Стефанчук про оновлення Цивільного кодексу: Цей законопроєкт про розширення особистих прав кожної людини

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук прокоментував публічні застереження щодо начебто обмеження свободи слова, висловлені окремими медіа після реєстрації законопроєкту №14057 про внесення змін у Цивільний кодекс.

"Цей законопроєкт не про медіа. Він про розширення особистих прав кожної людини. Саме так його треба сприймати", – написав Стефанчук у Фейсбуці.

Спікер парламенту, який є співавтором законопроєкту, спростував низку тверджень, які були поширені у ЗМІ та соціальних мережах після реєстрації документа у Верховній Раді. За словами Стефанчука, законопроєкт не запроваджує для медіа ніяких нових обов'язків, а заяви про начебто "відповідальність журналіста без вини" не мають підґрунтя.

"Спростування — це не відповідальність, а спосіб захисту, який не тягне за собою юридичних санкцій. Чинна редакція ст. 277 ЦКУ вже передбачає, що "спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила", - зазначив Стефанчук.

Він підкреслив, що право на спростування як спосіб захисту відповідає практиці Європейського суду з прав людини, а редакція законопроєкту передбачає, що "особливості спростування недостовірної інформації встановлюються законом". Зокрема такі особливості встановлені статтею 43 закону "Про медіа", яка серед іншого передбачає випадки, коли суб’єкт у сфері медіа має право відмовити в поширенні спростування або відповіді.

Стефанчук зазначив, що законопроєкт не обмежує журналістські розслідування та чітко відповідає Конституції України.

Він також назвав неправдою твердження в ЗМІ, що "суди зможуть забороняти поширення інформації до її публікації, блокувати сайти та вилучати наклади".

"Ви здивуєтесь, але відповідна стаття існує в ЦКУ вже 23 роки. Зміни, що пропонуються, лише уточнюють сучасні канали поширення інформації (веб-сайти, сторінки у соціальних мережах, канали месенджерів, відеохостинги, інші веб-ресурси). Разом з тим, перелік таких способів поширення інформації й в чинній редакції ЦКУ не є вичерпним", - зазначив голова Верховної Ради.

Спікер також зазначив, що право на відповідь не є новелою законопроєкту і не зобов’язує публікувати альтернативні версії, а гарантує можливість висловити власну точку зору, а право на примирення не є формою тиску, а передбачає добровільну ініціативу сторони, яка поширила недостовірну інформацію.

"Право на забуття: відповідає євроінтеграційним зобов’язанням України та передбачає баланс із суспільним інтересом", - зазначив Стефанчук.

Він також нагадав, що норма про компенсацію моральної шкоди за оціночні судження вже діє і законопроєкт не змінює її суті.

Стефанчук запропонував провести на початку жовтня відкриту зустріч із журналістами та представниками громадянського суспільства для обговорення положень законопроєкту та пошуку збалансованих рішень.

"Головна мета законопроєкту — створити сучасну систему захисту прав людини й громадянина, утвердження і забезпечення яких є головним обов’язком держави", – підсумував голова Верховної Ради.

Як повідомлялося, законопроєкт № 14057 про внесення змін до книги другої Цивільного кодексу у зв’язку з оновленням (рекодифікацією) зареєстровано у парламенті 21 вересня.