Глава Аптечной профессиональной ассоциации Украины Владимир Руденко в интервью агентству "Интерфакс-Украина" рассказал, как аптечная сеть перестраивает роботу в условиях войны (приводится на украинском языке)

Текст: Анна Левченко

- Скільки аптек працює сьогодні в Україні?

- Кількість працюючих аптек різна залежно від того, де вони знаходяться. Якщо в зоні активних бойових дій, там, звісно ж, аптеки працюють не всі, позаяк неможливо їх запустити. Та й, мабуть, немає необхідності, аби всі аптеки запрацювали, як раніше, адже велика кількість населення виїхала. Насправді ця інформація постійно змінюється. Певна кількість аптек працює, інформація про них є на сайтах компаній та місцевих адміністрацій і постійно оновлюється. Знаю, що там, де є ворожі війська, багато аптек розбиті, знищені фізично, просто розграбовані. На жаль, є й безповоротні втрати працівників аптек, які загинули на робочих місцях, також є випадки поранень. Якщо говорити про Харків, Суми, Чернігів, там дуже складна ситуація. Що ж до Києва, то тут більш спокійно. Є великі проблеми з логістикою в цих регіонах, з доставкою людей на роботу. Є питання безпеки. Чимало фармацевтів, працівників аптек ночує в аптеках тижнями, не маючи змоги дістатися своєї сім'ї. Це підтверджені факти і це дійсно складна ситуація. Дуже багато наших фармацевтів виїхало або за кордон, або перемістилося в інші регіони України, де більш спокійно. Це теж впливає на роботу аптечних закладів.

Втім, якщо ми говоримо про столицю, то не треба робити надто великої трагедії з того, що не всі аптеки працюють. Свого часу я 10 років очолював київське КП "Фармація" й зі свого досвіду кажу, що тоді на тримільйонне місто було 200 аптек, яких цілком вистачало. Так, життя змінилося, в Києві 1700 аптек і зараз з них працює менше половини. Так, люди звикли, що аптеки є чи не в кожному будинку, але можна перейти на сусідню вулицю чи квартал і дістатися аптеки, яка наразі працює. На мою думку, до цього треба ставитися з розумінням і поважати тих людей, які працюють в аптеках. Проблема кадрів існує, тож ми разом з МОЗ закликали студентів старших курсів фармацевтичних ВНЗ піти працювати в аптеки. І чимало студентів відгукнулося. Крім того, власники мереж пішли на те, щоб перевести працівників аптек, готових вийти на роботу, в ті аптеки, які знаходяться поруч з їх домом.

- Тобто ця система спрацювала?

- Ця система певною мірою спрацювала. Крім того, сьогодні ми бачимо, що аптеки, аптечні мережі обмінюються товаром. Наразі немає конкуренції на ринку, є загальна мета - забезпечити ліками людей і перемогти. А конкурувати будемо, як переможемо й настане мир.

- А чи можливо, що провізори, яких заміщають студенти, після повернення стикнуться з тим, що їх робочі місця будуть зайняті?

- Те, що МОЗ дозволив працювати в аптеках людям, які ще не мають диплома, є вимушеною мірою, але війна - це загалом ненормальна ситуація. Тож я вважаю, що це дуже виправдана тимчасова міра, щоб забезпечити людей ліками. Завтра буде перемога, ми працюватимемо по іншому. Зараз аптеки не працюють тільки там, де це неможливо, де летять бомби, де стріляють, або де немає змоги доїхати. Я дуже хочу попросити наших людей з повагою та розумінням ставитись до тих, хто працює зараз в аптеках.

- Чи є сьогодні дефіцит ліків в аптеках?

- Так, деякі позиції наразі тимчасово відсутні. Це спричинено деяким розривами в логістиці їх доставки та стихійним попитом в перші тижні війни. Памʼятаєте, коли два роки тому почалася пандемія, люди "розмели" маски, санітайзери, антивірусні засоби, а через два місяці асортимент поновився. Так і зараз. Якщо навіть хронічно хворі зазвичай купляли ліки виходячи з потреби на 30-60 діб, то з початком війни люди купували на рік вперед, тож комусь чогось і не вистачило. І це відбулося через те, що логістика розраховувала помісячні і поквартальні потреби, адже ніхто не тримає річних-піврічних запасів. Коли в нас був мир, то всі працювали на замовлення, доставляли товар щодня, а в багатьох містах і двічі на день. Тож зараз товар, який стихійно розібрали, а новий ще не змогли поставити, тимчасово може бути відсутнім. Але прошу всіх заспокоїтися: логістика дистриб'юторів і аптек налаштовується в нових реаліях і найближчим часом все запрацює, як слід.

