Перша частина ексклюзивного інтерв'ю з президентом мобільного оператора "Київстар" Олександром Комаровим

Текст: Дар Грищенко, Дмитро Кошовий

- В яку суму "Київстар" оцінює збитки від російського вторгнення на даний момент?

- Ми поки що не оцінювали збитки. По-перше, тому, що це питання наших відносин зі страхувальником. По-друге, це питання правильної реєстрації всіх випадків, а по-третє – тому, що ми їх ще не всі розуміємо з огляду на продовження воєнних дій.

Наприклад, наша будівля у Маріуполі майже знищена. Ми реєструємо всі такі випадки, подаємо їх до правоохоронних органів і готуємось до того, щоб подавати все це до нашої страхової компанії на відшкодування. Якщо десь приблизно порахувати, хоча б три області - Київську, Чернігівську та Сумську, то у нас пошкоджено близько 30-35% всіх сайтів, які з тих чи інших причин не працювали (а це приблизно 300 сайтів в трьох областях). Ця цифра може змінюватись, тож приблизно десь 35% нашої мережі в регіонах, де ведуться активні бойові дії пошкоджено, і десь 10-15% сайтів - зруйновано.

Відбудувати один зруйнований сайт коштує десь 1,5 млн грн. До того ж це цифри лише по трьох областях, а рівень руйнувань всюди різний. Наприклад, пошкодження сайтів у Донецькій та Луганській областях найбільші. На сьогоднішній день у Херсонській області там, де окупація відбувалася швидко, рівень руйнувань не дуже високий. Але там ми не контролюємо мережу. Ми розуміємо, що мережа працює, але територія під контролем окупантів, і зараз ми не знаємо, який буде сценарій розвитку подій, що там залишиться, коли ворог піде. Тому зараз казати про якісь збитки – зарано.

- Ви сказали, що працюєте зі страховою компанією. Тобто у вашої страхової нема проблем з опрацюванням такого запиту?

- Ні, в нашій страховці нема такого, що війна – це форс-мажор. У нас є договір, за яким ми застрахували майно "Київстар" від наслідків війни, бойових дій, актів тероризму та інших ризиків. Однак на сьогодні ми не можемо сказати, чи покриє страховка усі наші збитки, оскільки до об`єктів на окупованих територіях ми доступу не маємо. Крім того, військові дії тривають і наразі неможливо передбачити які ще будуть руйнування.

- Це досить дивно, що таке було закладено. Ви перша компанія, про яку я чую, що в неї втрати під час війни були застраховані.

- Знаю, але ж "Київстар" – одна з найкращих в Україні компаній і дуже вимогливий партнер.

- Чи маєте ви інформацію про те, у якому стані наразі ваше обладнання у окупованому Приазов'ї, наприклад? Як воно працює? Чи воно відключене від залишків мережі чи ні?

- Це один з великих проєктів по підвищенню життєздатності мережі, що називається рехоумінг - географічне резервування комутаційних властивостей нашої мережі, щоб вона була більш стійкою до таких викликів, як війна. Ми це почали робити до війни, продовжили у перші два місяці і вже майже завершили. На сьогоднішній день всі комутатори, що знаходяться у зонах бойових дій, так чи інакше географічно зарезервовані. Тобто на окупованій території є базова станція – ретранслятор, у якому нема ніяких даних. Вона працює, та її можуть вимкнути у будь-який день. Ми не контролюємо це питання. Ми контролюємо проникнення у периметр мережі. І ми можемо сказати, що на сьогоднішній день такої загрози нема. Якщо така загроза з'явиться, ми будемо вимикати цю частину нашої мережі самостійно.

- Декілька тижнів тому було багато повідомлень, що в Україну на неконтрольовані території "зайдуть" російські оператори, що позабирають обладнання українських операторів... Це вже сталося чи це лише чутки?

- Ніякі російські оператори туди не зайдуть – це моя персональна переконаність. Туди можуть зайти "Фенікс" та "Кримтелеком", або інші оператори з неконтрольованих територій Донецької та Луганської областей. Та вони вже туди зайшли – російські окупанти вже задекларували, що, наприклад, у Маріуполі почали запускати власну мережу. Ми також бачили подібні рухи у Мелітополі. І це те, що може бути у найближчий час.

- Вони запускаються на своєму чи на вашому обладнанні?

- Взагалі чуже обладнання досить важко використовувати, навіть базові станції. Тому що це питання ліцензій, спектру і т. п. Але, наприклад, дуже легко використовувати антени, радіорелейні станції (якщо вони потрібні), оптоволоконну трансмісію. Тобто, вони перебудовують, перенаправляють на інші лінії сполучення (наприклад, десь у Криму) і починають працювати на цій трансмісії. Звісно, якісь елементи мережі українських операторів можуть бути ними використані. Але ми поки що не бачимо якихось осмислених дій, наприклад, щоб знімали частину нашої інфраструктури та починали її використовувати. Хоча, з моєї точки зору, нажаль, це лише питання часу.

