10:35 27.12.2021

Голова партії "Слуга народу": На початку 2022 року деяких місцевих депутатів чекає рішення про відкликання за процедурою імперативного мандату

12 хв читати
Голова партії "Слуга народу": На початку 2022 року деяких місцевих депутатів чекає рішення про відкликання за процедурою імперативного мандату

Перша частина ексклюзивного інтерв'ю голови партії "Слуга народу" Олени Шуляк агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Олександр Трохимчук

 

— Понад місяць тому ви очолили партію “Слуга Народу”. На які зміни у структурі та діяльності політсили слід очікувати найближчим часом? Зокрема у заяві, оприлюдненій на сайті "Слуги народу", ви наголосили про зростання кількості членів партії. Про який показник ідеться?

— Звичайно, значний і доволі складний етап партійного будівництва ліг на плечі мого колеги Олександра Корнієнка, який тепер є першим заступником голови Верховної Ради. На сьогодні у нас працює 24 обласні організації, а також у Києві та Кривому Розі.

Водночас маємо делегованих від "Слуги народу" 6407 місцевих депутатів, 225 голів громад і 242 народних депутати у монобільшості. Хоча членами партії є лише трохи більше, ніж тисяча людей. Так, з одного боку наша політична команда доволі велика: вона налічує близько 10 тисяч осіб, а з іншого самих членів політичної партії при цьому не так і багато.

Тому наступного року ставимо собі за мету збільшення кількості партійців. Ми не хочемо просто набирати людей до своїх лав, умовно кажучи, для галочки або щоб змагатися за кількістю з іншими партіями. Нам важливо, щоб ці люди були дієвими, активними і точно знали, над яким напрямом працюватимуть. Тож, оскільки партійна команда – це 10 тисяч осіб, хочеться, щоб і її членів було не менше.

 

— А чому так сталося, що відсоток членів партії насправді є невисоким, і як плануєте заохочувати однодумців таки вступати до вашої політсили?

— Зараз проводжу багато зустрічей із різними прихильниками нашої партії. Наприклад, представниці "Зе!Жінок" дуже хочуть долучитися, те ж стосується й місцевих депутатів, які у  своїй більшості не є її членами. Тому за рахунок уже наявного активу дійти до запланованої цифри в 10 тисяч за умови, що люди будуть працювати, думаю, не є складним завданням. Це цілком реальна ціль.

Водночас дуже хочеться, щоб наша команда більше комунікувала з виборцями, збирала ініціативи "знизу" та доносила їх на центральний рівень, а ми на основі цього могли б ухвалювати державницькі рішення. Бо, маючи монобільшість, співпрацю з урядом та іншими державними установами, ми точно маємо налагодити зворотний зв'язок, який буде швидко трансформуватись у виконання рішень. А з іншого боку, інформацію щодо ухвалених реформ маємо спускати "донизу" і розповідати людям, що відбувається і чому саме так.

Наприклад, на останньому парламентському тижні ми хотіли ухвалити законопроєкт, який стосується пенсійної реформи. Думаю, вся країна бачила, що трибуну блокували, перерви брали, і опозиція більше переймалася питаннями діяльності телеканалу "Рада", ніж пенсійною реформою. Разом з тим в ефірі телеканалів лідери опозиційних сил розповідали страшні нісенітниці про те, що люди, які працюють, нібито будуть сплачувати за рахунок своєї заробітної плати якісь гроші для того, щоб ця пенсійна реформа відбулася. А в законопроєкті ж написано зовсім інше – що це держава даватиме додаткові кошти, що це роботодавці спільно з державою за рахунок вже існуючих внесків на ЄСВ будуть виділяти гроші, щоб формувати джерела для так званої другої пенсії. До речі, про неї ми заявляли і в програмі партії, і в програмі президента, але минуло два роки, а ми все ще трошки гальмуємо з ухваленням цього закону.

Зараз на місцевому рівні у нас працює 898 фракцій, і ми намагаємося, щоб місцеві депутати робили більше політичних заяв, частіше виголошували свою політичну позицію, щоб мати "єдиний голос" і доносити однакову інформацію до виборців. Тому що всі ці інформаційні війни, які блокують донесення правди, ми теж розцінюємо як певну перепону в розвитку партії.

У нас на сьогодні працює 51 районний офіс, а ми плануємо, щоб усе ж таки в усіх районах відкривалися офіси "Слуги народу". Водночас розраховуємо, що в першому півріччі 2022-го року запрацює щонайменше 300 місцевих організацій.

