13:20 27.04.2023

Міністр фінансів: Якщо хочемо залучати інвесторів на відновлення, не маємо робити кроки, які можуть цьому зашкодити

12 хв читати
Міністр фінансів: Якщо хочемо залучати інвесторів на відновлення, не маємо робити кроки, які можуть цьому зашкодити

Ексклюзивне інтерв'ю міністра фінансів України Сергія Марченка агентству "Інтерфакс-Україна"

Автор: Дмитро Кошовий

 

-- Одне з головних завдань української делегації на Весняних зборах МВФ та Світового банку, про які й ви говорили, -- зібрати гроші на швидке відновлення у 2023 році. Саме цьому був присвячений третій міністерський круглий стіл 12 квітня. Президент Світового банку Давід Малпасс оцінив дефіцит такого фінансування у $11 млрд за загальної потреби у $14,1 млрд, яку встановило проведене банком та його партнерами дослідження RDNA2. Як вдалося із цим завданням справитися?

-- Є різні напрямки використання коштів на відновлення. Ми ідентифікували $14 млрд разом зі Світовим банком, з них вже є передбачено в державному бюджету України $3,3 млрд. $1,5 млрд ми обговорюємо з урядом Сполучених Штатів.

Далі $0,8 мільярдів уряд Сполучених Штатів виділяє на енергетику, знову ж таки у вигляді різного роду трансформаторів, обладнання, яке нам потрібно для підготовки до зими. Це те, що точно є, і що ми зараз проговорюємо з  американським урядом разом із командою Олександра Кубракова (віце-прем'єра – голови Мінвідновлення).

Потім Японія надала нам $0,4 млрд грантової допомоги від JICA (Японське агентство міжнародної технічної допомоги). Загалом, з початку року Україна та Японія домовились про виділення на потреби відновлення України понад $650 млн.

Далі EUR1 млрд оголошено від Європейського Союзу. Фінальний формат ще дискутується.

Крім того, ще до Весняних зборів, Світовим банком було створено фонд URTF (Ukraine Relief, Recovery, Reconstruction and Reform Trust Fund -- Цільовий фонд для підтримки, відновлення та реформування України), до якого залучаються кошти країн-донорів на рамкові проекти, серед яких, зокрема: RELINC (реконструкція транспортної інфраструктури), Re-Power (енергетика), HEAL (підтримка системи охорони здоров'я). Дуже важливо, що фонд URTF залучає грантові кошти. Під час міністерського Круглого столу Світового Банку та МВФ, ми також звернулись до наших партнерів з закликом вкладати кошти саме в цей фонд. Звичайно, якщо вони приймуть рішення надати їх через Європейський інвестбанк (ЄІБ) або Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), то це також може бути рішення, яке нам підходить.

Що ще було створено? Міжнародна асоціація розвитку– IDA (International Development Association) -- також розширює пакет підтримки України і створює окремий фонд. Найближчим часом про нього буде оголошено, його назва -- SPURR (Special Program for Ukraine's Recovery and Crisis Response) і загальний розмір -- $2 млрд. Цей фонд мультиплікативний: умовно кажучи, здійснюється потрійна мультиплікація, тобто, якщо зберуть $2 млрд, то потенційно Україна може отримати $6 млрд допомоги. Це кредитні кошти від Світового банку. Це те, про що були домовленості, і те, над чим ми зараз активно працювали. Мультиплікативний ефект -- це також дуже важливо.

Крім того, ми проговорюємо питання компенсації відсоткових ставок. Важливо, щоб ці нові гроші не впливали на наші зобов'язання з обслуговування боргу. Тому ми просимо наших партнерів про компенсацію відсоткової ставки, якщо кредитні кошти надаються через Світовий банк.

 

-- Це як зробив Євросоюз щодо макрофінансової допомоги цього року?

-- Саме так, ми цей приклад як раз приводимо. Це важливо і для програми з МВФ, для дотримання боргової стійкості (debt sustainability).

Хто ще може бути потенційним контрибутором і до кого ми звертаємось за підтримкою? Звичайно, це G-7, Норвегія, Швейцарія, Нідерланди вже заявили про велику підтримку України. Також ми провели зустрічі з представниками Швеції та Австралії. Тобто ми показуємо, які інструменти вже готові: URTF – для грантових коштів, SPURR – для кредитних, але із використанням мультиплікативного ефекту. Фонд URTF може бути використаний як компенсатор для відсоткових ставок у SPURR . Cаме так ми бачимо їх комбінування.

