Голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак розказала агентству "Інтерфакс-Україна", як здійснюється оплата медичних послуг в рамках ПМГ, як працюють лікарні на окупованих територіях і чи пішли гроші за пацієнтом

Текст: Анна Левченко

 

Як ви оцінюєте роботу НСЗУ та медичної системи від початку війни? Чи вистояла система?

Для Національної служби здоров’я України важливим індикатором є те, чи пацієнти мають доступ до якісної медичної допомоги. У надзвичайній ситуації потреба у цьому доступі ще гостріша. Так от, за сім місяців війни 44 540 пацієнтів пролікувалися від інсульту, 12 788 - від інфаркту. Понад 160 тис. отримали хіміотерапевтичне та радіологічне лікування, а також лікування гематологічних та онкогематологічних захворювань.  106 873 жінок стали мамами, 16 369 немовлят отримали неонатальну допомогу. Отже, система працює. Ви пам’ятаєте, що на початку повномасштабної війни ми внесли зміни до нормативних документів і платили закладам фіксовану 1/12 суму договору. І це забезпечило лікарні коштами, а пацієнтів - медичною допомогою.

Водночас згодом ми побачили, що попри війну, заклади вносять дані до ЕСОЗ, укладають декларації, виписувати електронні рецепти. Тому вирішили повернутись до оплати на основі електронних даних. І ті лікарні, які приймають більшу кількість пацієнтів, отримають більше коштів. І лікарні у тих більш безпечних регіонах, куди переїхали українці, одразу відчули різницю. Наприклад, Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер за 1/12 отримував 12,1 млн грн щомісяця, а по звітах вже в липні - 14,4 млн, в серпні – 14,6 млн. Або Березнівська центральна міська лікарня Рівненської області. Заклад отримував за 1/12 договору 6,4 млн грн щомісяця, в липні виплати зросли на понад 100 тис., а вже серпні - 6,8 млн грн. В Таращанській міській лікарні на Київщині виплати зросли у липні з 2,9 млн грн до 3,2 млн. В серпні заклад отримав уже 3,5 млн.

Водночас ті лікарні, що розташовані в окупованих регіонах або там, де ведуться бойові дії, продовжують отримувати стабільне фінансування у вигляді фіксованих виплат. Бо ми не можемо позбавити працівників лікарень виплат. Адже вони прийняли мужнє  рішення залишитися там і надавати медичну допомогу людям, які через певні причини не змогли евакуюватися.  Для лікарень на таких територіях кожна гривня має значення. Але не тільки як гроші, а ще й як впевненість, що вони - Україна, держава дбає про них. Оплати НСЗУ для них - наче місточок.

Якщо взяти Херсонську область, то з лютого ми виплатили медзакладам 2,4 млрд грн – щомісяця це близько 300 млн грн. В Луганській області з лютого медзакладам перераховано 1,4 млрд грн. Медзакладам Харківської НСЗУ виплатила  6,7 млрд, Донецької області – 3,9 млрд, Запорізької – 4,4 млрд, Сумської – 3 млрд, Чернігівської – 2,6 млрд.

Тут, звісно, треба розуміти: є лікарні на окупованих територіях, яким ми оплати зупинили. Наприклад, так було з Куп’янськом, де рашисти викрали головного лікаря і встановили свій контроль над лікарнею. Ми не могли продовжувати платити гроші цій лікарні. Є ще низка закладів (їх близько 50, яким ми призупинили оплати, тому що контроль над ними встановили окупанти. Щойно територію звільнять, оплати поновляться.

Ми бачимо, як ці території поступово звільняють ЗСУ і ми з чистим сумлінням можемо дивитися в очі лікарям і пацієнтам.

Крім того, значно спростили доступ до медичної допомоги. Через війну багато українців покинуло домівки й стали вимушеними переселенцями. Щоб зберегти доступ до медичної допомоги, ми зробили декларацію необов’язковою. Зараз вимушені переселенці можуть звернутися до будь-якого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра і отримати консультацію, лікування, направлення чи рецепт на “Доступні ліки”.

