Ексклюзивне інтерв'ю Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Польща Андрія Дещиці інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна":

Текст: Наталія Пушкарук

- Розкажіть, будь ласка, які останні дані щодо кількості українців, які у зв'язку з війною, розпочатою Росією проти України, переїхали до Польщі?

- За даними польської прикордонної служби, українсько-польський кордон з часу початку війни, тобто за місяць, перетнули близько 2 млн осіб. Зараз важко оцінити точну кількість тих осіб, які залишили територію Польщі, але це можна зрозуміти по кількості транспорту. Можемо сказати, що приблизно 1,5 млн осіб залишилися в Польщі. Ще 1,5 млн українців перебували в Польщі до початку війни. Таким чином, зараз у Польщі перебуває близько 3 млн громадян України.

- Яка допомога надається нашим громадянам з польського боку?

- Допомога, яка надається нашим громадянам, заслуговує на велику подяку і похвалу. Звичайні польські громадяни буквально з перших днів війни їхали до пунктів пропуску на українсько-польському кордоні і самі зустрічали наших громадян, в основному жінок, дітей, літніх людей, забирали їх на своїх автомобілях і відвозили до себе додому.

Також є централізована допомога, вона дуже добре організована. Є допомога як на центральному рівні, так і на рівні органів місцевого самоврядування, а також на рівні громадянського суспільства. Неурядові організації, різного роду фонди, волонтерські організації практично безперервно надають допомогу українцям.

Якщо мова йде про рівень державного забезпечення, то з ініціативи уряду й за одноголосної надпартійної підтримки в Сенаті та Сеймі Польщі був ухвалений закон про допомогу українцям, що допомагає нашим громадянам легше адаптуватися до умов, у яких вони опинилися в Польщі. По-перше, це дозволяє їм перебувати в Польщі легально наступні 18 місяців з правом продовження свого легального перебування в країні ще на наступні півтора роки, до того ж із тими документами, з якими вони прибули. По-друге, це одноразова фінансова допомога для кожної особи, що складає приблизно 300 злотих (еквівалентно 80-100 доларам). По-третє, це можливість пришвидшення процедури працевлаштування, можливість отримати таке ж саме соціальне, медичне, пенсійне забезпечення, яке мають поляки. Для цього, щоправда, треба отримати польський ідентифікаційний код. По-четверте, це передбачає допомогу українським дітям з метою влаштування їх у навчальні заклади, дитячі садочки, а також безкоштовного навчання у вищих навчальних закладах.

- Скільки українців перебувають у притулках, а скільки шукають житло і роботу самі?

- Точних даних немає, тому що громадяни України, які подали заявки на отримання статусу біженця - це буквально поодинокі випадки. В більшості випадків українці або самі винаймають собі житло, або поки що перебувають у своїх знайомих чи родичів або зовсім незнайомих людей, які готові були надати дах над головою в скрутний час.

Але питання з розміщенням, проживанням українців буде актуальним і надалі. Тому ми працюємо з польським урядом над підготовкою відповідної програми з будівництва житла для українських громадян. Але це не простий процес, для цього потрібен бюджет. Цього не передбачав польський державний бюджет, таких коштів немає у українців, тому нам залишається спільно працювати з ЄС і опрацьовувати різного роду допомогу з боку ЄС Польщі, яка буде надана для підтримки українців, які тут перебувають.

- Яку допомогу навпаки надає українська дипломатія нашим громадянам? Де, на яких ресурсах українці можуть отримати інформацію щодо того, як діяти в Польщі, до кого звертатися по допомогу?

- Наші консульські установи з самого початку війни працюють практично в цілодобовому режимі. Це ті консульські установи, які вже діяли до цього часу - генеральні консульства України в прикордонних воєводствах - у Любліні, Кракові, Вроцлаві, Гданську та Варшаві. Але цього було явно замало, тому що ми бачили величезні черги. Наші консули працюють не покладаючи рук, приймаючи щодня по 500-600 осіб, хоча в мирний час вони приймали 50-70 осіб. Навантаження зросло в 5-6 разів. Ми вирішили відкрити додаткові консульські пункти в містах Перемишль і Хелм поблизу кордону. Вони діють там з початку цього тижня. З четверга такий пункт працює також у Лодзі в центральній Польщі. Плануємо відкрити такий же пункт у Познані.

