миру - президент і СЕО WTTC Джулія Сімпсон

Поліцейські вправі вимагати військові документи, але не вручати повістку, додому можуть прийти, якщо військовозобов'язаний у розшуку, – голова Нацполіції України

Шок, який усі пережили на початку повномасштабного вторгнення, еволюціонував у новий рівень комерційних відносин - президент "Київстару"

Голова УІНП Дробович: В Україні формується нова меморіальна мова світового рівня

"Київстар" побореться за всі нові частоти на аукціоні - президент компанії

Атаки РФ на медичну інфраструктуру України у 2024 році посилилися - представник ВООЗ

В інтересах українського народу - змусити владу, правоохоронні органи і суди працювати за законом - голова Ради директорів Arricano Маргус Курм

Цей рік стане роком великих змін на страховому ринку, далі просто вдосконалюватимемося - голова Національної асоціації страховиків України

Найцікавішими для розвитку McDonald's в Україні є локації, які забезпечують усі канали продажу, - директор з розвитку McDonald's в Україні

Ми вивчаємо практики спеціальних економічних зон у різних країнах, а також співпрацюємо з потенційними інвесторами - мер Миколаєва

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА