14:00 06.05.2022

Міністр фінансів: Зараз точно не час для експериментів. Рано чи пізно ми маємо вийти в баланс

21 хв читати
Міністр фінансів: Зараз точно не час для експериментів. Рано чи пізно ми маємо вийти в баланс

Ексклюзивне інтерв’ю міністра фінансів Сергія Марченка агентству “Інтерфакс-Україна”

Текст: Анна Родічкіна, Дмитро Кошовий

 


– Маєте результати за квітень. Яким вийшов дефіцит? Яку його частину вдалося профінансувати за рахунок міжнародної допомоги, необхідність якої разом із МВФ ви визначили у близько $5 млрд на місяць? І ваші прогнози на травень.

– За оперативною інформацією у квітні дефіцит загального фонду становить 89,7 млрд грн. По загальному фонду минулого місяця надійшло близько 76,2 млрд грн, що відповідає 79,5% довоєнних планів. Надходження від податкової до загального фонду бюджету склали у квітні майже 45 млрд грн, від митниці – 8,3 млрд грн, і 22 млрд грн – це грантова допомога. Порівняно з березнем митниця трохи додала: у березні просідання митних надходжень складало 80%, зараз це близько 75%. Деякі покращення є. Враховуючи діючі пільги з розмитнення імпорту, можна сказати, що ситуація трохи покращилась і бізнес збільшує обсяг розмитнених товарів. Але тут потрібен більш глибокий аналіз. Що стосується пріоритетних видатків на оборону, безпеку та соціальне забезпечення – ми їх усі проводимо у повних обсягах.


– У березні ви казали, що дефіцит бюджету $2,7 млрд. А з квітня і на два-три місяці наперед раніше очікували дефіцит у $5 млрд щомісяця. Наскільки підтвердилися ваші очікування? Наскільки цей дефіцит вдалося профінансувати?

– Розпочнемо з того, що ми профінансували. Ми запозичили у квітні 50 млрд грн з боку Нацбанку, ще до 30 млрд грн або до $1 млрд - за рахунок військових облігацій. Решта – це валютні надходження. Скажімо, останній транш у березні надійшов від Європейського інвестиційного банку – EUR239 млн, усе пішло в бюджет, ми перепрофілювали проекти. 5 квітня надійшло EUR300 млн кредиту від Франції, 6 квітня – EUR44,6 млн від Міжнародного банку реконструкції та розвитку, а також ми розмістили ОВДП на EUR174 млн. 11 квітня – грант від ЄС, EUR120 млн. 14 квітня – Світовий банк в рамках проекту щодо поліпшення охорони здоров’я перерахував $4 млн. 19 квітня надійшов $31 млн кредит від МБРР. Також від мультидонорського трастового фонду Світового банку надійшло $88,6 млн 19 квітня.

Далі – валютні ОВДП у EUR33 млн і майже $82 млн, а також надійшов канадський кредит $236,2 млн. 25 квітня надійшли кошти від Німеччини EUR150 млн кредиту на підтримку МСБ, домовленість з щодо якого була досягнута ще в березні 2020-го.

29 квітня надійшли кошти мультидонорського трастового фонду СБ в розмірі EUR88,5 млн. І в той же день – перший транш від США, Норвегії та Австрії у EUR495 млн.

Звичайно, цих коштів під те, що ми планували раніше, недостатньо. Але вмикається менеджмент ліквідності. Деякі квітневі видатки проведемо в травні, відповідно вони обліковуватимуться у травні. Але ж і березневі видатки ми частково закривали квітневими надходженнями: вони у нас стояли у розписі на березень, але по касі пройшли у квітні і нам для цього потрібна була квітнева ліквідність. Відтак, квітень ми закрили. 

На травень маємо великі очікування щодо того, що ми можемо отримати найближчим часом від наших партнерів. Це $500 млн додаткового гранту США, EUR150 млн від Німеччини, італійці погодили новий кредит у EUR200 млн. Ще 1 млрд (канадських) доларів від Канади, яка погодила таку суму через адміністративний рахунок МВФ. Ці кошти очікуємо найближчим часом. Японія після перемовин підтвердила додатковий кредит у $300 млн, чекаємо їх у травні. Нідерланди підтвердили нове фінансування. Далі йде мова про кредит від International Development Association Світового банку – $1 млрд. Він розписаний траншами по $200 млн щомісяця з липня, перший очікуємо в травні.