- Прем'єр-міністр Чехії нещодавно повідомив, що Чехія вже не може приймати нових біженців із України. Яка ситуація в Польщі? Чи є прогнози щодо того, скільки ще українців зможе прийняти Польща?

- Польща не відмовляється від прийому українців і декларує готовність далі їм допомагати. Звичайно, цей ентузіазм і підтримка будуть значною мірою залежати від фінансових ресурсів. Ми спільно з поляками хочемо переконати ЄС виділити Польщі додаткові фонди на підтримку українців у Польщі. Зрозуміло, що Польща зараз має найбільший виклик, що стосується прийому українських громадян.

Крім того, збільшення кількості українських громадян у Польщі залежатиме від ведення військових дій і дальшого продовження війни. Якщо це буде, тим паче, якщо Росія почне обстрілювати міста Західної України, то люди почнуть тікати далі до Польщі та в інші країни Заходу.

- Вже відомо, який грошовий обсяг фонду?

- Зараз ми говоримо про фонд, який був заснований ЄС на відбудову Польщі та польської економіки після Covid. Мова йде про 160 млрд євро. Але у зв'язку з певними обставинами, критикою з боку ЄС реформ правосуддя в Польщі, ці кошти були заморожені і далі перебувають у розпорядженні ЄС. Але ці кошти існують і потрібно зробити все, щоб вони були виділені Польщі. Це значно покращить ситуацію з бюджетом Польщі. Також це дасть певну перспективу, яка могла би допомогти забезпечити українців житлом і створити відповідні умови для працевлаштування, навчання, медичного обслуговування українців.

Ця сума - 160 млрд євро - виділяється для центральної влади Польщі, але передусім навантаження від такої великої кількості громадян України, які втекли від війни, падає на органи місцевого самоврядування, місцеву владу, тому що вони все одно перебувають безпосередньо у місті чи селі, де вирішують свої першочергові потреби з житлом, навчанням, дитячим садочком, медичним обслуговуванням, роботою.

- Яке ставлення громадян Польщі до такої великої кількості українців, які вимушено переїжджають до Польщі? І загалом яке ставлення поляків до війни, розпочатої РФ?

- Я працюю в Польщі вже кілька років і я не бачив ще такого великого піднесення, такого щирого ставлення поляків до українців. Вони справді зарекомендували себе братами і сестрами українців. Це відбувається і на центральному, і на регіональному, і на рівні громадянського суспільства, але перш за все на рівні простих людей, які з розумінням ставляться до біди, яка трапилася в Україні у зв'язку з брутальною війною, яку розпочала Росія.

Польща на 100% засуджує цю війну, Путіна, Кремль, бомбардування українських міст, і що найважливіше - вбивства цивільного населення та дітей. Це поляки просто не можуть пережити. Вони дуже сильно озлоблені через те, що Росія так себе поводить. Відповідно, вже до цього часу були певні рішення, ухвалені польською владою відносно Росії. Розглядається питання конфіскації російського майна, яке знаходиться в Польщі. Його не так багато, як у Лондоні, але воно також є, в тому числі деякі об'єкти нерухомості, в яких колись знаходилося посольство РФ. У середу Польща видворила 56 російських дипломатів, які займалися шпигунською діяльністю. Тобто ставлення дуже категоричне та принципове.

- Яка ситуація з блокадою активістами польсько-білоруського кордону для фур, що їдуть до Росії? Які перспективи, що уряд Польщі повністю заборонить постачання товарів до держави-агресора?

- Ці протести тривають уже понад два тижні. Активна позиція громадянського суспільства, перш за все українських активістів, не дозволяє Росії отримувати товари, в тому числі товари подвійного використання, які надходять їй з країн Заходу. Крім протестів, які організовують активісти, польські митники також долучилися до цих протестів, але в інший спосіб, проводячи так званий італійський страйк, тобто вони приходять на роботу, однак або не перевіряють машини та не пропускають чергу, або роблять це дуже повільно, що приводить до того, що вантажівки не перетинають кордон чи дуже незначна кількість машин перетинає кордон.

Ми сподіваємося, що все таки уряд Польщі ухвалить принципове рішення, яке буде передбачати повністю повне закриття кордону Польщі з Білорусією. Нам аргументують, що це потрібно робити разом з Литвою, тоді буде ефективніше. Польща збирається також проконсультуватися щодо цього рішення з ЄС. Однак сподіваюсь, що вони не будуть затягувати з ухваленням цього рішення.