- Тобто такого, що хтось пішов з ринку, немає?

- Про таке не чув. Я щоденно спілкуюся з учасниками нашої асоціації і часто присутній на ZOOM-нарадах з МОЗ. Проблеми є, ми їх вирішуємо спільно, долучаються і виробники, і дистриб'ютори, і МОЗ активно працює. Всі разом ми вирішуємо питання.

- На початку війни, коли позачинялися аптеки, МОЗ заявляв, що вживатиме санкції до тих аптек, які зробили це безпідставно. Чи були вжиті такі санкції?

- Щодо санкцій можу сказати так: якщо нікому працювати в аптеках, то мова про санкції йти не може. Ніхто навмисно не бойкотує роботу аптек. Наприклад, беремо місто Київ - людина живе на лівому березі, а її робоче місце на правому. Сполучення з одного берега на інший майже немає: мости закрили, транспорт не ходить. Як людині доїхати? Подивіться, скільки працівників аптек загинуло, отримало поранення, скільки скалічено. Аби застосувати якісь штрафні санкції, треба довести, що аптека зумисне не відкривалася чи порушувала ліцензійні умови. Але такого не було й не буде ніколи. Адже всі працівники аптек - свідомі люди, максимально віддані своїй справі та професійному обов'язку.

- Ми знаємо, що були розбомблені декілька складів. Яка ситуація з поставками? Сьогодні вирівнюється ситуація після цих втрат?

- З деякими позиціями як вітчизняного так й імпортного виробництва виникла дефектура, але ці проблеми оперативно вирішуються. Зокрема, була проблема з інсуліном - вона вирішена. Зараз проблема з препаратами тиреоїдної терапії для пацієнтів з хворобами щитовидної залози, вона теж вирішується. Будуть вирішуватися й інші. Є нові поставки, гуманітарні вантажі, є волонтери. Так, ці проблеми не вирішуються в один момент, для того, щоб це налагодити, потрібен час. Сьогодні навіть аби перевезти товар з однієї аптеки до іншої, також потрібен час. Це певна робота, логістика, якою щоденно, щохвилини займаються аптекарі.

- Як змінився асортимент?

- В першу чергу з ринку вимились заспокійливі, анальгетики, тонізуючі препарати тощо. Люди рятують свою нервову систему, бо війна стала шоком для всіх.

- Яка проблема для аптек найактуальніша в часі війни?

- Суттєва проблема, зокрема, в тому, що немає ритмічності постачання, як це було в мирний час. Але це не через те, що аптеки не хочуть завозити препарати. Аптеки шукають найоптимальніші шляхи забезпечення й працюють над усіма можливими механізмами. Використовуються й прямі контракти, і контракти через дистриб'юторів. Ситуація поліпшитися за один день не може, але якщо порівняти те, що було у нас на початку місяця й зараз, то ситуація змінилася. Люди зрозуміли, як працювати в таких умовах, у нас ніколи не було такої активної фази війни, і до цього ніхто не вчив, як виживати й працювати в таких умовах. Тому всі ми вчимося на ходу, як вижити, як забезпечити аптеки асортиментом, як зберегти найцінніше - людське життя. Але це ми говоримо тільки про ті регіони, де безпосередньо ведуться бойові дії. Там, де немає активних бойових дій, там все спокійніше, там немає черг і все працює.

Ще одна важлива проблема для всіх аптечних закладів та фармринку загалом – це відновлення кредитування. Сьогодні банки почали кредитувати аграрний сектор, це дуже важливо, бо людям треба буде щось їсти. Але аптекам теж дуже потрібні кредитні кошти. Банки скорочують видані раніше кредитні лінії, просять терміново погасити кредити. Тому ми звернулися до голови Нацбанку, прем’єр-міністра, міністра фінансів, міністра економіки та міністра охорони здоров'я з проханням повернути кредитування для аптечного сектору. Ліки - це стратегічний товар, товар критичного імпорту і для забезпечення ними треба купувати валюту, а також мати й гривню. Кредитні ресурси вимиваються і їх потрібно поповнювати. Є певний касовий розрив, потрібні обігові кошти. Ми просимо уряд допомогти в кредитуванні аптечних закладів, що дозволить оперативно поповнювати асортимент ліків та забезпечувати ними наших громадян.