10:00 30.09.2022

Підстав для здійснення нової курсової корекції наразі немає – заступник голови НБУ Гелетій

10 хв читати
Підстав для здійснення нової курсової корекції наразі немає – заступник голови НБУ Гелетій

Ексклюзивне інтерв'ю заступника голови Національного банку України Юрія Гелетія агентству "Інтерфакс-Україна" (1-ша частина)

Текст: Дмитро Кошовий

 

-- Вчора завершилися так звані "референдуми" на тимчасово окупованих територіях, але курс гривні на готівковому ринку, навпаки, навіть трохи зміцнів. Якщо минулого тижня гривня девальвувала й тестувала рівень 44 грн/$, то зараз – біля 42 грн/$. Чим ви це пояснюєте? Це доводить, що ринок збалансований, чи Нацбанку довелося знову застосувати якісь додаткові дії, щоб погасити коливання?

-- Зараз гривня на готівковому валютному ринку укріплюється після коливань минулого тижня, спричинених насамперед реакцією на оголошення "часткової" мобілізації в рф. І це те, про що ми неодноразово говорили – після коливань, зумовлених психологічним чинником, гривня зміцнюється.

Певною мірою коливання у вересні підсилювало питання із забезпеченням готівкою банків через логістичні проблеми. Національний банк включився у вирішення проблеми. Ми вже провели сім операцій з підкріплення банків готівковим доларом та євро на загальну суму близько $400 млн і EUR112 млн. В результаті якщо на початку вересня по банківській системі залишок готівкової валюти був близько $500 млн, то зараз ми вийшли на майже $900 млн. Для порівняння, до початку війни залишок валюти в касах банків був біля $1-1,2 млрд. Тому ситуація абсолютно задовільна, ми вийшли на нормальну забезпеченість банків готівковою валютою.

Також на початку осені на курс у готівковому сегменті валютному ринку впливав традиційний сезонний чинник – зазвичай восени попит на готівкову валюту з боку дрібних аграрних виробників зростає, бо вони конвертують гривню, отриману від продажу врожаю великим трейдерам, у готівкову валюту. Але цей чинник також є тимчасовим.

Оголошення мобілізації – це не перша і не остання спроба росії розбалансувати ситуацію, але такі спроби є марними. По-перше, ми маємо всі інструменти та ресурси для утримання курсової стабільності навіть за умови постійних провокацій з боку росії. По-друге, росія не розуміє особливостей українського суспільства.

У збереженні контролю за ситуацією нам також допомагають наші громадяни, які протягом останніх років стали значно більш фінансово обізнаними та вже менше піддаються паніці. Якщо кожен розумітиме, що ситуативні коливання, які пов'язані з погіршенням інформаційного середовища, обов’язково будуть подолані, це, по-перше, мінімізує ризик матеріальних втрат від купівлі іноземної валюти на піку. По-друге, дасть можливість Національному банку швидше стабілізувати ситуацію.

Готівковий ринок завжди був чутливим до психологічного чинника, натомість безготівковий валютний ринок не відреагував на погрози росії. Як ви знаєте, у липні ми здійснили разове коригування офіційного курсу та змінили деякі валютні обмеження. Це допомогло зменшити дисбаланси між попитом та пропозицією валюти та сповільнити витрачання міжнародних резервів.

Зменшення різниці між попитом і пропозицією валюти відбулося, перш за все, завдяки зниженню попиту юросіб-клієнтів банків. Окрім коригування офіційного курсу цьому сприяли нижчі обсяги купівлі валюти імпортерами енергоресурсів завдяки вирішенню проблеми з дефіцитом палива та через труднощі з імпортом газу. Додатковий стабілізуючий вплив для міжбанківського валютного ринку мало зменшення обсягів монетизації бюджету до 30 млрд грн на місяць у липні-вересні (зі 105 млрд грн у червні).

Поступово зростають й обсяги клієнтського продажу валюти, у тому числі через збільшення пропозиції з боку аграрного сектору завдяки роботі "зернового коридору". У результаті середньоденний обсяг чистої купівлі валюти клієнтами знизився з $84 млн у червні до $27 млн у вересні.

Впевненості нам також додає анонсована міжнародна фінансова допомога – близько $10 млрд до кінця року. Також сподіваємося на позитивне рішення щодо розширення RFI МВФ, завдяки якому Україна зможе отримати ще близько $1,4 млрд у жовтні. Окрім цього, очікуємо на рішення по затвердженню додаткового пакету допомоги Україні на $4,5 млрд від Сполучених Штатів. Ці всі фактори допомагатимуть нам утримувати міжнародні резерви на достатньому рівні та зберігати офіційний курс на поточному рівні.


-- На початку літа у НБУ не вистачало інструментів впливу на ринок. Теперішня ситуація, наскільки я розумію з ваших слів, доводить, що проблему вирішено? Чи все ж таки існує необхідність додаткових заходів чи модифікації вже прийнятих?