- Раніше ЗМІ повідомили, що Сполучені Штати та Польща обговорюють можливість передачі Україні винищувачів і штурмовиків. Чи є прогрес у цьому питанні? Як у Польщі ставляться до можливості передачі Україні літаків, а також додаткового озброєння та техніки?

- Польща готова передати колишні радянські літаки Україні. Ми розуміємо їхню позицію, що вони готові передати їх за умови, що вони отримають сучасніші американські літаки на заміну тих, якими вони користуються зараз. Це зрозуміло, вони не можуть оголити себе, передавши військові бойові літаки в Україну. Польща готова і купити вживані літаки старших моделей у Америки, але США поки що не готові передати чи навіть продати їх,  боячись можливої ескалації війни. Сподіваюсь, що це питання буде предметом переговорів під час візиту президента США Джо Байдена в Польщу наприкінці цього тижня і відповідне рішення буде ухвалене.

- Польща підписала спільну заяву "Про невідкладну необхідність модернізації системи ППО України". Можливо, відомо, чим саме Польща може допомогти в питання зміцнення ППО України?

- Польща очікує на поставку американських систем протиповітряної оборони Patriot. Зараз на півдні Польщі розгорнуто дві такі системи, але цього катастрофічно замало. Я думаю, що візит Байдена буде хорошим тестом на те, чи Америка насправді готова підтримувати Польщу чи це тільки декларації. Якщо готова, то вона готова передати або навіть продати їй літаки і системи протиповітряної оборони.

- Які, на Вашу думку, перспективи миротворчої місії НАТО, яку Польща пропонує відправити в Україну? Це питання знайде підтримку в Альянсі?

- На даний момент ця ініціатива поки що немає однозначної підтримки в НАТО. Як виявляється, НАТО також має приймати ці рішення одноголосно. Не виключено, що і ця система ухвалення рішень потребує певних коректив враховуючи справжню, а не штабну війну.

Очевидно, що така і військова, і миротворча місія потрібна. Не тільки для іміджу, а й для практичної підтримки України важливо, чи готові країни Європи, які не є членами НАТО або членами ЄС, долучитися до такої місії. Можливо, не треба чекати на рішення всього НАТО, можливо, достатньо буде об'єднатися з тими країнами, які готові реально і сміливо боротися за перемогу України.

- Чи є у Польщі готовність очолити таку місію чи приєднатися до такої коаліції?

- Якщо зважати на те, що Польща висунула таку ініціативу, думаю, що вони готові і очолити її, і бути одним із лідерів цієї коаліції. Я думаю, що вже є країни, які готові приєднатися. Як мінімум, Чехія і Словенія, прем'єр-міністри яких разом із керівництвом польського уряду їздили нещодавно в Україну, готові підключитися під цей проект. Так само і країни Балтії, напевно, зможуть приєднатися. Але я також чую, що Данія і Великобританія також готові долучитися. Можливо, будуть ще й інші бажаючі.

- Як у Польщі реагують на риторику щодо можливої агресії РФ проти Польщі? Чи сприймають цю загрозу всерйоз і як у країні у зв'язку з цим посилюють оборону?

- Польща серйозно до цього ставиться, тому що наприкінці минулого тижня ухвалила відповідний закон про оборону Польщі. Цей закон передбачає збільшення Збройних сил Польщі вдвічі, до 300 тис. осіб, питання надання Польщі сучасного озброєння і посилення Збройних сил Польщі та підрозділів територіальної оборони. 

- Можливо, Вам відомо, чи приєднувалися громадян Польщі до іноземного легіону?

- Поки що я не можу говорити про статистику, це делікатне питання, оскільки в Польщі передбачено кримінальну відповідальність за це. Але президент Польщі Анджей Дуда заявив в інтерв'ю одному з видань, що він має право помилування, і якщо громадяни Польщі відчувають свій внутрішній порив і хочуть допомогти Україні, то президент готовий їх помилувати якщо вони будуть притягнуті до відповідальності. Приблизно в такому тоні він доніс свій меседж до тих, хто бажає воювати.

Такі особи є, вони через посольство були направлені в Україну, сподіваюся, що їхнє перебування в Україні буде успішним і ефективним для того, що завершити війну.