Оксана Захарченко, ESG-директорка "ІТ-Інтегратор", керівниця IT ESG Hub БФ "Фонд освітніх ініціатив"

 

Напередодні нового навчального року, особливо учні випускних класів, а також їх родини, стануть перед неминучим вибором – які шкільні дисципліни поставити в пріоритет, щоб отримати високий бал ДПА чи НМТ та вступити на перспективну професію до закладу професійної освіти чи вишу.

Звісно, обов’язковий тест з математики, який було введено ще з 2021 року, лякає багатьох школярів. І якісно вивчати точні науки в умовах війни, коли через постійні повітряні тривоги, небезпеку авіаударів, онлайн чи в укритті школи, неможливо зосередитися на предметі чи отримати вчасно підтримку від свого педагога – майже неможливо.

І рівень освітніх втрат, згідно Національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, опублікованого у грудні 2023 року, ще раз підтверджує той факт, що здобувачі освіти в Україні сьогодні, працюючи майже на межі можливості української системи освіти, на жаль, все далі і далі відстають від своїх однолітків в країнах, де немає війни.

А з іншого боку – саме фахівці інженерно-технічної галузі сьогодні, без перебільшення, рятують країну. Розвиток ІТ, ОПК, важкої промисловості, війська – майбутнє України. А отже саме природничі науки мають стати основою нашої середньої та вищої школи. Математика, фізика, хімія, біологія, інформатика, технології, мови, а також розуміння їх взаємодії, наукових підходів у виробництві, постійної якісної комунікації науковців та промисловців – критично важливі.

Пояснити всі ці особливості світу технологій, проявити талант кожної дитини та зацікавити її у розвитку саме у природничій галузі – задача STEM-підходу в усьому світі.

І хоча в Україні з 2015 року філософія STEM, STEАM, STREAM також вже набуває все більшої популярності, переважно в приватних та позашкільних закладах освіти для дітей середнього та старшого шкільного віку, на державному рівні все ще мало ініціатив з її обов’язкового впровадження та доступності для всіх дітей України.

Кількість абітурієнтів, які подають документи на безкоштовну вищу освіту (держзамовлення) з фізики, математики, хімії, біології чи інформатики (навіть інформатики) наближаться до нуля. Деякі університети України вже побачили цей нуль. Випускники шкіл не зацікавлені цими напрямками.

Виникає певний парадокс.

З одного боку український науково-технічний потенціал сьогодні вражає провідні держави світу та забезпечує стійкість української армії.

А з іншого – вже зараз Україна відчуває потужний кадровий голод щодо фахівців саме інженерно-технічних спеціальностей, і тим паче, нам не вистачає якісно підготовлених молодих фахівців. Ситуація ж з абітурієнтами на такі спеціальності взагалі катастрофічна, і саме через те, що шкільна освіта не зацікавлює, а відповідно і не дає якісних базових знань з математично-природничих та інформативних наук.

Рішення ж, яке лежить на поверхні у вигляді зміни парадигми шкільної освіти на активне впровадженням STEM-підходів для навчання учнів всіх вікових груп та студентів педагогічних вишів, майбутніх STEM-тьюторів для закладів освіти, — розглядається надто довго лише на концептуальному рівні.

Частково, в такій пасивності держави винні самі родини школярів, адже наш вибір завжди дуже емоційний, як би ми не намагалися робити раціональні кроки в найбільших віхах життя. Обираючи майбутнє разом (або замість своєї дитини), ми часто мріємо про легку та креативну професію, що забезпечить їй високі статки і є "модною", "престижною", "перспективною" сьогодні, без врахування можливих криз у майбутньому.

Погодьтеся, це зовсім не про професію науковця, інженера чи ІТівця, як ми його уявляємо з легкої подачі ЗМІ та соціальних мереж.

А дарма.

ІТ, наприклад, - це не завжди складна та монотонна, хоча і добре оплачувана, робота інженера-програміста, тестувальника, аналітика баз даних, повністю побудована на математиці та фізиці, як про неї думають майбутні вступники та їх родини.

У цій галузі, яка, до речі, читається як "Інформаційні технології" та має тільки за проєктом реєстру кваліфікацій Мінцифри України від 3 вересня 2020 року, понад 70 цифрових професій – без застереження може знайти свою майбутню "роботу мрії" практично кожен український підліток.

Тим більше, не має сьогодні ІТ-галузь обмежень і для дівчат, які, до речі, в шкільних STEM-проєктах у 80% випадків виконують завдання набагато краще та швидше за хлопців-однолітків.

Розробник/ця цифрових ігор, адміністратор/ка веб-сайту, менеджер/ка веб-контенту та веб-розробник/ця, дизайнер-тестувальник/ця, копірайтер/ка та Social Media Manager (SMM), менеджер/ка із закупівлі онлайн реклами, менеджер/ка з розвитку веб-бізнесу та менеджер/ка з налаштування рекламних мереж.

Ось тільки ТОП-10 креативних професій, які відповідно до проєкту реєстру кваліфікацій, є професіями ІТ-сфери, проте не вимагають інженерно-технічної підготовки.

Фахівці всіх професій бухгалтерського обліку, закупівель та логістики, бізнес-аналітики, промт-інженери, фахівці з інформаційної безпеки, тендерних закупівель, зв’язків з громадськістю, HR, юристи, управлінці, проєктні менеджери тощо – також складають до 30% команди будь-якої ІТ-компанії.

І не забуваємо, що ІТ - це не тільки Software (або ж "Програмне забезпечення"). Кожного місяця Hardware-компанії, як виробники, так і системні інтегратори, шукають в свої команди інженерів, монтажників, спеціалістів з криптозахисту, системних архітекторів, вендор-менеджерів в усіх великих містах України.

Високий попит останніми роками і на фахівців ІТ-сфери в державних установах. А український державний застосунок "Дія" сьогодні є беззаперечним лідером безпеки реєстрів та кращого клієнтського досвіду в усьому світі.

Так чи інакше, світ технологій є нашим спільним майбутнім. Обрати його для себе сьогодні – найкраще, що можуть зробити наші хлопці та дівчата від 10-12 років. А захоплення проєктною діяльністю та доступ до STEM-лабораторій в нашому закладі освіти чи в якості факультативних чи позашкільних занять – найкраще, що ми, дорослі, можемо подарувати дітям, які в майбутньому оберуть технології своєю професією та разом з нами побудують нашу нову українську "Мрію".

Тож, чи справді так погано, що у вашому ДПА та НМТ є математика?