До речі про "Доступні ліки" й інсуліни. Розуміючи, що в умовах війни у лікарів й аптек може не бути світла чи інтернету, ми повернули паперові рецепти. Також з початку повномасштабної війни й середини липня НСЗУ повністю відшкодовувала вартість всіх 47 препаратів інсулінів. За цей період українці отримали безоплатний інсулін за майже півмільйоном електронних рецептів. Тоді НСЗУ відшкодувала аптекам за відпущені інсуліни близько 600 млн грн.

З цієї самої причини ми повернули паперові направлення. Якщо у лікаря немає доступу до ЕСОЗ - він просто виписує паперове направлення, яке так само дійсне, як і електронне.

Що ще було зроблено або робиться з боку НСЗУ задля того, аби забезпечити стійкість медичної системи?

Вся команда НСЗУ працює, аби забезпечити доступ пацієнтів до необхідної медичної допомоги, а лікарні - безперебійними фінансуванням. Ми тримаємо руку на пульсі і коли бачимо зростання потреб у певних видах медичної допомоги, доконтрактовуємо заклади. Так, з 1 вересня уклали нові договори, щоб збільшити кількість лікарень, які надають допомогу при інсультах, інфарктах, пологах і неонатальну допомогу. Завершується робота з розробки Програми медичних гарантій на 2023 рік. Представники міжрегіональних департаментів НСЗУ працюють в регіонах, майже в режимі 24/7 тримають зв’язок із лікарнями, щоб допомогти вирішити нагальні питання. Для того, щоб кожен пацієнт отримував гарантовану медичну допомогу своєчасно та на належному рівні.

Ми не припиняли розробку освітніх курсів, щоб допомогти медичним працівникам швидко опанувати необхідними для роботи інструментами. Для цього у нас є окремий підрозділ, який ми називаємо Академія НСЗУ. Адже будь-яка реформа - це ще й реформа освіти. Для того, щоб працювати за новими правилами, потрібні нові знання та навички. Фахівці НСЗУ навчають медичних працівників, як правильно вносити інформацію за кожним із медичних пакетів. Зокрема, днями відбувся вебінар на тему, як робити електронні медзаписи за амбулаторним пакетом. Загалом інформацію, як правильно вносити електронні медичні записи, можна знайти у навчальних матеріалах Академії НСЗУ та у вебінарах на нашому youtube-каналі. Навчання від Академії НСЗУ уже пройшло понад 100 тис. медиків і це допомагає значно покращити якість даних.

На вашу думку, чи допомогла медреформа адаптуватися медичній системі під час кризи?

Програма медичних гарантій, розроблена з врахуванням потреб та доступу пацієнтів до найнеобхіднішої меддопомоги, показала свою ефективність. І ми переконалися в цьому під час повномасштабної війни. Пацієнт може обирати будь-якого сімейного лікаря, незважаючи на місце реєстрації. Може отримувати потрібнук допомогу там, де перебуває фактично.

Наведу ще один приклад, як вимоги до лікарень у мирний час рятують життя пацієнтів під час війни. Мова про вимогу 2021 року щодо наявності у медичних закладах резервних автономних джерел живлення.Зараз ця вимога без перебільшення рятує життя пацієнтів. Коли внаслідок ракетних обстрілів раптово зникає електроенергія, автономне електрообладнання лікарні дає змогу зберегти безперебійну роботу  апаратури, що забезпечує процеси життєдіяльності пацієнтів - апарати штучної вентиляції легень, кисневі концентратори тощо. Також наявність електроенергії дає змогу лікарю завершити операцію або швидко провести потрібне обстеження.

Говорячи про переваги медреформи, хочу згадати, що лікарні у статусі комунальних некомерційних підприємств можуть відкривати рахунки у будь-якому банку та вільно розпоряджатися коштами в інтересах пацієнтів.

Як показала свою роботу програма "Доступні ліки" в умовах воєнного стану? Чи могли пацієнти, як і раніше, отримувати ці медикаменти?