- Чи будете ви включати хоча б певні обсяги отриманих збитків до квартальної звітності? Чи ви поки що утримуєтесь від їх оцінки взагалі?

- У нас сильно впав дохід від власних абонентів, але досить непогано зріс дохід від роумінгу та від міжнародного інтерконекту. І це компенсувало втрату частини абонентського доходу. Проте, ми тільки на початку цього циклу. Тож наш дохід не досить суттєво змінився за перший квартал, і треба враховувати, що це березень – перший місяць війни.

Ми розуміємо, що база абонентів у всіх мобільних операторів України за рахунок роумінгу, тимчасової втрати територій, військових дій і втрат по населенню, досить суттєво знизиться, як і дохід від цієї бази. Найближчим часом спаде також міжнародний сплеск на роумінг, бо люди, що виїхали, вимушено змінюють сім-карти. Вони, може, і залишають свою українську картку, але на постійній основі мігрують на місцевих операторів. Бо їм потрібен цей місцевий зв'язок, щоб соціалізуватися – банки, реєстрація, контактні дані... Навіть у салон краси записатись: український номер не залишиш, бо тобі ніхто не зателефонує. Ось така ситуація.

Що буде змінюватись? Буде суттєво знижуватись дохід, буде додаткове навантаження на маржинальність бізнесу. Але, мабуть, телекомівський бізнес один з і фізично, і економічно стійких бізнесів. Тому що ці сервіси – це як вода, як напруга у мережі. Наразі залишитись без телекомсервісу – великий ризик та емоційна втрата.

- А як ви працюєте зараз на тимчасово окупованих територіях? Чи надаються послуги банкам та роздрібній торгівлі?

- Ми надаємо усім клієнтам на окупованих територіях можливість користуватись базовими послугами зв`язку без оплати. Мережа там працює автономно, а клієнтський сервіс – допомогу клієнтам ми надаємо у віддаленому режимі. Клієнтам, які знаходяться на тих територіях, важко. Незважаючи ні на що, в окупованому Херсоні, наприклад, працюють магазини партнерів, хоча їх вполовину менше, ніж до війни. Вони орієнтовані на продаж телефонів і аксесуарів, а також стартових пакетів, реалізовують складські залишки. У цілях безпеки ми відключили усі облікові записи торгових представників на окупованих територіях, і можливість доступу до інформаційних систем компанії. На сьогоднішній день це питання безпеки персональних даних.

- Ви казали, що з 2018 року "Київстар" дотримувався політики децентралізації процесів у компанії. Наразі ця політика себе виправдала, чи все ж вам було б легше керувати більш централізованою компанією у часи війни?

- Ви знаєте, я великий апологет децентралізації. Це раціональна позиція, яка продиктована структурою бізнесу. У логіці міжнародного групового бізнесу повинна бути досить велика синергія, а її в телеком-бізнесі немає. Майже кожен ринок є доволі автономним. Тобто від того, що десь працює компанія, яка є дружньою у Пакистані, не гаряче і не холодно. Тому з моєї точки зору децентралізація приводить до швидкості, до пріоритизації саме локальних інтересів і цілей, і тому ця вибудувана за три останні роки модель, з моєї точки зору, є ідеальною.

У нас сильна наглядова рада. Це іноземці та три досить поважних українських громадянина з великим досвідом, які дуже допомагають нам розвивати бізнес.

- Продовжуючи тему воєнного часу: який відсоток ваших співробітників вирішили евакуюватися у зв'язку з ситуацією в Україні? Як внутрішні переміщення, так і виїзд за кордон.

- Виїхало за кордон приблизно 11% співробітників. Зрозуміло, що це досить велика частка, але досвід праці у ковідні часи допоміг... Наша компанія майже не повернулась в офіси, працює три роки у гібридному режимі. Безумовно, є сегменти, які повинні працювати в офісі, але таких співробітників на сьогоднішній день – не більше 15%. І вони також включають в себе співробітників, які мають бути в офісі лише фрагментарно. Наприклад, інженерів. Так, інженер повинен був приходити в офіс, щоб отримати ключі від базової станції або декількох, які він мав відвідувати в рамках регламентних або аварійних робіт, але йому не потрібно перебувати в офісі вісім годин на добу.

Ми йшли у модель гібриду, де офіс – це магніт. Ми будували офіси та культуру, дуже хотіли, щоб люди були заохочені проводити частину свого робочого часу в офісі. Безумовно, я не кажу про формальні наради. Зараз ми продовжуємо працювати дистанційно. Я розумію, що частка людей, які будуть частково, а, може, й ніколи не будуть працювати в офісі, суттєво зросте. Тобто 11% працюють віддалено з-за кордону, і 86% - віддалено з різних міст України. Так, є також внутрішня велика міграція, є доволі великий процент людей, які мобілізовані до лав ЗСУ або ТерОборони. Рахунок вже йде на сотні людей.