-- Ефективність останніх змін обмежень можна буде оцінити лише з часом, детально проаналізувавши зміни та їх причини. Зараз я можу зробити лише загальні висновки. Ми бачимо, що попит на міжбанківському валютному ринку знизився, пропозиція зростає, інтервенції НБУ зменшилися і, як наслідок, послабився тиск на резерви. Тому ми можемо зробити висновок, що попередні заходи допомогли збільшити нашу спроможність підтримувати курсову стабільність та забезпечувати стійкість економіки.

Наприклад, обмеження на розрахунки гривневими картками за кордоном та на перекази громадян за кордон стали одним з кроків, що дозволили зменшити обсяги валюти, які витрачаються на розрахунки з міжнародними платіжними системами. Це разом із запровадженням можливості купувати валюту під депозит від 3-х місяців сприяло зменшенню "карткового туризму", який був проблемою.

Заборона бізнесу купувати валюту на ринку до використання наявної в нього валюти була вимушеним кроком в поточних умовах для збереження міжнародних резервів. Бізнес має значні залишки валюти на рахунках, але при цьому для потреб імпорту використовував золотовалютні резерви держави. Ураховуючи, що в умовах війни вони є фактично дефіцитними та допомагають забезпечувати оборонні потреби, зараз це обмеження є необхідним.

Водночас Національний банк не лише вводить чи посилює, а і послаблює обмеження. Наприклад, ми рекомендували бізнесу реструктурувати зовнішню заборгованість. Ми не могли дозволити здійснювати платежі в рахунок погашення корпоративного зовнішнього боргу, оскільки для цього треба було б витратити дуже значну суму міжнародних резервів. Але, з іншого боку, підприємствам треба якось урегульовувати питання цих боргів. І для того, щоб вони могли досягти домовленостей із зовнішніми кредиторами, ми дозволили їм здійснити погашення відсотків за такими боргами за період з 24 лютого по 10 серпня. Такий формат не матиме значного тиску на резерви, але це плюс для бізнесу.

Для зменшення тиску на готівковий валютний ринок ми, наприклад, надали можливість громадянам купувати безготівкову валюту за умови розміщення її на строковому депозиті від трьох місяців і зараз опрацьовуємо питання збільшення щомісячного ліміту на такі операції.

Загалом з початку повномасштабної війни ми 33 рази змінювали нашу опорну постанову №18, тому що ситуація швидко змінюється і деякі заходи треба посилювати, а деякі заборони – знімати. Ми моніторимо ситуацію на щоденній основі, збираємося з ключовими підрозділами, з правлінням і, виходячи з ситуації, оперативно ухвалюємо рішення. У нас є інструментарій, який ми можемо у разі потреби використати.


-- Спред, який наразі є між готівковим та безготівковим/офіційним курсом, вас влаштовує? Наскільки він створює простір для карткового туризму та інших схем? Чи розглядаєте можливість префіксації курсу?

-- Підстав для здійснення нової курсової корекції зараз немає. Ситуація на безготівковому валютному ринку помітно покращилася, міжнародні резерви зросли, і ми можемо і надалі підтримувати їх на достатньому рівні, у тому числі завдяки міжнародній допомозі. Найбільша частка валютних операцій здійснюється у безготівковому сегменті, тому вести мову про те, що тимчасові коливання на готівковому сегменті можуть стати підставою для курсової корекції, було б явним перебільшенням. Коли ми здійснювали коригування курсу в липні, то насамперед вирішували в той час проблему накопичених макроекономічних дисбалансів. Зараз ситуація значно краща, ніж у червні та липні.

Ми очікуємо, що у міру згасання психологічного чинника та остаточного вирішення проблеми з дефіцитом валюти ситуація на готівковому валютному ринку надалі поліпшуватиметься. Позитивний вплив на готівковий ринок від ухвалених нами у попередні місяці рішень має збільшуватися. Мова і про надання можливості громадянам купувати валюту з подальшим вкладенням її на депозит, і про дозвіл банкам збільшити пропозицію. До речі, ми активно відпрацьовуємо інструментарій, який дасть змогу збільшити зацікавленість громадян та бізнесу в заощадженнях в гривні.

Що стосується "карткового туризму", то у липні ми додатково змінили деякі обмеження, щоб економічне підґрунтя у такого явища мінімізувалося. Нагадаю, ми змінили ліміт на зняття готівки за кордоном зі щомісячного на щотижневий, зменшили ліміт на P2P-перекази за кордон до 30 тис. грн на місяць та запровадили щомісячний ліміт на розрахунки гривневими картками за кордоном у розмірі 100 тис. грн (в еквіваленті). Разом з тим ми дозволили банкам проводити операції з продажу громадянам безготівкової валюти під депозит, курс за якими є значно ближчим до офіційного, ніж готівковий. Як наслідок, середньоденний обсяг чистих перерахувань банками на користь міжнародних платіжних систем у вересні був на $31 млн меншим ніж у червні.


-- Ви не назвали ще один чинник, який, на мій погляд, також вплинув на ситуацію на ринку: це вкинутий під час підготовки та представлення бюджету розрахунковий курс 50 грн/$1 на кінець 2023 року.

