Ексклюзивне інтерв'ю з головою Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК), Олександром Животовським

Текст: Альона Манжело

 

- НКЕК у вівторок провела перший за останні шість років аукціон з продажу ліцензій на користування радіочастотним спектром. За підсумками торгів з голосу "Київстар", "Vodafone-Україна" і lifecell отримали в користування на 15 років нові частоти в діапазонах 2100, 2300 і 2600 МГц, сумарно запропонувавши за них 2 млрд 894,734 млн грн за початкової загальної ціни 2 млрд 871,531 млн грн. Ви задоволені результатами аукціону?

- Я задоволений. Ми готували тендер для продажу ліцензій на діапазони частот 2100/2300/2600 МГц ще з 2021 року, планували провести його на початку 2022 року, але на заваді стало повномасштабне вторгнення РФ. Тому на початку 2022 року операторам ці частоти були надані в тимчасове користування. Тоді у зв'язку з масовою міграцією людей в західні регіони у мобільних операторів виникла потреба негайно збільшити ємність – мережі буквально тріщали. Тому всі вільні частоти були надані операторам в тимчасове користування.

На аукціоні оператори придбали право на користування частотами протягом 15 років і тепер вони можуть сміливо інвестувати в розбудову своїх мереж. Ми розраховуємо на інвестиції в нове обладнання, яке буде встановлюватися на базових станціях операторів, і солідний CAPEX для розширення мереж.

- Всі частоти на аукціоні були продані в один крок. Чому, на ваш погляд, не розгорілася запекла боротьба між операторами?

- З метою запобігти концентрації спектру в активі одного оператора були запроваджені обмеження. Ми розробляли умови аукціону з чітким прицілом – зберегти територію для здорової конкуренції. Якщо б усі три лоти в смузі 2100 МГц забрав собі один оператор, в його руках опинилась би половина спектру. Цілком імовірно повторилася б історія 2015 року, коли зі значним запізненням впровадили 3G. Тоді Україна залишалася останньою країною в Європі, в якій не було запроваджено цю технологію. Просто на конкурсі нас питали – чому не технологія 4G, яка з європейських країнах на той момент вже активно витісняла існуючу технологію 3G. Основна причина, через яку ми відстали – концентрація спектру.

У 2015 році ми провели перший аукціон на радіочастотний ресурс (РЧР - ІФ-У) 2100 МГц. На нього були виставлені частоти, які повернули військові. На аукціон виставлялося три лоти зі стартовою ціною 2,7 млрд грн. Всі вони були продані й найбільша пропозиція сягала 3,3 млрд грн. Загалом в бюджет від продажу ліцензій було передано 8,8 млрд грн. На той час частоти в спектрі 2100 не були технічно нейтральними, вони призначалися виключно для розбудови технології 3G. Аукціон 2015 року й став точкою відліку для розвитку мобільного інтернету в Україні. Однак, через те, що частоти були локалізовані у великих містах, виник диспаритет між містами й сільською місцевістю, де мобільний інтернет працював усе ще погано.

2018 року ми провели ще один аукціон, який став можливим завдяки тому, що "Київстар" (найбільший мобільний оператор - ІФ-У) добровільно повернув один з діапазонів РЧР державі. На аукціон 2018 року виставлялися частоти в діапазоні 1800 і 2600 МГц. Відбулось два тендери. Один на початку року, один трохи пізніше. На продаж було запропоновано 13 лотів. Держава отримала 7,7 млрд грн, а оператори провели між собою невеличкий рефарминг (обмін - ІФ-У). Цей аукціон дав потужний поштовх розвитку мобільного інтернету, підвищенню швидкості передачі даних, що відкрили шлях новим сервісам. Саме в цей період бізнес, в тому числі МСБ, почав створювати сторінки в соцмережах, розвивати онлайн-маркетинг та маркетплейси в цифровому просторі. Україна продовжувала долати цифровий розрив з Європейським союзом.

