19:20 08.07.2024

Автор ОКСАНА ЗАХАРЧЕНКО

Підтримка української мови та культури як ESG-тренд українського бізнесу

5 хв читати
Підтримка української мови та культури як ESG-тренд українського бізнесу

Оксана Захарченко, ESG-директорка "ІТ-Інтегратор", керівниця IT ESG Hub БФ "Фонд освітніх ініціатив"

 

В той час, коли на 11 року війни більшість української культурної спільноти в увесь голос наполягає на потребі термінової зміни національної інформаційної політики в бік масової національної ідентифікації українців, реальний стан справ в інституціях, які дійсно можуть змінити ситуацію в суспільстві, залишається доволі хитким.

На прикладі шкільної та дошкільної освіти ми бачимо глибоку прірву між україномовним викладанням навчальних дисциплін та все ще масово російськомовне спілкування дітей та їх батьків поза стінами закладу освіти.

Україномовний контент в засобах масової інформації все ще міксується в інформаційному полі пересічного українця з російськомовним, яким переповнений Ютюб, ТікТок, групи та канали соціальних мереж та меседжерів.

Спілкування на вулицях, в закладах громадського харчування, в транспорті – майже скрізь добре приправлене залишками масової російської культури та здебільшого ведеться не державною мовою. В своїй масі, ми все ще мало цікавимося нашою справжньою історією, літературою, культурою та не вивчаємо українську мову в дорослому віці, крім випадків, коли це потрібно, наприклад, для працевлаштування в державному секторі чи вступу до ВНЗ.

За статистикою, станом на лютий 2024 року 59% українців спілкуються українською в побуті, ще 28% користуються у побуті обома мовами, 12% не послуговуються українською зовсім. Звісно, це набагато кращі показники, ніж було, скажімо, 5 років тому. Проте не будемо настільки оптимістичні і пам’ятаймо, що більшість респондентів зазвичай дають частково неправдиві відповіді, щоб мати більш привабливий вигляд в очах інтерв’юера.

Не можна сказати, що такий стан справ – одноосібна відповідальність держави та її політики в сфері формування української національної ідеї та ідентичності.

Маємо велику кількість законодавчих норм та державних ініціатив, які спрямовані на формування масової популярної національної культури та ментальності українців, вільної від нашарування трьохсотрічного російського культурологічного ярма. Яскравими прикладами втілення такої стратегії з боку держави є:

·  в сфері інформаційної політики -  Програма забезпечення розвитку та функціонування української мови до 2030 року

·  в сфері захисту української мови - діяльність інституту Уповноваженого із захисту державної мови

·  в сфері промоції україномовного читання - Стратегія розвитку читання на період до 2032 року “Читання як життєва стратегія”, затверджена Розпорядженням КМУ № 190-р від 3 березня 2023 року

·  в сфері освіти - українська як державна мова є мовою освітнього процесу відповідно до Законів України "Про освіту" (стаття 7), "Про повну загальну середню освіту" (стаття 5), "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (стаття 21)

·  в сфері міжнародної політики - Рішення Парламентської асамблеї Ради Європи про підтримку української мови від 27 червня 2024 та багато іншого.

Активно долучається до розвитку української національної ідентичності громадський сектор, міжнародні донори, національні благодійні фонди. Знаємо багато прикладів, коли знати українську мову та читати українських авторів, дивитися вистави, фільми, слухати українські пісні українською – становиться цікавим та модним для іноземців в багатьох країнах світу. Але все ще не для кожного з нас.

Чому так відбувається? І що можливо зробити для "лагідної українізації" все ще 48 мільйонів українців, які хоч і розпорошені сьогодні по всьому світу, проте залишаються корінням в Україні?

Ці питання ми задавали собі на початку великої війни у 2022 році, так само як і 10, 20, 30 років до того. І лише 2023 рік дав нам відповідь, яка стала рушієм докорінних змін в нашій компанії, а значить, зможе зрушити і більші аудиторії.

Ця відповідь – корпоративна соціальна відповідальність в сфері промоції української мови та культури, яка може і має стати обов’язковим фактором ESG-стратегії кожного соціально-відповідального національного бренду України. Наші пілотні проєкти "Вишиванкові сквери України", "Love UA. Читай українською", "Бізнес-українська з Артуром Пройдаковим" вже захопили красою та силою української мови та культури серця нашої ІТ-команди, де, не секрет, почасти фахівці спілкуються англійською набагато частіше за українську. Але слідкуючи в публічному просторі за новинами однієї компанії, такі самі проєкти стали створювати інші великі підприємства України, що набуло в якийсь момент ефекту лавини.

В чому секрет такої спільнодії?

Ми вважаємо, у спраглості українського суспільства до простих та зрозумілих масових комунікацій на тему національної ідентичності, які раніше були недосяжними та занадто "науковими" для сприйняття більшості людей.

А ще – у нашій зайнятості, особливо під час війни, коли кожен працює вже не просто на межі власних можливостей, а почасти одразу за кількох фахівців. І саме тепер кожна корпоративна ініціатива є рятівною для команди з огляду на потребу перезавантаження та культурного контенту просто на робочому місці та у робочий час.

Це, очікувано, буде справедливо для приблизно 41% населення України або 11,7 млн. економічно активних осіб, згідно даних Українського інституту майбутнього станом на липень минулого року. Крім того, занурення в україноцентричний контент на робочому місці сприяє його активному поширенню далі, в колі родини, друзів, старших родичів, які традиційно є найважчою категорією щодо будь-яких змін.

Отже – це працює.

Наші пілотні проєкти тепер є основою нашої довготривалої ESG-стратегії. І чим більше компаній сьогодні зафіксують у власних стратегіях розвитку свою соціальну складову саме у сфері підтримки та розвитку української національної ідеї, мови та культури – тим більший внесок ми зробимо в становлення сильної та вільної країни.

За що ми власне і воюємо, як сказав колись Вінстон Черчилль.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ЄФРЕМ ЛАЩУК

Перезавантаження Бюро економічної безпеки: що далі?

ІРИНА МУДРА

Рішення ЄСПЛ щодо Криму: нівелювання російської брехні і перемога української правди

ВОЛОДИМИР БОРЕЙКО

Як перемогти в Києві нестерпну спеку

ДМИТРО МИХАЙЛЕНКО

Чи має право податкова служба штрафувати українські КУА, які зареєстрували свої інвестфонди на сайті податкової США

ОЛЬГА ОНІЩУК

Прописні істини: найпопулярніші міфи про "прописку" і факти, які їх спростовують

ВОЛОДИМИР ДУБРОВСЬКИЙ

Товарний облік для платників єдиного податку: чому він не вирішить проблему тіньової економіки?

ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ

Україна – цікавий стартап для світу або що змінилося в питаннях міжнародного партнерства

ОЛЕКСАНДР САЄНКО

Нова головна дипломатка ЄС, яка "їсть росіян на сніданок"

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Санкції мають бути нищівними. Чому поки що ні?

АНДРІЙ КОНЕЧЕНКОВ

Вітрова енергетика здатна частково компенсувати втрачені енергетичні потужності, але...

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА