Ексклюзивне інтерв'ю голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Дмитро Кошовий

 

- Перше питання – це виконання держбюджету за жовтень. В попередні місяці йшла доволі позитивна динаміка: доходи зростали, грантова допомога були доволі значною. Але в жовтні бачимо падіння доходів та різкий стрибок дефіциту. Так, відшкодування ПДВ зросло до 10,9 млрд грн з 1,6 млрд грн у вересні, але це все одно трохи не компенсує зменшення доходів до 72,8 млрд грн проти 83,6 місяцем раніше. І по половині інших податків, окрім ПДВ, зафіксовано деяке зниження доходів.

- Я не можу розділити вашу тезу про те, що ми недовиконуємо план. Якщо ми аналізуємо жовтень і виконання планових показників, які адмініструються податковою, то побачимо виконання загального плану надходжень на 95%, або недовиконання мирного, затвердженого ще восени 2021-го, плану на жовтень на 2,2 млрд грн. Але якщо ми порівняємо з вами жовтень 2022 року із жовтнем мирного 2021 року, то побачимо, що жовтень 2022 року приніс на 10%, або на 3,8 млрд грн більше. Це за непрацюючої третини економіки, як ми з вами знаємо.

Якщо ж ми порівняємо 10 місяців 2022 року і 10 місяців 2021 року, то побачимо, що надходження до бюджету по податках, які адмініструються податковою, є більшими на 18%, або на 87,5 млрд грн. А мирний план за 10 місяців 2022 року перевиконаний на 1,8%, або на 10 млрд грн.

При цьому, на що я хочу звернути увагу, податок на додану вартість, навіть з урахуванням відшкодування – сальдо ПДВ – на 43,8%, або на 56 млрд грн більше рік до року. Фактично ми перевиконуємо бюджет за 10 місяців за рахунок ПДВ, ренти (на 57,6% або на 25 млрд. грн.) і, трошки, акцизного податку. Щодо акцизного податку, то перевиконання за ним є тільки останні 5 місяців, бо весною 2022 року було падіння та не було адміністрування: коли росіяни стояли під Києвом, то було дуже важко акциз на тютюн і горілку задмініструвати.

Тож за 10 місяців перевиконано і план, і "рік до року", а за жовтень перевиконано "рік до року".

Разом з тим надходження, наприклад, з податку на прибуток, дуже впали, і тут нікуди не дінешся: ми маємо за 10 місяців мінус майже 19 млрд грн, або мінус 17% "рік до року". А якщо говорити щодо плану, то недовиконання мінус 25%. І розраховуємо, що цей відрив надалі буде більшим: і "рік до року", і до плану, тому що підстав для збільшення прибутку бізнесу сьогодні дуже мало. Лише окремі галузі можуть на це розраховувати, а більшість галузей, нажаль, у збитках. Цей резерв вичерпаний, і ми по податку на прибуток уходимо дуже в великий мінус.

З огляду на зазначене, ми дійсно з продовженням війни очікуємо більш стримані результати виконання бюджету. Та все одно це надзвичайний результат – те, що відбувається в країні зараз: за 10 місяців перевиконати "рік до року" на 18%, або на 87,5 млрд грн?! Так звісно є інфляція, але вона не пояснює таке перевиконання за умов, повторюсь, втрати майже третини економіки унаслідок війни. В жодній країні світу, я це авторитетно заявляю, яка перебувала в подібних обставинах, без підвищення податків (а ми навпаки податки зменшили) в історії такого не було. Країни значно збільшували дохідну частину за рахунок підвищення рівня оподаткування. США за Другу світову війну з 4 млн платників податку на прибуток збільшили їх кількість до 44 млн платників, і максимальна ставка сягала більше 90%. Ми не тільки не підвищили податки, а навіть скасували деякі з них. Ми зробили добровільною сплату податків малими підприємцями, ввели 2% єдиний податок, скасували тимчасово імпортні податки та податки на паливо, тобто – ми зменшили оподаткування. І попри те все одно платежі у нас зросли. Це дійсно українське диво! І це пояснюється лише одним – покращенням в адмініструванні податків і відмовою бізнесу від практик з ухилення від оподаткування. Власне – це і є нова Україна, де влада і бізнес єдині у боротьбі за перемогу.

- Рівень, який наразі досягнутий, на ваш погляд, це вже максимальний рівень надходжень, який зараз економіка/бізнес спроможні забезпечити для бюджету? Чи все ж таки ще є якісь резерви?