На жаль, розрив між містом і сільською місцевістю в якості послуг мобільного інтернету не скорочувався. Тому відповідно до указу президента України № 497 від 8 липня 2019 року "Про деякі заходи з покращення доступу до мобільного Інтернету» та затвердженої НКРЗІ «Дорожньої карти заходів з рефармінгу", 19 червня 2020 року телеком-оператори "Київстар", Vodafone Україна та lifecell розпочали спільні дії з обміну радіочастотами діапазону 900 МГц. В результаті кожен з операторів може використовувати суцільні смуги радіочастот, які є достатніми для можливості запровадження та використання сучасного стандарту четвертого покоління мобільного зв’язку. Обмін радіочастотами спочатку був проведений у восьми західних областях України, а далі оператори почали просуватись на центральні та східні регіони.

Відповідно до умов нових ліцензій, які вони отримали на використання діапазону 900 МГц, оператори зобов’язалися впродовж двох років охопити 4G-покриттям 90% населення країни, зокрема населені пункти з населенням від 2 тис. осіб, сільську місцевість, транспортну інфраструктуру тощо.

Аби запобігти концентрації, на нинішньому аукціоні ми також запровадили вимогу не більше одного лоту діапазону 2100 МГц в одні руки. Окрім того, один оператор не міг претендувати на частоти 2300 і 2600 МГц одночасно. Потрібно було вибрати тільки один лот (за результатами аукціону ліцензію на діапазон 2300 МГц придбав "Київстар", а 2600 МГц Vоdafone - ІФ-У).

Насправді ми очікували на активну участь компанії lifecell. Натомість, якщо "Київстар" і Vodafone подались на кожен з п'яти пакетів, то lifecell на два й тільки в одному виграв (радіочастоти 2*5 МГц у смугах 1935-1940/2125-2130 МГц - ІФ-У).

- Важко не погодитись, це доволі неочікувано. Відомо, що об'єднана компанія DVL, в яку після угоди з NJJ увійшов lifecell, має потужний фінансовий ресурс як за рахунок фінансування материнської компанії, так і залучення кредитних коштів ЄБРР і IFC… Наступне запитання: якого практичного ефекту ви очікуєте після розподілення частот?

- Діапазон 2100 МГц – це частоти, на яких відбувається переважно комунікація. Це найбільш задіяний базовий діапазон. РЧР 2300 і 2600 МГц розрахований… умовно я б назвав це "розширення каналу передачі сигналу" для збільшення ємності і швидкості трафіку у місцях великого скупчення людей – на концертах, на вокзалі. Нижчий діапазон використовується для передавання сигнал, тим більше покриття, проте високі діапазони - ті ж 2300 і 2600 МГц -дають більшу ємність. І оператори застосовують їх в основному у містах.

- Користуючись діапазоном, оператори зможуть подекуди збільшити швидкість мобільного інтернету?

- Безумовно, залучення нового спектру сприятиме збільшенню швидкості мобільного інтернету. Простий приклад: якщо одна людина знаходиться біля базової станції (БС), то в неї буде висока швидкість передачі. Якщо поряд з нею буде ще умовно 10 чи 20 осіб, вони вже ділитимуть загальну спроможність по швидкості між собою.

- Нові частоти також підходять для розвитку 5G-технологій?

- Так, усі частоти РЧР 2100, 2300 і 2600 МГц, продані на аукціоні, можуть використовуватись для 5G. Вони технологічно нейтральні. Що це означає? Те, що в операторів не буде потреби купувати нову ліцензію на спектр, аби запустити технологію 5G. Потрібно буде тільки окреме рішення уряду й затвердження постанови про зміни до Плану розподілу РЧС. Цьому передуватиме період тестування 5G, щоб комерційне використання нової технології не створювало завад для військової сфери.

Хочу підкреслити, що з точки зору сustomer experience (споживацький досвід - ІФ-У) ефект від запровадження 5G може не виправдати очікувань. Звичайний користувач технології через смартфон не відчує такої різниці між 4G і 5G, яка є, наприклад, між 3G і 4G.

- Як мені пояснили, для смартфонів 5G означає ще більш швидкий інтернет і можливість з більшою швидкістю завантажувати аудіо, відеоконтент, дивитися онлайн. Бізнес завдяки 5G може впровадити smart factory на ділянках, де є потреба в дистанційному керуванні, приміром, в роботі конвеєрів, і де потрібен стійкий і швидкісний сигнал. На вашу думку, Україна вже дозріла до впровадження 5G в B2B і B2C секторі?

