Мохаммад Джавад Заріф, Міністр закордонних справ Ісламської Республіки Іран

 

Те, що ми бачили в Ірані, що є об'єктом найбільш злобних і найбільш сліпих  санкцій з боку нинішнього режиму Сполучених Штатів. Цілком ясно: у цього уряду немає чіткого бачення майбутнього міжнародного співтовариства. У нинішнього режиму в Вашингтоні немає інших планів, окрім того, щоб неефективно управляти COVID-19 у своїй країні або підривати мир і стабільність за кордоном, якщо тільки він сліпо не атакує всіх, хто підтримує верховенство права.

Реакція Сполучених Штатів на Резолюцію 2231 Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, в якій схвалюється Спільний всеосяжний план дій (СВПД), є наочним прикладом цього.

У липні 2015 року Іран, Сполучені Штати, Росія, Китай, Великобританія, Франція та Німеччина досягли важливої ​​угоди з метою усунення будь-яких побоювань щодо виключно мирного характеру ядерної програми Ірану, і в той же час, порятунку іранського народу від нелюдських і несправедливих санкцій. У рамках зобов'язань згідно з СВПД, Сполучені Штати, а також інші країни-підписанти спільно розробили Резолюцію 2231 Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, невід'ємною частиною якої є СВПД. Однак у травні 2018 року уряд Сполучених Штатів оголосив, що він прийняв одностороннє рішення про “припинення участі” в СВПД. З того часу Іран і решта міжнародної спільноти знаходяться в стані подиву, так як вони є свідками того, що Сполучені Штати - це найперша держава в історії Організації Об'єднаних Націй, яка порушує не лише створену ними резолюцію, що має обов'язкову силу дії, але й карає уряди й компанії, які, виконуючи положення зазначеної Резолюції, підтримують міжнародне право. Як ми попереджали Раду Безпеки в минулому місяці, така ситуація, що існує, не є ані слушною, ані сталою.

Кампанія з розповсюдження брехні режимом Сполучених Штатів,  включаючи помилкові й фіктивні твердження про регіональний консенсус, про наслідки за дотримання положень Угоди іншими сторонами, які підписали СВПД, включаючи нормалізацію процесу оборонного співробітництва Ірану зі світом у жовтні місяці – це трюк, який використовується, щоб приховати справжні й зловмисні мотиви: Сполучені Штати, незважаючи на два роки застосування найбезжаліснішого “максимального тиску”, який коли-небудь нав'язувався народу, включаючи позбавлення простих іранців доступу до ліків та медичного обладнання під час найсмертоноснішої пандемії в світі (COVID-19), зазнали невдачі в питанні порушення Резолюції 2231. Нині Сполучені Штати сподіваються, що, невірно витлумачивши положення тієї ж Резолюції, від якої вони самі ж відмовилися в 2018 році, вони, в кінцевому підсумку, зруйнують ту ж Резолюцію. Ця глибоко деструктивна поведінка Сполучених Штатів спрямована проти всієї структури Організації Об'єднаних Націй. Методи, що використовуються Сполученими Штатами, полягають у тому, щоб, використовуючи механізм самої Організації Об'єднаних Націй, знищити цей глобальний інститут.

У зв'язку з цим, існують важливі питання і наслідки, які необхідно прийняти до уваги:

Найперше і найважливіше, можливо, це те, що хтось здивується, чому або яким чином розпад однієї резолюції Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй в особливому випадку призводить до більш широких і загальних результатів. Цей зв'язок існує в повному обсязі. Якщо Рада Безпеки буде змушена анулювати свою власну резолюцію в результаті залякування одним з її членів, вона фактично стане свідком відставання кількох поколінь в досягненні багатосторонності у функціонуванні міжнародного співтовариства. Без поваги усіма державами принципів, встановлених Радою Безпеки, Рада не зможе виконувати свої обов'язки.

Ми не повинні забувати, що той же режим, який панує у Сполучених Штатах, по-дитячому, вийшов з Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) під час найгіршої глобальної епідемії, але тепер намагається взяти в свої руки процес реформ цієї організації, навіть ціною нанесення шкоди своїм найближчим західним союзникам.

Якщо Сполученим Штатам дозволити продовжувати цей шлях, світ відступить у бік стандарту, згідно з яким, лише сила створює право, і хоча це може бути привабливим для прихильників війни періоду холодної війни, тих, хто шукає нові цілі, однак вони повинні знати, що навіть логіка сили холодної війни має свої межі і кордони.

В останні роки ми також бачили, як уряд США, паралельно з атаками на міжнародні інститути і угоди, яким чином намагався замінити міжнародне право своїм внутрішнім правом. На практиці це означає, що тепер Міністерство фінансів США, а не уряди європейських країн, має вирішувати, з ким європейські компанії будуть вести справи чи в зв'язку з виконанням Резолюції 2231, чи в зв’язку з реалізацією газопроводу “Північний потік”.

Хоча до цього часу, в першу чергу, Сполучені Штати намагалися розширити юрисдикцію свого внутрішнього законодавства, немає ніяких підстав для того, щоб цей процес залишався унікальним лише для Сполучених Штатів. З відкриттям цього ящика Пандори і при покорі з боку деяких урядів, не стане далекою перспектива майбутнього, коли звичайні громадяни і приватні підприємства зіткнуться з екстериторіальними звинуваченнями, що випливають з внутрішніх законів інших країн, таких як національні законодавчі норми, що обмежують поїздки, торгівлю і міжнародні інвестиції.

Таким чином, міжнародне співтовариство в цілому, і Рада Безпеки ООН зокрема, стоять перед важливим рішенням: зміцнюємо ми повагу до верховенства права або повертаємося до верховенства закону джунглів?

Іран продемонстрував свою стійкість і здатність реагувати на залякування, і я впевнений, що в наступні чутливі тижні й місяці члени Ради Безпеки зведуть нанівець відчайдушні спроби Сполучених Штатів знищити дипломатичний успіх двадцять першого століття, і не дозволять в цьому процесі знищити те, що залишилося від багатосторонності й міжнародного права.

Переклад наданий посольством Ісламської Республіки Іран в Україні.