Эксклюзивное интервью с министром здравоохранения Зоряной Скалецкой, находящейся в обсерваторе в Полтавской области (приводится на украинском языке)

 

Що зараз відбувається в обсерваторі? Як почуваєтеся ви, як почуваються люди, які тут знаходяться?

Відбувається постійний контроль температури – з нею все гаразд, як і зі станом здоров’я, скарг немає. Одну жінку, в якої загострилася хронічна хвороба, ізолювали, але тепер їй суттєво покращало і вона попросилася назад у свою кімнату. Фактично скарг на стан здоров’я ні в кого немає. Всі перебувають у своїх кімнатах, а якщо виходять в загальні місця, то в масках. Я поцікавилася щодо фізичної активності, бо в кімнаті стільки сидіти не можна, але сказали, що не бажано виходити в коридор.

Тобто, ви не ходите по корпусу, по території?

Ні, на територію ми взагалі не виходимо. Будівля обнесена по периметру жовтою стрічкою, з приміщення ніхто не виходить. Але в межах приміщення люди пересуваються. Евакуйовані з Уханю займають другий-третій поверхи, вони комунікують між собою, але невеликими групами. На четвертому поверсі знаходяться лікарі, які спостерігають за поміщеними в обсерватор. Вони ходять в захисних костюмах, масках, повністю дотримуючись епідемічних вказівок залежно від того, хто в якому контакті перебував. Я їх відвідувала вчора - отримала дозвіл від наших епідеміологів, що можу туди піти, ходила в костюмі. Ми поговорили, що наші українці задоволені, займаються хто чим: у когось є пазли, у когось книжки, хтось малює. Хлопчик з Маріуполя попросив шахи, бо вони з татом почали вчитися грати в шахи…

Це та родина з дитиною?

Так. До мене якраз їхали колеги, дорогою купили шахи, і ми відразу їх передали. Тато казав, що роблять вправи, підтримують фізичну активність. Загалом настрій у всіх позитивний. Поспілкувалася й з іноземцями - вони просили зарядний пристрій, перехідник, словом, технічні речі…

Забезпечили їх цим?

Звісно. Все потрібне замовили. Тобто, підтримується постійна комунікація. Я також спілкуюся з екіпажем, який перебуває в іншому відділенні, в окремій будівлі. В них теж все гаразд.

Екіпаж не спілкується з рештою поміщених в обсерватор?

Ні, вони спілкуються тільки між собою. Їм так само проводять температурний скринінг. Медичні працівники моніторять всіх, збирають дані. Окремо розташований адміністративний корпус, де знаходиться оперативний штаб, там зараз перебуває Кузін (в.о. генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ Ігор Кузін - ІФ) та епідеміологи ДСНС, тобто всі, хто безпосередньо приймає рішення. Також присутні волонтери Червоного хреста.

У "Фейсбуці" пишуть, що волонтери привозять їжу. Чим ви харчуєтеся?

Насправді тут є забезпечення харчуванням, це те що ми називаємо кейтеринг - коли їжа розкладена у коробочки, запакована в окрему торбинку, і кожна торбинка переноситься на потрібний поверх, а там вже кожен забирає до своєї кімнати. Наприклад, сьогодні зранку було м’ясо з картоплею, твердий сир, масло, хліб, салат з капусти. Такий собі традиційний для санаторію набір харчування. А те, що волонтери везли, насправді не потрібне, тому що ми не можемо стовідсотково бути певні, що харчі належно зберігалися, щоб не ризикувати станом здоров’я. Тому ми вже повідомили, що ці харчі не приймаємо, оперативний штаб прийняв рішення не передавати, щоб не підвищувати ризик отруєння чи кишкових захворювань. Приймаємо книжки, іграшки для дітей, каву, чай.

Ще в мережах писали, що українцям з Китаю немає у що перевдягнутися, що вони без речей…

Я була в кімнатах і бачила валізи з речами. Щодо прання брудних речей так само передбачений алгоритм – їх складають в мішки, дезінфікують, а потім передають на прання, як у будь-якій інфекційній лікарні.

Чому для обсервації обрали саме цей заклад?