- Давайте розглянемо кейси використання технології 5G. Я б виділив три. Перший кейс – це просто смартфон, який підтримує функцію 5G; тут перевагою від 5G має стати саме вища швидкість передачі даних. Другий кейс - це використання 5G на last mile технології, яка реалізується в житловому просторі. Наприклад, Smart TV: відпаде потреба свердлувати стіни, аби протягнути кабель, позаяк пристрій зможе напряму з'єднуватися з базовою станцією. Третій – комплексне використання технології 5G бізнесом та державою – smart-фабрики, smart-авто, smart-дороги. Але, повторюся, якщо орієнтуватися на базове використання 5G у смартфоні, то різниця для споживача між 5G і 4G буде майже невідчутна. Зараз для споживача значно важливіша сталість зв'язку в періоди відключення світла.

А загалом про те, чи потрібно нам зараз 5G, краще питати в мобільних операторів: чи бачать вони вже можливості для ефективного повернення інвестицій у впровадження цієї технології, чи готові інвестувати…

- Впевнена, ви неодноразово обговорювали з операторами цю тему, чи не так?

- Звісно, ми це обговорювали. Вам відомо, що на початку листопада Міністерство цифрової трансформації анонсувало пілотний проєкт 5G. Його реалізація почнеться зі Львова, з центральних частин міста. До тестування 5G outdoor ми підходимо обережно. Потрібні узгодження з військовими, адже будь-яка інтерференція (явище, при якому хвилі, що зустрічаються, накладаються одна на одну, утворюючи нову хвилю - ІФ-У) може створити небажані завади, наприклад, для військової техніки, авіації чи дронів.

- Що участь в пілоті 5G дасть телеком-операторам?

- Вони матимуть унікальну можливість спостерігати вплив на термінали споживачів, які використовуватимуть 5G на вулиці, гуляючи центром міста. Планується, що базові станції 5G будуть встановлені в центральних частинах міст, де найбільша концентрація користувачів мобільного зв'язку й відносно великий відсоток проникнення телефонів з підтримкою 5G-технології. Мені складно змоделювати поведінку споживачів, напевне, користуючись високою швидкістю, люди завантажуватимуть більше трафіку. Об'єм передачі даних в останні роки й так динамічно зростає, а 5G номінально в 10 разів швидша за 4G. Окрім цього, запуск окремих проєктів також може здійснюватися на локаціях за запитом бізнесу до мобільних операторів.

Оператори почали тестувати технологію 5G з 2021 року. НКЕК видавала їм дозволи на тестування обладнання (тести проводили "Київстар" і Vodafone-Україна - ІФ-У). До цього всі тестування 5G були локальними, всередині офісів операторів, або в окремих просторах.

- НКЕК готуватиме наступний аукціон? Які частоти можете на нього виставити?

- В нас ще залишились вільні частоти у верхньому спектрі 3400 і 3600 МГц. Ці частоти придатні саме для 5G і для ще більшого збільшення ємності, прискорення трафіку при одночасному використанні великою кількістю споживачів. Для функціонально якісного запуску 5G, нам будуть потрібні і високі частоти, і низькі, тут я має на увазі діапазон 700-800 МГц, який використовується спецкористувачами (військовими). Тому очевидно що принаймні до завершення війни ми не бачимо перспектив для їх продажу.

- Чи правильно розумію, що тендер на частоти в діапазоні 3400 і 3600 МГц не оголосять, допоки не звільниться достатня кількість низьких частот, щоб їх можна було запропонувати операторам?

- Так.

- Тобто це наступний крок?

- Це стандартна європейська практика. Для ефективної роботи мультитехнологічної мережі мобільного оператора потрібні як низькі частоти, так і високі. Поясню на прикладі. Якщо працювати тільки на високих частотах, у вас мережа працюватиме в зоні торгового центру, не покриваючи прилеглу до нього територію. Якщо використовувати лише низькі, то відео з Youtube онлайн не подивишся. Тому оператори формують портфоліо частот. Наприклад, з технологією 3G була саме така проблема, коли на Хрещатику 3G працює, а далі – ні. І саме тому, коли завершився рефармінг низького діапазону 900 МГц у 2020 році, покриття значно покращилося, навіть на дорогах.

- Повідомлялося, що НКЕК створить мапу наявності мобільного, фіксованого зв'язку та інтернету в населених пунктах України. Скоро її запускаєте?