- Є ще резерви. Ми бачимо їх в акцизному податку. Ви знаєте, що припинена діяльність злочинців із Жовтих Вод – великої підпільної тютюнової фабрики. Бачимо, що є резерв ще в паливі, де ми відновили акциз на паливо, а з 1 липня наступного року він повністю відновлюється. В Україні діє велика мережа автозаправних станцій, що має значно менше податкове навантаження, ніж інші. Працюємо поки що переконанням, пояснюємо, що війна не час для мародерства. І там є досить великий тіньовий ринок. Ми працюємо над тим, аби тінь знищити повністю.

І величезний резерв є на митниці – я вважаю, це 10-12 млрд грн на місяць, або й більше.

- Мова про потенційні резерви на митниці йде вже давно: і бізнес про це каже, і уряд. Але як все ж таки перетворити їх на реальні доходи? Що для цього може зробити Рада?

- Ми з приводу митниці висловилися на Комітеті, напевно, місяців зо три тому. Чітко визначили, що митниця потребує системних змін, чітко визнали, що результати керівництва митниці є незадовільними і достатньо однозначно рекомендували уряду зробити кадрові висновки. Якщо ви подивитеся запис цього Комітету (він був публічний), ми дуже чітко дали ці оцінки. Я, як представник парламенту, скажу вам чесно, що не знаю, що ще треба зробити від парламенту, аби там відбулися ці системні зміни.

Насправді, абсолютно очевидним є, що саме необхідно зробити, аби ці зміни відбулися: побудова жорсткої вертикалі влади, ротація керівного складу апарату Державної митної служби, чітке розмежування повноважень та функцій на різних рівнях. Серед іншого (читає витяг із засідання), запровадження виконання окремих або всіх митних формальностей посадовими особами іншого митного органу, ніж митний орган, в якому пред’явлені товари: це коли товари приходять на Львів, а оформлення здійснює Одеська митниця – це абсолютно просто робиться.

Також збільшення штатної чисельності підрозділів, які здійснюють боротьбу з митними правопорушеннями, а також управління та аналіз ризиків за рахунок тих підрозділів, які, відверто кажучи, нічим не займаються, як координаційно-моніторингова митниця. Мова про ефективне виявлення контрабанди, ухилення від оподаткування, заниження митної вартості чи пересорту... Але найголовніше – це керівник, який вміє сказати "ні!". Ні – всім та будь-якому контрабандисту, які сьогодні панують на митниці, ні – окремим правоохоронцям, які лобіюють контрабанду замість того аби припиняти її, ні – окремим депутатам, які намагаються просунути солодкі "шкурнячки". Вміння керівника говорити "ні" та жорстка вертикаль влади всередині, що дозволяє звільняти миттєво будь-якого підлеглого, хто раптом сказав "так" - це найголовніше сьогодні. За це вміння, я, до речі, дуже вдячний керівнику податкової служби. За вміння тримати удар не зважаючи на погрози.

Щодо технічних вдосконалень - процедуру спільного транзиту ми вже запровадили, і це вже залежить від платників, а не від митниці, але ж є ще організація здійснення спільного митного контролю в пунктах пропуску – скільки можна про це говорити? Скільки можна говорити про те, що ми з Польщею повинні об’єднати пункти пропуску? Просто зробіть це! Тим більше, що польська сторона згодна.

Далі, криміналізація контрабанди підакцизних товарів…

- Все ж таки пропозиція криміналізації залишається?

- Мова тільки про підакцизні товари.

Далі повна заборона представникам правоохоронних органів перетинати навіть межу пункту пропуску, окрім як на підставі рішення суду. Бо ми з вами знаємо, що там є "коріння" проблем в більшості випадків. Якщо дійсно митник бере хабар, то треба його притягати до відповідальності, але потрібне чітке розмежування функцій правоохоронних органів в цій частині.

Нарешті технічне обладнання, але це вже навіть не вторинне питання, а третинне. Я маю на увазі сканери, обладнання пунктів пропуску і таке інше. Це буде зроблено, але це не панацея. Панацея – це вміння керівника говорити «ні», жорстка вертикаль в митних органах, коли за кожне дрібне правопорушення людина може піти з роботи, і на її місце стане хтось інший. Причому піти не просто сама, а піти зі своїм керівником. Бо, скажімо, у податковій діє колективна відповідальність за правопорушення: якщо хабар бере одна людина, то звільняється вся вертикаль.

 

- Коли ви робите подібні гострі заяви та сміливі дії, вам не страшно? 

- У боротьбі з тінню мене підтримує президент і люди, а це для мене найголовніше. І я розумію, що іншого шляху вижити у нас зараз немає. Без перебільшень. Чи буває страшно… Буває по-різному, але я знаю, що роблю і знаю кому протистою, тому маю вже певний імунітет. Хоча про всяк випадок беру уроки з джиу-джитсу (сміється).

Тіньовики існували в нашій країні постійно. І постійно сплачували "корупційний податок", за рахунок якого "харчувалися" і люди в податковій, і в митниці, і в правоохоронних органах. Тіньовий "бізнес" (а вони себе серйозно так називають) і клани всередині правоохоронних органів і держструктур - це фактично одне ціле. Клани, які фактично завжди, ще з СРСР, керували цією країною. Попри зміну політиків, політичних партій при владі, вони завжди були при владі на середній, низовій ланці, а іноді навіть і на рівні таких собі "незамінних" заступників керівників (міцних господарників) правоохоронних та інших державних органів. Так, іноді вони "їли" один одного в своїй боротьбі за ласий шмат, але свято зберігали саму систему, де вони визначали правила. Тінь (ухилення від оподаткування, різноманітні перевірки, контрабанда, нелегальна торгівля, гральний бізнес, горілка, сигарети тощо) – харчова база кланів. Без тіні вони неспроможні. Але війна дала нам унікальний шанс зламати хребет клановій системі, звільнити від цього ярма український народ. І хто ми такі, якщо цим шансом не скористаємося?

- Хотів ще спитати про ПДВ. Наскільки бізнес може розраховувати, що оці 10,9 млрд грн відшкодування у жовтні не були випадковими й можуть стати регулярними?

- Щоб було зрозуміла наша політика щодо відшкодування ПДВ. Воно (і це наша принципова позиція!) здійснюється чітко відповідно до закону – не більше, не менше. В нас був період чотири місяці, коли ми не відшкодовували ПДВ і не реєстрували податкові накладні. І коли ми виходили з цієї ситуації, ми чітко в визначили, до якого моменту повинні провести перевірку відшкодування і здійснити його. От ці строки свято дотримуються податковою! Дійсно у нас є певні, скажімо, моменти, коли в Казначействі фізично немає грошей для відшкодування ПДВ. І результат вересня, коли відшкодували близько 1,5 млрд грн замість 6,5 млрд грн – це якраз той випадок був: гроші, які надходили Казначейству, використовувалися на першочергові цілі, визначені постановою Кабміну – це армія і "соціалка". Фізично не було чим відшкодовувати ПДВ. Але там затримка була, можливо, три тижні, можливо, у декого чотири тижні – не більше. Зараз всі ці питання ліквідовані. І відшкодування ПДВ, якщо не буде подібних касових розривів в Казначействі, буде відбуватися планово.

Щодня я спілкуюся з бізнесом в різних форматах, на різних майданчиках, і його представники дуже з розумінням відносяться до таких затримок: податкова своєчасно передає реєстри, Казначейство, можливо, трошки затримує. Але все одно всі отримують в повному обсязі, без будь-яких корупційних схем – все дуже прозоро і чітко. Люди розуміють, що відбувається з їх заявками на ПДВ. Можливо вперше взагалі за мою каденцію до мене звертаються люди з вдячністю за те, що вони отримують (відшкодування) ПДВ просто в автоматичному порядку.

- Бюджет 2023 року. Між першим і другим читанням були внесені зміни, в тому числі по податках. Як ви їх оцінюєте?

- Зменшені були податки щодо внутрішнього ПДВ і збільшений імпортний ПДВ – це ті поправки, які ми подавали. Уряд з ними погодився, бо дійсно у нас є резерв на митниці. Я вважаю, що резерв є більшим, уряд вважає, що він не такий великий, але це питання дискусійне. Але те, що зменшилося ПДВ внутрішнє і збільшилося ПДВ на митниці – це правильно.