Ще $100 млн очікуємо від СБ на покриття витрат по виплатам внутрішньо переміщеним особам, а також $60 млн на покриття соціальних виплат. Британці через мультидонорський трастовий фонд СБ підтвердили додаткову гарантію до тієї, що вони вже надали в розмірі $500 млн. По EUR10 млн очікуємо від Латвії та Литви, а також Австрії, ще $10,5 млн – від Швейцарії, EUR20,5 млн – від Данії. Крім того, Польща та Фінляндія зараз вирішують щодо суми та механізму допомоги. Ще EUR20 млн – від Норвегії, також через трастовий фонд.

Також ЄІБ має перепрофілювати діючі проекти на суму близько EUR 1,1 млрд. Чекаємо на рішення Єврокомісії. Ісландія в травні має надати EUR 470 тис.

Оскільки на момент нашої зустрічі з главою казначейства Франції не були відомі результати президентських виборів, нам повідомили, що розглядають можливість додаткового фінансування України. Та рішення приймуть після виборів.

Але інструмент, на який ми покладаємо основні надії, – це спеціальні права запозичення. Був лист Прем’єр-міністра до тих країн – потенційних донорів, які можуть поділитися часткою СПЗ. Йшла мова про 10%. Зараз ми працюємо над механікою цього процесу. Залучений МВФ, активно працюємо щодо цього з європейськими партнерами.


– Під час Весняних зборів МВФ та СБ Україна та Фонд заявили про потребу покрити фінансовий дефціит у $15 млрд на найближчі три місяці. Тоді як з початку війни фінансування міжнародних партнерів складало $4,5 млрд. Тож усі з пересторогою дивляться у бік Національного банку, який з 20 млрд грн у березні до 50 млрд грн у квітні збільшив своє фінансування військових облігацій…

– Тут потрібно дивитися в іншу площину питання. У нас проблема з ліквідністю в казначействі, ми щодня шукаємо механізми, як її забезпечити – у нас великі виплати пов’язані з воєнним станом. А з іншого боку, збільшується ліквідність банківської системи.


– Так, на минулому тижні 180 млрд грн – рекорд по депозитних сертифікатах. 

– З одного боку, це монетарне фінансування дефіциту, але воно і вимушене, погоджене з МВФ і усіма партнерами. Вони, до речі, зараз нормально ставляться до такого фінансування дефіциту. А з іншого боку, надмірна ліквідність абсорбується депсертифікатами. Ці кошти, на жаль, не спрямовуються ні в запозичення, ні в економіку як кредитування. Тобто, незважаючи на те, що НБУ фінансує дефіцит бюджету через монетизацію облігацій уряду, ці кошти не працюють в економіці. Вони практично не йдуть на купівлю товарів і послуг, не формують інфляцію, а осідають на банківських рахунках. Банки просто заробляють на цьому. Я думаю, нам потрібне ретельне дослідження з боку НБУ. Думаю, там достатньо аналітиків, щоб зробити аналіз, чому саме так відбувається, чому не працює трансмісійний механізм, чому кошти не здійснюють обіг в економіці. Тобто в казначействі проблема – суха ліквідність, ми максимально висушені. Але всі кошти – в банківській системі, вони не створюють попит на товари і послуги, аби говорити про тиск на інфляцію. У нас на сьогодні інфляційні чинники немонетарного характеру. Попри те, що ми в квітні монетизували 50 млрд грн наших облігацій, чинники інфляції немонетарні. Це логістичні перепони, цінові коливання на світових ринках. Але стверджувати, що фінансування НБУ військових облігацій, впливає на інфляцію – не можна.

Ця ситуація мене турбує як міністра фінансів. Виходячи на аукціон з облігацій, я не можу взяти цю ліквідність у банків. Банки неохоче дають у борг на рік під 11%, коли вони можуть дати їх на короткий період під 9%. Їм простіше вкласти кошти у депсертифікати.

Ми не збираємося на догоду ринку піднімати ставки, гратися з короткостроковими інструментами – не той час.

Тому зараз ми шукаємо компроміс з Нацбанком, щоб і вони були в комфорті з тим, що ми іноді вимушені брати у них ліквідність, і з тим, що, можливо, краще нам запозичувати на звичайних первинних аукціонах з (розміщення) військових облігацій і таким чином фінансувати дефіцит.


– Стосовно розподілу 10% невикористаних іншими країнами SDR: про яку часову перспективу йдеться і про які суми?