- До речі, як наразі працює система бронювання? Чи маєте з цим проблеми?

- Так, ці списки є, але військомати трактують їх по-різному: для когось це працює, а хтось їх ігнорує. Це перша проблема, а друга... Є резервування, але за винятком дефіцитних спеціальностей. А в нашому випадку, 50% - це дефіцитні спеціальності. І це дійсно стає загрозою. Тому що, наприклад, для відбудови Київської, Чернігівської та Сумської областей нам треба мобілізувати велику кількість людей, щоб зробити це якнайшвидше. У нас дефіцит людей. Ми звозимо їх з різних регіонів. Трохи втрачаємо у показниках якості на західній Україні, але ми додаємо людей, щоб прискоритись у відновленні деокупованих регіонів.

І у той же час ми втрачаємо людей через призов. Й інколи це "гіпердефіцитні" спеціалісти, нішеві спеціалісти, яких у всій країні дуже мало. Та це більше економічні роздуми, бо це все ж мова йде про ЗСУ і тут важко сперечатися, бо розумієш, що б не було, на сьогодні основний напрямок – це перемога.

- Якщо у вас все ж з'явиться суттєвий дефіцит саме виробничих спеціальностей, що можуть допомагати лагодити мережі, чи думали ви, щоб звернутись до європейських партнерів? Можливо, вони зможуть надати певну кількість спеціалістів вам у допомогу?

- Я думаю, що це неможливо. У нас війна. Взяти ризик і направити якогось, наприклад, польського спеціаліста, тимчасово попрацювати в Україні... Ну, ви розумієте, яке страхове покриття повинно бути забезпечене тією стороною. Та ще й знайти таких людей, що поїдуть. Тож імовірність того, що це відбудеться, дуже низька.

Що буде? По-перше, буде, безумовно, висока мобільність від регіону до регіону, тобто, ми будемо залучати людей з різних регіонів. А по-друге, буде знижена ефективність. Треба бути реалістом. Якщо швидкість була Х, вона буде Y - і нічого з цим не поробиш.

- До речі, щодо швидкості. Ми зараз на межі другого місяця війни, тож у вас вже повинно бути розуміння, куди йдуть тренди по споживанню послуг. Наскільки змінилось навантаження на мережі? Чи розумієте ви, який відсоток стабільності роботи ви можете чи зможете забезпечити у найближчі місяці?

- Було два періоди. У першому було різке зростання споживання голосу, перші декілька тижнів активної фази війни. Щоб ви розуміли масштаб: у перший день війни голосовий трафік у мережі "Київстар" за один день зріс на 50%. Ми впорались, і я вважаю, що це заслуговує поваги, бо ви ж розумієте, що ніхто не тримає ємність мережі з запасом у 50%, бо це все про інвестиції в обладнання, канали. Дата-трафік теж зріс, але не так сильно у порівнянні з "голосом". А через декілька тижнів все почало знижуватись.

У цього зниження є національне коріння: по-перше, це міграція населення за кордон; по-друге, це втрати частини мережі через бойові дії; по-третє – загальні тенденції. Наприклад, у нас досить суттєво знизився трафік домашнього інтернету: більш ніж на 30% у перші два тижні. Тому що люди покинули свої домівки. Ми робили все, щоб вони були на зв'язку. Ми не вимикали жодного абонента. На сьогодні на окупованих територіях ми надаємо цей сервіс безоплатно. Зараз у т.н. war zone (у нас є території, що поділені на safe zone, небезпечні war zone, та ті, що посередині – ризикові, але прийнятні) ми віддаємо цей сервіс безкоштовно. Хоча там також частково не працює мережа.

Якщо ми подивимось на тенденції зараз, то вже зрозуміло, що ми перейшли у другий період – період падіння. У домашньому інтернеті падіння набагато суттєвіше.

- Ви запускали багато сервісних підтримок для абонентів. Які саме пропозиції серед клієнтів під час активної фази війни користуються найбільшою популярністю?

- Якщо з точки зору масовості, то безумовно це можливість використовувати на 100% телефонію "Київстар" без оплати. Тобто, якщо у вас був нуль на рахунку, ви все одно лишались активним абонентом і мали можливість телефонувати. І досить суттєво зросла частка клієнтів, яка за ці два місяці заплатила "Київстару" цей "0". Це найбільш масовий сервіс, і розмова йде про мільйони абонентів, які ним користувались.

