Доки не закінчиться війна, дефіцит бюджету в Україні суттєво не скоротиться – голова комітету Ради Підласа
Перша частина ексклюзивного інтерв'ю голови парламентського комітету з питань бюджету Роксолани Підласої агенції "Інтерфакс-Україна"
Текст: Діана Павленко, Дмитро Кошовий
- Хотілося б розпочати із закону №3978-IX (законопроєкт №11417), який передбачає збільшення внутрішніх запозичень. У деяких експертів були сумніви щодо здатності ринку залучити через ОВДП додатково 160 млрд грн, тоді як ухвалений закон передбачає цей обсяг на рівні 216 млрд грн. У який спосіб, на вашу думку, реально залучити таку нескромну суму?
- Якщо дивитися на це суто арифметично, гадаю, що виконати цей план буде складно, тому що після прийняття законопроєкту №11417 у нас затверджений план по запозиченням становить 742 млрд грн, а це плюс 216 млрд грн.
Ми порахували, що для його виконання Мінфін має на кожному аукціоні до кінця року розміщуватись на 27 млрд грн. Та я думаю, це малоймовірно, тому що середній показник по всім аукціонам, за моїми підрахунками, складає 10,3 млрд грн. Однак на останніх чотирьох було залучено 20,5 млрд грн, 20,3 млрд грн, 13,8 млрд грн і 17,8 млрд грн відповідно. Нацбанк допоміг у цьому питанні своїми останніми рішеннями про підвищення нормативу обов’язкового резервування й ліміту покриття резервів, це сприятиме тому, що банки купуватимуть ОВДП.
Плюс Мінфін постійно проводить консультації з банками й фактично просить їх купувати ОВДП.
Це все допомагає, але, знову-таки, я не вважаю, що план буде виконано на 100%.
- В бюджеті наступного року чисте фінансування скорочується до 17 млрд грн. Тобто ми починали з емісії НБУ, потім перейшли до ОВДП, а зараз і це джерело вже фактично вичерпане, про що також згадував міністр фінансів. Що може прийти йому на заміну для подальшого фінансування: зовнішнє фінансування, приватизація, скорочення дефіциту, інші варіанти?
- У нас, по суті, немає іншого варіанту, окрім зовнішнього фінансування. Звісно, якісь гроші принесе приватизація – навіть більше, ніж закладено в бюджеті на наступний рік, бо заклали всього 3 млрд грн. Нехай вона принесе 10 млрд грн чи 30 млрд грн, якщо повноцінно запрацює велика приватизація. Але все одно це не той масштаб, який вирішує хоча б якусь проблему. Тому на приватизацію тут покладатися не варто.
Про потенціал внутрішнього запозичення ми вже згадали. Залишається лише зовнішнє. Тому, доки не закінчиться війна, дефіцит в Україні суттєво не скоротиться.
- А як щодо зростання доходів?
- У нас доходи трішки зростуть в наступному році: і за рахунок податкового законопроєкту, який ми приймаємо (11416-д – ІФ-У), і Нацбанк більше перерахує (коштів в бюджет – ІФ-У). Але знову-таки, це все в масштабах бюджету і наших видатків зовсім маленькі суми.
Я вже згадувала про це під час виступу у Верховній Раді, коли представляли проєкт бюджету-2025. Тоді я сказала, що за нашими розрахунками видатки держбюджету в 2025 році загалом збільшуються всього на 5,4%. І основною причиною цього є те, що в нас не з'явилося ніяких радикально нових джерел надходжень до нього. Цей пакет податкових змін, який ми, можливо, проголосуємо, дуже важливий, необхідний, але він покриває всього 3,5% видатків бюджету в наступному році.
- Як оцінюєте можливість залучити необхідний ресурс від перезавантаження митниці?
- Можна і треба говорити, і про реформи, і про детінізацію, зокрема реформу митниці й податкової, але це не те, що дасть миттєвий результат наступного року. Плюс ми, очевидно, не можемо запланувати в бюджеті доходи від майбутніх реформ. Ми не можемо ризикувати фінансуванням військових видатків, якщо наша гіпотеза про ефективність якоїсь реформи виявиться невірною…
- А чи не надійде від Ради заклик до емісії Національного банку – є така вірогідність?