– Якщо говорити про найбільші економіки світу, то вони володіють частиною нерозподілених СПЗ, які сягають від десятків до сотнів млрд доларів США. Це Австралія, Австрія, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Британія, США. 


– А чи можливо, щоб хоча б одна з цих країн або кілька пішли на цей розподіл протягом найближчих трьох місяців і покрили значну частку з необхідних Україні $15 млрд?

– Зараз голова МВФ Крісталіна Георгієва працює з командою Фонду, щоб вони відпрацювали механіку, щоб це був зручний механізм для всіх країн. Аби вони могли скористатися цією опцією. Тобто, МВФ вірить в цю опцію, бачить це можливим. Це може бути колективна акція, умовно, всіх країн світу на підтримку України, як створювався свого часу Resilience Fund. Щоб це не було індивідуальне рішення. Зараз вони над цим працюють. Я сподіваюся, що така механіка буде знайдена. Але там є специфічні деталі. Наприклад, на рівні ЄС є законодавча заборона фінансувати дефіцит бюджету за рахунок таких інструментів. Тож, можливо, це потребуватиме від ЄС відповідного врегулювання. Але в принципі, механізм дієвий. Ми віримо, що це може бути забезпечено.


– Чи розглядається варіант зменшення видатків на обслуговування державного боргу? Чи можлива якась пролонгація? Лунала позиція екс-заступника голови НБУ Олега Чурія та професора Каліфорнійського університету в Берклі Юрія Городніченка щодо цього… Наші бонди знову подешевшали на ринку, вересневі папери торгуються ненабагато більше 50% від номіналу. Тобто ринок уже виходить із того, що Україна, можливо, заплатить не все, ринок до цього готовий. І якщо держава виплатить усе, то хто виграє?

– Це питання досить чутливе. Мені не подобається, коли люди, які не дотичні до таких питань, не є експертами в цій сфері, висловлюють якісь позиції. Це питання внутрішнє. Питання репутації, довіри. Я розглядаю ці питання саме в цьому контексті. Можна скористатися моментом, але в подальшому нам це дуже нашкодить. Навіть розмови про потенційну реструктуризацію дуже шкодять нам і нашим планам. У найближчу перспективу я не бачу жодних проблем із обслуговуванням зовнішнього боргу. За травень усі наші зовнішні виплати – дещо більше $200 млн. Це і ЄІБ, і МБРР, і МВФ, і частково – ОВДП. Те саме стосується червня, липня, серпня. Так, виникне питання вересня: на нас чекає виплата у $900 млн за єврооблігаціями. Ми зараз над цим працюємо, але я не хотів би казати, що ми готуємо якесь рішення, чи готові щось пропонувати.


– Шкода, що не можна скористатися з низьких котирувань та викупити ці цінні папери, тим часом як навіть наш ворог користується цим моментом і викуповує свій борг.

– По-перше, немає коштів на це, а по-друге, виникне запитання у наших партнерів – куди ви використовуєте наші гроші. Але ситуація дійсно сприятлива, аби і варанти викупити, і єврооблігації. Ми над цим працюємо. Не можна сказати, що Мінфін це постійно відкидає. Але поки що це не виглядає доцільним на конкретний момент часу. Ми і надалі плануємо обслуговувати свої боргові зобов’язання. Розголошення такої інформації досить жорстко зарегульоване.


– ВВП-варанти. Навіть на цьому тижні єврооблігації України впали в ціні, а ВВП-варанти підросли. Зараз той механізм, який в них був закладений, особливо небезпечний.

– Дійсно, в період відновлення може бути стрибок зростання ВВП, цей інструмент – дуже волатильний. Ми уважно слідкуємо за ситуацією на ринку. 


– Як оцінюєте перші результати "військової податкової реформи"? Які зміни, на ваш погляд, варто зробити?

– Болюче питання для мене. На жаль, були прийняті рішення, які не зовсім з Мінфіном узгоджувалися. Не всі ризики були прораховані. Я вважаю, що бажаючи допомогти бізнесу, розвантажити митницю, ухвалили передчасні і непрораховані рішення. Ми за те, щоб повернути податкову і митну систему у той стан, яким він був до війни. Будь-які ініціативи щодо цього ми вітаємо. Але тут багато політичних питань, ми працюємо, щоб будь-які зміни податкової і митної політики узгоджувалися з Мінфіном.