Закладів відібрали кілька, вони мали відповідати всім критеріям безпеки території, приміщення, осіб, які знаходяться зовні й всередині. Після того, коли ми зрозуміли, скільки людей потребує розміщення, і те, як розгорталася ситуація в Україні, цей об’єкт видався нам найоптимальнішим, в тім числі й тому, що на переїзд сюди з харківського аеропорту потрібно небагато часу. Щоправда, через погодні умови та інші перешкоди, які трапилися нам, тривалість переїзду зросла до некомфортної.

Місцеві мешканці протестували проти розміщення обсерватора в Нових Санжарах. Зараз протести вщухли?

Протестів не було вже й у п’ятницю, тут не було нікого, крім журналістів, які намагалися знайти якусь сенсацію. І зараз щодня журналісти збираються під воротами, до них виходять фахівці для прес-брифінгу. В мене з вікна доволі широкий огляд, і жодних протестувальників з п’ятниці я не бачу.

На вашу думку, протестували дійсно місцеві мешканці, чи це була спровокована ситуація, якісь завезені люди?

Я тільки чула від міністра внутрішніх справ та колег, що серед протестувальників було чимало облич, яких місцеві бачили вперше. Тобто, можна говорити про те, що були й завезені. Однак оцінку всім діям мають дати правоохоронні органи, а наше безпосереднє завдання - забезпечити дотримання епідемічної безпеки всередині, попередити поширення вірусу навіть в межах приміщення, в межах території обсерватора.

Ви зараз у відпустці, у відгулах чи у відрядженні?

Відгулів, згідно із законодавством, у міністра не може бути. На сьогодні ми говоримо про те, що я у відрядженні. Так ми вирішили після спілкування з Мінюстом, з міністром Кабінету міністрів, це було рішення Офісу президента і прем’єра.

То поїхати сюди ви вирішили самі, чи це було рішення президента і прем’єра?

Я вже неодноразово говорила, що це була моя ідея, яку підтримав прем’єр. Він сказав про це на прес-конференції в четвер увечері. Рішення було прийняте для того, аби довести, що фахівці, система, підготовка об’єкту достатньо безпечні й навколишнім мешканцям нічого не загрожує. Я сподіваюся, що це той сигнал, завдяки якому люди нарешті почнуть вірити в те, що говорить влада. Вірити, що в нас є фахівці, здатні визначити правила обсервації, ізоляції, визначити порядок контролю за ситуацією і не допустити поширення будь-якої епідемічної загрози.

Помічника з вами немає?

Якого помічника? Ще в ізоляції помічника?

На фото у "Фейсбуйці" біля вас був якийсь чоловік…

Це журналіст, який літав на борту літака туди й назад. Я сама дивуюся, наскільки тут виявилося складно насправді.

Вчора з’явилася інформація про те, що вирішили поновити посаду головного санітарного лікаря. Прокоментуйте, будь ласка.

Так, це буде зроблено на прохання президента.

І коли можна очікувати цього рішення?

Я так розумію, що на черговому засіданні Кабміну це рішення затвердять.

Це буде поновлення посади головного лікаря чи поновлення санітарно-епідемічної служби?

Давайте розділимо. Коли з’являються заяви про повернення СЕС, йдеться про відновлення чіткого функціоналу і вертикалі впливу, зокрема на епідемічну безпеку. Я з вересня постійно говорила фахівцям у МОЗі про необхідність підготувати інструкцію і порядок реагування на епідемічні загрози і небезпеки, що, власне, й означає відновити правила цього функціоналу й вертикалі. На сьогодні в нас вже є кілька розроблених документів і проект закону про систему громадського здоров’я, який мав би впорядкувати ці питання і дав би чітку відповідь на те, яким має бути контроль. Тобто, на сьогодні прийняття рішення про призначення санітарного лікаря є необхідним кроком, допоки ми не отримаємо новий закон. Але ми розуміємо, що поки закон не буде прийнятий, існує необхідність хоча б на рівні підзаконних актів затвердити певні інструкції. Йдеться про певну вертикаль контролю і впливу з центру на регіони, тобто централізоване фінансування певних послуг. Я гадаю, що ми окремо обговоримо і представимо цю модель, але структура, про яку, власне, всі згадують, СЕС - це була чітка вертикаль вказівок, які мали виконуватись на місцях. Тож це була керована ситуація. На сьогодні всі говорять про те, що саме цю функцію треба відновити. Були проведені робочі групи і напрацювання такої моделі з фахівцями. Ці напрацювання лягли в основу закону про систему громадського здоров’я, котрий має представити нову модель, яка відтворюватиме робочу вертикаль впливу і контролю за епідемічною ситуацією.