Програма "Доступні ліки" пройшла випробування війною: НСЗУ стабільно виконує всі зобов’язання за договорами, виплачує кошти аптекам, а мільйони українців мають доступ до безоплатних ліків.

Наразі 1361 аптечних закладів працюють в програмі "Доступні ліки", які мають по країні мережу з 12 568 місць відпуску.  Для нас стало дуже цінним те, що аптеки  виявили бажання зайти до програми реімбурсації в час війни. Тож з березня ми уклали договори ще з 80 аптечними закладами, і це означає, що додалося 461 нових аптек та аптечних пунктів, де пацієнти можуть отримати доступні ліки та інсулін.

Від початку 2022 року понад 1,5  млн пацієнтів отримали необхідні ліки від хронічних захворювань. Кожен погашений рецепт на ліки - це полегшення для фінансового становища пацієнта в такий складний час. І що важливо - піклування про його здоров’я, а отже, вклад у перемогу.

Програма "Доступні ліки" працює і на окупованих територіях, і там, де тривають бойові дії. Наприклад, з 24 лютого  аптеки Харківщини погасили понад 160 тис. рецептів на "Доступні ліки" – препарати отримали більш як 45 тис. людей. За програмою реімбурсації аптеки області продовжували забезпечувати людей з інсулінозалежним діабетом – 6 940 осіб отримали життєво необхідні препарати.

Так само в інших регіонах, які перебували в повній або частковій окупації. В Донецькій області препарати за програмою "Доступні ліки" отримали 5 816 українців, інсуліни – 2 526. Багато аптек в окупації не мають змоги вносити дані в ЕСОЗ, оскільки приймають і паперові рецепти, тому цифри більші. Наприклад, в Херсонській області ми бачимо, що в ЕСОЗ внесли дані про 304  пацієнтів, які отримали інсуліни, та 374 – інші препарати за програмою реімбурсації. В Луганській області є дані про 277 осіб, які отримали інсуліни, за іншими напрямами – 556.

Відстежуючи динаміку виписування і погашення рецептів, бачимо як відновлюються показники програми реімбурсації, як люди повертаються додому. Зокрема, це помітно на прикладі повністю деокупованих Київщини, Чернігівщини, Сумщини. Починаючи з травня відбулося зростання кількості виписаних і погашених рецептів, а у червні-липні – відновлення до довоєнного періоду. Наприклад, в березні на Київщині погасили 7,4 тис. рецептів на "Доступні ліки" й інсуліни. А вже в червні 36,5 тис.– це на рівні січня. На Сумщині в березні погасили 2 274 рецептів, а в червні –  32 тис.. В аптеках Чернігівщини у березні погасили всього 811 рецептів, в червні по області погашено  27,5 тис. рецептів.

Як медзаклади звітують про свою роботу, адже в НСЗУ завжди наголошують, що платять за результат? Як звітують і ведуть електронні медичні записи лікарні, що розташовані на окупованих територіях?

По-перше, медичні заклади, що розташовані в районі  бойових дій або перебувають в тимчасовій окупації, не мають такої вимоги. Перелік таких територій визначається наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Лише через місяць після виключення із цього переліку медичні заклади мають вести медичні записи.

По-друге, самі медзаклади зацікавлені вести такі записи, щоб отримувати за це оплати та розуміти потреби у медичній допомозі  своїх пацієнтів.

По-третє, НСЗУ відстежує та аналізує дані, щоб раціонально використовувати кожну гривню. Адже електронні дані - це основа для прийняття рішень в системі охорони здоров'я. У НСЗУ працює автоматичний моніторинг цих даних і ми дуже уважно вивчаємо електронні медичні записи. Зокрема, моніторинг виявляє у системі помилкові записи та ті, які потребують додаткової верифікації. Від якості даних залежить, куди підуть кошти на лікування пацієнтів і який ефект ми отримаємо для здоров'я українців.

Чи помічали ви зміни в поведінці ваших партнерів-лікарень та самих лікарів з початку війни?