-- Курс, закладений у бюджет, не є цільовим показником для НБУ чи ринку, це абсолютно технічний показник. Його оголошення, безумовно, також зіграло свою психологічну роль, при тому що фактично це просто розрахунковий показник, який не є визначальним для ринку. На нашу думку, краще відійти від практики публікації курсу в бюджеті на кінець року та публікувати середній прогнозний курс.


-- Чому в цю кризу НБУ не звертався до інструментів обов’язкового продажу валютної виручки та суттєвого скорочення термінів її повернення?

-- Ми дивимося на ситуацію. Якщо ми можемо не запроваджувати жорсткі обмеження, ми їх не вводимо. На мою думку, такі потужні інструменти можуть бути ударом по роботі бізнесу. Їх добре мати в запасі, в рукаві на випадок екстраординарних подій. Але наразі мова про запровадження таких методів не йдеться, для цього немає зараз підстав.


-- Як оцінюєте ефективність введених регуляцій на небанківському готівковому ринку? Як вважаєте, обмінники вас почули?

-- Ми вжили низку заходів. Хтось їх називав вкрай жорсткими, навіть репресіями. Але вони були потрібні для поліпшення якості роботи небанківського сегменту валютного ринку та, перш за все, для більш ринкової поведінки цих установ. Наше рішення посилити вимоги до небанківських установ, що здійснюють торгівлю валютними цінностями наприкінці липня, пояснюється тим, що такі установи більше припускалися порушень нормативних актів з питань валютообмінних операцій, порівняно із банками. Тоді як правила діють для всіх і вони є запорукою цивілізованої роботи фінансового сектору.

Наша мета полягає в тому щоб небанківські установи, які здійснюють обмін валют, були цивілізованою частиною ринку та мали довіру, перш за все, користувачів послуг. Ми бачимо, що установи поступово адаптуються до нових правил, а їх ринкова поведінка в поточних умовах стала більш прогнозованою.


-- Може за результатами останніх коливань і банкам заборонити виставляти курси на табло?

-- Наразі ми не опрацьовуємо такий варіант. Я думаю, що у всіх учасників цього ринку буде цивілізована ринкова поведінка. Ми активно цю ситуацію моніторимо.


-- Останнє питання щодо валютного ринку. Уряд та Рада відмовили Нацбанку у пропозиції ввести імпортний збір для обмеження попиту на імпорт та купівлю валюти. Окремі імпортні речі в країні, яка у такій війні, і справді виглядають доволі неефективним витрачанням дефіцитної валюти. Ви зробити ще одну спробу?

-- Ми вважаємо, що вжиття фіскальних заходів сприятиме збільшенню джерел бюджетних доходів та зменшенню тиску на валютний ринок, навіть в умовах активізації міжнародної допомоги.

По-перше, фіскальні інструменти, які дозволять обмежити імпорт і стимулювати вітчизняного виробника, сприяють курсовій стабільності. По-друге, значні потреби на обороноздатність країни мають фінансуватися за рахунок внутрішнього ресурсу. По-третє, ми бачили, що міжнародна допомога протягом цього року надходила неритмічно. Тому доцільно розширювати максимально неемісійні власні ресурси у воєнний час.

У якому вигляді запроваджуватиметься такий інструмент – це вже питання до обговорення. На мою думку, до нього мають долучатися всі ключові стейкхолдери, перш за все уряд, парламент, НБУ і, безумовно, бізнес. Сьогодні ми боремося за одне і за поточних обставин важливо, щоб всі стейкхолдери розуміли необхідність запровадження таких заходів. Інакше – цього не відбудеться.

Ми все ж очікуємо на зважені кроки, які допоможуть втримати стабільну роботу економіки. Бачимо один з таких кроків було зроблено – Верховна Рада повернула оподаткування акцизним податком пального, яке закладалось в наш липневий прогноз та, за нашими оцінками, не матиме значного впливу на інфляцію.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Найцікавішими для розвитку McDonald's в Україні є локації, які забезпечують усі канали продажу, - директор з розвитку McDonald's в Україні

Ми вивчаємо практики спеціальних економічних зон у різних країнах, а також співпрацюємо з потенційними інвесторами - мер Миколаєва

Звучить це, м'яко кажучи, як диверсія – голова правління "Української біржі" щодо пропозиції регулятора здати ліцензію

Депутат Європарламенту фон Крамон: Україні потрібно включити опозицію у виконавчі органи влади

Ми попередили ринок про те, що фондові біржі ПФТС і УБ можуть втратити ліцензії - голова і члени НКЦПФР

Наші солдати воюють, щоби Київ, Дніпро та Львів не перетворилися на Бахмут та Авдіївку

ЄІБ розробляє програми енергоефективного відновлення житлового фонду та створення соціального житла

Юрій Бова: Наше найперше завдання - зберегти весь потенціал наявного бізнесу

Директор юридичного департаменту компанії "Санофі в Україні" – про доступ пацієнтів України до інноваційної терапії

Максим Доценко: Червоний Хрест – це відображення обличчя держави

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА