Завідувач відділу вивчення біологічної дії та застосування лазерів в офтальмології Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Андрій Король розповів агентству "Інтерфакс-Україна" про перспективи застосування технологій штучного інтелекту в медицині

Автор Анна Левченко

- Чому виникла ідея застосування технологій штучного інтелекту в діагностиці очних захворювань?

- Нині дуже складно якомусь одному науковому колективу зробити значний прорив у будь-якій сфері науки. Усі значні досягнення відбуваються на стику кількох напрямів, дисциплін і навіть наук. Наприклад, є такі важкі й, на жаль, дуже поширені захворювання, як цукровий діабет, на який лише в Україні хворіють не менш як 2 млн осіб і не менш як 500 млн людей у світі. Діабет небезпечний своїми ускладненнями, спектр яких дуже широкий. Офтальмологічні захворювання, викликані діабетом, - одні з найтяжчих ускладнень діабету, вони можуть призвести до повної втрати зору. Офтальмологи добре знають таких пацієнтів, а ендокринологи, у свою чергу, розуміють, що залучення офтальмологів є обов'язковим.

При цьому ми розуміємо, що ендокринологи не можуть оглянути очне дно. Оглянути очне дно та описати його стан можуть офтальмологи, однак в сучасному світі потрібні технології, котрі можуть зафіксувати "все, що можуть всі", співставити, проаналізувати та допомогти лікарю поставити більш точний діагноз.

- У цьому напрямі вже є якісь реалізовані проекти?

- Фахівці-офтальмологи Інституту Філатова вже беруть участь у розвитку українського стартапу під назвою  CheckEye. Він забезпечує технічну сторону спільної роботи ендокринологів з офтальмологами.

- Повернімося до питань застосування технології штучного інтелекту. Що конкретно робить ШІ – описує результати, аналізує, ставить діагноз?

- Він може багато чого, але спочатку його треба навчити бачити на цифрових фотографіях очного дна ознаки захворювання, в даному разі - випадку діабетичного ураження сітківки. Ми навчаємо штучний інтелект цьому на декількох тисячах знімків, пояснюємо йому, що, наприклад, ось це схоже на крововилив, ось це - на ураження судини, а на цьому фото все нормально. Потім пропонуємо йому знімки реальних пацієнтів, які потерпають від цукрового діабету, і система, аналізуючи виявлені ознаки, дає свої висновки. Звісно, ми контролюємо ШІ, поправляємо, це фіксується, тобто паралельно ми його навчаємо.

- Чи правильно я розумію, що все-таки ШІ встановлює діагноз під контролем медиків?

- Безумовно. Це і є другий рівень навчання ШІ, який відбувається під контролем людини, наших експертів, офтальмологів Інституту. Ми можемо вдосконалювати діагностику за допомогою ШІ і вже бачимо, що за своєю ефективністю колаборація ШІ та людини перевершує, наприклад, рядового офтальмолога.

- Проект з ендокринологами (діагностика діабетичного ураження очного дна) вже запущено і він працює чи це поки що лише розробка та ідея?

- Цей проект уже працює у кількох областях, наприклад у Чернівецькій, Закарпатській, Київській. Звичайно, це поки лише початок, але це вже робочий варіант, який допомагає і медикам, і пацієнтам.

- Як це технічно працює?

- Технічно це працює в такий спосіб. Ідея цієї системи – зменшити навантаження на фахівців, тобто ця система має працювати на долікарському рівні. Для того, щоб зробити знімок очного дна, лікар не потрібен. Це може зробити медсестра, будь-яка людина, яку навчили працювати зі спеціальним обладнанням. Причому це зовсім недорого, це може бути якась аптека, оптика, поліклініка. Навіть це може бути мобільна бригада лікарів, в якої є камера та оператор. Мобільна бригада зможе дістатися найвіддаленішого села в горах, де навіть немає сімейного лікаря. Звичайно, потрібні ноутбук та доступ до інтернету.

Фотографія завантажується в хмарне сховище з будь-якої точки країни, обробляється і за 30 секунд видається висновок, чи є у людини діабетичне ураження очного дна чи ні. У цьому система навіть навчена встановлювати тяжкість ураження. Звичайно, після дослідження пацієнт має звернутися до лікаря.

Тобто одна з переваг системи полягає в тому, що люди, у яких не виявляється ураження очного дна, не займають у фахівця час на діагностику.

- Скільки вже пацієнтів пройшло обстеження за допомогою вашої системи?

- Вже понад 2000.

- Наскільки можна довіряти висновкам та діагнозам, які поставив штучний інтелект?

- ШІ не встановлює діагноз - він визначає наявність захворювання, тобто відхилення від норми. У цьому плані це дуже чутлива система, точність - понад 93%. Це дуже високі показники для діагностики. Якщо чесно, вони навіть перевищують показники "живого" офтальмолога.

- Які ще напрями застосуваання технології ШІ ви бачите в офтальмології?

- Це дуже широке поле. Ми зараз відпрацювали діабетичну ретинопатію, на наступному етапі розвиватимемося за кількома напрямами. Це можуть бути специфічні захворювання очей, захворювання сітківки, глаукома, вікова дегенерація, це можуть бути інші захворювання - прояви цукрового діабету. За допомогою такої системи ми можемо бачити симптоми та ознаки різних захворювань, наприклад, гіпертонічної хвороби, уражень судин, ознаки спадкових захворювань, низки рідкісних захворювань.

- Як розвивається застосування ШІ в медицині та офтальмології у світі? Українські розробки зараз в авангарді чи ми відстаємо?

- Виходячи з того, що ми спостерігаємо на міжнародних конгресах, я бачу, що Інститут Філатова - в авангарді. Справді, у багатьох країнах триває робота, проходять розробки. Багато міжнародних проектів. Ми співпрацюємо з Польщею, Румунією, Малайзією.

- Коли ці системи може бути запущено як робочі?

- Ну, дивіться, у нас на розробки по діабету пішло близько двох років. Безумовно, на ті захворювання, що частіше зустрічаються, потрібно менше часу, на ті, що зустрічаються рідше, потрібно більше часу, адже треба зібрати певну кількість знімків для навчання системи. Оскільки ми вже відпрацювали деякі технології, можемо запускати дослідження з нових нозологій кожні півтора року.