- Якщо ми говоримо про якісь формалізовані заклики - прийняття закону чи постанови Верховної Ради з закликом до емісії, то такого точно не буде. Тому що профільні комітети парламенту, зокрема і мій (бюджетний – ІФ-У), і податковий, ми такого не допустимо.
Однак, якщо подивитися на середовище народних депутатів, то від них постійно лунають заклики до емісії. Але це неможливий варіант, цього не буде.
- Актуальним лишається питання можливості скорочення видатків на ті суми, які не встигли використати наприкінці року. Багато розмов про це точиться, але так чи інакше, якось в останні 20 днів розпорядникам вдається зробити те, на що вони не спромоглися упродовж 11 місяців до цього. І завжди виникає питання: наскільки ефективно ці гроші використовуються?
- Тут навіть не йдеться про скорочення видатків. Якщо не буде достатньо ліквідності й коштів на єдиному казначейському рахунку, ці проплати просто не здійснюватимуться. Абсолютно очевидно, що ці видатки некритичні, тому що розпорядники зазвичай в кінці року намагаються витратити кошти бодай кудись. Звісно, що всі пенсії, зарплати військовим, вчителям, лікарям, соціалка - все це буде проплачено. Але не буде цих непотрібних витрат на беззмістовні закупівлі в грудні цього року, і це добре.
- Коли ви розглядали цей законопроєкт від уряду, серед іншого була стаття скорочення видатків Мінстратегпрому з "військового" ПДФО, тому що в них був низький відсоток використання цих коштів. Чи є ще подібні статті, за якими є простір для скорочення?
- Вони (Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості – ІФ-У) якраз тоді мені писали, що саме в серпні уклали багато контрактів на виробництво озброєння, а дані про недовикористання були за сім місяців. Це якраз приклад того, чому потрібно дуже обережно і виважено ставитися до скорочення бюджетних програм.
- Тобто вони почали укладати контракти, коли виникла загроза, що в них заберуть ці гроші?
- Не було загрози, що заберуть всі гроші. Ми за законопроєктом №11417 переспрямували 11 млрд грн військового ПДФО з Мінстратегпрому на оборонні видатки. Це була погоджена історія, оскільки вони вже знали, що не зможуть їх використати. А контракти вони укладали планово.
- В яких інших великих статтях можна ще зробити таке скорочення?
- Мінфін запропонував 115 млрд грн скоротили на обслуговуванні і погашенні державного боргу, зокрема за рахунок успішної реструктуризації цього року.
Однак в бюджеті взагалі не так багато великих статей, з яких можна "зняти" навіть 1 чи 2 млрд грн. Коли ми готувалися до другого читання законопроєкту №11417, я задалася метою зробити додаткове скорочення (видатків – ІФ-У). Вийшло невелике – 628 млн грн. Ми дивилися на показники виконання майже всіх програм, з яких можна було б взяти кошти. Знайшли 34 програми, за якими дуже низьке виконання до уточненого плану за вісім місяців, але, знов-таки, не можна з усіх них зняти кошти, тому що це або якісь зовсім маленькі програми, які й так будуть використані, або такі, за якими дуже пізно затвердили порядок використання коштів.
Є програми, за якими з політичних причин взагалі не можна було забрати кошти. Наприклад, створення Національного військового меморіального кладовища. У них за вісім місяців використали 9,6% планового фінансування, але це через те, що вони дуже довго проводили тендер на проєктування.
І от з кожною програмою починаєш розбиратися, і виявляється, що не можна так огульно, як депутати у нас люблять, знімати ці кошти. Це питання, на яке немає простої відповіді.
- А як ви вважаєте, чи виникне потреба повернутися до перегляду бюджету на 2024 рік після виконання вже запланованих змін? І якщо так, то коли?
- Глобально - ні. У нас можуть бути якісь точкові зміни, але якогось глобального перегляду не буде.