Втім, оскільки такі рішення вже ухвалені, ми будемо з ними працювати.

Ще раз підкреслю: у період воєнного стану будь-які експерименти з податковою та митною системою є недоречними.


– А щодо збільшення військового збору до 3%?

– Будь-яке збільшення надходжень ми вважаємо позитивним. Збільшення військового збору до 3% – це, можливо, ціна, яку громадяни будуть готові заплатити за перемогу в цій війні. Сплата податків у воюючій країні - це фактично допомога у боротьбі з агресором. Тож логічно було б підвищувати ставки податків, аби перемогти. В іншому разі ми вимушені запозичувати закордоном, шукати різні варіанти запозичень, у тому числі – за рахунок випуску військових облігацій та монетизації їх Нацбанком. Якщо б фіскальна система була більш спроможною, нам потрібно було б менше запозичувати. Тому я закликаю всіх платити податки. Зараз у бюджеті ми фінансуємо тільки соціальні і військові видатки.


– Повернення до оподаткування імпорту скільки додасть до митних надходжень?

– Це близько 6 млрд грн на місяць додатково, якщо виходити з редакції законопроекту 7311-д. Нас залучали до його розробки, нашу позицію почули. Ми активно працюємо з комітетом щодо цього, є повне взаєморозуміння важливості цього законопроекту.


– Законопроект також пропонує повернутися до механізму ПДВ-облігацій, але тільки щодо виплат у січні-2022. Це може бути більш довгий інструмент, до завершення війни, наприклад?

– Чомусь були прийняті рішення, які фактично зламали діючу систему реєстрації податкових накладних, перевірки ризиків і автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ. Виникло питання – що з цим далі робити? Фактично з березня у нас система реєстрації податкових накладних не працює. Зараз Міністерство фінансів намагаються переконати, врегулювати це питання, у тому числі за рахунок облігацій. Я прихильник виплатити грошима, навіть якщо це болісно і потребує відтермінування виплат. Я прихильник того, щоб працювала система автоматичного відшкодування ПДВ, а бізнес отримував би кошти. Тоді ці кошти з’являться на рахунках у банків, і ми їх зможемо потенційно запозичити.

Випускаючи ПДВ-облігації, ми конкуруємо з нашими облігаціями. Замість умовних 30 млрд грн зможемо отримати лише половину – інша частина піде на тіньовий ринок ПДВ-облігацій. Втім, і цей варіант треба розглядати, адже бізнесу зараз все одно, який варіант. Їм потрібні обігові кошти для операцій.

Підсумую: я не був прихильником цих пільг і спрощень. Але рішення ухвалені. Зараз ми шукаємо способи, як повернути це безболісно. Шукаємо механізм. Я виступаю за повернення правил гри щодо системи повернення ПДВ, як це було раніше. А по накопиченій заборгованості – шукати рішення. Якщо це можуть бути ПДВ-облігації, то в разі, якщо це не нашкодить ринку – можливо. Яке буде прийняте рішення – побачимо.


– Крім того, під кожен випуск ПДВ-облігацій законопроект передбачає камеральні перевірки.

– Перевірки потрібні. Без них не може бути відшкодовано ПДВ. Це нормально, так система працює. Зараз маємо відновити систему адміністрування ПДВ.


– Як ви ставитеся до того, що деякі області вимагають від релокованого до них бізнесу перереєструватися за місцем релокації, навіть якщо йдеться про фізосіб-підприємців? Про це, наприклад, говорять в ІТ-секторі. Яка загалом ситуація з місцевими податками?

– Логіка тут зрозуміла: ФОП платить лише єдиний податок у місцевий бюджет. Органи місцевого самоврядування зацікавлені, щоб ФОП платив саме тут податки. Переїхавши, вони користуються муніципальними сервісами, їздять місцевими дорогами. Мотивація тут зрозуміла. З іншого боку, в містах, звідки ці підприємці виїхали, ситуація катастрофічна. Зруйнована інфраструктура, є проблеми банально з фінансуванням вивезення сміття. З точки зору інтересів держави для мене важливіше зберегти сплату податків ФОП саме на тій території, де він проживав до війни. Щоб мінімум надати цим містам кошти для відновлення. Аби вони потім не звертались до державного бюджету і не просили субвенції. Я схиляюся до того, що ФОПи мають платити податки за місцем своєї реєстрації до війни. Це дає можливість нам створювати справедливі умови для міст, де були активні бойові дії. У мене була зустріч з мером Чернігова – такі розмови дуже болючі. Мер перебував у розпачі після деокупації області. Бізнес фактично виїхав, місто в руїнах, податки ніхто не платить. Треба повертати назад цей бізнес. Тому така моя позиція.

За січень-квітень найбільший приріст надходжень по ПДФО показали місцеві бюджети Львівської (збільшення на 23,9%), Івано-Франківської (на 21,5%), Закарпатської (на 20,6%), Чернівецької, Вінницької областей. Тут найбільше сплачувалося податків. Можливо, травневі цифри будуть іншими. Але це чітко пов’язано з релокацію частини бізнесу на цю територію. Частина бізнесу отримала нове життя на цих територіях – тут з’явився платоспроможний попит, якого раніше не було.

Тож на Західній Україні через воєнний стан і масовий переїзд людей не має виникнути проблем з наповненням місцевих бюджетів і сплатою податків. Кардинально інша ситуація на Сході, Півночі, Півдні. Навіть у Київській області. Я хочу підкреслити, що мова навіть не йде про велику реконструкцію міст, це тільки банальні речі – світло, інтернет, газо-водо відведення, лише критична інфраструктура.


– Яким є ваше ставлення щодо пропозицій збільшити (або взагалі відмовитися)/зменшити перелік критичного імпорту? Зокрема, про відмову від цього списку просять у ЄБА.

– З точки зору інтересів держави ці обмеження логічні. Вивід валюти з країни є. А у нас відкритий кордон – 0% ПДВ, 0% мита. Імпорт фактично заходить в країну без сплати податків. Ми хочемо стати імпортозалежними? Чи підтримувати вітчизняного виробника і забезпечувати стабільний курс гривні? Адже вивід валюти – це вплив на курс. 


– У квітні обсяг інтервенцій Нацбанку перевищив $2 млрд.

– Це дуже негативний сигнал: у нас немає постійних валютних надходжень розміром у $2 млрд крім зовнішніх грантів та запозичень. Це означатиме, що на якомусь етапі гривня може девальвувати. А я би не хотів, аби це сталося. Ми, з одного боку, намагаємося, по  $5 млрд залучати зовнішніх запозичень. А з іншого – ті ж самі запозичення вимиваються за рахунок імпорту. До речі: не за рахунок боргів! Борги – це менше 5%. Все решта вимиваються через канал імпорту. Так, деякі позиції критичного імпорту мають бути. Але зараз відкривати ринок для всіх товарів – я не впевнений у доцільності такого рішення. Тільки для тих, які не виробляються в Україні.

Думка ЄБА зрозуміла – вони лобіюють інтереси конкретних імпортерів.


– Український бізнес також нарікає, що з єдиним податком у 2% з обороту багатьом просто легше завезти імпорт, аніж купувати в Україні. З поверненням ПДВ нічого не зрозуміло та ще й +2% з кожної операції, тоді як імпорт можна завезти без податків і зборів.

– Ці рішення про лібералізацію економіки і "прозору митницю" і мінімальні податки з обороту – це ніяк не корелюється з тим, що нам потрібно воювати. Україна зараз за місяць використовує річний довоєнний військовий бюджет. Ну не можна з одного боку і лібералізувати податки і митницю, і фінансувати видатки бюджету на максимально високому рівні. Країна не може так довго жити, маємо вийти в баланс. По $5 млрд на місяць – так, під час воєнного стану, на короткий час це можливо, і ми для цього все зараз робимо. Але це не може бути постійно. Рано чи пізно ми маємо вийти в баланс і зрозуміти: а що ми можемо собі дозволити.

Мені дорікають, що міністр фінансів консерватор, не готовий до реформаторських ідей. На мою думку - зараз точно не час для експериментів. Я категоричний противник непрорахованих змін, особливо зараз, у період воєнного часу.


– Стосовно держпідтримки: ви ще бачите якісь додаткові можливості для неї, зокрема, кредитні програми? Зрозуміло, що ви обмежені в ресурсах, але…

– Програма "5-7-9%" зараз іде на повну потужність: ми зробили 0% ставку, портфельні гарантії покривають кредити…


– Є прохання поставити 100%-ву гарантію в "червоних зонах".