Днями я була на Кіровоградщині, яка є однією зі "складних" для нас областей. Її не було на політичній мапі нашої партії. Водночас у нас там дуже активні місцеві депутати і наші крила: "Зе!Молодіжка" та "Зе!Жінки". Тому ми визначили тимчасово виконувача обов’язків голови обласної організації та, сподіваюсь, надали новий поштовх для розвитку. Так, область, яка є другою за результатами на місцевих виборах, зможе показати більш проривні результати, ніж це було протягом 2021 року.

Окрім того, на базі партії плануємо створювати якнайбільше дискусійних майданчиків. Бо різні питання потребують обговорення. Йдеться, наприклад, і про законопроєкти щодо політичних партій, економічного паспорта українця й про різні ініціативи, які стосуються публічних консультацій.

Ми плануємо перезапустити політраду партії. На сьогодні вона є, так би мовити, повільним керівним органом, тому є розуміння, як це змінити.

 

— І як же?

— Зараз розглядаємо можливість створення певної мережі заступників голови політради за напрямами роботи, щоб кожен із них очолював відповідний комітет, де будуть напрацьовувати різні політичні рішення. Це будуть комітети при політичній раді партії.

У нас уже працює національна рада громад – також керівний орган партії, до якого входять голови всіх обласних організацій. Цей орган дієвий, його очолює Олександр Завітневич (голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки – ІФ). Наприклад, за останній місяць вони вже збиралися тричі і до Нового року будуть збиратися ще раз, щоб обговорити бюджети й реалізацію проєктів на рівні обласних організацій.

У політради дещо інша ситуація: вони з 13 березня, коли цей орган було створено, не змогли навіть доукомплектувати себе новими членами. До того ж дуже важко зібрати кворум на їхні засідання. Тому мені здається, що поділити політраду на так звані комітети, кожен із яких буде займатися своїм напрямом – економічним, гуманітарним, регіонального розвитку абощо – було б дуже доцільно. Бо збирати 70 осіб, щоб розглянути одне питання організаційно важко.

 

— Скільки заступників буде у голови політради?

— Оптимально – від восьми до десяти, що відповідатиме кількості напрямів, які може охопити діяльність політичної ради.

— Щодо нових органів у складі партії. У листопаді, відразу після обрання головою партії "Слуга народу", ви заявили про намір створити дисциплінарну комісію в політсилі. На якому етапі її створення? Як саме вона діятиме, на яких принципах?

— Поява такого органу точно на часі для партії, тому що необхідно розглядати різні ситуації, пов'язані з місцевими та народними депутатами. Як бачимо, в "зашквари" потрапляють різні представники нашої політичної сили. Цей орган розглядатиме можливість застосування імперативного мандату до місцевих депутатів, виключення із парламентської фракції народних депутатів, а також позбавлення їх мандатів. Звісно, добре, якщо не буде необхідності порушувати на з'їзді питання про позбавлення народних депутатів мандатів, але дисциплінарна комісія зможе займатися і цим.

 

— А яким буде кількісний склад цієї комісії?

— Для того, щоб її створити, потрібно внести зміни до статуту партії і затвердити його на з'їзді. Тому передбачаємо, що обласні організації нададуть кандидатури таких авторитетних людей, які зможуть працювати в дисциплінарній комісії, а потім уже на з'їзді оберемо дієву кількість. Бо, наприклад, якщо до неї увійде 50 осіб, то вона точно ніколи не збереться. Тому буде це сім чи дев'ять членів – вирішуватиме безпосередньо з'їзд партії, тобто це не стане моїм одноосібним рішенням.

 

— У контексті вашого наміру створити в партії дисциплінарну комісію цілком слушно згадати хоча би про два кейси: щодо ваших нардепів Трухіна та Галушка.

— От саме для розгляду таких кейсів і створюватиметься дисциплінарна комісія, буде уповноважена надсилати запити до того ж ДБР і запитувати, мовляв, а що там із Трухіним. Мабуть, я вже всоте відповідаю журналістам на це запитання, і дуже хотілося б, щоб вони, ставлячи його, паралельно писали запит і в ДБР, яке вже точно за цей час могло би надати інформацію стосовно депутата.

 

— Цікавить інше: яке з трьох покарань може бути застосоване до Трухіна?

— Різне.