- Так, ми почали створення мапи географічних оглядів на базі інформації від постачальників послуг. Це буде візуально зручна для користування аналітика доступності ряду послуг в різних регіонах та населених пунктах. Поки що триває робота, але дійсно така мапа планується, і її основна мета - забезпечити споживачів інформацією про наявність послуг зв’язку (як фіксованих, так і мобільних) у різних населених пунктах з необхідним рівнем деталізації, з можливістю подивитися які провайдери працюють у вашій місцевості. А держава завдяки мапі зможе виявити “білі плями” - де ще відсутнє покриття, і чи є можливість під'єднати громадян та працювати з ними.

- На жаль, після обстрілів знову застосовуються графіки відключення світла. Чи посилить НКЕК перевірку готовності операторів?

- Ми перевіряли і надалі будемо перевіряти операторів на предмет готовності їхніх мереж до відключень електроенергії. Торік було проведено 18 перевірок, а у цьому році загальна їхня кількість зросте на 25%. Кожна перевірка це – одна область, в якій працює оператор. В цьому році у нас вийде зробити десь 24 перевірки.

- Відомо, що НЦУ видав розпорядження, згідно з яким оператори мобільного зв'язку мають забезпечити доступність послуг мобільного зв'язку протягом 10 годин відсутності електропостачання. До 1 жовтня цього року мали бути забезпечені 60% базових станцій (БС) мобільного зв'язку, розташованих в кожній області, до 1 листопада - 70% БС, до 1 грудня - 80%, до 1 лютого 2025 року - 100%…

- Це досить жорсткі вимоги. За перевірками, які ми вже зробили, ми не бачимо виконання - дуже низький відсоток. За результатами перевірки в жовтні ми вже винесли припис "Vodafone-Україна", чекаємо на реакцію оператора.

Загалом процедура наступна. Ми проводимо перевірку, і якщо виявляємо порушення, видаємо припис на їхнє усунення упродовж 30 днів. Якщо компанія звертається до нас і обґрунтовує, чому не встигає це зробити у відведений термін (наприклад, додає контракт з проплатою на генератори чи АКБ), ми розуміємо, що оператор працює над усуненням порушення, але для логістичних питань доставки та встановлення джерел живлення потрібен час. У такому випадку ми можемо дати додатковий термін. Потім проводимо повторний захід держнагляду. Якщо констатуємо невиконання першого припису - НКЕК видає розпорядження з часом на його виконання. Якщо після цих етапів вимоги не виконано - Комісія приймає рішення про адміністративні санкції, тобто штраф.

З початку повномасштабного вторгнення за невиконання вимог розпоряджень НЦУ було встановлено адмінсанкції лише одній компанії - lifecell (в березні 2024 року НКЕК оштрафувала мобільного оператора lifecell на 10,45 млн гривень за невиконання вимог щодо енергоавтономності - ІФ-У). Порушення виявили під час перевірки у серпні 2023 року, а до штрафу ми дійшли тільки в березні 2024-го.

Перевіряючи мобільних операторів, ми фокусуємося не на покаранні, а на мотивації підвищувати енергонезалежність їхніх мереж та стійкість до аварійних позаштатних ситуацій.

- "Київстар", "Vodafone Україна" і lifecell випустили спільну заяву, в якій поінформували своїх користувачів про те, що виконати вимоги НЦУ забезпечити на 100% автономність мобільного зв'язку та інтернету протягом 10 годин під час відключень вкрай складно. Чому розпорядження НЦУ досі не скасували? Чи можна ці вимоги пом'якшити чи змінити?