Коли ми можемо очікувати поновлення цієї вертикалі?

З призначенням головного санітарного лікаря.

Це буде Ляшко (Віктор Ляшко - заступник міністра охорони здоров’я, у 2018-2019 роках – перший заступник гендиректора Центру громадського здоров’я МОЗ України - ІФ)?

Так. Тобто це буде вже певна контрольована ситуація. Але я сподіваюсь, що парламент підтримає законопроект і він максимально швидко пройде всі необхідні процедури. СЕС скасували через її недоліки, проте замість того, щоб виправити їх, саму систему фактично просто зліквідували, не замінивши чимось іншим, не давши відповідь - а як ці функції мають виконуватися?

За цих півроку, що я є міністром, я ставила питання про відновлення, власне, функціоналу. І зараз завдяки тому, що ми маємо в країні і епідеміологів, і лабораторні центри, то цю роботу треба довести до кінця і створити нову систему. Я сподіваюсь, що підтримка парламенту в цьому буде.

Зараз поширюється інформація, що для надання невідкладної допомоги у випадку пневмонії, яка виникає як ускладнення від коронавірусу, необхідні системи екстракорпоральної оксигінації (ЕСМО), яких в Україні немає. Чи це так?

В Україні є ЕСМО, я знаю про сім місць, де ці системи є, наприклад в Олександрійській лікарні.

Треба уточнити: насправді системи штучної вентиляції легень (ШВЛ) також достатньо, коли маємо проблеми з пневмонією. Але в деяких випадках, коли ШВЛ не ефективна (таке рідко, проте буває), потрібна доступність до ЕСМО. І на поточний момент вона є в Україні.

Звичайно, ми зараз будемо закладати необхідність збільшення кількості таких систем, та в разі необхідності ми маємо в Україні таке обладнання і є можливість застосувати ЕСМО.

Я зараз пишу доручення, відправляю в міністерство, законопроекти дивлюся.

Як ви загалом оцінюєте ситуацію в системі охорони здоров’я на сьогодні?

Річ у тім, що упродовж 28 років багато речей робилося несистемно: десь більше, десь менше, десь увагу приділяли, а десь ні. Зараз ми починаємо запускати багато процесів. Це багато роботи, але ми побачимо багато змін і в екстреній, і в трансплантології, і в питанні інфекційного контролю, забезпечення інфекційними лікарнями, готовності наших закладів. Але зараз кожен заступник міністра охорони здоров’я має свою сферу, яку він закриває. Інколи виглядає так, що в одному місті латаємо, а в іншому тече, але ми працюємо з різних напрямків і можемо бачити певні зрушення. Зараз ми десь бачимо нестачу фінансів, десь - управлінських інструментів. Багато рішень, що мають прийматися на рівні закладів, приймаються не настільки ефективно, як хотілося б. Та попри це ми можемо показувати позитивні зрушення, які дають нам можливість говорити з парламентом при формуванні бюджету. Говорити з Мінфіном, урядом, що нам потрібно більше коштів. І якщо ми будемо просуватися у такому темпі, то зможемо залучати кошти і показувати позитивні результати.

Що буде першого квітня? Розпочнеться другий етап реформи?

Першого квітня буде. Проте нам треба приймати рішення, враховуючи не лише готовність закладів до комп’ютеризації чи автономізації, а й їх спроможность приймати рішення.

Наприклад, нещодавно ми бачили, що керівники деяких закладів змінили істотні умови трудових договорів – на якій підставі вони прийняли такі рішення?

Це коли керівники медзакладів познімали надбавки з лікарів?

Ні, це коли вони змусили всіх написати заяву, що вони згодні на мінімальну зарплату. Це зміна істотних умов праці, і це має відбуватися за згодою сторін. Для чого це зробили? В багатьох випадках говорили, що ця вказівка йде від МОЗу, хоча в жодному разі у міністерстві такої ідеї не виникало. Але замість того, щоб пояснити працівникам особливості колективного договору, ті керівники зробили по-своєму. Тож у межах закладів така самодіяльність відбувалася.