– Якщо ми на це підемо, отримаємо просто неповернення кредитів. Держава просто покриє це. 100% державної гарантії будуть означати, що людина, яка приймає рішення про видачу кредиту, нічим не ризикує. І ми заплатимо згодом банкам з державного бюджету. Фактично мені як міністру фінансів пропонують взяти на себе відповідальність, що кредитуючи в "червоній зоні", держава усе компенсує. Я до цього не готовий. Це не роздача грошей, має бути оцінка кредитних ризиків. Це ж все-таки бізнес. Може статися так, що кредит буде наданий під вже зруйновані потужності, а потім спишуть кошти з держбюджету. Дуже високий канал для зловживань, максимально високий. Банки можуть приймати самостійно рішення про кредитування у "червоній" зоні, якщо це дійсно потрібно для підтримки ліквідності бізнеса. Але ризики мають бути розділені. Той, хто видає кредит, має теж брати на себе відповідальність. Тому мені дивно чути таку позицію, зокрема з боку НБУ. 

А видача кредитів суттєво просунулася. По кількості кредитних договорів по державних банках зростання за державною програмою "Доступні кредити 5-7-9%" з початку року до повномасштабного вторгнення рф 24 лютого складало за кількістю кредитів 12%, по сумі кредитів - 12,8%. А зростання за два місяці війни - 10,4% по кількості кредитів та 14,4% – по сумі кредитів. Держава повністю через державні банки забезпечує кредитування бізнесу.


– Ви додали фінансовий лізинг. А що ще може бути? Авальовані кредити? Держгарантії державним підприємствам?

– Є можливість держпідпримствам брати кредити по "5-7-9%", ми також розширили спектр кредитів для великого агробізнесу. Ми забезпечили максимальні умови для посівної кампанії. Тільки за квітень було видно майже 7 млрд грн кредитів банками державного сектору за програмою "Доступні кредити 5-7-9%".


– Чи уряд готує роз’яснення, як поводитися на окупованих територіях платникам податків? Бо з 1 травня окупанти вже вимагають платити податки в російський бюджет, заводять туди російські банки… Що їм робити в цій ситуації, щоб потім їх не визнали колаборантами? Чи є у Мінфіна офіційна позиція? Дещо ми бачили у законопроєкті 7311-д, але це поки зо проєкт.

– Співпраця з окупантом – колаборація. Це, в першу чергу, стосується органів влади. Що стосується бізнесу, ми розуміємо, що є складнощі зі сплатою податків на тимчасово окупованих територіях. Мені дуже просто сказати бізнесу: платіть податки в український бюджет і не платіть країні-окупанту. В принципі, якщо працює інтернет, це можна зробити, а якщо ні? Тому були прийняті рішення, зокрема це пункт 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, які звільняють бізнес на таких територіях від відповідальності за несвоєчасну сплату податків. Підприємці зможуть заплатити податки у період протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Якщо у бізнесу фізично не має можливості сплати податків Україні, якщо приймається рішення сплатити невідомо в який бюджет і кому… До речі, кому вони будуть платити і за що – це теж питання.


– Ваші пропозиції щодо українських біженців: це додатковий ресурс для бюджету, тягар? Це більше 4 млн людей, які напевно вже отримують якісь гроші від європейських країн. Наприклад, Мінсоцполітики підіймало питання, щоб якось платилося ЄСВ…

– Я не знаю, хто і що отримує з точки зору міжнародної підтримки. Це питання на сьогодні не до кінця скоординовано. Не будемо називати конкретно, але деякі міжнародні організації вирішили приїхати в деякі регіони України і роздавати готівку. На якій основі, кому вони їх роздавали? Я не маю відповіді. Міжнародні організації під час військових конфліктів звикли працювати в умовах, коли відсутній центральний уряд. Але в Україні уряд повноцінно функціонує. Уряд сьогодні допомагає тимчасово переміщеним особам через державний бюджет. То таку благодійну допомогу варто спрямувати до бюджету, а не десь там роздавати готівку… Це має бути фокусна допомога у чіткій координації з державною владою. Внутрішньо переміщеним особами треба допомагати через бюджет, щоб можна було відслідкувати – де ці громадяни, чи дійсно вони потребують на допомогу і так далі.


– Які можливості секвестру ще зберігає бюджет?

– Ми вже зробили секвестр на 180 млрд грн. На першому етапі порізали всі капітальні видатки, на другому пішли по поточним. Якщо далі бачитимемо таку необхідність, будемо виходити з такими ініціативами. Наша задача – збалансувати бюджет. Після війни буде зовсім інший бюджет. І звісно, той бюджет, що був прийнятий Верховною Радою на 2022 рік, уже має зовсім інші пріоритети. У нас бюджет воюючої країни, тому Уряд отримав право його змінювати і спрямовувати на нагальні потреби.