- Я б не був таким категоричним щодо неможливості виконання вимог НЦУ. Ми унікальна країна. З 2022 року ми робимо речі, яких ніхто до нас ще ніколи не робив. Ніде, в жодній країні мобільні оператори не встановлювали такої кількості генераторів і акумуляторних батарей. У 2022 році українські мобільні мережі взагалі не були забезпечені альтернативним живленням, окрім суто технологічних акумуляторів на випадок аварій, з резервом роботи максимум 2 години. Коли після першого тривалого блекауту було встановлено на рівні указу президента вимогу по забезпеченню українців зв’язком в умовах відключень електроенергії, ми сформували та надали операторам 8 тис. локацій, критичних для життєдіяльності областей, і попросили їх забезпечити зв'язком ці локації у разі відключень упродовж 3 діб. Тоді, в листопаді 2022 року, оператори теж стверджували, що це неможливо. Але наші о перевірки демонструють, що виконання цих вимог становить уже 120%. Спочатку, у 2022 році, генераторів взагалі не було. Держава сприяла їх пошуку на дипломатичному рівні. Іноді генератори їхали до операторів навіть з Бразилії. Тому коли ми дивимося на виконання вимог 2022 року, які також здавалися нереальними, то (бачимо, що – ІФ-У) вони не просто виконані, але й перевиконані.

- Слід розуміти, що планку очікувань від операторів держава триматиме - рішення не скасують?

- Наведу приклад зі спорту. Якщо ми хочемо чогось досягати як держава, треба ставити чіткі та високі нормативи. Звісно, якщо, умовно, ти перший рік займаєшся спортом, то вони для тебе будуть недосяжними. Але якщо працювати, наполегливо тренуватися, скоро матимеш гарні результати. Це не якійсь rocket science (високі технології - ІФ-У).

- Тобто вимоги НЦУ лишаться "як батіг" – стимул для подальших інвестицій в енергоефективність?

- Іншого виходу немає, тому що при відключеннях страждає споживач – ми з вами. Наявність стабільного зв'язку для людей вкрай важлива, під час війни це без перебільшення одна з умов виживання. Висловлюючись про це, я представляю свою особисту позицію. НКЕК як регулятор не має повноважень скасовувати чи навіть ініціювати скасування даного розпорядження, як і будь-яких інших розпоряджень НЦУ у період військового стану. Наша роль як регулятора - слідкувати за балансом інтересів держави та індустрії в інтересах споживача.

- Яким наразі є відсоток забезпечення мобільної мережі альтернативними джерелами живлення?

- Залежить від області, від ситуації з обстрілами та аварійними відключеннями. Нещодавно Одеса була без світла, і ситуація погана. Ми вже зібрали всю інформацію про роботу мереж в цей період, аналізуємо. Як ми перевіряємо наявність альтернативного живлення? Наприклад, оператор каже що конкретна БС заживлена від генератора або від АКБ. Ми не можемо виміряти це onsite (безпосередньо на БС). І в операторів, в яких кількість БС 15-17 тис., немає інтерактивної мапи, де точки, які функціонують та забезпечені альтернативно, світяться зеленим, а ті, що не працюють в поточний момент – червоним.

Ми зараз напрацьовуємо механізм алгоритму взаємодії з операторами, особливо в там, де відбулися ушкодження внаслідок обстрілів. Якщо це такі міста, як Одеса, Харків, ми просимо надати данні лог-системи (англ. system log — системний журнал - ІФ-У). Щоб коли ми фізично приходимо на перевірку і просимо надати нам дані лог-системи, ми бачили, в які години під час відключень станція працювала. Ми намагаємося зараз напрацювати таку взаємодію. Можливості НКЕК стримує те, що у нас всього 30 спеціалістів на всю Україну, і ми не можемо одночасно бути в кількох місцях. Тому єдиний реальний спосіб перевірок, який я бачу, щоб виміряти, скільки часу локація була забезпечена зв'язком, це дивитися на дані роботи БС, зафіксовані лог-системами операторів.

- А можете сказати, в яких областях ситуація з альтернативним енергозабезпеченням наразі краща, а де гірша?

- Найгірша ситуація в областях, які часто потерпають від ракетних обстрілів, внаслідок яких є пошкодженнями та часто відключають світло. Харків, Суми, Одеса, Запоріжжя - там погано. І погано через об'єктивні причини, тому що РФ постійно атакує ці міста. І знов-таки, через об'єктивні причини ніхто не відправить ремонтні бригади усувати пошкодження, поки не припиниться обстріл. Тому що базові станції не просто ж самі по собі працюють, вони працюють на кабелях, які розриваються. Це все складається в загальну картинку того, що ми називаємо сталістю послуги зв’язку, яку надзвичайно критично мати в умовах війни. Тому усі ми - і оператори, і держава - докладаємо до процесу максимум зусиль та винахідливості.