 

— А найсуворішим, на вашу думку, яке має стати?

— Це ж буде моє суб'єктивне бачення. Я хотіла би, щоб усе ж таки дисциплінарна комісія обговорювала, що сталося, чому, які санкції можна застосовувати до того чи іншого депутата. Повторюся: коли всоте питають про Трухіна, то ти вже автоматично хочеш придумати найбільш суворе покарання, тому що неприємно постійно чути про цю історію.

 

— Із іншого боку – чому він не склав повноваження, наприклад, очільника Полтавського партосередку?

— Так, станом на сьогодні Олександр Трухін – очільник обласного осередку, заступник голови фракції, заступник голови бюджетного комітету у Верховній Раді. Якраз із такими речами дисциплінарна комісія й зможе розбиратися та надавати свої рекомендації. А чому він, наприклад, самостійно не пішов з посади на момент розслідування, – це питання безпосередньо до пана Олександра і того етичного барометру, який є дороговказом його дій.

 

— І тим не менш, чи обговорювалася на рівні партії або фракції можливість його відсторонення з обійманих посад на час розслідування?

 — Не було такої ініціативи від фракції. І у партії немає такої можливості, тобто ініціювати з'їзд для того, щоб розглянути кейс Трухіна, – це, мабуть, не дуже правильно.

 

— Добре... Тоді як бути з Галушком?

— Я думаю, що ми вже відреагували й надали свої оцінки цій історії, зокрема з боку фракції. Та й виникає зустрічне питання: а чому саме зараз обговорюється ця ситуація, коли вже минув рік після інциденту? А скільки таких історій ще є в загашнику і в який саме час вони будуть з'являтися, з якою метою?

 

— Під час підсумкової пресконференції "Слуги народу" 21 грудня ви розповідали про можливість застосування імперативного мандату до місцевих депутатів. Коли розпочнуться такі чистки у партії?

— Наступного року обов’язково будемо застосовувати імперативний мандат до місцевих депутатів. На сьогодні всі обласні організації готують відповідні списки. Такі рішення розглядатиме національна рада громад. Добре, що такий механізм на законодавчому рівні можна застосовувати, щоб відкликати місцевих депутатів, але водночас шкода, що він не поширюється на народних.

 

— Ви також висловили сподівання, що імперативний мандат застосуєте менш ніж до 10% народних обранців на місцях. І все ж, якими є ваші прогнози, скільки їх буде від загальної кількості, тобто 6407 місцевих депутатів?

— Поки цього ніхто не зможе сказати, бо обласні організації лише зараз отримали завдання надати списки таких депутатів. І вони повинні проаналізувати, чому саме до цих людей рекомендуватимуть застосувати імперативний мандат. Навряд чи хтось хотів би застосувати цей механізм в особистих цілях чи для покарання когось неугодного. Це серйозна санкція, тому в кожному конкретному випадку будемо ретельно вивчати перш ніж прийняти остаточне рішення.

 

— А який ви визначили дедлайн для обласних організацій щодо підготовки таких списків?

— До кінця цього року, тобто щоб уже в січні-лютому 2022-го застосувати цю процедуру. Думаю, вже на початку лютого будуть відповідні рішення, бо вони ухвалюватимуться обласними організаціями та затверджуватимуться на рівні керівництва партії. Є певна юридична процедура, але для повного розуміння ситуації на місцях обласні організації й отримали завдання підготувати перелік осіб, які стануть кандидатами на виліт.

 

— Я так розумію, ви взагалі прихильниця застосування імперативного мандата?

— Так. Я би дуже хотіла застосовувати його і до народних депутатів, але впевнена, ми не знайдемо відповідної кількості голосів у Верховній Раді.

Наприклад, застосувати таку санкцію можна було би до деяких депутатів, які переходять від "Слуги народу" до так званого міжфракційного об'єднання «Розумна політика». Самі вони не хочуть виходити з фракції "Слуга народу". Списочники, наприклад, добре розуміють, що тоді втратять мандат, але й чесно собі не можуть зізнатися, що їх обрали, бо голосували за політсилу Володимира Зеленського, а не за умовного Романа Соху. Тому я прихильниця імперативного мандата на всіх рівнях!

 

— А як узагалі створення МФО "Розумна політика" впливає на діяльність партії, настрої всередині вашої політсили?