Також масовим був роумінг. Саме на підтримку українців у роумінгу у нас пішло близько 350 млн грн. Тобто спочатку сотні тисяч абонентів користувались зв'язком у роумінгу без оплати, а потім ми трансформували це у Roaming like Home. Зараз ми надаємо сервіс майже безоплатно: якщо ти заплатив свою домашню платню, то у рамках свого пакету можеш використовувати це як роумінг у дев’яти країнах. І ми будемо розширювати їх перелік вже з наступного місяця. Коли ми розширимось, я сподіваюсь, подвоїмо кількість країн наступного місяця, і ця пропозиція охопить 85% всіх наших абонентів, що виїхали за кордон.

- Це ваші двосторонні відносини з операторами чи це вже в рамках загальної угоди, що була підписана нещодавно?

- Вони є і будуть двосторонніми, бо економічні засади регулюються двосторонніми договорами. Але є меморандум, який підкріплює бажання цих сторін: ЄС та українських операторів, українських регуляторних органів, на те щоб тримати ситуацію якнайдовше і розширювати їх географію.

- Як наразі справи з платіжною дисципліною населення та бізнесу?

- Як я вже і казав, бізнесу ми продовжили дію кредитів, подвоїли і розміри, і терміни дії. Поки що важко сказати, бо ми тільки повернулись у бізнес-сегменті до практики збирати гроші. Те, що ми бачимо зараз, це приблизно 50%. Але треба дивитись глибше бо 50% це не дуже показова цифра. Частина бізнесу наразі просто не працює, частина – на холді по всім угодам. Вони нас попередили, заморозили свої сервіси. Самі вони зараз не споживають, але сподіваються повернутись до своєї бізнес діяльності у найближчі тижні. Але є й бізнеси, які банально не вижили, є тимчасові втрати саме територій.

Також ми тільки почали повертатися до практики збору коштів у сегменті b2с. Ми відкатуємо всі ті пільги та бонуси, які роздали у перші два місяці, щоб повернутись до економічної діяльності. Бо економіка повинна працювати.

Але ми залишаємо таргетовану допомогу. Наприклад, все, що стосується war zone – там лишаються усі пільги, що є. Також ми надаємо адресну допомогу ТРО або лікарям. Цього місяця ми надали бонуси більш ніж 6 тис. лікарів по всій Україні. Це місячний пакет, якого достатньо, щоб бути на зв'язку весь місяць: по даним і по телефонії.

У нас є три пріоритети: люди – це і наші люди, і наші клієнти; технологічній – це надання сервісів, незважаючи на військовий стан, незважаючи на війну; і лише третій пріоритет – це бізнес. І от лише зараз, після двох місяців війни, ми потроху повертаємось до третього пріоритету. Два місяці ми були сфокусовані на тому, щоб допомагати людям і щоб працювала мережа.

- По національному роумінгу. Чи можете трохи розказати, як це працює? Як ви співпрацюєте з іншими мобільними операторами? Чи є у вас якісь території, де ви лідируєте? Чи є території, де ваші абоненти частіше перемикаються на інших операторів?

- Така інформація є, та я не знаю, наскільки це коректно її давати. Бо ситуація змінюється кожен день, а якісь ситуативні проблеми будь-якого оператора змінюють картину сьогодні і досить "драматично". Те, що ми бачимо, у середньому, у нас приблизно 300 тис. тих, хто користується роумінгом в мережі "Київстар" або інших мереж, і приблизно 200-250 тис. "роумінг-аут" абонентів. Але вона буває й інша.

Наприклад, на півдні України, коли на тимчасово окупованих територіях було вимкнуто великий транзитний сайт, через що ми втратили до сотні базових станцій на деякий період часу. І тоді пропорція була такою, що "Київстар" приймав менше, ніж віддавав.

Я пишаюся нашими зусиллями, що ми взагалі запустили національний роумінг, хоч і з певними ризиками. Усі оператори. Тому що це робилось швидко як кризовий захід, і було багато ризиків, що ми щось таке... поробимо, але ми впорались і у дуже короткі терміни.

Але я хочу ще раз підкреслити: це не комерційна угода. На сьогоднішній день це технічна співпраця і, також, пільга для абонентів усіх операторів. Тобто це бажання усіх трьох операторів надавати стабільний сервіс своїм клієнтам під час війни. І не настільки важливо, чи це буде технічний сервіс від "Київстар" чи від іншого оператора.

Наразі національний роумінг працює у 2G та 3G, але у 4G він не запрацює. Це важка історія: треба багато тестувати, і це проєкт, я думаю, на шість-дев'ять місяців якнайменше.

Але навіть у тому вигляді, що є, це допомагає залишатись на зв'язку, мати доступ до інтернету і відчувати себе повноцінним клієнтом. Багато клієнтів навіть не розуміють, що вони побували у роумінгу.