І також зменшилися надходження з податку на прибуток підприємств з урахуванням тих прогнозних показників ВВП, які є: зменшився прогноз зростання ВВП на наступний рік до другого читання з 4,6% до 3,2%. Але незважаючи на те, що відновлення економіки трохи сповільниться , немає істотного зменшення по тих податках, які адмініструє податкова (на 2023 рік). Думаю, що щодо дохідної частини ми будемо працювати на те, аби її виконувати і перевиконувати.

- В цьому році вперше за дуже багато років до закону про бюджет немає закону про зміну податків

- Так, це була спільна позиція – наша та уряду. Ми обраховуємо бюджет на старій податковій базі без будь-яких змін.

- І такі зміни не планується? Чи все ж таки щось буде, тільки трохи згодом?

- Якщо ви говорите про плани на 2023 рік, то якихось істотних змін в податковій базі у військовий час, а весь фінансовий 2023 рік ми плануємо як військовий, не планується. Я дуже задоволений з того, що ми врешті "перехворіли" черговим податковим вірусом "10-10-10", цією мутацією вірусу "5-10". Так от, ця "пандемія", породжена маргінальними псевдо-експертами та зараженими ними деякими посадовцями, нас залишила. І дуже задоволений з того, що ми припинили врешті-решт абсолютно божевільні дискусії з приводу необхідності відміни ЄСВ і вже суспільство не перебуває в цій подекуди сумній, подекуди смішній парадигмі неосвічених невігласів. Знаєте, в мене книжка така була в дитинстві – "Вірування народів Крайньої Півночі" (посміхається). Так от всі ті вірування стоять на голову вище рівня податкових вірувань маргіналів, що розриваючись між «експертизою» у сироїдінні та оподаткуванням намагаються в пості на ФБ подати картину розвитку фінансової системи окремо взятої країни. У нас точно нема часу на таку циркову еквілібристику під час війни. Я хотів би аби наша дискусія з царини вірувань і вподобань перейшла в площину математичних розрахунків, якихось реальних логічних суджень та концепцій. Щоб ми зайнялися тим, щоб запозичували корисний досвід з-за кордону і припинили безглузді, іноді навіть тупі дискусії. Переконаний, так і відбувається.

- Все ж таки є ще питання стосовно індексації окремих податків та зборів, виражених в абсолютних показниках, на рівень інфляції або індекс промислових цін. Це ідея була навіть закріплена законом, щоб кожного року не повертатися до перегляду цих ставок.

- Я підтримую це. Думаю, що просто робота не завершена. Індексація буде робитися і прив’язку абсолютних ставок, наприклад, до мінімальної заробітної плати, я повністю підтримую! Я вважаю, що це – нормальна річ, і її треба робити або до мінімальної заробітної плати, або індексу інфляції. Я думаю, що ми це зробимо в одному з наступних законопроектів. Це не принципова, а технічна річ, яка є потрібною.

- "Офіційним органам рекомендується утримуватися від заходів, що скорочують податкові надходження, оскільки вони прагнуть привести витрати у відповідність із наявним фінансуванням", – це цитата з заяви останньої місії МВФ. До речі, ви самі звертали на неї увагу. І все ж таки в Раду постійно заходять проєкти нових податкових пільг, було прийнято закони про індустріальні парки, ви анонсували проєкт пільг із ввезення обладнання…

- Давайте я поясню, щоб була зрозуміла моя позиція. Я розумію, що пільги – це зло, але я не заперечую пільги як такі, оскільки в деяких випадках вони можуть бути меншим злом, ніж їх відсутність. Але при введенні будь-якої пільги ми повинні забезпечити її ефективність, тобто, щоб "в коня був корм"! Індустріальні парки дуже класно себе зарекомендували за кордоном – в країнах від Польщі до Туреччини і Південної Кореї... Вони використовують цей інструмент як підтримку розвитку промисловості. Загальна наша стратегія щодо економічних відносин полягає у стимулюванні розвитку саме промисловості, переробки… Тих галузей, де створюється вища додана вартість, ніж у сировинних галузях. Ми ніколи не будемо підтримувати сировинні галузі, а підтримуватимемо переробку. Якщо цього не робити, то подивіться динаміку зростання нашого експорту навіть за мирних часів: бачимо істотний, дуже швидкий перерозподіл від промисловості до сировинних галузей. Перерозподіл, який не іде в порівняння з жодною успішною країною світу. Я вам більше скажу: немає в світі успішних країн з сировинною економікою! І саме тому ці акценти ми принципово хочемо змінити на користь промисловості. Саме тому підтримуємо індустріальні парки, і саме тому ми плануємо зареєструвати цього тижня законопроект про підтримку промисловості в умовах військового стану. Ми хочемо дати їй можливість завозити обладнання без сплати ПДВ, не відволікати кошти з бізнесу. Тоді він зможе завезти 12 верстатів, а не 10. А цей ПДВ ми потім отримаємо з нього в продукції, яку він виготовить. Тому я вважаю, що це правильно. І там немає фіскальних втрат для бюджету: є певний відкладений ефект, і цей ефект – правильний. До речі, туди ж входять і ці електрогенератори, про які так багато говорять.

