Андрій Ніколаєнко, народний депутат України, член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики

"Ідея – чудова, але її реалізація – недолуга, та ще й з відчутним корупційним шлейфом": саме так можу резюмувати президентську ініціативу щодо економічного паспорту українця. Документально ця ідея агрегована у вигляді чотирьох законопроектів №6394-6397.  20 січня цей пакет пройшов через розгляд нашого профільного комітету, і винесений на пленарний тиждень як невідкладний.

Стисло про сутність новації. Законодавчий пакет передбачає створення Системи економічного паспорту з п’яти суб'єктів: Фонду майбутніх поколінь, адміністратора Фонду, компанії з управління активами Фонду, державного банку-зберігача Фонду та адміністратора Єдиного соціального реєстру. Фонд майбутніх поколінь з 2023 року почне формування своїх активів за рахунок щорічних державних внесків (дві мінімальні заробітні плати кожному, джерело  - рентні платежі за користування надрами), інвестиційного доходу від розміщення та інвестування коштів учасників Фонду та сум штрафів, пені, інших платежів на користь учасників Фонду. Учасники Фонду - українці, народжені в Україні після 01.01.2019 року, повинні бути громадянами України та постійно проживати на Україні протягом останніх 5 років.

За прогнозом офісу Президента України, перший річний державний внесок (у 2023 році) становитиме 21,8 млрд грн (за 2019-2022 роки), а на момент перших масових виплат  - у 2037 році, сума активів Фонду потенційно складатиме 1,83 трлн грн. Що дозволить здійснити виплати з розрахунку 626125 грн на одного учасника Фонду. Або загалом  - 191 млрд грн.

За формою "економічний паспорт"  є адаптацією досвіду формування спеціальних суверенних фондів Кувейту, Норвегії та ОАЄ. А за функціоналом накопичення та руху активів - копіюванням режиму діяльності недержавних пенсійних фондів.

На комітеті я голосував проти цієї ініціативи, тому що у мене виникли обгрунтовані сумніви щодо  здатності держави вдало реалізувати цей задум. І, навпаки – не виникло жодних сумнівів у тому, що автори законопроекту не будуть  нести відповідальності за хиби та "міни сповільненої дії", закладені у пакет законів. Бо що там буде у 2037 році?  А от піарні дивіденди влада хоче отримати вже зараз!

На мій погляд, основні недоліки ідеї полягають у наступному:

1. Структура державних фінансів України не відповідає вимогам до створення суверенних фондів. Адже вони створюються, як правило,  у державах з великою часткою добувної промисловості, у першу чергу, нафтової та газової, які мають "надлишкові" ресурси. Джерелами формування коштів фондів є профіцити державного бюджету, які утворюються з високих доходів від експорту, чи надлишковий обсяг золотовалютних резервів. Країни, які в 2020 році мали активні суверенні фонди, змогли їхнім коштом збільшувати видатки бюджету, стабілізувати національну валюту та швидше реагувати на надзвичайні ситуації. Однак, в Україні  - дефіцитний бюджет, газова криза, а державний борг щорічно зростає.

2. Пакет пропонує створення надскладної моделі управління зі створенням цілої мережі різноманітних суб’єктів та осіб, без яких функціонування механізму "економічного паспорта" є неможливим. Що провокує ризики повної втрати управління та розмивання відповідальності.

3. Всі ці суб’єкти будуть надавати різноманітні послуги Фонду на договірних засадах, що потягне за собою значні витрати на адміністрування системи. Адже витрати на оплату послуг відшкодовуються за рахунок коштів учасників системи та можуть сягати до 0,5 відсотка від чистої вартості активів Фонду. А це – десятки мільйонів гривень щорічно!

4. Проектом пропонується, що учасником Фонду є "громадянин України, народжений з 1 січня 2019 року". Однак ця норма є дискримінаційною і суперечить Конституції України. Адже чим завинили діти, народжені 31 грудня 2018 року?

5. У проекті розмито правовий статус Фонду. Бо він одночасно є і неприбутковою організацією,  і фінансовою установою.

6. Є також запитання стосовно того,  куди  саме будуть інвестуватися активи Фонду майбутніх поколінь. Бо для цього потрібен добре розвинений фондовий ринок, якого в Україні де-факто немає.

Але "найсмачнішою родзинкою" до президентського пакету законопроектів я взагалі вважаю супровідні розрахунки Мінекономіки, в яких до 2037 року вже прогнозовано курс долара, спрогнозовані надходження рентних платежів, ставки по ОВДП та навіть спрогнозована відсутність інфляції.

Це  - масштабний розрив шаблону: адже Уряд вже двічі поспіль не спромігся хоча б на якусь притомну програму дій терміном на рік, а тут економісти сміливо дивляться у 2037 рік, не помічаючи всіляких дрібниць!

 Тому, на мій погляд, реалізація цієї гарної ідеї у виконанні теперішньої влади – це як мінімум чергова утопія для України. А як максимум – повторення жаху радянських часів про ощадні книжки для дітей на повноліття.

Щоб ідея "економічного паспорту" спрацювала належним чином, її потрібно грунтувати на економічних можливостях держави. І, що теж не менш важливо, потрібно поставити законодавчі "запобіжники", аби корупціонери  не розтягти цей Фонд по своїх кишенях, скориставшися тим, що відповідати за злочини будуть вже не вони.

Тому закликаю всіх народних депутатів не підтримувати цей пакет законопроектів. Маємо бути відповідальними перед майбутніми поколіннями українців!