Денис Альошин, директор зі стратегічного розвитку ТОВ "УкрЛітійВидобування"

 

 

Мене часто питають: «Чому в Україні стільки розмов про літій, але його досі не видобувають? Невже це так складно? Чи є інші причини?» Дійсно, в нашій країні є величезні родовища, які були розвідані ще в радянські часи. Але до останнього часу вони мало цікавили інвесторів і потенційних споживачів. За останні 10-12 років галузева структура споживання літію радикально змінилася. І це піде на користь Україні.

Історія питання

З 2000 до 2008 року глобальне споживання літію щорічно зростало приблизно на 10%. Після провалу в 2009 році, який був пов’язаний зі світовою-фінансово-економічною кризою, загальний тренд відновився та був відносно сталим до 2012 року. В ці часи головним споживачем літію були виробники скла, кераміки та склокераміки. Станом на 2010 рік вони закуповували приблизно третину всієї літієвої сировини попри те, що в мобільних гаджетах та інших пристроях з середини 90-х використовувалися літій-іонні акумулятори.

Цей період відзначався відносно невеликими обсягами споживання літію та інших рідкісних металів, тому не було потреби інвестувати сотні мільйонів доларів в розвиток нових родовищ не лише в Україні, але й в інших частинах світу. Цей попит повністю закривали сировинні компанії, які були досвідченими гравцями.

Їхньої продукції вистачало і на перші електромобілі, які переважно мали малопривабливий дизайн та обмежений пробіг на одному заряді.

Проте влітку 2012 році дещо відбулося – у вільному продажу з’явився автомобіль з електричним приводом, який вперше відповідав двом критеріям: був фантастично привабливим та міг проїхати на одному заряді більше 400 кілометрів. Це Tesla Model S від Ілона Маска, яка з невеличкими змінами досі сходить з конвеєра та користується неабияким попитом.

Літієва революція

Саме поява цього лімузина перевернула автомобільний світ та призвела до літієвої революції, яку підхопили інші автовиробники. Якщо до 2012 року Tesla виробляла кілька сотень електромобілів на рік, то минулого року цей показник перевищив 1 мільйон 300 тисяч машин кількох моделей! Всього минулого року продажі легкових транспортних засобів з електроприводом склали майже 7,7 мільйонів одиниць. Це 13% від глобальних продаж всіх легковиків.

На цьому місці згадаю, що в батареях однієї Tesla Model S використовується 63 кілограми карбонату літію або 12 кілограмів чистого літію. Всі бажаючі можуть за допомогою калькулятора порахувати і зрозуміти чому за ці 11 років споживання цього металу збільшилося в 5,5 разів до 123 тис. тон, а частка автовиробників в цьому показнику досягла 63%.

Звідси висновок: саме автомобільні концерни є локомотивом розвитку всієї літієвої індустрії. Якби не було такого попиту, то видобувним компаніям не було б кому продавати свої мінерали.

Перспективи для України

Погана новина в тому, що весь цей час Україна знаходилася на периферії технологічної революції. Українські родовища мало кого цікавили, бо аналогічні поклади є по всьому світу. Деякі з них є більш перспективними з точки зору простоти та собівартості видобутку, логістики і, що найбільш важливо, надійності юрисдикції. Лідерами з виробництва літієвої сировини є Австралія, Чилі та Китай.

КНР не дарма опинився серед лідерів з видобутку і постачання літієвої сировини. Станом на сьогодні саме китайські компанії є найбільшими в світі розробниками технологій для акумуляторних батарей, які також використовують американські та європейські автоконцерни. Це компанії BYD, CATL, Sunwoda тощо. Тобто локальні виробники машин та батарей підтягнули за собою виробників сировини та компонентів.

Але розвиток продовжується. І в цьому є позитивна новина для України! Навіть дві.

По-перше, розрахунки профільних аналітичних центрів свідчать, що вже найближчими роками попит на літій та інші мінерали, які використовуються в автомобільних батареях, перевищить можливості існуючих видобувних компаній. Весь світ вже шукає можливості задовольнити попит на електромобілі, що зростає з року в рік.

По-друге, домінування китайських технологій викликає певне занепокоєння в США та ЄС, які намагаються знайти заміну сировині та технологіям з КНР. Найбільш радикальні політики навіть заявляють про створення, так званого China-free supply chain. Тобто ланцюжка постачань, в якому не буде компаній та сировини з Китаю.

Все це дає можливість Україні нарешті стати активним учасником світових літієвих перегонів, звернувши на себе увагу автовиробників, які диктують правила гри. Бо саме вони є не просто кінцевим споживачем літію, а його найбільшим кінцевим споживачем! І їхня потреба та частка у глобальному споживанні лише зростатиме.

В силу певних галузевих особливостей, український літій матиме найсильніші ринкові позиції в європейському регіоні. Але в країнах ЄС також працюють китайські та американські виробники батарей та електромобілів. Тож, вони мають зацікавитися видобутком, збагаченням та переробкою літійвмісних руд з України. Які, як вже доведено в лабораторних умовах, підходять для використання в автомобілях.

І саме завдяки попиту та інвестиціям від глобальних автовиробників, видобуток літію в Україні нарешті стане реальністю.