— Вплив помітний. Наприклад, чи ведуться перемовини членів МФО "Розумна політика" з іншими представниками нашої політичної сили в парламенті? Так, ведуться. Чи приїжджають представники МФО "Розумна політика" до регіонів і працюють із представниками наших обласних організацій? Працюють. Тобто це досить серйозна історія. Ми повинні визнати, що є люди, які створюють свою політичну силу, і для досягнення цієї мети вони будуть використовувати різні засоби і методи, до цього потрібно бути готовими.

 

— Чи маєте розуміння, як багато "слуг народу" може ще перейти до МФО Разумкова?

— Сподіваюсь, що всі, хто хотів, уже перейшов. Водночас хочу звернутися до колег, які теж мають такий намір: складайте мандати і тоді вже створюйте власні політичні бренди, не "виїжджайте" на іменах інших людей. Нехай вас обирають по-чесному, тоді і будете брати участь у роботі парламенту.

 

— Чи є Дмитро Разумков членом партії та фракції "Слуга народу"? Чи плануєте позбавляти його мандата? Чи може цим питанням зайнятися дисциплінарна комісія після її створення?

— Про членство в партії я вже відповідала. Щодо фракції, то він є позафракційним. Теоретично можливість позбавлення мандату залишається, юридично рішення досить складне. Тому ми вважаємо, що найкраще рішення для Дмитра Олександровича як для відповідального політика, яким він себе називає, самому скласти мандат. Це питання політичної культури, але, очевидно, Разумков цього робити не збирається.

 

— Опозиційні політсили стверджують про фактичне припинення існування монобільшості в українському парламенті.

— Так два роки вже говорять. Монобільшість уже "поховали", мабуть, сотню разів, про це розповідають ще й на "олігархічних" каналах, а також закликають провести позачергові парламентські вибори… Але монобільшість працює, і, коли потрібно, дає відповідну кількість голосів.

 

— При цьому за ухвалення Держбюджету-2022 від монобільшості було 215 голосів.

— Так, тому що народні депутати також хворіють ковідом, їздять у міжнародні відрядження, тому ми не можемо інколи фізично мати 226 людей.

 

— Отже, держбюджет міг бути й не ухвалений.

— У парламенті є депутати й із інших політсил, які розуміють, наскільки це важливий для країни документ.

 

— Так, наприклад, групи "Довіра" та "За майбутнє", причому не лише у випадку ухвалення держбюджету. І тому цілком логічно поцікавитись, чи не розглядаєте можливість об'єднатися з ними в коаліцію? Бо інформацію про поглинання партії "Голос" ви вже спростували.

— Я очільниця міжфракційного об'єднання "За Велике будівництво", до якого входять понад 219 депутатів, які представляють усі фракції та групи парламенту (навіть позафракційні). Для ухвалення дуже важливих для країни рішень ми знаходимо голоси і від "Довіри", і від "За майбутнє", і від позафракційних. А якщо потрібно, то голосує навіть і "Європейська солідарність". Тому закликаємо наших опонентів займатися менше популізмом, а натомість підтримувати ухвалення державницьких рішень.

 

— Тобто "Слуга народу" не веде переговорів щодо створення коаліції з жодною політсилою, яка представлена в парламенті?

— Поки такої потреби немає, а тому жодних переговорів щодо створення коаліції ми не ведемо.

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

В Україні вкрай складно довести факти фальсифікації лікарських засобів – адвокат

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук: “Зменшення кількості справ вважатиму ознакою прозорості і зрозумілості бізнес-клімату”

Україна зацікавлена в імплементації нових технологій використання ядерної енергії - голова ДІЯРУ

Голова АМКУ Ольга Піщанська: Коли суспільство просить нас бігти швидше, хочеться запитати: а вам важливо – куди?

Стефанішина: Демократична та розвинена Україна в ЄС і НАТО - це найжорсткіші санкції проти Росії

У "ГарПоку" має бути зрозуміла, послідовна та прозора стратегія торгів – голова ДП Андрій Пилипенко

Головна наша мета – зупинити порушення, а не видалити порушника з ринку – голова АМКУ Ольга Піщанська

Перша віце-прем'єр-міністр - міністр економіки: Уточнений прогноз ВВП більш стриманий і становить 3,6%

Арахамія: Треба точно окреслити територію – куди олігархи зможуть заходити, а куди їм ходити не треба

Bosphorus Development розпочне будівництво свого першого проекта в Києві на початку 2022 року - голова наглядової ради компанії

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА