Борг держави перед Autostrada за виконані у 2022-2024 рр. роботи становить понад 3 млрд грн
Борг держави перед групою компаній Autostrada за виконані у 2022-2024 роках роботи становить 3 млрд 70 млн грн, у тому числі на проєктах захисту критичної інфраструктури 2 млрд 550 млн, повідомив генеральний директор групи компаній "Автострада" Дмитро Троєкуров агентству "Інтерфакс-Україна".
"У 2022 році президент України ухвалив рішення про будівництво трьох рівнів захисту енергетичних об’єктів, ми були залучені до цього процесу з жовтня 2022 року. Компанія Autostrada реалізувала цей проект: від проєктування до будівництва, задіявши власні виробничі потужності. Будівництво велося у надскладних умовах: наші працівники ризикували життям під обстрілами, без фінансування та з нормативними перешкодами. Щоб пришвидшити роботи, Autostrada інвестувала понад $50 млн у власні виробництва бетону та металоконструкцій. Компанія виконувала роботи навіть за кредитні кошти, сплативши понад 500 млн грн відсотків, що стали її прямими збитками. При цьому ці збитки не виставлялись та не виставляються державі", - повідомив Троєкуров в ході пресконференції "Що заважає бізнесу долучитись до проєктів відбудови критичної інфраструктури?".
По його словам, вже повністю завершені проєкти захисту першого рівня, і навіть по ним, з 2023 року є борги, 79 млн грн. Другий рівень у стадії завершення, буде повністю завершений в першому півріччі 2025 року, третій - на стадії реалізації з дуже низькими темпами, саме за розпочатими проєктами третього рівня найбільші борги.
"На деяких об'єктах роботи зупинені, на деяких об'єктах продовжуються. Всі чекають зараз фінального рішення замовників, НЕК "Укренерго", в частині визначення пріоритетів, які з цих об'єктів дійсно будуть фінансуватись і будуть продовжуватися", - повідомив Троєкуров.
Він підкреслив, що невирішені проблеми з захистом критичної інфраструктури підривають енергетичну безпеку та ставлять під сумнів реалізацію рішень президента, Ставки та РНБО.
Серед проблем, окрім забезпечення стабільного належного фінансування, він виділив неохідність осучаснення нормативного регулювання таких контрактів, зокрема, у питаннях ціноутворення.
"Ми чудово розуміємо ситуацію з виконанням бюджетних зобов'язань та міжнародної підтримки. Але не ми обирали собі об'єкти, ми виконували виключно державну задачу. Ця ситуація має бути вирішена конструктивно, з урахуванням інтересів як бізнесу, так і держави.
З урахуванням досвіду, який ми пройшли по реалізації цих укриттів як експериментальних проєктів, ми сподіваємося, що будуть відповідні зміни до законодавства, які ще більш посилять прозорість та обопільну відповідальність між сторонами", - зазначив він.