Вже відбулись перші засідання URTF фонду за участю представників урядів Австрії, Канади, Ісландії, Японії, Литви, Нідерландів, Норвегії, Швеції та Швейцарії. Запросили також уряд Сполучених Штатів, Німеччини та Індонезії. І ми бачимо, що до кінця року через URTF можливо акумулювати $2 млрд. На сьогодні в фонді передбачено близько $1,1 млрд потенційних донорських внесків: гроші ще не зайшли до держбюджету, але певність щодо них вже є.

Це кошти від Японії - $471 млн, Норвегії -- $100 млн та $190 млн ще у процесі оформлення, Нідерландів - $94 млн та ще $65 млн у процесі оформлення, Канади - $84,5 млн, Швейцарії - загалом близько $58 млн,  Швеції - $13,48 млн, Австрії - $21,21 млн, Литви - $5,32 млн, Ісландії - $2,5 млн та у процесі оформлення ще $0,5 млн, Латвії  - у процесі оформлення на $2.2 млн.

З боку уряду Данії було озвучено наміри про створення спеціального фонду для України обсягом близько EUR1 млрд.

Ці гроші як на існуючі проекти, такі як RELINC, Re-Power та HEAL, так і на новий проект, який ми зараз обговорюємо зі Світовим банком – HOPE. Йде мова про відновлення житла, компенсації громадянам за втрачене житло. Формат реалізації проекту на стадії обговорення.

 

-- Це в якій перспективі з точки зору термінів?

-- Це в найближчий перспективі. Але там частина може бути військової допомоги, а частина гуманітарна, поки що ми з ними дискутуємо щодо наповнення.

Швейцарія озвучила 1,8 млрд швейцарських франків на наступні шість років.

Плюс ще деякі країни зробили заяви: хтось запевнив проінвестувати в SPURR, хтось в URTF, хтось надає гарантії ЄБРР, хтось -- корпорації IFC, як ось днями $43 млн інвестували Нідерланди та $11 млн Швейцарія.

Окрім того Японія вклала $23 млн в Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій MIGA, яке створює фонд для страхування ризиків. Японія – перша країна, яка зробила такий внесок.

Серед інших країн – це Литва, Латвія, Ірландія, Ісландія, Нідерланди, тощо. Тобто країни розглядають існуючі канали: це або Світовий банк, або банки розвитку, як ЄБРР, ЄІБ. ЄІБ, до речі, також пропонує фонд для України. Зараз серед міжнародних фінансових організацій йде конкуренція за донорів.

 

-- А через наш бюджетний фонд ліквідації наслідків збройної агресії РФ ніхто не готовий давати?

-- Зараз в нього джерела наповнення відомі: це вилучені активи російських банків і прибуток Нацбанку. На даному етапі нам важливо знайти зовнішнє джерело, а потім яким вже чином ми це трансформуємо в український бюджет – то вже інше питання.

Поки для нас всередині основний канал -- фонд ліквідації, але це може бути і інший спосіб. Задача акумулювати кошти міжнародних партнерів і показати пріоритети використання.

 

-- Прем'єр казав, що стоїть задача мати $11 млрд вже на середину цього року. Наразі ви бачите, що це реально?

-- Це можна виконати, і ми над цим працюємо.

 

-- Тоді скільки зараз вже є?

-- Не можу сказати точну цифру, бо дискутуємо розподіл цих коштів.

 

-- Але якщо щодо термінів, то це протягом року чи довше?

-- Ні, це все найближчі плани.

 

-- Перейдемо до програми розширеного фінансування з МВФ на $15,6 млрд на чотири роки. Заявлено, що це частина загального пакету на $115 млрд, з яких $20 млрд – це боргові відстрочки, а решта $80 млрд – це $60 млрд нових кредитів та $20 млрд грантів. Скільки з цих $80 млрд на цей рік, скільки на наступний і чи вже є якась ясність щодо наступного року. Бо в США, наприклад, бюджетний рік починається вже 1 вересня.

-- Взагалі умовою започаткування програми було надання нашими партнерами, у тому числі країнами G7, гарантій фінансування, тобто що вони зроблять програму забезпеченою фінансуванням (fully funded). Вони гарантують, що зможуть профінансувати дефіцит, який не перекривається за рахунок внутрішніх джерел та за рахунок кредитів МВФ. Це ключова умова програми взагалі. До того часу, поки не було забезпечено фінансування бюджетного розриву 2023 року, були складні перемовини. Включилась Канада, додатково виділила кошти Японія, і це дозволило відкрити програму.