І друге, це певні пільги по оподаткуванню переробних галузей. Ми не хочемо давати пільги, наприклад, видобутку корисних копалин (сировинній галузі), але якщо з цих корисних копалин виробляється метал, то абсолютно логічно такі пільги надати металопереробці. Це як приклад. З огляду на це ми, власне, і запропонуємо відповідне рішення.

- А у цього рівняння не буде другої частини? Щоб падіння доходів від пільг компенсувати якимись додатковими податками на експорт сировинної продукції або просто встановити додаткові бар'єри, щоб підтримати внутрішню переробку?

- Є пропозиція у нас від МінАПК щодо підвищення мита на експорт насіння соняшнику. Але це не компенсатор. Ми сприймаємо це рішення про пільги як витрати держави (вони будуть не від ПДВ, яке надійде із кінцевою продукцією, а від мита, від якого ми також пропонуємо звільняти імпорт обладнання). Це – витрати на підтримку економіки, на створення робочих місць, на те, аби економіка працювала. Бо якщо бізнес завозить верстат, йому же треба за цей верстат когось поставити, треба його обслуговувати, електроенергію для нього купити – це ціла низка додаткових робочих місць, бізнес-процесів, які і створюють додану вартість. І цей верстат не має права відчуження, бо його пільгова купівля можлива за умови того, що п'ять років бізнес повинен його експлуатувати. А якщо відчужує, то сплачує податок.

- Питання про нульову ставку ПДВ для експортерів зерна.

- На етапі військових дій я би утримався від цього рішення. Знаю, що економічний департамент Офісу президента дає такі пропозиції, але, мені здається, що їх варто продискутувати. Я не впевнений у їх правильності саме зараз. Бо з одного боку підтримувати аграріїв програмою 5-7-9% чи іншими програмами, а з іншого боку позбавляти їх права на відшкодування кредиту – мені здається, що це вдарить по дрібним аграріям та призведе до монополізації аграрного сектору, а не до істотного збільшення надходжень до бюджету. Переконаний, що цю пропозицію можна буде розглянути в комплексі із захистом інтересів малих і середніх фермерів.

- Фінансування. Вже у всіх партнерів, мабуть, закарбувався у свідомості показник бюджетного дефіциту України у 2023 році в $38 млрд або $3-4 млрд, а то й $5 млрд щомісяця, який необхідно профінансувати із зовнішніх джерел. Але так само всі ще з весни знали про дефіцит $5 млрд щомісяця цього року, та жодного разу ця висота так і не була взята: найбільше – $4,7 млрд – надійшло в серпні, але було й $2 млрд у вересні або навіть $1,5 млрд у травні. Наскільки, як ви вважаєте, Україні вдасться профінансувати ці $38 млрд неемісійним шляхом у наступному році?

- Ми не повинні з вами жити в ілюзіях, війна – точно не час для ілюзій. Жодних 100% певних гарантій того, що ми в 2023 році отримуємо $38 млрд (хоча зараз вже мова й про більшу величину), нема. Є публічні зобов’язання Єврокомісії, є певні зобов’язання Сполучених Штатів Америки про фінансування по €1,5 млрд і $1,5 млрд відповідно щомісяця. Ми розуміємо, що ці зобов’язання є достатньо надійними, віримо в те, що вони справляться і дуже вдячні. Однак ніхто не може запевнити на 100%, що щось не зміниться в політичному порядку денному Сполучених Штатів чи Євросоюзу, і ми матимемо дещо скориговані цифри – бо це життя, це війна і це не підписані якісь угоди, а публічно взяті на себе зобов‘язання. Приклад дискусії в ЄС з Угорщиною щодо допомоги Україні в цьому контексті більш ніж актуальний.

Тому є істотна небезпека касових розривів, як наприклад у вересні, коли не змогли повністю профінансувати відшкодування ПДВ, бо гроші надійшли через місяць. Ця проблема актуальна і завжди такою залишиться. Також ми маємо ще перемовини з Міжнародним валютним фондом – це ще один надійний донор, на якого ми дуже розраховуємо. Буде відповідний меморандум та програма, яку ми підпишемо з Фондом.

Підсумовуючи, над тим, аби всі ці гроші прийшли вчасно та в повному обсязі, треба буде працювати протягом всього 2023-го року.

- Щодо емісійного фінансування чи є якась позиція комітету?

- Ми не будемо жодним чином впливати на ті повноваження, які є прерогативою Національного банку, жодним чином! Я вважаю, що Національний банк, принаймні до кінця жовтня, досить вдало виконував ті завдання, які покладені на нього. У нас є ліміт 400 млрд грн для монетизації видатків бюджету на цей рік, є ліміт 200 млрд грн на наступний рік – уповільнюється емісія, і це класно! Це нормальний показник, який дає можливість Нацбанку зменшити прогноз інфляції, який він дає на наступний рік.

- Стосовно частки грантів у зовнішньому фінансуванні. За прогнозними даними уряду, які є в бюджеті на наступний рік, до кінця 2023 року державний борг України перевищить 100% ВВП. Наскільки доцільно й надалі залучати кредитні гроші, і чи є в нас альтернатива їм?

- Гранти - це якраз один з пунктів перемовин з нашими партнерами: безперечно, ми проситимемо, наполягатимемо на збільшенні грантової частки. Ви знаєте, що у фінансуванні бюджету із всіх джерел, зовнішніх і внутрішніх, сьогодні частка грантів є відносно невеликою і складає приблизно 25% у 2022-му році. Ми будемо просити, аби цю частку збільшити у зв’язку із переходом через критичну межу державного боргу у 100% від ВВП наступного року. Будемо звертатись до партнерів, аби вони нам надали можливість неістотно перевищувати цю межу за рахунок збільшення грантової частини в структурі допомоги і зменшення кредитних грошей.

- А можливість зменшити ці 100% за рахунок списання боргу?

- Дефолти і інша різна еквілібристика фінансова – це з того ж самого кола "експертів", що і "10-10-10".

Є певні безумовні зобов’язання, наприклад, перед Світовим банком. Якщо ми з вами не обслуговуємо борг перед Світовим банком чи перед МВФ, то нема такого кредитора, який може нам дати гроші, навіть якщо б дуже хотів. Тобто ми для себе повністю закриваємо можливість запозичень, а у війну це прямий шлях до військової поразки. Тому я і говорю, що оці всі "експерти", які таке радять- вони є або печерними невігласами або диверсантами, навіть якщо деякі з них цього не усвідомлюють. Крім цього наголошу, що міністру фінансів Марченку вдалося реструктуризувати євробонди, розміщені серед приватних інвесторів, до 2024-го року, домовитися із Паризьким клубом. Це – значна фінансова перемога і допомога нашому бюджету. Ті зобов’язання, які не можна реструктуризувати, нам треба обслуговувати. Тут іншого варіанту нема. Над всім, чим можна, працюємо: Мінфін працює, Кабмін працює. Безперечно, це не питання, яке треба обговорювати публічно, але все те, що стосується фінансування державного боргу, відбувається максимально з врахуванням інтересів нашої держави.

- Окрім грошей на фінансування дефіциту бюджету йде мова ще й про залучення грошей на відновлення. Ви є секретарем Національної ради з відновлення. На які показники на 2023 рік ми наразі можемо орієнтуватися?

- У держбюджеті створений Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, його збільшили до другого читання майже до 36 млрд грн. Але, безперечно, це навіть приблизно не те, що необхідно нам для відновлення. В Плані відновлення ми передбачили $750 млрд на 10 років: це і приватні інвестиції, і інвестиції партнерів, і кредитні гроші, і грантові гроші. З цих $750 млрд ми можемо підтвердити кожен цент з тих розрахунків, які є в плані. Якщо ж говорити про фонд, який вже створений в бюджеті-2023, то це ліквідація першочергових наслідків збройної агресії, тобто тих, які не можна не ліквідувати зараз. Це ТЕЦ, які пошкоджені, це об’єкти, які зруйновані і які якщо не відновити прямо зараз, то буде значно гірше.

Ми розуміємо, що ліквідацію наслідків зброї агресії наразі неможливо профінансувати за рахунок державного бюджету України: нема в нас таких грошей і не буде принаймні найближчими роками.

- Інша цифра, яка звучить – це $17 млрд.

- Якщо ми говоримо про $17 млрд – то це fast recovery, швидке відновлення. Це та сума, яка розрахована в Офісі президента і на якій вони наполягають, як на першочерговому відновленні у будівництві житла, будівництві цілих зруйнованих житлових кварталів, відновленні Київської, Харківської, Чернігівської областей.

- На конференції в Лугано звучала ще й цифра в $65 млрд на першочергове відновлення?

- $65 млрд в Лугано - це перший етап Плану відновлення з урахуванням не тільки будівництва, а з урахуванням, наприклад, цієї допомоги, яку ми вже отримуємо на закупівлю газу і на фінансову стабільність. Тобто те, що ми отримуємо в бюджет, $17 – це частина з 65 млрд першого етапу.

- План відновлення, презентований на початку липня в Лугано, наскільки він змінився за останні місяці?

- Зараз Кабінет міністрів його оновлює, доводить до певного стану, коли він може бути затверджений президентом. Те, що відбувається на фронті, вносить також свої корективи. Також ми погоджуємо його з партнерами. Тобто це достатньо скрупульозна важка робота. Відверто скажу, вони з цим затягнули. Очевидно, що керівництву Офісу реформ при КМУ, відповідальному за цей напрям, дуже важко впоратися з цією задачею. Хоча нагадаю, що План Маршалла 2 роки готувався. Але безперечно, нам треба зробити це швидше. Я б рекомендував прем’єру кадрово підсилити команду, що сьогодні відповідає за завершення підготовки плану в КМ.

- Коли можна очікувати на оновлений проєкт?

- Я думаю, до кінця року. Але знову ж таки, я бачу очевидні недоліки організації роботи.

- Нещодавно ви поділилися цікавою оцінкою, що один день масштабних тривог коштує українській економіці 7,5 млрд грн. Звідки ця цифра?

- Коли повітряні тривоги йдуть зранку до вечора, ми втрачаємо робочий день, ми втрачаємо 7,5 млрд грн ВВП. Безперечно, це доволі умовні розрахунки, бо абсолютно різні можуть бути обставини цих повітряних тривог, але вони дають нам можливість зрозуміти масштаби непрямих втрат.

- Про масштабні обстріли енергетичної інфраструктури, які почалися 10 жовтня. В перший тиждень я робив опитування, і тоді експерти ще не змінювали макропрогноз. Але вже пройшов місяць, і ми бачимо наслідки. На ваш погляд, наскільки оцей новий фактор обстрілів критичної, енергетичної інфраструктури може вплинути на бюджет, на його показники, на макросередовище?

- Мені важко давати такі прогнози: я не хочу займатися тим, чим я не займаюсь. Я точно не експерт і вважаю, що в країні є лише декілька людей, які можуть зробити більш-менш точно макропрогноз. Але поки що я не бачу карколомного впливу на показники ВВП.

- І трохи по інших темах. Заслуховування голови БЕБ на вашому комітеті наробило галасу. Але чи буде якесь продовження?

- Щодо наших оцінок ви чули засідання комітету. Ми погоджуємося з вкрай негативними оцінками і бізнесу, і суспільства, і експертів. Наш діагноз – неспроможність. Наш висновок – перезавантаження керівництва. Зараз ми готуємо рішення комітету з цього приводу, і будемо вже робити відповідні висновки.

- Коли буде затверджена кандидатура на вакансію в Раду Нацбанку від парламенту?

- За моїми розрахунками, вона може бути вже на наступному тижні затверджена. Але утримаюсь від прізвищ.

- Банківський та фінансовий сектор. Нещодавно Рада прийняла резонансний закон щодо особливостей націоналізації системного банку. Щось ще готуєте настільки гучне найближчим часом?

- Ні. Ми зараз сконцентрувалися абсолютно на приведенні законодавства до фінансового законодавства ЄС. У нас зараз дуже багато євроінтеграційних законів, і це дуже складна робота. Фактично ми всі в ній.

- Треба встигнути до кінця року?

- До кінця року точно не встигнемо, будемо це робити протягом всього 23-го року, там дуже великий масив: 22 директиви тільки по податках, а ще по десятку по фінансах і митниці.