Реформа - це не лише перше квітня і зміна механізму оплати, а набагато більша, комплексна історія. Крім фінансових інструментів зміниться модель звітності, критерії якості, змінюється взаємодія між рівнями надавання допомоги. Лише в такому трирівневому вимірі ми можемо відчути зміни. Першого квітня починається інша модель, яка потягне за собою рішення окремих головних лікарів, і ці рішення треба буде відмоніторювати, можливо - коригувати, тому що у головного лікаря з'явиться свобода господарської діяльності, і він може як мотивувати лікаря, так і щось зробити неправильно. На жаль, в контексті виборів місцева влада інколи не до кінця відповідально ставиться до своїх обов'язків і маніпулює, коли запевняє місцевих мешканців, свої громади, що вони за свої лікарні не відповідають. Наприклад, до мене приїжджає мер чи його заступник і каже, що вони можуть зробити нам ласку і придбати обладнання у власну комунальну лікарню. І найгірше, що цей мер не розуміє, що купувати обладнання - це його прямий обов’язок.

Тож треба усвідомлювати, що разом із фінансовими інструментами потрібно змінювати й інші інструменти, зокрема встановити критерії якості. Ми наразі завершуємо комплексні зміни на первинці, оскільки просто зміна фінансування на первинці - це не реформа. Реформа - це встановлення критеріїв якості, доступності. Це зробити доступними лікарів і лікарські засоби. Усі ці задачі поставлені і фактично фіналізовані. Так само ми візьмемося за вторинку.

Тобто паралельних процесів багато і лише їх комплекс можна називати трансформацією. Та це зовсім не означає, що ми тепер по-інакшому роздамо гроші, але тих грошей небагато і ні на що інше ми їх не будемо впливати - це неправильна риторика.

Які саме одночасні процеси відбуваються?

Ми зараз прописуємо стратегії за окремими видами захворювань, зокрема як будуть працювати окремі лікарні, що ляже в основу тих чи інших рішень, в тому числі - для госпітальних рад, як саме вони повинні приймати рішення, а не хто як хоче. Наприклад, по туберкульозу ми зараз аналізуємо ситуацію на підставі 2019 року і розробленої стратегії по цьому захворюванню. Тож ми будемо дивитися на ті рішення, які зараз є, в тому числі на тарифи на медпослуги. Це ключова історія: ми маємо трирічний план повної перебудови протитуберкульозної служби: як вона має виглядати, де має бути амбулаторна допомога, де - стаціонарна, скільки часу хворі повинні перебувати у стаціонарі, як розподіляються функції. Саме такі засади лежатимуть в основі реальної трансформації, а не просто коли один інструмент розподілу грошей змінюється на інший. Бо це не дає ефекту, на який розраховують українські громадяни.

До того ж є важливе питання взаємодії з медичними кадрами. Медики хочуть мати можливість нормально працювати, мати доступ до пацієнтів, до операційних, до інформації. Для багатьох лікарів важлива не лише зарплата, а й підтримка медичної спільноти. І ми сподіваємося, що вона буде.

Усі запитують, чи стартуватиме другий етап реформи?

Давайте будемо відверті: це не другий етап реформи. Якщо у нас не було до сьогодні нормального направлення з первинки на вторинку, то чи можна говорити, що первинка сама по собі функціонувала так як треба? Ні, бо вона не виконувала свої функції з направлення до спеціалізованої допомоги. Вторинка не моніторилася. На вторинці не контролювалося, хто іде, куди і чому. От тільки зараз, коли ми зробимо електронні направлення, тоді можна буде говорити, що взагалі починається справжня реформа. Без цього це були лише підготовчі кроки, щоб її запустити.

До того ж зараз перед нами стоять питання регіонів: як вони сприймають інформацію, наскільки готові до тих чи інших рішень. Заклавши окремі стратегії по напрямках, ми зможемо правильно розуміти, на яких територіях які заклади з’являються, які переформатуються, де відбувається об'єднання лікарень, де створюються великі ТМО. Насправді у нас є кілька варіантів, як саме ми можемо рухатися з першого квітня. Та з першого квітня ми будемо рухатися точно.