Тож до кінця 2023 року я не бачу проблем з фінансуванням бюджету. Але, звичайно, ми розуміємо потенційні ризики, в тому числі політичні, в різних країнах. І вже зараз доносимо меседж, що нам важливо мати впевненість у майбутньому. Ми комунікували цей месседж і для Казначейства США, і європейським колегам.

Тож ми працюємо спільно з МВФ, і треба віддати належне, працюємо як одна команда. Вони зацікавлені, щоб програма була успішна. А ми зі свого боку зацікавлені в тому, щоб створити основу для якісного економічного відновлення.

 

-- Міжнародний валютний та фінансовий комітет МВФ - ключовий інструмент для забезпечення стратегічного керівництва роботою та політикою Фонду – в підсумковій заяві на цих зборах також зазначив важливість цих додаткових фінансових гарантій.

На жаль, в цій заяві відсутнє загальне засудження російської агресії: йде мова про позицію більшості на користь України, але згадуються й "інші думки та різні оцінки цієї ситуації та санкцій" без вказівки конкретних країн. На це звернули увагу міжнародні ЗМІ. Наскільки це взагалі проблема, чи несе вона ризики програмі з Фондом? Бо маємо приклад Ради безпеки ООН, де Росія блокує ініціативи.

-- Ми маємо зрозуміти, що світ неоднорідний. Якщо одна частина світу – цивілізована, демократичні країни – підтримують Україну, то є й інші думки щодо цього. Як правило, ці країни власні інтереси ставлять вище за геополітичні питання. І ми маємо бути просто готові до цього і реагувати. Я знаю, що президент України поставив задачу відкрити нові посольства у країнах Африки, надати підтримку африканським країнам через "Зернову ініціативу", програму Grain from Ukraine – тобто відбувається більш широка політична інтервенція України, аби дипломатичним шляхом переконати, перетягнути на свій бік ці країни. Також знаю, що активна робота проводиться по країнах регіону Латинської Америки, Близького Сходу.

Ця заява Міжнародного валютного та фінансового комітету -- це просто сигнал того, що нам треба більш активно включитися в міжнародну демократію і адвокацію в підтримку України. Тому що Росія не сидить на місці: вони активно намагаються через різні інші шляхи схилити країни на свій бік.

 

-- В цьому комітеті 24 країни, серед яких Росія, Китай, Угорщина. Чи оці "інші думки та різні оцінки цієї ситуації та санкцій" звучали ще від когось? Сюрпризів не було для нас?

-- Ні, сюрпризів не було, все зрозуміло.

 

-- На цих Весняних зборах окрім українського круглого столу також був круглий стіл щодо суверенного боргу. Світовий банк та МВФ активно просувають ідею створення загальної схеми реструктуризації суверенних боргів для країн, які потребують такої реструктуризації, схеми, яку б розділяла переважна більшість кредиторів. Наскільки ця тема може бути цікавою для України, бо Мінфін вже оголосив, що на початку 2024 року повернеться до переговорів щодо реструктуризацію зовнішнього боргу перед приватними кредиторами. Чи встигнуть СБ та МВФ створити щось цікаве для України, щоб вона могла цим скористатися?

-- Для нас важливо зберегти підтримку приватних інвесторів і власників українських облігацій для того, щоб в майбутньому, коли у нас, можливо, буде необхідність випускати нові інструменти, в нас була підтримка на ринку. І тому для нас важливо не зробити якихось кроків, які дуже сильно вдарять по репутації і по довірі до України як надійного позичальника до війни, який завжди виконує взяті зобов'язання.

Звичайно, всі розуміють, що війна має серйозні наслідки на нашу економіку, і всі розуміють, що має бути якесь рішення з урахуванням, в першу чергу, інтересів України і наших можливостей. Але поки що зарано починати перемовини.

 

-- Але, умовно, що нас найбільше може цікавить у цій загальній схемі, про яку говорять СБ та МВФ: обмеження термінів для переговорів, позитивні грошові потоки від МФО на період реструктуризації, бо борги перед ними не входять в її периметр, або зупинка обслуговування боргу на початку процесу переговорів, standstill так званий?

-- В нас standstill є вже до середини 2024 року. Ми не обслуговуємо зовнішні зобов'язання, і це питання зараз не досить актуальне для України. Є час для того, щоб знайти правильне рішення, в першу чергу з урахуванням інтересів України. Але при тому треба думати на перспективу: якщо ми хочемо залучати інвесторів на відновлення, ми не маємо робити якісь кроки, які можуть цьому зашкодити.

 

-- І трохи до самої програми. Серед 19-ти структурних маяків 10 – фіскальних. Добре, що два вже позаду, але до кінця травня треба прийняти ще один, який цього тижня підтвердив свою актуальність після рішення Верховної Ради повернути виплати 30 тис. грн військовим та обмежити виплати держслужбовцям 67 тис. грн на місяць. Я про додавання до Бюджетного кодексу норм, які унеможливлюють внесення до державного бюджету змін ad hoc.

-- Так зване повернення виплат, це не про інтереси армії, це кроки які роблять нас більш вразливими. По суті, це відновлення дії 52-ї статті Бюджетного кодексу, яка передбачає певні порядок і процедури внесення змін до бюджету. Під час війни ми не застосовуємо зараз цю статтю, вона призупинена. Але маємо її відновити, тому що ситуація з бюджетом повинна бути під контролем, щоб не створити ризики невиконання бюджету і, відповідно, ризики для програми. Це дуже важливо, щоб уряд контролював будь-які зміни до бюджету. Звичайно при збереженні права депутатів їх ініціювати, але саме уряд, Мінфін, мають розуміти наслідки будь-яких рішень, мають їх правильно оцінювати і далі рухати. Ризик прийняття популістичних рішень, які є абсолютно не прорахованими, є надзвичайно високим.

 

-- Ще запитання про Національну стратегію доходів (НСД). До затвердження програми Фондом була умови прийняти рішення розпочати підготовку цієї стратегії під координацією Мінфіну. Дорожня карта для НСД має бути прийнята до кінця липня, а сама стратегія – до кінця цього року. Але вже зараз навколо цього питання багато спекуляцій: хтось каже, що ключове там – це заходи посилення податкової та митниці, хтось – оновлення спрощеного оподаткування, але більшість -- податкова реформа. На вашу думку, що в НСД найважливіше?

-- Найважливіша задача – зробити так, щоб була справедливість в частині оподаткування: ті, хто має доходи, має платити податки і без різного роду способів пільгових режимів. Чому взагалі потрібна Національна стратегія доходів? Тому що ми зараз на 50% залежимо від зовнішньої допомоги. Україна не може так жити, не може! Це не є спроможністю. Нам треба знайти, показати, яким чином ми маємо рухатись.

Національна стратегія доходів саме спрямована на те, щоб створити умови для дохідної бази всередині країни, щоб зменшити зовнішню залежність.

 

-- Коли можна очікувати на перші публічні документи Мінфіну та уряду з цього приводу?

-- Ми в травні маємо підготувати план. А далі стратегія має бути прийнята до кінця року. Я не бачу проблем з документами, які має готувати Мінфін і Національний банк -- ми тут досить спроможні і готові швидко рухатись. Як і взагалі з усіма урядовими документами.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Ми вивчаємо практики спеціальних економічних зон у різних країнах, а також співпрацюємо з потенційними інвесторами - мер Миколаєва

Звучить це, м'яко кажучи, як диверсія – голова правління "Української біржі" щодо пропозиції регулятора здати ліцензію

Наші солдати воюють, щоби Київ, Дніпро та Львів не перетворилися на Бахмут та Авдіївку

ЄІБ розробляє програми енергоефективного відновлення житлового фонду та створення соціального житла

Юрій Бова: Наше найперше завдання - зберегти весь потенціал наявного бізнесу

Директор юридичного департаменту компанії "Санофі в Україні" – про доступ пацієнтів України до інноваційної терапії

Максим Доценко: Червоний Хрест – це відображення обличчя держави

Кожен обмін полоненими дає нову інформацію і надію рідним - Уповноважений з питань зниклих безвісти

Допоки Україна потребуватиме гуманітарної допомоги внаслідок жорстокої війни з боку Росії, ми будемо з вами - директор з питань сусідства Генерального директорату ЄК з гуманітарної допомоги

Михайло Бакуненко: Заборона експорту газу, ігнорування законодавства та відчуження бізнесу – сьогодення галузі в Україні

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА