Інклюзія як головний тренд: про що говорили під час Українського будівельного конгресу

Сусанна Караханян, керівник департаменту продажів Greenville Kyiv
У травні в Києві вдруге відбувся Український будівельний конгрес. Цього разу захід значно масштабувався, консолідував представників бізнесу, державних інституцій, місцевого самоврядування, громадських та волонтерських організацій, архітекторів, урбаністів і девелоперів. І це, мабуть, найбільший на сьогодні івент такого роду в нашій країні.
Головною темою цьогорічного конгресу стала відбудова України з урахуванням інклюзивності та безбар’єрності. Захід став майданчиком для діалогу, обміну думками та ідеями, актуалізації проблем та пошуків шляхів їх вирішення. Представники Greenville також взяли участь в конгресі, щоб відслідковувати сучасні тренди, тенденції розвитку будівельної галузі, розуміти виклики, які постали перед ринком.
Безбар’єрне середовище
За офіційними даними, озвученими на конгресі, в Україні станом на зараз більше 3 мільйонів людей з обмеженими фізичними можливостями. Цифра критична, одна з найбільших у світі. Головна причина, зрозуміло, війна. Бойові дії, на жаль, не закінчуються. Отже, можна тільки припустити, наскільки цей показник збільшиться найближчим часом. Додайте сюди ще людей похилого віку, а ми - стрімко старіюча нація. Саме тому, ті бар’єри, які раніше були непомітні, зараз будуть у фокусі.
Життєвий простір має бути зручним, ергономічним та доступним кожному, незважаючи на стать, вік та фізичні особливості. Важливий принцип, якого необхідно притримуватись в будівельних проектах - 8/80. Це коли територія житлового комплексу однаково комфортна як для 8-річної дитини, так і для 80-річного пенсіонера. Таке середовище передбачає вільне від авто подвір’я, широку пішохідну зону, пандуси, ліфти з широкою вхідної частиною та голосовим супроводом, тактильну плитку, вказівники (у тому числі з шрифтом Брайля), освітлення тощо. Функціональність - фундаментальна основа такого підходу.
Швидкість будівництва
Україні вже зараз потрібні універсальні рішення, які дозволять максимально прискорити процес будівництва. Друга потреба - мінімізувати витрати, зважаючи на економічну ситуацію. І зараз, і в післявоєнний час покупці не будуть чекати роками на завершення проекту. Оптимальні терміни - 1-2 роки. Це пояснюється також фактором міграції: у відносно безпечних регіонах країни велика кількість переселенців. Їхній дім або перебуває в окупації, або зруйнований внаслідок бойових дій. Всі ці люди хочуть адаптуватися на новому місці якнайшвидше і не готові інвестувати в довготривале будівництво.
Ось чому сьогодні з’явився запит до девелоперів зробити проекти швидкими в реалізації та впровадити технологічні рішення, які дозволять скоротити кількість будівельників.
Де люди хочуть жити?
Ще один тренд на майбутні роки - низькоповерхова забудова (максимум 5-10 поверхів). Висотні житлові комплекси приваблюють тих, хто любить динаміку та рух великих міст. Проблема в тому, що люди, які залишили свої домівки в окупації або зоні бойових дій, далеко не всі хочуть жити в мегаполісі. Згадаємо ще й останню тенденцію “сільського дауншифтінгу”, коли ті ж IT-працівники з радістю переїжджають з шумного міста в спокійну заміську місцевість. В США є такий термін “субурбія” - синонім американської мрії в передмісті, де живуть люди середнього класу подалі від шаленого міського трафіку. Тому попит буде зростати на житло в котеджних містечках, таунхаусах. До того ж, саме низькоповерхова забудова найбільш оптимальна по термінах введення в експлуатацію. При цьому важливо, щоб вся необхідна інфраструктура була поруч - від кав’ярень до освітніх закладів.
Дефіцит та собівартість
Найбільш болюча тема для ринку, обговорювана на конгресі. Цього року у зв’язку з мобілізаційними заходами забудовники відчули важку нестачу кадрів. Не вистачає, за великим рахунком, всіх: від топ-менеджерів до інженерів, технічних спеціалістів, будівельників та різноробочих. Сьогодні немає передумов, що дефіцит стане меншим. Учасники конгресу розповідали, що вже зараз є іноземні інвестори, готові вкладати у відбудову країни, але нестача кадрів бентежить їх більше обстрілів. Потрібно створювати кадровий резерв через підготовчі та освітні програми та залучати іноземних робітників, готових їхати в Україну.
Дефіцит - одна з багатьох причин, які тягнуть вгору собівартість будівництва. Серед інших - логістичні труднощі, скорочення вітчизняного виробництва через війну, підвищення цін на будівельні матеріали (в середньому більш ніж на 40%), зростання витрат на заробітні плати. Тому можна констатувати, що собівартість робіт збільшиться. Це напряму впливатиме на ціну квадратного метра. Житло дорожчатиме, і тим, хто зараз відкладає його придбання в очікуванні просідання цін, можна лише порекомендувати поспішати з купівлею.
Відбудова вже зараз
На конгресі відзначили, що відбудова країни триває без очікування завершення війни. Відновлюються постраждалі від окупації громади, об’єкти культурної спадщини, будуються укриття та фортифікації, нові об’єкти житлового призначення в умовно безпечних областях. Залишається надія на звільнення міст, які зараз захоплені ворогом. Тому на були презентовані плани їх післявоєнного відновлення - “Сталева Мрія Бахмут” та “Сталева Мрія Маріуполь”. Ведуться перемовини з міжнародними донорськими фондами, щоб залучити їх до цих проектів.