Хочу наголосити - і це дуже важливо, що спроможність медичної системи під час війни забезпечили лікарі, медичні сестри та медичні брати, фельдшери, водії машин медичної допомоги. До війни ми багато говорили про пацієнторієнтованість як основу, навколо якої має формуватися медична система з новою культурою і цінностями. Після початку повномасштабної війни ми побачили пацієнторієнтованість наших медиків на практиці. Побачили у набагато вищому вияві - людяності і героїзмі. Багато медиків, згадуючи перший день повномасштабної війни з росією, розповідають, що, почувши перші вибухи, одразу приїхали на роботу в свої медзаклади. Їх про це ніхто не просив. Вони просто відчули, що мають бути там. Відчули, що їхній фронт вже відкрився.

Хочу навести кілька прикладів такого героїзму. Вони справді вражають. Коли у Ромненській центральній багатопрофільній лікарні під час окупації лежав паліативний пацієнт, який потребував хіміотерапії, головна лікарка самотужки поїхала за потрібними ліками в Сумський центр, через ворожі блокпости, щоб пацієнт отримав хіміотерапію, хоча лікарня не мала ліків, бо не надавала медичну допомогу за договором з НСЗУ на хіміотерапевтичне лікування. Або  ось Харківський обласний перинатальний центр: частина лікарів прийшла до лікарні із сім’ями і надавала допомогу цілодобово впродовж трьох місяців війни. Бомбардування Харкова в той час були значні, частина лікарів залишилася без житла. Попри це вони працювали - приймали пологи і виходжували новонароджених.

Наша робота з партнерами  - це більше ніж просто перерахунок грошей. Я переконана: лікарі на окупованих територіях надавали б допомогу, незалежно від того, чи їм перерахували кошти. Проте ми платимо лікарням на окупованих територіях, якщо знаємо, що медпрацівники мають доступ до цих грошей.

Наприклад, Чугуївська центральна лікарня ім. Кононенка. Медзаклад перебував під був окупацією з перших місяців війни, його було звільнено внаслідок контрнаступу ЗСУ. Свою діяльність лікарня не припиняла навіть при авіанальотах, ракетних ударах та артилерійських обстрілах. Медзаклад кожного місяця війни отримує від НСЗУ більше ніж 15  млн грн. Виплати з початку війни становлять 105  млн грн.

Як щодо пацієнтів: що їх непокоїть і чи тримаєте ви з ними зв’язок?

Чути пацієнта для нас дуже важливо, бо ми працюємо в його інтересах. Найшвидший спосіб для пацієнта отримати потрібну інформацію - подзвонити на безкоштовний номер нашого контакт-центру 16-77.

Вдень ми отримуємо понад тисячу дзвінків, з яких на 70% відповідають наші оператори, решту приймає система автоматичного інформування. Люди телефонують зі своїми болями. Наше завдання - допомогти їм вирішити проблему, а не просто формально "закрити" дзвінок.

Пацієнти питають, де знаходиться найближчий медзаклад, де можна укласти декларацію, які послуги безоплатні та в яких лікарнях їх надають.

Поширені питання про "Доступні ліки". З них майже половина звернень стосується ліків, що не входять до реімбурсаці.. Це свідчить про те, що пацієнти очікують розширення програми і "Доступні ліки" для них - зрозумілий та зручний спосіб отримувати медикаменти.

Ми відповідаємо на цей запит, розширюючи програму новими напрямами. А з наступного року також вперше відшкодовуватимо вартість медичних виробів. Це будуть тест-смужки для пацієнтів з інсулінозалежним діабетом.

Робота нашого контакт-центру можна навіть побачити у "Тік-тоці", як би дивно це звучало. Одна із наших додзвонювачок - популярна блогерка. Вона знімає ролики про те, як у пацієнтів вимагають гроші за лікування, потім телефонує на 16-77, дізнається, які послуги безоплатні і скільки лікарня отримала грошей від НСЗУ і так показує пацієнтам, як відстояти своє право на безоплатне лікування.

На 16-77 ми отримує не тільки скарги, а й подяки від вдячних пацієнтів і навіть привітання зі святом. Слова: "Дуже допоміг дзвінок до вас, все вирішилося", - для нас безцінні.