- У професійному середовищі подекуди можна було бачити критику відсутності урізання видатків на "Національний телемарафон", "Національний кешбек" та подібні статті. Це невеликі суми, але за концепцією "копійка гривню береже", в нашому випадку навіть такі скорочення могли б допомогти. Чому звідси не забирають гроші?
- Тому що це політичне питання. Це завжди дуже цікава дискусія, бо зазвичай пропозиція забрати всі гроші з марафону фактично означає його закриття. Це рішення не приймається в бюджетному комітеті. Я не формую інформаційну політику, я не створювала марафон і не я прийматиму рішення, коли його закрити. Коли буде таке рішення, ми ці гроші заберемо. І це, насправді, те саме, що я говорю прямо тим депутатам, які хочуть цю правку проголосувати в Раді.
- А скільки надходжень від ресурсного законопроєкту №11416-д було враховано в ухваленому №11417: 30 млрд грн чи 58 млрд грн?
- Ми врахували в змінах до бюджету, передбачених законопроєктом №11417, надходження в розмірі 30 млрд від податкового пакету у проєкті закону №11416-д, а вони вже після першого читання оцінюються в 58 млрд грн.
- Умовно кажучи, ці 28 млрд грн можуть стати таким собі резервним фондом?
- Якщо ці гроші будуть проголосовані в такій версії, то вони, звісно, компенсують, наприклад, частину недорозміщення ОВДП.
- НБУ прямо заявляв, що повернення 50%-го податку на прибуток банків, передбачене ресурсним законопроєктом, може негативно вплинути на залучення коштів від ОВДП і на кредитування, а також створює нерівні ринкові умови для банківського сектору, що, власне, впливає на його інвестиційну привабливість. Як ви ставитеся до цієї ініціативи?
- Якби ми не включили податок для банків в цей законопроєкт (№11416-д – ІФ-У), то в нас би не було голосів на нього в Раді. Тому я це сприймаю як даність. Треба працювати з тим, що виходить. Саме словосполучення "надприбутки банків" викликає почуття несправедливості в Раді. Тому дуже багато людей підписали ці поправки щодо оподаткування банків, хоча багато хто цю ідею не підтримував: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Нацбанк...
- Отже, бюджет 2025 року. Соціальні стандарти не підвищують, натомість ми бачимо збільшення витрат на міністерства та відомства, зокрема підвищення зарплат держслужбовців. Чи можете більш детально роз'яснити причини такої пріоритезації розподілу коштів?
- Якщо зібрати видатки на оплату праці по всіх програмах, окрім сектору безпеки й оборони, то в 2025 очікується зростання на 12,3%. Це грейдова система. Зросли не зарплати як такі, а видатки, оскільки ця система передбачає урівнювання всіх державних органів і підведення їх до єдиних стандартів.
У підсумку всі органи влади страшно незадоволені, тому що в найменш оплачуваних спеціалістів зарплата зросла, а в тих, у кого вона була більша, повністю урізалась. І це зазвичай менеджмент середньої і вищої ланки в органах державної влади.
Тут є проблема і питання, тому що це кваліфіковані люди, і ми не хотіли б їх втрачати у державній службі, але був прийнятий такий підхід. До речі, грейдова система оплати праці – це одна з вимог Європейського Союзу якось навести порядок в цих заробітних платах і, крім всього іншого, прибрати, елементи непотизму, коли працівники, які подобаються керівництву, отримують у рази вищі зарплати за рахунок премій. Зараз 70% - це фіксований оклад, а 30% - премія.
- Середня заробітна плата в органах влади, згідно з дашбордом Мінфіну, у серпні становила близько 55 тис. грн. Зважаючи на середню зарплату в країні 20 тис. грн "з хвостиком", тут вже виникає питання про соціальну справедливість…
- Але секундочку! Візьміть до уваги, що тут враховуються антикорупційні органи, суди і так далі. А ви підіть і спробуйте зменшити оплату праці в антикорупційних органах - це неможливо, я вам чесно і відверто це скажу.
Плюс, на середнє значення сильно вплинули відпустки і виплата "відпускних", весною, наприклад, середня зарплата була нижчою.