– Які ваші сподівання на травень в плані економічної активності? У Нацбанку бачать пожвавлення.

– По податковій і митниці просідання у квітні менше, ніж у березні. Сплата ЄСВ і ПДФО також свідчить про пожвавлення економічної активності. По ЄСВ у квітні ми отримали 29,7 млрд грн. Просідання 17%, і хоча це більше порівняно з березнем, але ситуація не є катастрофічною. Ми моніторимо економічну активність по сплаті ПДФО і ЄСВ. Це найбільш показово. 

Я завжди намагаюся бути обережно-песимістичним. Не кажу, що все погано. Ситуація під контролем, бачимо, як виконувати бюджет і як працювати в травні. Але розглядаємо будь-які сценарії.


– Роботою державних банків ви задоволені?

– Банківська система взагалі якісно спрацювала в цей період, у тому числі допомогла якісна регуляція Національного банку в перші дні війни. Доречні були рішення, які вчасно допомогли стабілізувати ситуацію. У тому числі якісно працюють державні банки, правління, наглядові ради. Найбільше кредитують саме держбанки. Звичайно хотілось би, аби вони краще купували наші військові облігації, але це щодо питання створення умов для цього, про що я говорив раніше. 


– Тобто кадрових рішень по держбанків від вас не очікувати? По ПриватБанку, наприклад?

– Не бачу таких підстав ні з цим, ні з іншими банками. ПриватБанк заплатив дивідендів наперед у березні 28 млрд грн. Він найбільш активний банк, переглянув власну кредитну політику під час війни. Я задоволений роботою держбанків.


– А як щодо кадрових питань на митниці? Є нарікання волонтерів…

– Не буду коментувати кадрові питання щодо податкової і митниці. 

Митники не ідеальні. Але існує системна помилка. Система може працювати зовсім погано або трохи краще, але існує помилка. Аби її вирішити, робляться ще кілька інших помилок – підключають правоохоронні органи. У підсумку якщо митник працює чесно і по правилам, йому знайдуть спосіб показати, що він нечесно працює. Якщо митник хоче допомогти і розмитнити щось, особливо у військовий період, для військових чи гуманітарних вантажів, скажімо, розмитнити їх по спрощеній процедурі, за рогом його чекає правоохоронець. Помилка на помилці. Тут питання треба задавати не тільки до митниці. Я прихильних жорстких правил на митниці: щоб була велика відповідальність, і належна мотивація працювати чесно.


– Чи є якесь світло в кінці тунелю щодо розблокування портів? Можливо, гуманітарні коридори…

– Розглядаються механізми, як розблокувати порти. Це нагальне питання, воно проговорюється, але поки що остаточного рішення немає.


— Можливо, ви щось хотіли б додати, що ми не спитали?

– Закликаю всіх: платіть податки і купуйте військові облігації. Кожен місяць війни має дуже велику ціну для нашої країни. Колосальне навантаження, це у той час як агресор за рахунок високої ціни на нафту може дозволити собі профіцитний бюджет. Тому сплата податків, військові облігації і робота бізнесу – це те, чого ми зараз максимально потребуємо.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Голова Укрдержархіву Хромов: Наша галузь, як і вся країна, залежить від результату війни

З початком активної фази агресії Росії в Україні ми бачимо вибуховий попит на хмарні послуги – президент "Київстару"

Загрози втручання у мережі "Київстару" ззовні немає - президент компанії

Індійські фармкомпанії планують відновити імпорт в Україну вже у травні – президент IPMA

Те, що в Україні не настав гуманітарний колапс – результат героїчної работи всієї рітейл-галузі – співвласник мереж EVA та VARUS Руслан Шостак

Голова УІНП Дробович: Остаточна крапка у декомунізації буде поставлена з перемогою у цій війні

Донорська конференція 5 травня має стати відправною точкою Плану Маршалла для України

Ми платимо "зеленим" те, що збираємо з ринку, приблизно 20% - голова "ГарПоку" Пилипенко

Венедіктова: як громадянин вважаю, що Росія здійснює геноцид українців, а як прокурор маю це довести

Голова ДАРТ Олеськів: Після війни туризм зміниться в будь-якому випадку

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА